Опубліковано церковні монодичні (одноголосі) піснеспіви болгарського наспіву, зафіксовані в українських та білоруських нотолінійних Ірмолоях кінця XVI - XVII ст. з книгосховищ Києва та Львова. Ці Ірмолої розкривають маловідомі сторінки культурних взаємин українського і болгарського народів у їх історичному минулому. Наведено матеріали про болгарський наспів та кодикологічне дослідження, археографічний опис нотолінійних Ірмолоїв, з яких узято зразки болгарського наспіву.

Друга частина підручника "Історія української музики (друга половина XVIII)" присвячена одному з найважливіших періодів, коли творили такі видатні українські композитори, як М.Березовський, Д.Бортнянський, А.Ведель та ін. Історія української музики розглядається на тлі історичних та загальнокультурних процесів і в європейському художньому контексті. Акцент зроблено на розгляд стильових особливостей музики цього періоду. Монографічні розділи присвячені творчості М.Березовського, Д.Бортнянського, А.Веделя. Автор розмістив у підручнику велику кількість музичних прикладів та нотний додаток, оскільки значна частина творів українських композиторів другої половини XVIII ст. надрукована в давніх виданнях, що нині є бібліографічною рідкістю, а деякі ще й досі не видані (твори А.Веделя).

Розглянуто музично-стильову еволюцію романтизму в українській музиці ХІХ ст., зокрема, творчість М.Лисенка. На підставі історичних і загальнокультурних процесів висвітлено історію української музики, а також музичне життя та музичну освіту, творчість композиторів. Висвітлено взаємозв'язок музичних культур західноєвропейських країн, слов'янських народів та його вплив на українську музичну культуру ХІХ ст.

Висвітлено особливості розвитку української музичної культури в історичному та загальнокультурному контекстах. Розглянуто питання музичного фольклору, багатоголосної (партесної) церковної музики, світського музичного виконавства. Охарактеризовано діяльність українських музикантів у Росії в XVII - XVIII ст. Проаналізовано творчий доробок М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя, М. Лисенка, К. Стеценка, М. Леонтовича, С. Людкевича, В. Барвінського, Л. Ревуцького, Б. Лятошинського, А. Рудницького, Є. Станковича. Увагу приділено особливостям розвитку та досягненням в галузі оркестрової музичної творчості, камерної кантати, хорової музики та музичного театру в Україні в період 1960 - 1980-х рр.

Розглянуто історію української музичної культури як цілісний процес від витоків до початку XX ст. Використано комплексний підхід, яким передбачено розкриття розвитку музичної культури в історичному та загальнокультурному контекстах. Констатовано про пріоритетність музично-стильового аспекту у висвітленні цього процесу на різних історичних етапах.

Увагу присвячено висвітленню переважно трьох галузей української театральної культури - оперного, балетного, музично-драматичного театру. У статтях представлено різнобічний погляд на театральне мистецтво, охоплено його різні складові як синтетичної цілісності. Зауважено, що низка матеріалів засвідчує погляд на театр як на субсистему культури. Відтак висвітлено творчість оперних співаків, диригентів, режисерів, художників-сценографів, балетмейстерів, артистів балету, драматичних акторів, музикантів-інструменталістів, антрепренерів, а також історичні явища вітчизняного театру.

Розглянуто музичне джерелознавство як спеціальну галузь українського музикознавства. Визначено її теоретичні та практичні аспекти. Розкрито специфіку використання музично-історичних джерел в українській музичній культурі від середньовіччя до бароко.

У 2020 році виповнилося 275 років видатному українському композито¬рові Максимові Березовському (1745-1777). Цьому ювілею була присвя¬чена низка проведених в Україні культурно-мистецьких і наукових захо¬дів, де прозвучали віднайдені твори і були представлені результати новіт¬ніх досліджень життєтворчості митця. У пропонованому виданні публі¬куються новітні результати наукових студій, здійснені українськими фахі¬вцями протягом останнього часу та частково презентовані під час всеукра¬їнської науково-практичної конференції «Максиму Березовському прис¬вячується... (до 275-річчя від дня народження)», яка відбулася 31 жовтня 2020 року у Львові. У матеріалах колективної монографії питання життєт¬ворчості Максима Березовського подано в новому ракурсі, крізь призму вiдoмocfeй з прижиттєвих документальних джерел і в контексті традицій тогочасної музичної культури, які вплинули на професійне становлення митця. Це дало змогу спростувати деякі неправдиві, але вкорінені відомо¬сті щодо біографії і професійного шляху Максима Березовського і поба¬чити особу митця в іншому світлі. Видання адресоване фахівцям і усім іншим особам, зацікавленим українською музичною культурою XVIII століття.

Розкрито актуальні проблеми переосмислення історичного досвіду української художньої культури відповідно до сучасних соціокультурних реалій, розкриття його у світовому контексті. Зазначено, що у праці охоплено різні галузі художньої творчості та мистецтвознавчої думки - літературу, драматичний, музично-драматичний і балетний театри, кіномистецтво, україністичний напрям мистецтвознавства. Наголошено, що ці матеріали істотно доповнять наявні в науці дані щодо актуалізованих реаліями сьогодення проблем національної художньої культури.