Розглянуто динаміку етнічного складу (ЕС) населення Львова від часу заснування міста до сьогодення. Проаналізовано ЕС у контексті суспільного розвитку Галичини. Висвітлено вплив різних факторів на формування та динаміку ЕС, а також зміну їх важливості залежно від історичних періодів і функцій, які виконувало місто в місцевій системі розселення. Значну увагу приділено динаміці кількості головних етнічних груп, що мешкали у Львові, етнічній мікрогеографії міста, етнічним особливостям соціальної структури населення.

Рассмотрена динамика этнического состава (ЭС) населения Львова со времени основания города до настоящего времени. Проанализирован ЭС в контексте общественного развития Галиции. Освещено влияние разных факторов на формирование и динамику ЭС, а также изменение их важности в зависимости от исторических периодов и выполняющих городом функций в местной системе расселения. Значительное внимание уделено динамике количества основных этнических групп, проживающих во Львове, этнической микрогеографии города, этническим особенностям социальной структуры населения.

Проаналізовано історико-географічні особливості розвитку мовної ситуації в ХХ ст., сучасний мовний склад населення, етномовні процеси, територіальну організацію етномовного простору. Охарактеризовано головні тенденції розвитку мовної ситуації та мовні проблеми України на початку ХХІ ст. Наведено рекомендації щодо вдосконалення державної мовної політики.

Проанализированы историко-географические особенности развития языковой ситуации в ХХ ст., современный языковый состав населения, этноязычные процессы, территориальная организация этноязычного пространства. Охарактеризованы главные тенденции развития языковой ситуации и языковые проблемы Украины в начале ХХІ ст. Даны рекомендации по усовершенствованию государственной языковой политики.

Вивчено прогностичне значення поєднання різних хромосомних аномалій, а також геномних мутацій у Ph-позитивних пацієнтів із хронічною мієлоїдною лейкемією. Всього проведено 49 патогенетичних досліджень аспірату кісткового мозку від 35-ти пацієнтів (11 хворих обстежено в динаміці). Додаткові аномалії хромосом виявлено у 25,07 % випадків, причому приблизно 80 % аномалій з'являлись на стадії бластної кризи (БК). Найчастішою додатковою аномалією хромосом на стадії БК була extra Ph-хромосома, трисомія 8-ї та 19-ї хромосом. Негативне прогностичне значення в перебігу захворювання мала поява клональної різноманітності клітин, підвищеної частоти геномних мутацій і мікрохромосом.

Проведено генеалогічний аналіз, клінічне та ендоскопічне обстеження, променеве і лабораторне дослідження шести сімей (96 осіб), в яких виявлено 30 хворих на сімейний дифузний поліпоз (СДП). Показано, що у хворих на СДП множинні поліпи найчастіше знаходилися у товстій кишці. Оцінено спектр позакишкових ознак хвороби та схильність до виникнення онкопатології. У 56,6 % осіб із СДП виявлено рак товстої кишки. Серед позакишкових пухлинних утворів найчастіше траплялися пухлини м'яких тканин (фіброми) та кісток. Майже 17 % хворих мали природжені вади розвитку. Пухлини кісток (множинні остеоми щелеп та остеоми верхніх і нижніх кінцівок) у поєднанні з природженими вадами розвитку виявлено у хворих із синдромом Гарднера (варіантом СДП). Усім членам сімей, серед яких є хворі на СДП, рекомендовано поряд із названими діагностичними процедурами проводити медико-генетичне консультування з метою раннього виявлення захворювання, його вчасної й адекватної хірургічної корекції та прогнозування виникнення онкопатології.

Патогенетично досліджено аспірат кісткового мозку 32 пацієнтів з різними варіантами мієлодиспластичного синдрому (МДС) із восьми різних областей України. Домінуючими в спектрі порушень каріотипу були делеції хромосом. Найбільшу кількість хромосомних аномалій виявлено у разі рефрактерної анемії з надлишком бластів (66,6 % випадків). Комплексні хромосомні перебудови із залученням трьох чи більше хромосом складали 27 % серед всіх досліджених порушень каріотипу. З 11 пацієнтів, що мали аномальний каріотип, трансформацію МДС в гостру мієлоїдну лейкемію виявлено в п'яти (45,4 %) випадках. Явище фрагментації хромосом розглянуто як цитогенетичне підтвердження підвищеного рівня апоптозу в кістковому мозку пацієнтів із МДС. Ризик трансформації МДС у гостру мієлоїдну лейкемію встановлено на підставі використання нової міжнародної програми бальної системи - IPSS.

Досліджено процес формування та динаміки етнічного складу міських поселень Галичини від часу виникнення перших міст і до наших днів. Етнічний склад міського населення проаналізовано в контексті розвитку міської мережі на території краю, в контексті її розвитку водночас як невід'ємної частини української етнічної території та окремої історико-географічної області. На підставі аналізу взаємодії двох даних процесів визначено й охарактеризовано основні періоди та етапи розвитку етнічного складу міського населення Галичини. Встановлено, що найважливішими чинниками, які визначали етнічний склад міського населення були політичний (і, передусім, - політико-адміністративний статус краю) та економічний фактор. На розвиток етнічного складу міського населення також суттєво вплинули загальний характер, рівень і темпи урбанізації краю, чисельність і густота сільського населення на території Галичини, особливості територіальної структури міської мережі.

Уперше виявлено закономірності утворення газоводяної суміші у камері охолодження за умов взаємодії вихлопних газів турбореактивного двигуна з диспергованою водою. Установлено, що вогнегасна концентрація даної суміші з вмістом кисню менше 10 % і температурою 350 К утворюється за умов подавання у камеру охолодження суміші повітря та диспергованої води і продуктів згоряння вуглеводневого палива двигуна у співвідношенні 1 кг води на 1,1 кг продуктів згоряння. Виявлено умови запирання потоку газоводяної суміші під час подавання диспергованої води на вхід камери охолодження, яке відбувається за умов, коли статичний напір цієї суміші у камері охолодження перевищує швидкісний напір вихлопних газів турбореактивного двигуна. Установлено, що для зниження градієнта тиску у камері охолодження необхідно забезпечувати подавання роззосередженої за її довжиною диспергованої води, або збільшити до 1 м діаметр камери охолодження. Розкрито механізм утворення газоводяної суміші, яке відбувається за двома напрямками: випаровування краплин за температури 380 - 400 К у камерах охолодження та конденсація пари під час транспортування до зони горіння за температури 340 - 350 К, а також утворення краплин води і збільшення їх діаметра. Це дозволяє розрахувати ефективну дальність подавання даної суміші до зони горіння.

Визначено суспільно-географічну сутність терміна "мовна ситуація", розроблено методику географічного вивчення мовного складу населення, виділено найважливіші етномовні процеси, проведено їх типологію. Розглянуто сучасний стан і тенденції мовної ситуації в Україні на початку ХХІ ст., досліджено стан мовного складу населення, динаміку етномовних процесів, поширення на території держави різних етнічних мов, розселення мовних груп, особливості етномовного домінування. Проаналізовано територіальні особливості мовної ситуації в Україні, проведено із застосуванням методу багатопоказникового аналізу етномовне райнонування, виділено 12 етномовних районів України, висвітлено основні параметри та тенденції розвитку мовної ситуації в кожному з районів.

Висвітлено теоретичні засади географічного дослідження мовної поблематики. Розглянуто переписи населення як джерело географічного дослідження мовної ситуації. Проаналізовано історико-геогрфічні особливості розвитку мовної ситуації в Україні, а також мовний склад населення нашої держави. Увагу приділено етномовним процесам та територіальним особливостям мовного простору України, акцентовано на тенденціях та проблемах мовної ситуації. Охарактеризовано мовну політику в нашій державі та окреслено шляхи її оптимізації.

Наведено результати досліджень на декаметрових радіотелескопах УРАН-2 та УРАН-3 сонячного затемнення 1 серпня 2008 р. Спостереження виконано за допомогою методу проходження джерела через нерухому діаграму спрямованості антени. Зареєстровано зменшення інтегрального потоку радіовипромінювання спокійного Сонця, що відповідає модельним розрахункам у декаметровому діапазоні хвиль.

Розглянуто етапи розвитку у ФМІ НАН України апаратурних та методологічних засобів спостережень космічних радіоджерел у декаметровому діапазоні хвиль. Наведено результати автономних досліджень декаметрового радіовипромінювання Сонця з використанням радіотелескопа УРАН-3 та комплексних досліджень радіовипромінювання галактичних та позагалактичних джерел у складі всеукраїнської мережі декаметрових радіоінтерферометрів УРАН.

Наведено результати спостережень сонячного затемнення 1 серпня 2008 р. з використанням цифрового радіометра на базі декаметрового радіотелескопа УРАН-3. Спостереження проведено за допомогою методу проходження джерела через нерухому діаграму спрямованості антени. В момент кульмінації для координат радіотелескопа УРАН-3 величина затемнення видимого диска Сонця становила 11,5 %. За результатами експериментального дослідження одержано оцінки відношення густини потоків Сонця, замаскованого Місяцем, до незамаскованого.

Проведено вивчення каріотипу зразків новоутворень товстої кишки, одержаних від 58 пацієнтів, мешканців західних областей України. Найбільш типовою хромосомною аномалією у гіперпластичних поліпах, а також у аденомах була анеуплоїдія 13, 7, 20 хромосом. Перетворення тубулярних у тубулярно-ворсинчасті й ворсинчасті аденоми супроводжувалося збільшенням кількості хромосомних аномалій і розширенням їх спектра. Більшість аденокарцином мали полісомний каріотип із наближеними до триплоїдного, тетраплоїдного чи з більшою кількістю хромосомних наборів. Поява додаткових копій 20, 7, 2 і 5 хромосом, а також алельні втрати 18, 17, 6, 14 хромосом, моносомія і структурні перебудови 1-ї хромосоми та делеції різних за розміром ділянок хромосом мали важливе значення у пухлинній прогресії.

Проаналізовано тенденції сучасної мовної ситуації в Україні та Білорусі в пострадянський період, визначено спільні риси та відмінності. Простежено роль різних чинників у формуванні мовної ситуації в обох країнах. Джерельною базою статті є переписи населення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р636.770.36

Рубрики:

Хірургічне лікування аневризм головного мозку

Шифр НБУВ: Ж100899 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.695.4-43

Рубрики:

Пухлини нирок і ниркових мисок

Шифр НБУВ: Ж100603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відповідно до сучасних критеріїв визначення діагнозу мієлофіброзу, вимагає підтвердження клональність патологічного мієлопроліферативного процесу. Однак єдиного патогномонічного маркера захворювання не виявлено. Мета роботи - з'ясувати інформативність молекулярно-генетичних, цитогенетичних методів виявлення клональних маркерів мієлофіброзу та їх поєднання для діагностики й прогнозування перебігу цього захворювання. В дослідженні взяло участь 37 хворих (33 з первинним мієлофіброзом і 4 з вторинним мієлофіброзом, що виник унаслідок трансформації справжньої поліцитемії). У 59,5 % хворих підтверджено наявність мутації JAK2V167F. Хромосомні аномалії виявили у 38,2 % хворих. Загальна смертність хворих із мутацією JAK2V167F становила 27,3 % за 24 місяці. За відсутності цієї мутації рівень смертності був трохи нижчим і становив 20,0 %. У 13,5 % пацієнтів цитогенетичні аномалії були єдиними виявленими клональними маркерами, за допомогою яких підтверджено хронічний мієлопроліферативний процес. Висновки: Одночасне проведення цитогенетичного аналізу та визначення мутації JAK2V167F у хворих на мієлофіброз підвищило відсоток підтвердження клональності патологічного процесу до 73,0 % хворих проти 38,2 - 59,5 % за умови використання лише одного методу дослідження.

Наведено результати оцінки діагностичного та прогностичного значення аномалій каріотипу та мутації JAK2V617F за мієлофіброзу за допомогою комплексного визначення каріотипу специфічно стимульованої гранулоцитарним колонієстимулюючим фактором (Г-КСФ) периферичної крові та нестимульованого кісткового мозку разом із молекулярно-генетичним дослідженням. Викладено дані клінічного обстеження, цитогенетичного, молекулярно-цитогенетичного та молекулярно-генетичного дослідження пацієнтів. Показано відсутність відмінностей у спектрі хромосомних перебудов за одночасного цитогенетичного дослідження в незрілих мієлоїдних клітинах-попередниках периферичної крові, стимульованих in vitro Г-КСФ, і в нестимульованому кістковому мозку. Виявлено, що найчастіше серед усіх аномалій каріотипу в крові та кістковому мозку хворих на мієлофіброз виявляється поліплоїдія (в 10,5 %) у субклонах клітин. Серед аномалій окремих хромосом за мієлофіброзу найчастіше спостерігали моносомію хромосоми 7 та трисомію хромосоми 8. Встановлено, що хромосомні аномалії достовірно частіше траплялися в поєднанні з поліплоїдними наборами хромосом, ніж без поліплоїдії. Підтверджено, що цитогенетичні аномалії в крові або кістковому мозку хворих на мієлофіброз пов'язані з коротшим загальним виживанням. Виявлено достовірно вищу частоту прогностично несприятливих за DIPSS-Plus цитогенетичних аномалій у хворих із мутацією JAK2V617F. Доведено необхідність моніторингу в динаміці каріотипу крові, стимульованої in vitro Г-КСФ, оскільки протягом 6-ти - 12-ти місяців у 33,3 % хворих з'являються додаткові цитогенетичні аномалії. Показано доцільність проведення цитогенетичного дослідження крові, стимульованої in vitro Г-КСФ у хворих із неінформативним пунктатом кісткового мозку та наявністю не менше 12-ти % незрілих мієлоїдних клітин-попередників у лейкоцитарній формулі, оскільки під час використання цього підходу виявлено хромосомні аномалії в 50-ти % таких хворих, з них у 80-ти % - прогностично несприятливі за DIPSS-Plus.