Наведене дослідження є початком створення історії освіти великого регіону Правобережної України - Уманщини. Розглянуто найважливіші етапи в історії України: закінчення польської доби нашої історії і становище українських земель в складі Російської імперії. Переломним визначено XIX ст., з переважанням феодально-кріпосницьких порядків у першій його половині та капіталістичним розвитком, що характеризується зростанням попиту на освічених людей і взагалі освіту в другій. Розвиток системи освіти увиразнює віддзеркалення даних суспільних змін.

Розглянуто методику висвітлення історії Уманського козацького полку. Наведено відомості про участь уманського козацтва в національно-визвольній боротьбі українського народу середини XVII ст.

Наведено відомості про населення Умані - одного з найбільших повітових центрів Київської губернії. Визначено динаміку чисельності мешканців міста за матеріалами переписів населення 1897, 1920 і 1923 рр., а також розглянуто характерні особливості демографічної ситуації на зламі двох століть, коли політичні та економічні чинники найбільше впливали на етнодемографічну сферу.

Представлены сведения о населении Умани - одном из наибольших уездных центров Киевской губернии. Определена динамика численности жителей города по материалам переписей населения 1897, 1920 и 1923 гг., а также рассмотрены характерные особенности демографической ситуации на рубеже двух столетий, когда политические и экономические факторы наиболее влияли на этнодемографическую сферу.

Проаналізовано статистичні дані про населення Уманського повіту Київської губернії у XIX - на початку XX ст. Розглянуто динаміку його чисельності, визначено національний та соціальний склад. Досліджено статевий поділ та освітній рівень населення Уманщини, охарактеризовано його основні соціальні верстви. Наведено матеріали демографічних переписів 1897, 1917, 1920 та 1923 рр. Зафіксовано збільшення чисельності мешканців повітового центру впродовж XIX ст. і зменшення темпів його приросту у перші десятиліття XX ст., особливо протягом 1920 - 1923 рр.

Проанализированы статистические данные о населении Уманского уезда Киевской губернии в XIX - начале XX ст. Рассмотрена динамика его численности, охарактеризован национальный и социальный состав. Определен образовательный уровень населения Уманского уезда, охарактеризованы его основные социальные слои. Изложены материалы демографических переписей 1897, 1917, 1920 и 1923 гг. Зафиксировано увеличение численности жителей уездного центра в XIX ст. и уменьшение темпов его прироста в первые десятилетия XX ст., особенно в 1920 - 1923 гг.

На підставі архівних джерел розглянуто історію значного регіону Правобережної України - Уманщини з найдавніших часів до 1960-х рр., яка впродовж багатьох століть була ареною зіткнень загарбницьких інтересів чужинців. Висвітлено особливості соціально-економічного та політичного розвитку регіону у другій половині ХІХ ст. В історичному аспекті охарактеризовано села Уманщини.

На основе архивных источников рассмотрена история Уманщины, одного из значимых регионов Правобережной Украины, с древнейших времен до настоящего времени, которая в течение многих столетий была ареной столкновения захватнических интересов чужестранцев. Освещены особенности социально-экономического и политического развития региона во второй половине ХІХ в. В историческом аспекте охарактеризованы села Уманщины.

Розглянуто чисельність православного духовенства Уманщини, його провідну роль в духовно-моральному вихованні населення регіону, активну позицію у боротьбі з унією, а також діяльність на освітянській ниві. Зазначено, що їх подвижницька робота достойно оцінювалася по духовному і громадянському відомствам, а пастирська діяльність сприяла культурному розвитку мешканців краю.

Рассмотрены численность православного духовенства Уманского края, его ведущая роль в духовно-моральном воспитании населения региона, активная позиция в борьбе с унией, а также деятельность на образовательном поприще. Отмечено, что их подвижническая работа достойно оценивалась по духовному и гражданскому ведомствам, а пастырская деятельность содействовала культурному развитию жителей края.

Наведено матеріали дослідженння життя та діяльності православного духовенства Уманського повіту XIX - початку XX ст. Акцентовано увагу на чисельності, походженні, віковому складі, освітньому рівні духовенства. Відображено його організаційні структури на рівні повіту та культурно-освітницьку діяльність. На підставі архівних і опублікованих джерел встановлено імена священослужителів усіх парафій Уманського повіту.

Приведены материалы исследования жизни и деятельности православного духовенства Уманского уезда XIX - начала XX вв. Акцентировано внимание на численности, происхождении, возрастном составе, образовательном уровне духовенства. Отражены его организационные структуры на уровне уезда и культурно-просветительская деятельность. На основе архивных и опубликованных источников установлены имена священнослужителей всех приходов Уманского уезда.

Наведено матеріали історичних читань "Українська революція: соборництво, регіоналізм", присвячені регіональним змаганням українського народу 1917 - 1920 рр. Проаналізовано взаємовідносини української держави та Кубані в 1918 р., дипломатичні взаємовідносини періоду правління гетьмана П. Скоропадського з Антантою. Висвітлено діяльність політичних партій України в добу Гетьманату в історіографічному контексті. Розкрито екзистенційну специфіку літературної спадщини В. Винниченка. Розглянуто проблеми регіональної історії України, зокрема, наведено характеристику культурної підсистеми козацько-гетьманської держави, визначено вплив факторів природного детермінізму на заселеність Уманщини, загальні тенденції соціально-економічного розвитку Умані в 1861 - 1913 рр.

Приведены материалы исторических чтений "Украинская революция: соборничество, регионализм", посвященные региональным соревнованиям украинского народа 1917 - 1920 гг. Проанализированы взаимоотношения украинского государства и Кубани в 1918 г., дипломатические взаимоотношения периода правления гетмана П. Скоропадского с Антантой. Освещена деятельность политических партий Украины в эпоху Гетманата в историографическом контексте. Раскрыта экзистенциальная специфика литературного наследия В. Винниченко. Рассмотрены проблемы региональной истории Украины, в частности, дана характеристика культурной подсистемы казаческо-гетманского государства, определены влияние факторов природного детерминизма на заселенность Уманского региона, общие тенденции социально-экономического развития Умани в 1861 - 1913 гг.

Наведено матеріали історичних читань "Українська революція: соборництво, регіоналізм", присвячені визвольним змаганням українського народу 1917 - 1920 рр., які відбулися в Уманському педагогічному університеті. Проаналізовано вплив "правої" опозиції на урядовий курс Директорії УНР, особливості соціально-економічних трансформацій у добу Центральної Ради. Висвітлено проблеми археології, історії та культури Уманщини. Розглянуто питання зародження музейного руху на Уманщині на початку ХХ ст. Наведено відомості про учасників руху опору радянській тоталітарній системі у другій половині ХХ ст. в регіональному аспекті. Розкрито зміст обрядового фольклору та весільної обрядовості Уманщини.

Приведены материалы исторических чтений "Украинская революция: соборничество, регионализм", посвященные освободительным соревнованиям украинского народа 1917 - 1920 гг., которые состоялись в Уманском педагогическом университете. Проанализированы влияние "правой" оппозиции на правительственный курс Директории УНР, особенности социально-экономических трансформаций в эпоху Центрального Совета. Освещены проблемы археологии, истории и культуры Уманского региона (УР). Рассмотрены вопросы зарождения музейного движения в УР в начале ХХ ст. Даны сведения об участниках движения сопротивления советской тоталитарной системе во второй половине ХХ ст. в региональном аспекте. Раскрыты содержание обрядного фольклора и свадебной обрядности УР.

Викладено історію українського народу й елементів його державності, тобто процеси політичного, соціально-економічного та культурного розвитку народу з найдавніших часів до наших днів. Наведено основні етапи розвитку української держави (за часів Київської Русі, Галицько-Волинської держави, Запорізької Січі, за часів Гетьманщини, у роки Другої світової війни, в часи незалежної України). Розкрито проблеми етногенезу української нації. Визначено сутність суспільно-політичних, економічних і культурних процесів розвитку українського народу. Обгрунтовано сутність основних проблем історії України. Висвітлено головні історичні події, пов'язані з прагненням українців здобути державний суверенітет. Описано діяльність визначних історичних осіб і основних політичних угруповань і партій (Д. Галицького, Б. Хмельницького, П. Скоропадського, ОУН-Б, УНК, УПА, КПРС, НКВД).

Відтворено основні періоди історії м. Умань, пов'язані з релігійним життям його мешканців. Наведено статистичні дані, що характеризують християнські конфесії (православну та греко-католицьку) у річищі регіональної історії. Надано відомості про основні релігійні осередки та культові будівлі. Показано, що православні, римо-католицькі, іудейські та інші за конфесійною належністю мешканці Умані жили однією громадою, будувалися, торгували, молилися, творили культурні надбання, тобто спільно писали історію свого міста. Праця багатьох поколінь уманців створила прекрасне місто з багатою історією, особливими архітектурними формами старої забудови вулиць і культовими будівлями, визнаними мистецькими та літературними творами уманчан, давніми освітянськими традиціями.

Наведено близько 1 300 назв публікацій з історії українського козацтва, які містить Наукова бібліотека Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини. Тематично згрупована різнопланова література допоможе відтворити місце козацтва в історії та культурі України та полегшить орієнтування у широкій козакознавчій історіографії.

Проаналізовано архівні та опубліковані джерела. З'ясовано стан наукової розробки досліджуваної проблеми. Показано процес формування територіально-адміністративної структури Київської єпархії з метою увиразнення місця сільського парафіяльного духовенства в ієрархії Православної Церкви. З'ясовано чисельність парафіяльного духовенства Київської єпархії і виявлено тенденції її змін. Досліджено еволюцію стосунків сільського православного духівництва з селянами. Розглянуто систему духовної освіти в Київській єпархії і показано процес її розвитку. Охарактеризовано матеріальне забезпечення сільського православного духовенства та його зміни у процесі політики зросійщення. Висвітлено діяльність православного духовенства у контексті підвищення релігійної та суспільної моралі. Сформульовано висновки та пропозиції щодо подальшого розвитку наукових досліджень у цьому напрямі.

Реконструйовано єпархіальну структуру Православної Церкви, прослідковано процес упорядкування церковного життя на інкорпорованих Російською державою українських землях в імперський період. Основну увагу зосереджено на кількісних та якісних характеристиках парафіяльного духовенства, показано еволюційні зміни його статусу, стосунків з переважною більшістю населення українських земель - селянством. Охарактеризовано державну політику щодо Православної Церкви, розкрито її вплив на найнижчу ланку в структурі єпархіального управління - сільське православне духовенство. Висвітлено систему духовної освіти в Київській єпархії та еволюцію освітнього рівня сільського духовенства. Зазначено, що матеріальне благополуччя православного священства визначалося російською владою і було важливим чинником одержавлення церкви. Обгрунтовано, що саме сільське духовенство, яке з привілейованих суспільних станів було найближче до народу, найбільше впливало на його духовно-моральний стан. На прикладі православного парафіяльного духовенства Київської єпархії показано еволюцію церкви у соціально-економічному аспекті, її внутрішні перетворення в періоди суспільних реформ і контрреформ, підкреслено заслуги церкви в покращанні духовного життя суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр-4Чек)-22

Рубрики:

Історія

Шифр НБУВ: Ж69880 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено відомості про пам'ятники та пам'ятні знаки у селах Уманського району (записано зі слів очевидців їх встановлення, чи переповідано представниками наступних поколінь).

Висвітлено еволюцію кола обов'язків помічників єпархіального архиєрея - вікаріїв, що зумовлювало відкриття нових вікаріатств в Київській митрополії. Зазначено, що кафедра першого вікарія з титулом "Чигиринський" була відкрита 1799 року, другого, що титулувався "Уманський", 1874 року, третього "Канівського" 1885 року, четвертого "Черкаського" 1910 року. Але хронологія відкриття вікарних кафедр не визначала послідовності (перший, другий, третій, четвертий) помічників митрополита. Першість вікаріїв змінювалась в залежності від розподілу обов'язків між ними. На основі висвітлення розподілу та перерозподілу справ між вікаріями зроблено висновок про розширення діапазону функцій церкви в цілому та утвердження адміністрування та бюрократизації в її управлінській структурі. Визначено можливі напрями подальших досліджень інституту вікаріїв, серед яких створення пропосографічного портрета помічників єпархіального архиєрея та узагальнення їх біографічних відомостей з метою підготовки нових їх життєписів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч617.167.7 я431 + Ч617.3(4УКР)64 я431

Рубрики:

Довідкові та інформаційно-документальні видання (енциклопедії, словники тощо) (Види і типи книжкових видань)

Історія видавничої справи

Шифр НБУВ: ВА869113 Пошук видання у каталогах НБУВ