Проаналізовано розвиток сучасної художньої культури, що відбувається в тісному зв'язку з соціально-економічними трансформаціями суспільства, де "естетична культурація" економічного буття проявляє себе за умов художньої практики, постаючи своєрідним простором інобуття естетичного, "комплементацією" естетичного й економічного в життєтворчості людини. Увагу приділено формуванню естетичних орієнтацій особистості, які є компонентом її внутрішньої структури та перебувають у діалектичному взаємозв'язку з інтересами, потребами, установками, мотивами активності та можуть бути адекватними стосовно ціннісних орієнтацій суспільства, об'єктивної цінності явищ духовної культури.

Проанализировано развитие современной художественной культуры, которое происходит в тесной связи с социально-экономическими трансформациями общества, где "эстетическая культурация" экономического бытия проявляет себя в условиях художественной практики, являясь своеобразным пространством инобытия эстетического, "комплементацией" эстетического и экономического в жизнетворчестве человека. Уделено внимание формированию эстетических ориентаций личности, являющихся компонетом ее внутренней структуры, которые находятся в диалектической взаимосвязи с интересами, потребностями, установками, мотивами активности личности и могут быть адекватными касательно ценностных ориентаций общества, объективной ценности явлений духовной культуры.

Розглянуто естетичний чинник як складову історико-культурного процесу цивілізації. Проаналізовано культурно-естетичний зміст сучасної реклами та дизайну. Розкрито проблеми естетики іміджмейкінгу та принципи конструювання імідж-образу.

Рассмотрен эстетический фактор как слагаемое историко-культурного процесса цивилизации. Проанализировано культурно-эстетическое содержание современной рекламы и дизайна. Раскрыты проблемы эстетики имиджмейкинга и принципы конструирования имидж-образа.

Досліджено проблему естетики економічного, описано механізм прояву естетичного в ціннісних орієнтаціях, який розкриває взаємозв'язок естетичних та економічних потреб в аспекті їх ціннісного змісту. Розглянуто механізми утворення зацікавленості (зокрема економічної) людини в естетичних потребах у різних сферах діяльності (в художній творчості та мистецтві). Проаналізовано вплив естетичного на економічні сторони буття людини в соціальній реальності (повсякденній, економічній та духовній) та художній практиці та доведено його пріоритетне значення у процесі актуалізації "комплементації" естетичного й економічного. Розкрито сутність, структуру та поведінку "людини естетичної" та "людини економічної" на різних рівнях буття. Досліджено розвиток людини у напрямку "homo estheticus" у контексті енвайронментальної естетики. На підставі визначення співвідношення та взаємовпливу естетичного й економічного в рекламі виокремлено естетичну сферу сучасного буття реклами як універсальної культури. З використанням останніх досягнень у галузі філософсько-естетичної рефлексії проведено дослідження реклами як феномену, онтологічно вкоріненого у людському бутті, як універсального механізму відтворення та регулювання світовідчування, зокрема естетичного. З'ясовано, що різновекторна спрямованість мотивації естетичного й економічного у бутті людини призводить до змін її внутрішнього світу й обумовлює необхідність пошуку компромісів ("естетизації економічного" й "економізації естетичного"), які проявляються в художній практиці.

Проаналізовано соціально-культурні механізми взаємодії цивілізації та культури як основи трансформацій, взятих в їх єдності щодо реальності людини. Проведено системний аналіз соціально-культурологічних ознак і витоків антропологічної кризи сучасної техногенної цивілізації (криза людської суб'єктивності та віртуалізація людського "Я" як результат прогресу технологій). Розкрито специфічні суперечності сучасного техногенного цивілізаційного розвитку. Увагу приділено віртуальній реальності в її антропологічному вимірі, концептуалізації питання про зв'язок цього виміру з символічним простором культури, який створює людина.

Розглянуто проблеми інформаційної цивілізації, яка являє собою певний тип зв'язку між людиною та суспільством і пов'язане з аналізом діалектичної взаємодії суб'єктивного та об'єктивного, матеріального та духовного у становленні способу відтворення адаптації людини у культурному просторі інформаційного суспільства. На основі філософсько-культурного аналізу розглянуто проблеми адаптації людини в сучасному інформаційному просторі, віддзеркалення проявів деяких процесів соціокультурного буття сучасного інформаційного суспільства на свідомість людини virtus. З'ясовано, що відбуваєься у віртуальній реальності з самою людиною, які нові можливості для цього створюються, що стає актуальним як в практичному сенсі (у житті окремої людини) так і для теоретичного аналізу, зокрема, в контексті філософської антропології.

Досліджено основний зміст, генезис, особливості та перспективи розвитку сучасних теорій і моделей людини в культурному просторі інформаційного суспільства. Особливу увагу приділено аспекту, що стосується питання пошуку нових перспектив розробки концептуальних основ дослідження буття людини в інформаційній культурі. Зазначено, що специфіка образу нової людини – Homo virtues - позначається декількома складовими: системою понять цього дискурсу і дискурсами, які визначають і спрямовують характер розвитку і адаптації Homo virtues в культурному просторі віртуальної реальності. Наголошено, що одним з найбільш перспективних напрямів роботи на цьому шляху є використання теорій і моделей інформаційного суспільства, спрямованих на подолання техноцентризму завдяки культурно-цивілізаційному підходу. Визначено основні параметри, які роблять можливим експлікацію основоположних характеристик нового інформаційного суспільства. Проаналізовано специфіку та динаміку соціокультурного процесу на різних етапах трансформації культурного простору та з’ясовано його особливості в інформаційному суспільстві. Доведено, що поява і подальший розвиток віртуальної реальності в культурі визначені двома процесами: по-перше, віртуальна реальність інтегрується в систему культури, нівелюючи в собі основні вияви культури; по-друге, віртуальна реальність дає нові можливості для реалізації функцій культури.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*31-723 + Ю811.136

Рубрики:

Соціальна філософія

Прекрасне і утилітарне

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто загальні закономірності механізму становлення та зміни естетичних потреб людини у процесі освоєння світу, показано їх роль у формуванні її особистості. Визначено чинники виникнення мотивів людської діяльності, показано їх зв'язок зі світоглядною системою та суб'єктивністю. Розкрито змістотвірну функцію мотиву, досліджено взаємодію економічного та естетичного на різних рівнях (освіти, мікро- та макросоціальних груп, окремих корпорацій і фірм, країн і у глобальному масштабі). Висвітлено основні положення теорії фрейму І.Гофмана. Показано домінуюче значення реклами в інформаційному суспільстві, розглянуто принципи її створення та механізм впливу, досліджено взаємодію з мистецтвом. З'ясовано, що реклама створює своєрідне інформаційно-естетичне середовище, тобто квазіестетичну цінність, що пов'язує соціальні відносини індивіда з виразною символічною сферою віртуальної соціальності. Зроблено висновок, що реклама є засобом творення квазікультури з естетичною формою та економічним змістом.

Рассмотрены общие закономерности механизма становления и изменения эстетических потребностей человека в процессе освоения мира, показана их роль в формировании его личности. Определены факторы возникновения мотивов человеческой деятельности, установлена их связь с мировоззренческой системой и субъективностью. Раскрыта основная функция мотива - формирование содержания, исследовано взаимодействие экономического и эстетического на различных уровнях (образования, микро- и макросоциальных групп, отдельных корпораций и фирм, стран и в глобальном масштабе). Освещены основные положения теории фрейма И.Гофмана. Показано доминирующее значение рекламы в информационном обществе, рассмотрены принципы ее создания и механизм действия, исследована взаимосвязь с искусством. Установлено, что реклама является средством создания своеобразной информационно-эстетической среды, квазиэстетической ценности, связующей социальные отношения индивида с выразительной символической сферой виртуальной социальности. Сделан вывод о приоритетном значении рекламы в процессе формирования квазикультуры с эстетической формой и экономическим содержанием.