Установлено, що доза пірогеналу 25 мкг/кг є найбільш оптимальною для дослідження другої стадії утримання температури на високому рівні, за якої максимально проявляється захисний вплив гарячки. Найбільш оптимальною дозою для дослідження стадії підвищення температури та її зниження є доза пірогеналу - 10 мкг/кг. За умов уведення пірогеналу в дозі 50 мкг/кг ступінь підвищення температури є незначним, що розцінюється як домінування реакцій інтоксикації над гарячкою.

Проаналізовано функціональну спроможність нирок, в яких відбулася гістологічна перебудова, перебудова структурних елементів органа за умов хронічної алюмінієво-свинцевої інтоксикації.

За розвитку асептичної гарячки на 60 білих нелінійних щурах-самцях масою 0,16 - 0,20 кг у разі гіпонатрієвого раціону харчування встановлено: в першу стадію (підйому температури) вакуольну дистрофію епітелію проксимальних канальців та дрібновогнищевий характер змін властивостей білків зі зміщенням забарвлення до червоного кольору, в другу стадію (стояння температури на високому рівні) розширення просвіту капсули Шумлянського - Боумена та дистрофічні зміни епітелію дистальних канальців, у 3-ю стадію (зниження температури) помірне розширення просвіту капсули Шумлянського - Боумена та не суттєві дистрофічні зміни епітелію проксимальних канальців. Морфологічні порушення в динаміці розвитку гарячки відображають характер змін функції нирок.

Встановлено, що за умов 3-ї стадії гарячки (зниження температури), викликаної введенням пірогеналу в дозі 25 мкг/кг, зміни функції нирок характеризувалися розвитком ретенційної азотемії, зростанням екскреції креатиніну, зниженням його концентрації в плазмі крові, збільшенням екскреції іонів калію та натрію за умов гальмуванням їх відносної та проксимальної реабсорбції, збільшенням екскреції кислот, що титруються, аміаку й амонійного коефіцієнта. Виявлені зміни діяльності нирок слід розглядати як збереження механізмів кислоторегулювальної функції, направленої на видалення надлишку кислот у 3-ю стадію гарячки на фоні виснаження компенсаційних реакцій організму через повернення температури тіла до зниженої до норми установочної точки терморегуляції за рахунок домінування процесів тепловіддачі над теплопродукцією.

В експерименті досліджено вплив емоксипіну на прооксидантно-антиоксидантний баланс плазми крові та гістоструктури нирок статевозрілих щурів із рабдоміоліз-індукованим гострим пошкодженням нирок. Однократне застосування емоксипіну за відповідних умов призвело до пригнічення пероксидації ліпідів (вмісту малонового діальдегіду), зростання активності антиоксидантної системи (збільшення вмісту сполук із SH-групами, зростання активності глутатіонпероксидази) плазми крові щурів та зменшення ступеня пошкодження нирок (дистрофічний процес має менш виражений характер), що вказує на наявність нефропротекторного ефекту цього антигіпоксанту.

У дослідах на 36 білих нелінійних щурах-самцях масою 0,16 - 0,20 кг у разі гіпонатрієвого режиму харчування за умов моделювання асептичної гарячки вивчено патогенез структурно-функціонального стану нирок в динаміці розвитку гарячки на тлі введення пірогеналу в дозі 25 мкг/кг. Виявлено зниження клубочкової фільтрації, проксимальної реабсорбції іонів натрію, зростання екскреції білка, вакуольну дистрофію епітелія проксимальних канальців та дрібновогнищевий характер змін властивостей білків зі зміщенням забарвлення до червоного кольору в першу стадію гарячки, що відображує напругу компенсаційних реакцій організму, спрямованих на забезпечення підйому температури в першу стадію гарячки за рахунок збільшення процесів теплопродукції і обмеження тепловіддачі. Показано суттєвий захисний вплив мексидолу в першу стадію гарячки на структурно-функціональний стан нирок.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.412.202

Рубрики:

Бронхіальна астма у дітей

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Гарячка - це типовий патологічний процес, який характеризується зміщенням відлікової точки терморегуляції на більш високий рівень регулювання температури тіла під впливом пірогенних речовин і вміщує в себе три стадії: підйому температури, стояння температури на високому рівні та її зниження. Функціональний стан нирок досліджували за умов водного діурезу, для чого щурам внутрішньошлунково за допомогою металевого зонда вводили водопровідну воду, підігріту до температури тіла експериментальних тварин у кількості 5 % від маси тіла. Після водного навантаження з метою одержання плазми проводили евтаназію тварин шляхом декапітації під легким ефірним наркозом, кров збирали у пробірки з гепарином. У плазмі крові і сечі визначали концентрацію креатиніну за реакцією з пікриновою кислотою, іонів натрію - за допомогою методу фотометрії полум'я, білка сульфосаліциловим - методу, який передбачає розрахунок його екскреції. Як свідчать одержані дані, морфологічні зміни за розвитку асептичної гарячки за гіпонатрієвого раціону харчування характеризувалися: в першу стадію (підйому температури) - вакуольною дистрофією епітелію проксимальних канальців та дрібно-вогнищевим характером змін властивостей білків зі зміщенням забарвлення до червоного кольору, в другу стадію (стояння температури на високому рівні) - розширенням просвіту капсули Шумлянського - Боумена та дистрофічними зміни епітелію дистальних канальців, у III стадію (зниження температури) - помірним розширенням просвіту капсули Шумлянського - Боумена та не суттєвими дистрофічними зміни епітелію проксимальних канальців. З'ясовано нові механізми ушкодження нефроцитів кіркової мозкової речовини та сосочка нирок за умов розвитку гарячки.