На основании комплексной экспертно-реабилитационной диагностики 140-а инвалидов вследствие гипертонической болезни (ГБ) определены принципы формирования клинико-реабилитационных групп. Распределение реабилитантов по клинико-реабилитационным группам при ГБ является важной составной частью реабилитационных технологий и способствует более успешной ресоциализации инвалидов.

Отмечено, что в последние годы появились сообщения о снижении частоты остеопороза у лиц, принимающих тиазидные и тиазидоподобные диуретики и о целесообразности назначения их женщинам в постменопаузе. Исследованы антигипертензивная эффективность препарата Индапамид (Индапен, ЗФ Polpharma С. А., Польша), его влияние на показатели липидного, углеводного обмена у женщин в постменопаузальный период с умеренной артериальной гипертензией и избыточной массой тела. Через 3 мес лечения удалось достичь целевого уровня артериального давления в 64 % случаев. Препарат быстро и стойко снижает давление, метаболически нейтрален относительно липидного и углеводного обмена, не нарушает водно-электролитный баланс, безопасен и удобен для приема. Отмечено снижение индекса массы тела в случае 3-месячного лечения.

С целью оценки эффективности использования мелоксикама у больных ревматоидным артритом (РА) обследован 31 пациент. Больным основной группы, кроме базисной терапии, назначали мелоксикам (препарат мелокс компании "Медокеми ЛТД") по 7,5 мг в сутки, с дальнейшей титрацией дозы до 15 мг в сутки в случае недостаточной эффективности в течение 2 недель. Активность болезни оценивали при помощи шкалы активности. Функциональные возможности пациентов изучали при помощи анкеты здоровья - стандартной для оценки функционального состояния пациентов с РА. Использование мелоксикама для лечения больных РА обеспечивает позитивный эффект благодаря уменьшению болевого синдрома, улучшению функционального состояния опорно-двигательного аппарата. Препарат хорошо переносится больными, что позволяет рекомендовать его как препарат выбора для использования в программах медицинской реабилитации инвалидов вследствие РА.

Розглянуто поширеність, категорії, типи корекції вроджених вад серця (ВВС). Розкрито особливості медико-експертної діагностики за окремих ВВС у дорослих пацієнтів. Увагу приділено клінічним проявам, діагностиці пороку, показам до оперативного втручання та станам, які можуть спостерігатися у пацієнтів після оперативної корекції ВВС. Подано інформацію про дефекти міжпередсердної та міжшлуночкової перегородок, аортальний стеноз, синдром Марфана, тетраду Фалло, вроджену транспозицію магістральних артерій, аномалію Ебштейна. Розкрито особливості обстеження хворих після операції артеріального переключення й операції Растеллі.

У 70 больных с врожденными пороками развития системы кровообращения в отдаленный после оперативного вмешательства срок и у 20 здоровых лиц изучено качество жизни с использованием опросника "Краткий общий опросник оценки статуса здоровья". Установлено существенное снижение показателей качества жизни больных с врожденными пороками развития системы кровообращения в деятельности, связанной как с эмоциональными, так и физическими нагрузками, что существенно ограничивало их жизнеспособность. Изучение качества жизни, выявление причин ограничения жизнедеятельности, оценка клинико-функциональных, психологических и когнитивных нарушений должны быть основой программы реабилитации этих больных в отдаленный после хирургической коррекции срок.

Наведено результати власних спостережень за особливостями перебігу адаптаційних процесів у неонатальному періоді в дітей з малою масою тіла при народженні та гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.34

Рубрики:

Патологія недоношених дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оценена динамика инвалидности взрослого и трудоспособного населения Украины вследствие болезней системы кровообращения за 2006 - 2010 гг. по данным статистической отчетности. За этот период в Украине снизились как удельный вес первичной инвалидности вследствие болезней системы кровообращения среди взрослого населения с 26,5 до 24,3 % и населения трудоспособного возраста - с 21,3 до 19,3 %, так и показатель первичной инвалидности вследствие данного класса болезней среди взрослого населения - с 13,5 до 11,2 %, среди населения трудоспособного возраста - с 12,2 до 10,4 на 10 тыс. населения. Анализ динамики инвалидности вследствие болезней системы кровообращения дает возможность изучить особенности инвалидизации в результате данной патологии в различных регионах Украины, выделить основные тенденции этого процесса, выявить причины возрастания первичной и накопленной инвалидности, что в дальнейшем будет служить основой усовершенствования мониторинга инвалидности населения Украины.

Изучены основные причины ограничений жизнеядеятельности у больных с врожденными пороками сердца в отдаленный период после оперативных вмешательств. Выделены наиболее значимые функциональные и психологические параметры, влияющие на жизнедеятельность таких пациентов. Сделан вывод о значительных нарушениях жизнедеятельности у этих лиц, что в значительной степени будет препятствовать реализации программ реабилитации данного контингента больных.

Представлено состояние первичной инвалидности вследствие болезней системы кровообращения в Украине за последние 3 года. Использованы данные ежегодных статистических форм отчетности медико-экспертных комиссий Украины. Проведенный анализ позволяет планировать тактические и стратегические мероприятия по снижению уровня инвалидности и укреплению здоровья нации.

Проаналізовано питання обмеження життєдіяльності та проведено оцінювання взаємозв'язків між порушеннями на рівні організму (порушення функцій) та обмеженнями на рівні індивіда та суспільства (обмеження активності та участі) з позицій Міжнародної класифікації функціонування, обмежень життєдіяльності та здоров'я у дорослих пацієнтів з вродженими вадами розвитку системи кровообігу у віддалений після оперативного втручання термін, розглянуто можливі чинники їх формування. Виявлено залежність між анатомічною особливістю вродженої вади та гемодинамічними порушеннями і ступенем генерації аутоантитіл до нейроспецифічних білків. У хворих з високим титром аутоантитіл до нейроспецифічних білків простежено тенденцію до розвитку концентричної гіпертрофії лівого шлуночка з порушеннями серцевого ритму, появою шлуночкових аритмій високих градацій. Показано, що зниження толерантності до фізичного навантаження, а саме - зниження потреби кисню та подвійного добутку, пов'язане зі зростанням середнього тиску в легеневій артерії. Високий титр аутоантитіл до нейроспецифічних білків достовірно асоційований з дисфункцією ендотелія.

Врожденные пороки сердечно-сосудистой системы (ССС) - наиболее распространенная патология, которая приводит к социальной недостаточности. Эта проблема длительное время находилась вне поля зрения клиницистов и экспертов, что обусловило отсутствие полной статистики, четких критериев и подходов для определения инвалидности. Цель исследования - анализ первичной инвалидности на Украине вследствие врожденных пороков ССС в 2010 и 2011 гг. Согласно полученным результатам целесообразно в ежегодные статистические формы отчетности первичной инвалидности и деятельности медико-социальных экспертных комиссий Украины внести рубрику "Врожденные пороки сердца и крупных артерий".

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731.34 + Р733.34

Рубрики:

Недоношені діти

Патологія недоношених дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - встановити особливості клініко-лабораторної адаптації у недоношених новонароджених в аспекті власне постнатального онтогенезу. Вивчено клініко-лабораторні особливості недоношених новонароджених у неонатальному віці, умовно здорових (26) та з перинатальною патологією (58). Використано методи описової та порівняльної статистики. Клінічний перебіг періоду новонародженості в дітей гестаційного віку 32 - 34 тиж. з високим перинатальним ризиком переважно асоціювався з маніфестацією у ранньому неонатальному віці легких або помірних дихальних розладів, ознак пригнічення нервової системи, гіпоглікемії, шлунково-кишкових розладів, а також з пізнім відновленням маси тіла при народженні і меншими темпами збільшення маси тіла за перший місяць життя у порівнянні з умовно здоровими недоношеними дітьми. Водночас, незалежно від наявності перинатальної патології поступово зменшувалася загальна кількість лейкоцитів і частки лімфоцитів протягом неонатального періоду до скоригованого віку 42 тиж. Виявлені особливості динаміки лейкоцитограм пов'язані з клінічною картиною і перебігом постнатальних адаптаційних змін у недоношених новонароджених, оскільки в перші місяці життя у них знизилася інтенсивність компенсаторно-захисних гіперрегенераторних реакцій, відображенням чого є зменшення загальної кількості гранулоцитів і лімфоцитів у периферійній крові. Виявлені характерні чинники перинатального анамнезу та особливості клінічного перебігу постнатального розвитку завчасно народжених дітей надають змогу оцінити ступінь адаптації до умов позаутробного існування недоношених новонароджених на етапах виходжування.

Обгрунтовано загальні принципи діагностики клапанних вад серця. Оцінено патологічний процес, у разі якого виникла вада серця. Увагу приділено медико-експертній діагностиці у разі окремих клапанних вад серця. Описано ведення хворих після трансплантації клапана. Висвітлено питання медико-соціальної експертизи та інвалідності після хірургічного лікування клапанних вад серця.

Проведено оцінку ефективності та відповідності сучасним вимогам реалізованих протягом 2001 - 2003 рр. індивідуальних програм реабілітації (ІПР) у осіб, визнаних інвалідами внаслідок гіпертонічної хвороби, для удосконалення реабілітаційних технологій. Виявлено, що показник наявності ІПР залишається недостатньо високим. Незважаючи на поліпшення ситуації в 2003 р., ІПР адекватні та ефективні всього у 3,2 % пацієнтів. ІПР за повторного огляду складались лише для інвалідів III групи та тільки перспективним для реабілітації працюючим інвалідам II групи. Кількість непрацюючих інвалідів та високий відсоток стабільності в динаміці інвалідності свідчать про недостатню ефективність професійної реабілітації. Адекватний підбір ІПР з урахуванням віку, статі, виду праці, тривалості захворювання, важкості перебігу патології надасть можливість досягнути повної реабілітації.

Уточнено клініко-лабораторні особливості передчасно народжених дітей, котрі зазнавали високого перинатального ризику внутрішньоутробно, та постнатальні зміни у системах терморегуляції та фагоцитарної і клітинної ланок імунітету. Досліджено динаміку змін центральної і периферичної температури тіла та формування температурного градієнта і його клінічну значущість, реактивність лімфоцитарно-гранулоцитарного ростка крові в ході неонатального періоду, з'ясовано особливості клітинної ланки імунітету. Одержано нові дані про залежність величини температурного градієнта і ступеня тяжкості гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи на першому місяці життя у недоношених дітей, а також з'ясовано наявність кореляційного зв'язку між температурним градієнтом, віком, масою тіла та нейтрофільно-лімфоцитарним коефіцієнтом. Запропоновано оптимізацію догляду за недоношеними дітьми за домашніх умов на підставі визначення шкірної периферичної температури тіла на кистях і стопах.

У разі вроджених вад серця (ВВС) порушення внутрішньосерцевої гемодінаміки викликають ускладнення в малому колі кровообігу і формують патологічний стан функції зовнішнього дихання. Мета дослідження - вивчити функцію зовнішнього дихання у прооперованих хворих дорослого віку у віддалений період після хірургічної корекції ВВС та взаємозв'язок цих змін з показниками допплерехокардіографії. Обстежено 85 прооперованих пацієнтів, середній вік - 30 років. Хворі з ВВС були розподілені на 6 груп залежно від анатомічних особливостей вад. Усім пацієнтам проведено дослідження функції зовнішнього дихання та допплерехокардіографію. Порушення функції зовнішнього дихання виявлено у 47,7 % прооперованих пацієнтів. В усіх групах хворих були знижені показники життєвої ємкості легень. Ехокардіографічні ознаки легеневої гіпертензії зустрічались у кожного 5-го пацієнта, а самі високі показники - в групі з дефектами перегородок. Висновки: найбільший відсоток порушень функції зовнішнього дихання, переважно за змішаним типом виявлений у групах хворих з тетрадою Фалло та коарктацією аорти, ознаки легеневої гіпертензії - у пацієнтів з ДМПП та ДМШП.

Серцево-судинні захворювання зумовлюють найвищі показники первинного виходу на інвалідність протягом останніх двох десятиліть, у тому числі і хворих працездатного віку. Представлена динаміка первинної інвалідності в Україні протягом останніх 3 років. Висока поширеність хвороб системи кровообігу, тяжкість клінічних проявів і провідна роль в стійкій втраті працездатності населення країни визначають пріоритетність питань профілактики серцево-судинних захворювань і подальшого удосконалення спеціалізованої кардіологічної і медико-соціальної допомоги.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)440 + Р733.34

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Патологія недоношених дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ