Методом эхокардиографии обследованы мужчины в возрасте 30 - 75 лет, среди которых было 207 лиц без сердечно-сосудистых заболеваний, 42 больных гипертонической болезнью (ГБ) I ст., 216 - ГБ II ст. и 60 - ГБ III ст. Установлено, что масса миокарда левого желудочка (ММЛЖ), главным образом, определяется систолическим артериальным давлением и конечным диастолическим размером. Ранним предиктором гипертрофии левого желудочка (ГЛЖ) являются нарушения нормального соотношения толщины стенок левого желудочка. ГЛЖ сопровождается изменениями трансмитрального кровотока (ТМК), которые имеют принципиальные отличия при разных стадиях ГБ. Важным моментом размежевания возрастных и морбидных изменений ТМК является динамика размеров левого предсердия (ЛП), так как увеличение ЛП, главным образом, связано с ММЛЖ.

Проведено обследование 34 больных с артериальной гипертензией: 21 мужчины и 13 женщин. Всем пациентам выполнены общеклиническое обследование, суточное мониторирование артериального давления (СМАД) и эхокардиография. Обнаружено, что показатели СМАД у мужчин и женщин имеют разный характер связей с антропометрическими и эходопплерографическими параметрами. У женщин один из показателей "нагрузки давлением" связан с возрастом, тогда как у мужчин, в отличие от женщин, показатели СМАД связаны с развитием гипертрофии левого желудочка и существует достаточно сильная корреляция между индексом массы миокарда левого желудочка и некоторыми параметрами СМАД. При практически одинаковых стандартизированных показателях антропометрии, ультразвуковой кардиометрии и СМАД диастолические изменения у мужчин были более выраженными, чем у женщин.

Обстежено 166 хворих на стабільну стенокардію напруги без ознак серцевої недостатності (СН) і з ознаками CH I - II функціонального класу згідно з класифікацією NYHA. У 105 з них методами інструментальної діагностики визначено початкові стадії серцевої недостатності (ПССН). Обстеження проводилось до початку лікування, через 3 тижні та за 6 місяців від його початку. Встановлено, що осіб із ПССН відрізняє більша кількість і тривалість епізодів ішемії, більша частка епізодів асимптомної ішемії. У них виявлено зниження толерантності до об'ємного та фізичного навантажень. Відзначено, що використання комбінацій ізосорбіду дінітрату з ренітеком і козааром дозволяє досягти кращих результатів, ніж монотерапія ізосорбіду дінітратом, зважаючи на антистенокардитичний та антиішемічного ефекти, показники гемодинаміки, зростання толерантності до об'ємного та фізичного навантаження. У процесі довготривалого лікування з застосуванням комбінаційної терапії спостережено тенденцію до зростання позитивних ефектів на відміну від монотерапії, ефективність якої з плином часу зменшувалась.

Цель работы - количественная оценка значения ошибки "тест-ретест" и разработка методов минимизации ее влияния. Ретроспективно изучены результаты обследования 100 больных гипертонической болезнью, которым повторно проводились УЗ-исследования. Выводы: уровень ошибки воспроизводимости "тест-ретест" полученных данных лежит в пределах допустимой ошибки типа "тест-ретест" для М- и 2D-методик. Предложенный способ простой математической обработки позволяет уменьшить вероятность ошибки "тест-ретест". Для корректной математической обработки интервал между УЗ-обследованиями не должен быть меньше 12 мес. Приведенный способ довольно прост и универсален для использования в повседневной практике при необходимости оценить сдвиги по результатам повторных исследований.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж16674 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено можливість та ефективність використання комбінацій ізосорбіда дінітрата з ренітеком або козааром у хворих на стабільну стенокардію з початковими стадіями серцевої недостатності. Виявлено, що в порівнянні з монотерапією ІСДН комбінована терапія призводить до більш помітної регресії ознак ішемії за даними холтеровського моніторингу, а також більш позитивними структурно-функціональними змінами серця. Водночас у даних групах спостережено більш виражене зростання толерантності до об'ємного навантаження.

З метою встановлення статевозалежних особливостей успадкування фенотипу артеріальної гіпертензії (АГ) у жителів Подільського регіону обстежено 132 хворих віком >> 24 років. Проведено вимірювання артеріального тиску (АТ), антропометрію, електро-, ехокардіографію; розраховано індекс маси міокарда лівого шлуночка (іММЛШ), а також показник адекватності іММЛШ даному рівню офісного АТ за власною формулою. Встановлено, що ризик виникнення АГ був у 3,8 раза вищим, якщо гіпертензивний анамнез обтяжений по лінії матері, ніж за обтяження його по лінії батька. Окрім того, у нащадків матері з АГ також вищий, ніж у нащадків батька з АГ, ризик неадекватного іММЛШ (співвідношення ризиків 2,27 і 1,66 відповідно). Своєю чергою, неадекватний іММЛШ асоційований з 4,7-кратним підвищенням ризику виникнення інфаркту міокарда. Одержані дані не лише підтверджують наявність феномену материнської компоненти успадкування АГ у Подільській популяції, але й свідчать про зв'язок обтяженої спадковості по материнській лінії з неадекватним іММЛШ і виникненням у подальшому інфаркту міокарда.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: РА434600 Пошук видання у каталогах НБУВ