Досліджено вплив комбінованої дії солей важких металів та іммобілізаційного стресу на хроноритми функціональної, фібринолітичної, протеолітичної активності нирок й обгрунтовано доцільність призначення мелатоніну з метою корекції порушень, обумовлених ксенобіотиками. Вперше з використанням сучасних методів дослідження визначено добові хроноритми функціональної, фібринолітичної та протеолітичної активності нирок і біологічних рідин за умов дії одногодинного іммобілізаційного стресу, поєднаного з введенням комбінованої суміші хлоридів талію, свинцю й алюмінію. Встановлено роль епіфізарного гормону мелатоніну у регуляції циркадіанних порушень, які виникають у результаті дії патогенних чинників різної етіології (іммобілізаційного стресу та солей важких металів). Встановлено, що даний індол шишкоподібної залози відзначається вираженими нефропротективними властивостями. Доведено, що введення мелатоніну за одну годину до іммобілізаційного стресу, поєднаного з комбінованою дією суміші солей талію, свинцю й алюмінію у різні періоди доби сприяє покращанню показників діурезу, ниркового транспорту іонів натрію, процесів ацидогенезу, функціонального стану нефрона, фібринолітичної та протеолітичної активності нирок і біологічних рідин.

На 392-х білих безпородних щурах-самцях вивчено основні патофізіологічні механізми розвитку токсичної нефропатії залежно від вмісту натрію в раціоні їх харчування. Тварини утримувалися на нормо- та гіпернатрієвій дієтах. Для дослідження формування та розвитку токсичної нефропатії тваринам підшкірно вводили дихлорид ртуті. Вивчено функціональні показники діяльності нирок за умов водного діурезу та сольового навантаження. На підставі одержаних даних показано, що перехід на гіпернатрієву дієту забезпечує сприятливий перебіг хронічного періоду токсичної нефропатії зі зменшенням ступеня ушкодження нейронів, що зумовлено принципово іншим типом адатації нирок до регуляції водно-сольового обміну. За умов гіпернатрієвого раціону, на відміну від гострого, в якому переважним є фільтраційний спосіб регуляції, відбувається нормалізація клубочкової фільтрації з переходом на канальцевий рівень регуляції.

Проаналізовано ефективність і механізми дії найпоширеніших харчових домішок (глутамат натрію, харчові волокна (ХВ)) на секреторну функцію шлунка. Особливу увагу приділено коротко-ланцюговим жирним кислотам, що утворюються в товстому кишечнику внаслідок гідролізу ХВ кишковою мікрофлорою. Розглянуто процеси, які за природних умов призводять до тривалої гіпергастринемії як причини канцерогенезу у шлунку, описано методи його профілактики за допомогою біологічно активної домішки мультипробіотика симбітер ацидофільний концентрований.

Розглянуто проблеми оцінки поєднаного впливу малих доз радіації та комбінації важких металів на здоров'я жителів інтенсивного промислового регіону (ІПР). Наведено результати експериментальних натурних досліджень впливу виробничих факторів шахти "Нова" м. Жовті Води на морфологічні та морфометричні показники нирок експериментальних тварин. Показано особливості урологічної захворюваності, біомоніторингу важких металів і радіонуклідів жителів ІПР, вперше визначено вміст важких металів у тканинах їх сечостатевих органів. Запропоновано реабілітаційні заходи щодо зменшення негативного впливу шкідливих факторів на стан сечостатевої системи жителів ІПР.

Рассмотрены проблемы оценки совместного влияния малых доз радиации и комбинации тяжелых металлов на здоровье жителей интенсивного промышленного региона (ИПР). Приведены результаты экспериментальных натурных исследований влияния производственных факторов шахты "Новая" г. Жолтые Воды на морфологические и морфометрические показатели почек экспериментальных животных. Показаны особенности урологической заболеваемости, биомониторинга тяжелых металлов и радионуклидов жителей ИПР, впервые определено содержание тяжелых металлов в тканях их мочеполовых органов. Предложены реабилитационные меры по уменьшению негативного влияния вредных факторов на состояние мочеполовой системы жителей ИПР.

На щурах-самцях моделювали ниркову ішемію шляхом стиснення лівої нирки. Вивчали виживання тварин і стан нирок за допомогою морфологічних методів без впливу радіації, після опромінення в різних дозах, з ішемізацією нирки опроміненням в дозі 0,5 Гр, а також за навантаження тварин солями кадмію або свинцю окремо та за застосування дози 0,5 Гр з ішемізованою ниркою. Показано, що загибель щурів і альтеративні процеси в нирці змінюються в залежності від дози опромінення і термінів спостереження.

На крысах-самцах проведены исследования по моделированию почечной ишемии путем сжатия левой почки. Изучали выживаемость животных и состояние почек с помощью морфологических методов без воздействия радиации, после облучения разными дозами, с ишемизацией почки и облучением в дозе 0,5 Гр, а также при нагрузке животных солями кадмия или свинца отдельно и при применении дозы 0,5 Гр с ишемизированной почкой. Показано, что гибель крыс и альтеративные процессы в почке меняются в зависимости от дозы облучения и сроков наблюдения.

Проаналізовано функціональну спроможність нирок, в яких відбулася гістологічна перебудова, перебудова структурних елементів органа за умов хронічної алюмінієво-свинцевої інтоксикації.

Наведено приклади нефротоксичної дії наночастинок (НЧ) металів. Зроблено висновок про необхідність розроблення сучасних підходів до оцінки НЧ та накопичення бази експериментальних даних їх нефротоксичності як важливої складової оцінки ризику нових нанорозмірних матеріалів та речовин.

У нирках щурів, уражених тетрахлорметаном (ТХМ), спостережено вірогідне збільшення накопичення продуктів перекисного окиснення ліпідів та компенсаторну активацію антиоксидантної системи. При цьому спостережено підвищення концентрації білка в сечі та зниження функціональної активності нирок. Уведення одночасно з ТХМ густого екстракту з листя берези бородавчастої та препарату порівняння драже "Канефрон Н" щурам зменшило отруйну дію ТХМ, що характеризувалося меншим зрушенням прооксидантно-антиоксидантної системи та покращанням функціональної активності нирок.

Простежено динаміку та спрямованість компенсаторних і декомпенсаторних процесів, таких як фіброгенез, в єдиній нирці за впливу 40 % етанолу, антиоксидантів та імуномодуляторів. Визначено біохімічні показники розвитку алкогольної нефропатії. Досліджено морфофункціональні передумови для використання антиоксидантів та імуномодуляторів як нефропротекторів для прискорення компенсаторної гіпертрофії та регенерації єдиної нирки, а також для зменшення явищ алкогольної інтоксикації. Встановлено динаміку розвитку експериментальної алкогольної нефропатії та компенсаторної гіпертрофії єдиної нирки. Проведено комплексне оцінювання впливу 40 % алкоголю, антиоксиданта та комплексу імуномодуляторів на структуру єдиної нирки. Доведено зв'язок між антигіпоксичними властивостями та нефропротекторною дією застосовуваних препаратів. Вивчено роль макрофагальної ланки в регуляції компенсаторних регенераторних процесів. Обгрунтовано доцільність і закономірності застосування антиоксиданту, а також імуномодуляторів як високоефективних нефропротекторних засобів у разі алкогольної нефропатії та після нефректомії. Запропоновано схему комбінації імуномодуляторів, яка може бути включена в комплексну методику лікування та реабілітації хворих з хронічним алкоголізмом, а також для подальшого вивчення можливостей імунорегенерації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р284.124 + Р284.422

Рубрики:

Дія токсичних речовин на нирки

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ