У 64-х хворих на цукровий діабет II типу, а також у 10-ти здорових осіб аналогічного віку, досліджено рівень гомоцистеїну у сироватці крові. Відзначено зростання гомоцистеїнемії з підвищенням тривалості цукрового діабету та збільшенням індексу маси тіла. Визначено достеменно пряму залежність вмісту гомоцистеїну у сироватці крові від гіпертригліцеридемії і підвищення вмісту у крові ліпопротеїдів дуже низької щільності, фібрину, фібриногену. Встановлено більшу гомоцистеїнемію за наявності повного метаболічного синдрому у порівнянні з хворими на цукровий діабет за його відсутності.

У 64-х больных сахарным диабетом II типа, а также у 10-ти здоровых лиц аналогичного возраста, исследован уровень гомоцистеина в сыворотке крови. Отмечено повышение гомоцистеинемии с увеличением продолжительности сахарного диабета и увеличением индекса массы тела. Обнаружена также достоверная прямая зависимость содержания гомоцистеина в сыворотке крови от гипертриглицеридемии, повышения содержания в крови липопротеидов очень низкой плотности, фибрина, фибриногена. Определена существенно большая гомоцистеинемия при наличии полного метаболического синдрома, чем таковая у больных сахарным диабетом II типа без него.

Homocystein level in blood serum was measured in 64 patients with type 2 diabetes mellitus, and age-matched 10 healthy subjects. It was noted that the level of homocysteinemia increased with the duration of diabetes mellitus and increased body mass index. A significant dependence of homocystein level upon hypertriglyceridemia, increased level of very low density lipoprotein cholesterol, fibrin, fibrinogen was found. We revealed more increased homocystein level in blood serum of patients with full metabolic syndrome than in diabetic patient without it

З метою вивчення ролі окремих компонентів метаболічного синдрому в розвитку серцево-судинних захворювань у хворих на цукровий діабет ІІ типу було обстежено 134 хворих з різними варіантами метаболічного синдрому і 35 хворих без нього. Хворі, що обстежувалися, були репрезентативними за статтю, віком, тривалістю захворювання, масою тіла і ступенем компенсації вуглеводного обміну. Встановлено, що у хворих з повним метаболічним синдромом частота макро- і мікросудинних ускладнень вірогідно перевищувала таку у хворих на цукровий діабет ІІ типу без метаболічного синдрому. Тільки у разі метаболічного синдрому без артеріальної гіпертензії частота ретинопатії і нефропатії була меншою, ніж у хворих з повним метаболічним синдромом, і відповідала показникам контрольної групи, що свідчить про провідну роль артеріальної гіпертензії у розвитку мікросудинних ускладнень. Це підтверджується і більш високим рівнем систолічного, діастолічного та пульсового тиску у хворих з повним метаболічним синдромом у порівнянні з даними хворих без цього синдрому. Розвиток серцево-судинних захворювань у хворих на цукровий діабет ІІ типу з метаболічним синдромом спричиняло несвоєчасне переведення хворих на інсулінотерапію у зв'язку з недостатньою ефективністю пероральних засобів. З метою запобігання або затримки розвитку серцево-судинних ускладнень у хворих на цукровий діабет ІІ типу з метаболічним синдромом необхідно проводити агресивну антигіпертензивну терапію і за недостатньої ефективності пероральних цукрознижувальних препаратів здійснювати своєчасне переведення хворих на інсулін.

С целью изучения роли отдельных компонентов метаболического синдрома у больных сахарным диабетом ІІ типа в развитии сердечно-сосудистых осложнений было обследовано 134 больных с разными вариантами метаболического синдрома и 35 больных без метаболического синдрома. Обследуемые больные были репрезентативными по полу, возрасту, продолжительности заболевания, массе тела и степени компенсации углеводного обмена. Установлено, что у больных с полным метаболическим синдромом частота макро- и микрососудистых осложнений достоверно превышала таковую у больных с сахарным диабетом ІІ типа без метаболического синдрома. Только при варианте метаболического синдрома без артериальной гипертензии частота ретинопатии и нефропатии была меньше, чем у больных с полным метаболическим синдромом, и соответствовала показателям контрольной группы, что свидетельствует о ведущей роли артериальной гипертензии в развитии микрососудистых осложнений. Это подтверждают и более высокие уровни систолического, диастолического и пульсового давления у больных с полным метаболическим синдромом по сравнению с данными у больных без этого синдрома. Развитию сердечно-сосудистых заболеваний у больных сахарным диабетом ІІ типа с метаболическим синдромом способствовал и несвоевременный перевод больных на инсулинотерапию в связи с недостаточной эффективностью пероральных сахароснижающих препаратов. Об этом свидетельствует тот факт, что 50 % обследуемых больных с метаболическим синдромом получали инсулин. Как показывает проведенный анализ, больные переводились на инсулинотерапию именно в связи с появлением у них сосудистых осложнений.

С целью предотвращения или задержки развития сердечно-сосудистых осложнений у больных сахарным диабетом ІІ типа с метаболическим синдромом необходимо проводить агрессивную антигипертензивную терапию и осуществлять своевременный перевод больных на инсулин при недостаточной эффективности пероральных сахароснижающих препаратов.

Наведено дані про особливості сучасної інсулінотерапії хворих на цукровий діабет (ЦД). Викладено інформацію про класифікацію, діагностику та критерії компенсації ЦД, описано методи лікування хворих на ЦД у випадку невідкладних станів, зокрема, гіпоклікемічної, діабетичної та лактацидотичної ком. Висвітлено особливості розрахунку разових і добових доз інсуліну.

Приведены данные об особенностях современной инсулинотерапии больных сахарным диабетом (СД). Изложена информация, касающаяся классификации, диагностики и критерия компенсации СД, описаны методы лечения больных СД при неотложных состояниях, в частности, гипокликемической, диабетической и лактацидотической коме. Освещены особенности расчета разовых и суточных доз инсулина.

Освещенны научные представления отечественных и зарубежных ученых о метаболизме липидов. Дана характеристика классов липидов, описаны их структура и функции, рассмотрены особенности переваривания и всасывания. Раскрыты особенности различных нарушений липидного обмена при эндокринных заболеваниях, ожирении, диабете, а также в климактерический период. Проанализирована взаимосвязь возрастного андрогенного дефицита с нарушениями обмена углеводов и липидов. Описана схема стероидогенеза в коре надпочечников. Разработаны диетические рекомендации по снижению уровня холестерина, показаны возможности немедикаментозного воздействия (модификации образа жизни и физической активности) на данный процесс. Разработаны теоретические основы гиполипидемической терапии, дана характеристика всех групп современных гиполипидемических препаратов.

Представлены русско-украинско-английский словарь, содержащий около 10 000 медицинских терминов по всем разделам клинической и экспериментальной эндокринологии; справочник медицинских препаратов, используемых при лечении эндокринных заболеваний (ЭЗ) и осложнений; предметный указатель торговых названий и фармацевтических компаний - производителей лекарственных средств по активному действующему веществу. Описаны ЭЗ по международной классификации болезней, приведены референтные пределы лабораторных исследований, характеризующих состояние эндокринных желез, а также алфавитный указатель лекарственных препаратов.

В огляді літератури обговорено дані учених зарубіжних країн щодо аутоімунних полігландулярних синдромів (АПС), які займають у наш час вагоме місце в структурі ендокринної патології. Розглянуто генетико-імунологічні особливості окремих типів АПС. Найбільш докладно висвітлено питання поєднання цукрового діабету з аутоімунним ураженням щитовидної залози.

Розроблено варіант медико-економічної моделі річного медичного забезпечення хворих на цукровий діабет І типу з урахуванням існуючих норм диспансеризації цих хворих, досвіду клініки Інституту проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського АМН України щодо їх комплексного обстеження та лікування за умов стаціонару, а також опублікованих фармакоекономічних протоколів для стаціонарного лікування цієї категорії хворих. Суми затрат включають заробітну плату медперсоналу (за тарифами 2003 р.), вартість реактивів, медикаментів, засобів для введення препаратів і самоконтролю (за цінами січня 2004 року в м. Харкові). Розраховано питому вагу затрат на обстеження хворих та лікування діабетичних ускладнень.

Обстежено 155 жінок віком від 38-ми до 50-ти років. Основну групу склали 75 пацієнток, яким проведено клиноподібну резекцію яєчників з приводу синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ), контрольну групу - 80 здорових жінок репродуктивного віку. Встановлено, що у перименопаузі у жінок основної групи має місце гіперандрогенія, на тлі якої значно частіше, ніж у групі контролю виникає ожиріння (56 %), порушення толерантності до вуглеводів (32 %), цукровий діабет ІІ типу (10,7 %). Одержані дані свідчать про те, що наявність СПКЯ в анамнезі підвищує ризик виникнення метаболічних порушень у перименопаузі.

Зазначено, що сучасна концепція цукрового діабету як спосіб життя повноцінних членів суспільства диктує необхідність не тільки клінічної, але й економічної ефективності лікування захворювання. З огляду на це з'явилася необхідність оцінювати якість життя хворих на цукровий діабет, що дозволить визначати раціональність витрат на забезпечення хворих лікарськими засобами залежно від нозології та ступеня захворювання. Запропоновано оцінку якості життя, а також наведено результати дослідження якості життя хворих на цукровий діабет.

Ключ. слова: цукровий діабет 2 типу, метаболічний синдром, фактор некрозу пухлин-alpha, артеріальна гіпертензія
Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-3 + Р410.030-3

Рубрики:

Цукровий діабет

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж24353 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Доведено ефективність нового препарату "Мерідіа" в лікуванні ожиріння у хворих на гіпоталамічний синдром.

Досліджено особливості дерматогліфічних показників, асоційованих з гіпертонічною хворобою (ГХ). Вивчались дерматогліфічні показники у 296-ти хворих на ГХ та 456-ти здорових мешканців м. Харкова. Проаналізовано 92 дерматогліфічні позиції. Виявлено дерматогліфічні особливості, асоційовані з ГХ залежно від статі пробанда та наявності у нього спадкової обтяженості на ГХ, які можуть бути успадковані родичами пробанда та бути маркерами схильності до цього захворювання. Запропоновано використання визначених дерматогліфічних особливостей за медико-генетичного консультування для виділення осіб підвищеного ризику розвитку ГХ.

Досліджено рівень ендотеліну у хворих на цукровий діабет II типу залежно від компенсації вуглеводного обміну й ожиріння. Доведено, що цукрознижувальний препарат "Діабетон MR" позитивно впливає не тільки на вуглеводний обмін, але й на ендотеліальну функцію.

Наведено результати застосування симватину у хворих на цукровий діабет (ЦД) І та ІІ типу з дисліпідеміями. Одержані результати свідчать про ефективність та добру переносимість симватину, що дає підставу рекомендувати його для широкого застосування у хворих на ЦД з супутніми дисліпідеміями.

Показано, что в связи с отсутствием в Украине технической базы для динамического определения медианы йодурии по регионам, можно использовать данные геохимических исследований йода в воде, почве, пищевых продуктах и картограмму йоддефицита в регионах для отнесения их к эндемичным по йоддефициту и принятия решения о проведении массовой профилактики. С высокой достоверностью показано, что распространенность эндемического зоба среди населения отдельных возрастных групп зависит от степени йоддефицита. Под 5 % критерий ВОЗ для проведения массовой профилактики дефицита йода по распространенности эндемического зоба среди населения Украины подпадают только дети 7 - 17 лет, которые проживают в регионах с выраженным дефицитом йода.

В огляді розглянуто проблему психічних порушень, коморбідних до цукрового діабету (ЦД). Обговорено переваги і недоліки різних методів психотропної терапії у разі ЦД. Підкреслено важливість активного виявлення психічних порушень у хворих на ЦД та підбору оптимальної терапії з метою підвищення ефективності лікування пацієнтів.

Представлено аналіз ускладнень цукрового діабету в межах реєстру хворих на цукровий діабет, мешканців Харківського регіону, які отримують лікування інсуліном. Звернено увагу на необхідність стандартизації класифікації цукрового діабету. Показано роль діабетичного реєстру в оцінці рівня діагностики та якості лікування хворих на цукровий діабет.

Досліджено вміст ліпоцитокіну інтерлейкіну-6 у хворих на цукровий діабет II типу залежно від віку хворих, тривалості цукрового діабету, рівня артеріального тиску, глікозильованого гемоглобіну, фібриногену та фібрину, від наявності метаболічного синдрому, мікросудинних ускладнень та виду цукрознижувальної терапії. Виявлено залежність інтерлейкіну-6 від тривалості цукрового діабету, віку хворих та рівня тригліцеридів.

На основании обследованных 179-ти больных с различными проявлениями метаболического синдрома изучено влияние отдельных его компонентов (сахарный диабет, артериальная гипертензия, ожирение) на показатели липидного обмена и продукт перекисного окисления липидов. Установлено, что наибольшее влияние на изученные показатели оказывают сахарный диабет и артериальная гипертензия.

Оцінено ефективність і безпечність препарату "Флоксіум" (левофлоксацин) у лікуванні хворих на цукровий діабет із загостренням хронічних обструктивних захворювань легень у порівнянні з ципрофлоксацином. Обидва препарати продемонстрували добрий терапевтичний ефект, що сприяло клінічному одужанню хворих і нормалізації у них лабораторних показників. Водночас оцінка динаміки клінічних виявів дає підстави характеризувати "Флоксіум" як ефективніший антибактеріальний препарат при загостренні хронічних обструктивних захворювань легень у хворих на цукровий діабет, зокрема було менше побічних дій.