Розкрито змістові, методичні та організаційні засади професійного практикування студентів факультетів фізичної культури педагогічних вузів. Висвітлено типізацію професійно-педагогічних завдань як змістову структурну сутність навчання та практикування студентів. Наведено методичні рекомендації щодо реалізації моделі випускника школи як предмету практикування студентів.

Зазначено, що, глибоко розуміючи вагому роль фізичного виховання у суспільно-політичному та культурно-національному житті українського народу, І.Боберський прагнув до всебічного розвитку молоді на засадах сокільського руху.

Указано, что глубоко понимая огромную роль физического воспитания в общественно-политической и культурно-национальной жизни украинского народа И.Боберский стремился к всестороннему развитию молодежи на основе сокольского движения.

Deeply understanding a huge role physical education in political, cultural and national life of Ukrainian people Ivan Bobersky aspired to an all-around development of youth on the basis of Sokolsky movement.

Рассмотрен вопрос возможности и целесообразности использования для деталей из специального легированного чугуна "Метода экспериментальной оценки пластичности поверхностных слоев деталей машин", который ранее применялся только для деталей из сталей и цветных сплавов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.504.3-5

Рубрики:

Сечокам'яна хвороба (нефролітіаз)

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано стан дослідженості проблеми підготовки майбутнього вчителя фізичної культури до патріотичного виховання старшокласників у педагогічній теорії та практиці. Визначено та обгрунтовано педагогічні умови підготовки майбутнього вчителя фізичної культури до патріотичного виховання старшокласників: розроблення та впровадження моделі формування готовності майбутнього вчителя фізичної культури до патріотичного виховання старшокласників; створення в педагогічному університеті освітньо-виховного середовища, що сприяє позитивній мотивації студентів до формування готовності до патріотичного виховання старшокласників; забезпечення духовно-моральної спрямованості змісту навчальної, практичної професійної, виховної, громадської діяльності студентів; організація педагогічної взаємодії "студент - студент", "студент - викладач", "студент-практикант - старшокласник". Розроблено та теоретично обгрунтовано модель формування готовності майбутнього вчителя фізичної культури до патріотичного виховання старшокласників. Модель охоплює суб'єктивний, цільовий, змістово-процесуальний, результативний блоки, враховує положення особистісного, культурологічного, аксіологічного, компетентнісного підходів, реалізується поетапно (ціннісний, когнітивний, рефлексивно-оцінний етапи), а результатом її впровадження є сформована готовність майбутнього вчителя фізичної культури до патріотичного виховання старшокласників.

Показан положительный опыт использования препарата диурол производства отечественной фармацевтической компании Валартин Фарма у 70-ти больных с хроническим циститом. Установлена его высокая клиническая (95,5 %) и бактериологическая эффективность (89,7 %). Препарат хорошо переносят больные, побочные эффекты отсутствуют.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.540.42 + Р694.54

Рубрики:

Гідронефроз

Операції на нирках і ниркових мисках

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р694.62

Рубрики:

Операції на передміхуровій залозі

Шифр НБУВ: Ж15869 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - проаналізувати ускладнення малоінвазивної радикальної простатектомії (МРПЕ) у хворих на локалізований рак передміхурової залози (РПЗ) шляхом визначення частоти та тяжкості післяопераційних ускладнень. Вивчено результати МРПЕ у 157 хворих на локалізований РПЗ, що перебували в ДУ "Інститут урології НАМН України" у 2013 - 2015 рр. Проведено аналіз і розподіл ускладнень за типом, кількістю і ступенем тяжкості. Виявлено 130 ускладнень у 81 (51,6 %) хворого, які класифікували за стандартною шкалою P. A. Clavien та співавторів (2009). В одного пацієнта виявляли більше одного ускладнення. Здебільшого зустрічалися генітоуринарні ускладнення - у 99 (63,1 %), кровотечі, які потребували гемотрансфузії - у 19 (12,1 %) та інфекційні ускладнення - у 5 (3,2 %) випадках. Переважали "малі" ускладнення (Clavien I - II) - у 103 (79,2 %) пацієнтів: у 5 (3,8 %) з них виникли ускладнення 1-го ступеня, у 98 (75,4 %) - 2-го ступеня. "Великі" ускладнення (Clavien III - IV) спостерігали у 27 ( 20,8 %) пацієнтів, з них - у 23 (17,7 %) виникли ускладнення 3-го ступеня, у 4 (3,1 %) хворих - 4-го ступеня. Час уретрального дренування сечового міхура у пацієнтів з ускладненнями був довшим, ніж у пацієнтів без ускладнень, незалежно від типу МРПЕ: на 32,9 % - для ендовідеоскопічної екстраперитонеальної радикальної простатектомії та на 9,5 % для лапароскопічної радикальної простатектомії. Відсутність РПЗ за даними заключного гістологічного дослідження виявили у 6 (3,8 %) хворих. Заключення: кількість і характер виявлених ускладнень потребує удосконалення хірургічної техніки МРПЕ, особливо етапу формування везикоуретрального анастомозу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.2-59

Рубрики:

Пухлини передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.2-59 + Р694.62

Рубрики:

Пухлини передміхурової залози

Операції на передміхуровій залозі

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.2-59

Рубрики:

Пухлини передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - пошук, систематизація та аналіз існуючих літературних публікацій щодо використання різних інтегральних комбінацій ефективності (ІКЕ) радикальної простатектомії (РПЕ) у лікуванні хворих на рак передміхурової залози (РПЗ); оцінювання ефективності нового способу формування везико-уретрального анастамозу (ВУА) під час виконання ендоскопічної радикальної простатектомії (ЕРПЕ) з використанням ІКЕ; порівняння одержаних даних з результатами інших досліджень. У дослідну групу увійшли 24 хворих, які перенесли модифіковану ЕРПЕ за умов ДУ "Інститут урології НАМН України" у 2015 - 2016 рр. Середній час спостереження за хворими становив 17,4 +- 5,3 міс, контрольна точка спостереження - 12 міс. Біохімічний рецидив (БхР) зафіксовано у випадку виявлення ПСА >> 0,2 нг/мл, позитивний хірургічний край (ПХК) визначався співробітниками лабораторії патоморфології ДУ "Інститут урології НАМН України". УС визначали суб'єктивним, не строгим способом (no pad/one safety pad). ЕФ оцінювали відповідно до можливості проведення статевого акту хворим у більше ніж половині випадків з або без вживання інгібіторів фосфодіестерази 5-го типу. Післяопераційні ускладнення класифікувалися за P. A. Clavien (2004). Оцінювання результатів проводили шляхом визначення кількості хворих, що досягли трифекти та гіентафекти, як найбільш часто використовуваних ІКЕ. Загалом виявлено 6 окремих ІКЕ РПЕ, що були запропоновані різними авторами з 2003 до 2012 рр. Найбільш широко вживаними з них були трифекта та пентафекта. Результати, одержані у дослідженнях інших авторів, підсумовано у табличній формі. Проведено аналіз використаних авторами способів оцінки УС та ЕФ. У досліджуваній групі нового способу формування ВУА ПХК був відсутній у 91,7 %, відсутність БхР констатована у 87,5 %, УС зафіксовано у 91,7 %, збереження ЕФ - у 62,5 %, післяопераційні ускладнення були відсутні у 70,8 % пацієнтів. Отже, трифекти досягли 58,3 %, а пентафекти - 50 % прооперованих з використанням нового способу формування ВУА хворих. Заключення: на сьогодні різними авторами розроблено 6 різних інтегральних комбінацій ефективності радикальної простатектомії (РПЕ), з яких загальновизнані науковою спільнотою та найбільш часто використовуються "трифекта" (М. Benson, 2004) та "пентафекта" (V. Patel, 2011). У дослідженні вперше оцінено інтегральні комбінації ефективності ендоскопічної РПЕ у хворих на локалізований рак передміхурової залози (РПЗ), а також деталізовано способи оцінки результатів РПЕ за критеріями об'єктивності та строгості. Одержані показники ефективності застосування ендоскопічної радикальної простатектомії (ЕРПЕ) із запропонованим способом формування везико-уретрального анастамозу відповідають даним сучасної літератури, виконання нового способу не компроментує онкологічні результати ЕРПЕ із досягненням трифекти у 58,3 %, а пентафекти - у 50 % хворих на локалізований РПЗ. Використання концепції "октафекти" щодо хірургічного лікування РПЗ суперечить нормам загальноприйнятої клінічної практики в Україні та не рекомендується до впровадження у клінічну роботу.

Мета дослідження - проведення порівняльного аналізу безпосередніх результатів патоморфологічного дослідження видаленого у результаті радикальної простатектомії органокомплексу та частоти виникнення біохімічного рецидиву (БхР) у хворих на локалізований рак передміхурової залози (РПЗ) у разі виконання позадулонної радикальної простатектомії (ПРПЕ) та ендоскопічної радикальної простатектомії (ЕРПЕ) за умов однієї клініки. У клінічному дослідженні взяли участь 360 хворих, які перенесли ПРПЕ або ЕРПЕ за умов клініки ДУ "Інститут урології НАМН України" протягом 2012 - 2016 рр. Хворих було розподілено на 2 групи. Група 1 (n = 99) - пацієнти, яких було прооперовано у клініці в об'ємі ПРПЕ з 2012 до 2016 рр. включно, у яких виявлено локалізований РПЗ, або статус pT0. Група 2 (n = 261) - хворі, яких було прооперовано у клініці в об'ємі ЕРПЕ з 2012 до 2016 рр. включно, у яких діагностовано локалізований РПЗ, або статус pT0. ПРПЕ та ЕРПЕ, що виконано хворим на локалізований РПЗ за умов клініки протягом п'ятирічного терміну демонструють співставні онкологічні результати. Заключення: виконання мультифокальної біопсії та радикальної простатектомії (РПЕ) за умов однієї і тієї самої клініки сприяє кращій співставності, відтворюваності та більшої узгодженості одержаних морфологічних даних. Потрібно уведення у подальшу клінічну практику рутинного імуногістохімічного дослідження біопсійного матеріалу для підтвердження діагнозу РПЗ перед виконанням РПЕ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.696.2

Рубрики:

Пухлини передміхурової залози

Шифр НБУВ: Ж24369 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - вивчення частоти і структури ускладнень генітоуринарної групи у хворих на локалізований рак передміхурової залози (РПЗ) під час виконання позадулонної та ендоскопічної радикальної простатектомії за умов однієї клініки. У дослідження увійшли 360 хворих, які були прооперовані в об'ємі радикальної простатектомії (РПЕ) протягом 2012 - 2016 рр. у клініці ДУ "Інститут урології НАМН України". До групи 1 увійшли 99 (27,5 %) пацієнтів, які перенесли позадулонну радикальну простатектомію (ПРПЕ), а до групи 2 - 261 (72,5 %) хворий після ендоскопічної радикальної простатектомії (ЕРПЕ). Генітоуринарні ускладнення виявлено у 30 (30,3 %) хворих групи 1 та в 81 (31,03 %) пацієнта групи 2 (p = 0,849), а найбільш частим із них була негерметичність везико-уретрального анастомозу (ВУА): у 12 (12,12 %) пацієнтів групи 1 та у 35 (13,41 %) осіб групи 2 (p = 0,746). В обох групах 22 (22,22 %) та 62 (23,76 %) випадки генітоуринарних ускладнень відповідали I - II ступеням тяжкості за класифікацією Clavien-Dindo, а до III - IV ступенів віднесено 8 (8,08 %) та 19 (7,28 %) відповідно. Генітоуринарних ускладнень V ступеня тяжкості у жодній з груп не виявлено. Висновки: серії ПРПЕ та ЕРПЕ демонструють зіставну загальну кількість ускладнень генітоуринарної групи на тлі узгодженості частоти виникнення її складових. Зафіксовані генітоуринарні ускладнення у своїй більшості відповідали I - II ступеням тяжкості за класифікацією Clavien-Dindo. Для більш повної характеристики несприятливих результатів РПЕ потрібно подальше вивчення інших груп післяопераційних ускладнень, а також її негативних наслідків.

Мета дослідження - пошук, систематизація та аналіз існуючих літературних публікацій, що ілюструють шлях розроблення та удосконалення промежинної та позадулонної радикальної простатектомії в аспекті ініціального досвіду окремих авторів або колективів дослідників, які стояли у витоків розроблення або популяризації кожної з методик. Пошук інформації проведено з використанням міжнародних баз даних PubMed, Google Scholar та за електронними реферативними базами Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського станом на вересень 2018 р. Відбирались оригінальні дослідження, літературні огляди, роботи, опубліковані як тезиси, а також монографічні видання. Під час аналізу кожного літературного джерела окремо визначали: авторський колектив, рік публікації дослідження та оригінальний авторський внесок. Радикальна простатектомія невпинно розвивається вже більше століття, як наслідок - техніка її виконання не є сталою і постійно вдосконалюється. Результатом роботи цілої плеяди видатних закордонних і вітчизняних вчених стала розробка широкого арсеналу її технічних модифікацій. У підсумку радикальна простатектомія вважається "золотим стандартом" лікування локалізованого раку передміхурової залози, а її промежинна та особливо позадулонна методики - загальноприйнятими світовою урологічною спільнотою.

Мета дослідження - вивчення частоти і структури негенітоуринарних ускладнень радикальної простатектомії (РПЕ) у хворих на локалізований рак передміхурової залози (РПЗ) за умов однієї клініки. Проведено аналіз МСКХ 360 пацієнтів з локалізованим РПЗ, що перенесли РПЕ протягом 2012 - 2016 рр. Було сформовано дві групи хворих: 1-а група - 99 (27,5 %) пацієнтів після проведення позадулонної РПЕ, 2-а група - 261 (72,5 %) хворий після проведення ендоскопічної радикальної РПЕ. У результаті дослідження виявлено, що кардіоцеребропульмональні післяопераційні ускладнення слугували причиною ранньої внутрішньолікарняної летальності пацієнтів досліджуваних груп. Водночас гастроінтестинальні ускладнення виникли тільки після виконання ЕРПЕ. Неврологічна група включала поодинокі відхилення у перебігу післяопераційного періоду, які не потребували хірургічної корекції надалі. Заключення: найбільш частими із зареєстрованих негенітоуринарних ускладнень радикальної простатектомії є інфекційні. Вони характеризуються найвищою різноманітністю форм і ступенів тяжкості за класифікацією Clavien - Dindo.

Обґрунтовано та запропоновано удосконалену технологію формування везико-уретрального анастомозу при радикальній простатектомії у хворих на локалізований рак передміхурової залози, яка відрізняється від стандартних способів здатністю до остаточної стабілізації везико-уретрального сегменту та забезпечує надійність його герметичності. Обґрунтовано положення запобігання післяопераційним ускладненням у хворих на локалізований рак передміхурової залози завдяки мінімізації екстравезикального розповсюдження сечі та зменшення об'єму імпрегнованих компонентами сечі прилеглих тканин при виконанні запропонованої модифікованої ендоскопічної радикальної простатектомії. Запропоновано принцип сумарної оцінки результатів радикальної простатектомії у хворих на локалізований рак передміхурової залози, основу якого становить використання декількох інтегральних комбінацій ефективності (трифекту, пентафекту, класифікації SCP). Запропоновано порівняння частоти біохімічного рецидиву при зіставності результатів стратифікації хворих на рак передміхурової залози, за прогностичними групами відповідно до ризику виникнення біохімічного рецидиву, вважати обґрунтованим альтернативним підходом до оцінки онкологічних результатів радикальної простатектомії. Подальшого розвитку набуло вивчення післяопераційних ускладнень на сучасному рівні виконання радикальної простатектомії у хворих на локалізований рак передміхурової залози; виявлені особливості в залежності від різновидів методик оперативних втручань розкривають обґрунтовані проблемні питання, наукове вирішення яких забезпечить якість спеціалізованої допомоги контингенту.