Одержано аналітичні залежності, які розроблено за допомогою методів граничних елементів, що зв'язують габаритні розміри вирізу, форма якого утворена трьома дугами окружностей, із його геометричними параметрами, що дозволяє одержати форму лазу для різних типорозмірів з меншою (на 6 - 13 %) концентрацією напружень у порівнянні з типовим вирізом за спільної дії різних комбінацій навантажень розтягування, зсуву та згину. Встановлено вплив співвідношення висоти до товщини підкріплюючих вирізи оптимальних кілець на концентрацію напружень у пластині та кільці для розтягування, зсуву та згину, що дозволяє визначити співвідношення висоти до товщини підкріплюючих кілець оптимальної податливості, які забезпечують найменшу концентрацію напружень для роздільної та спільної дії зазначених навантажень. Одержано аналітичну залежність для визначення параметрів форми удосконаленого підкріплення контейнерних фітингів днищевих корпусних конструкцій, що дозволяє проектувати підкріплення під коробку фітинга в днищевих конструкціях судна, концентрація напружень в якому більш ніж на 20 % менше в порівнянні з типовою конструкцією.

Показано, що, незважаючи на варіабельність електрокардіографічних показників серед підлітків і людей раннього репродукційного віку, серед працівників сільського господарства достовірних відмінностей із групою контролю не встановлено. За умов впливу агроантропогенного фактора відбувається зміна збудливості синусного вузла та провідної системи загалом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.26

Рубрики:

Зоб

Шифр НБУВ: Ж24380 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - вивчення впливу метформіну на показники тиреоїдних гормонів, вуглеводного та ліпідного обміну хворих з дифузним токсичним зобом (ДТЗ) та наявною інсулінорезистентністю. Наведено результати дослідження, у якому взяв участь 21 хворий з ДТЗ. Лікування проводили у 2 етапи по 3 міс кожен. На першому етапі усі пацієнти одержували тиреостатичну терапію тирозолом, а на другому етапі з метою корекції інсулінорезистентності додатково було призначено метформін. Одержані результати свідчать на користь нормалізації індексу HOMA-IR за рахунок зниження рівня глюкози та інсуліну натще, а також деякого підвищення тиреотропного гормона та зниження вільного тироксину в межах референтних норм на тлі комбінованого лікування тирозолом з метформіном.

Результати дослідження свідчать, що ліпідний профіль у хворих із ДТЗ перед лікуванням характеризується суттєвими порушеннями, а саме підвищенням коефіцієнта атерогенності на тлі знижених показників загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів високої щільності, холестерину ліпопротеїдів низької щільності, холестерину ліпопротеїдів дуже низької щільності та тригліцеридів. Детальне вивчення досі невідомих особливостей патогенезу інсулінорезистентності у разі ДТЗ дозволить ефективно проводити корекцію порушень вуглеводного та ліпідного обміну у цієї категорії пацієнтів від початку основного лікування.

Результаты исследования свидетельствуют, что липидный профиль у больных с ДТЗ перед лечением характеризуется существенными нарушениями, а именно повышением коэффициента атерогенности на фоне пониженных показателей общего холестерина, холестерина липопротеидов высокой плотности, холестерина липопротеидов низкой плотности, холестерина липопротеидов очень низкой плотности и триглицеридов. Детальное изучение неизвестных особенностей патогенеза инсулинорезистентности при ДТЗ позволит эффективно проводить коррекцию нарушений углеводного и липидного обмена в этой категории пациентов от начала основного лечения.

Проаналізовано фрактальний метод стиснення зображень. Проведено аналіз варіантів оптимізації та підвищення швидкодії фрактального ущільнення зображень. На основі досліджень розроблено швидкодіючий алгоритм фрактального ущільнення та його програмну реалізацію.

Коронавірусна інфекція SARS-CoV-2 швидко набула статусу пандемії та вразила мільйони людей у всьому світі. Незважаючи на те, що основною мішенню коронавірусу є дихальна система, науковців усе більше турбує проблема ураження COVID-19 інших органів і систем. Оскільки рецептори до ангіотензинперетворюючого ферменту 2-го типу, через які коронавірус потрапляє у клітини, були виявлені на щитоподібній залозі, існує висока ймовірність ураження даного органа. Останнім часом надходить усе більше повідомлень про розвиток підгострого тиреоїдиту та хвороби Грейвса після перенесеного COVID-19. У клінічній практиці виявлено випадки вперше виниклої хвороби Грейвса та маніфестного тиреотоксикозу після перенесеного коронавірусу, який вдалося ліквідувати лише призначенням тиреостатиків і глюкокортикостероїдів. Через півроку у пацієнтки відбулася реінфекція COVID-19, після чого розвинувся рецидив хвороби Грейвса із маніфестацією тиреотоксикозу та розвитком ендокринної офтальмопатії. Зазначено, що, оскільки коронавірус змінює імунологічну толерантність в організмі людини, він має здатність запускати автоімунні механізми, що провокує автоагресію проти різних органів і систем. Одним з таких проявів і є хвороба Грейвса, початок та маніфестація якої може виникати після інфікування або реінфікування COVID-19. Клінічний випадок описує пацієнтку без попередньої тиреоїдної патології, у якої коронавірусна інфекція стала тригером для розвитку хвороби Грейвса із маніфестним тиреотоксикозом тяжкого перебігу, що потребувало призначення глюкокортикостероїдів. Повторне інфікування COVID-19 через півроку після першого зараження призвело до рецидиву автоімунного захворювання та потреби посилення антитиреоїдної терапії. Окрім того, реінфекція викликала розвиток ендокринної офтальмопатії, якої не було на початку хвороби Грейвса.

Вміщено програму виробничої (юридичної) практики студентів спеціальності "Правознавство", вимоги та методичні рекомендації щодо складання звітної документації, критерії оцінювання практики студентів, навчально-правовий матеріал до вивчення, зміст роботи на практиці, а також чинні нормативно-правові акти. Визначено основні обов'язки студентів у процесі проходження практики, а також організаційні засади керівництва практикою.

Досліджено комплекс теоретичних, науково-методологічних підходів до формування інституційного середовища пост- і неоіндустріальної модернізації економіки старопромислових регіонів України та становлення регіональних інноваційних екосистем. Визначено теоретико-методологічні засади формування інноваційних екосистем України. Здійснено комплексну оцінку інноваційної діяльності промисловості в контексті розвитку інноваційних екосистем у розрізі галузей і регіонів. Обгрунтовано концептуальні положення щодо розвитку інноваційних екосистем старопромислових регіонів України в умовах глокалізації та європейської інтеграції. Розроблено теоретико-методологічні засади формування інституційного середовища, що сприяє цифровій модернізації економіки старопромислових регіонів. Розширено виробничу функцію Кобба - Дугласа шляхом включення інноваційних чинників для визначення інноваційного внеску в економічне зростання. Запропоновано стратегічні сценарії інноваційного розвитку за принципом «майбутнє визначається траєкторією в майбутнє» з урахуванням меж безпечного існування. Обгрунтовано концептуальні положення щодо діяльності інститутів регіонального розвитку. Розроблено інституційні засади стимулювання смарт-спеціалізації та комплексу засобів, які сприяють розвитку підприємництва в об'єднаних територіальних громадах.

Присвячено вирішенню актуальної проблеми патологічної фізіології – встановлення взаємозв’язку патогенетичних змін маркерів інсулінорезистентності при дифузному токсичному зобі до та після лікування тиреостатичними препаратами і засобами, що корегують інсулінорезистентність. Проведене дослідження виявляє переваги призначення засобів, які корегують інсулінорезистентність (метформін або піоглітазон) у хворих на дифузний токсичний зоб. Порівняння результатів трьох варіантів лікування показало вищу концентрацію тиреотропного гормона під впливом комбінованого лікування метформіну та тіамазолу. Крім цього, глюкоза та глікований гемоглобін були нижчими на тлі метформіну, а С-пептид та інсулін – на тлі піоглітазону. Під впливом піоглітазону індекс НОМА-IR знижується, а індекс Каро підвищується, що вказує на безпосередній вплив препарату на ключову ланку патогенезу дифузного токсичного зоба – відновлення чутливості інсулінозалежних тканин (м’язів і жирової тканини до інсуліну). Спостерігали зниження індексу НОМА-IR, як на тлі лікування метформіном завдяки зниженню вмісту глюкози натще через пригнічення глюконеогенезу в печінці, так і на тлі прийому піоглітазону. Призначення інсулінових сенситайзерів поліпшувало також показники ліпідного обміну Запропонований підхід зможе попередити фіксацію інсулінорезистентності при дифузному токсичному зобі і служитиме профілактикою розвитку порушень вуглеводного обміну та станів, пов’язаних з інсулінорезистентністю (цукровий діабет 2-го типу, синдром полікістозних яйників, артеріальна гіпертензія, ожиріння).

Стратегії смарт-спеціалізації активно реалізуються як частина масштабного плану дій з розвитку економіки ЄС. Україна також комплексно впроваджує підходи до смарт-спеціалізації при розробці та реалізації регіональних стратегій розвитку. Одночасно, як в ЄС, так й в Україні розвиваються ІТ-кластери. Але в переважній більшості досліджень не звертається увага на специфічні характеристики ІТ-кластерів у контексті формування та реалізації стратегій смарт-спеціалізації. Мета дослідження - визначення ролі ІТ-кластерів як інструменту забезпечення стратегій смарт-спеціалізації в Україні. Концепції смарт-спеціалізації та регіональних кластерів мають схожість у акцентуванні на: продуктивності та інноваціях як ключових факторах конкурентоспроможності; регіональній інтеграції місцевих переваг, відмінності концепцій полягають у кінцевому результаті: для смарт-спеціалізації важливими є пошук та поширення знань для виникнення нових можливостей на ринку, а для регіональних кластерів - підвищення продуктивності учасників кластеру та розвиток споріднених галузей. Регіональні кластери можуть розглядатися як елемент стратегії смарт-спеціалізації. Можна казати про смарт-кластеризацію в процесі смарт-спеціалізації. Порівняльний аналіз функціонування зарубіжних та вітчизняних ІТ-кластерів показав, що дія зарубіжних кластерів спрямована на співпрацю з місцевими/регіональними органами влади, установами освіти та бізнесом. Представлені у роботі кластери надають підтримку підприємствам (у т. ч. промисловим) при переході на стійкі цифрові технології. Більшість вітчизняних ІТ-кластерів сформовано у регіонах, які мають обмежений промисловий потенціал та задіяні у освітніх та соціальних проєктах, проєктах із взаємодії ІТ-кластерів з місцевою владою регіонів. Виходячи з природи та сучасної ролі ІТ-кластерів, їх можна розглядати як ресурс та акселератор для всіх напрямів смарт-спеціалізації. Україна має два основних шляхи використання потенціалу вітчизняних ІТ-кластерів для забезпечення смарт-спеціалізації. Перший шлях передбачає максимально прискорену інтеграцію до Платформи S3 всіх регіональних ініціатив щодо смарт-спеціалізації. Другий шлях передбачає створення національної Платформи S3 (for Ukraine) з метою консолідації всіх ініціатив у межах регіональних стратегій смарт-спеціалізації, їх узгодження на національному рівні з подальшою інтеграцією на загальноєвропейську платформу S3. Також існує й третій проміжний шлях, який передбачає одночасну інтеграцію окремих ініціатив до європейської платформи S3, та створення власної загальнонаціональної Платформи S3 (for Ukraine).

Розглянуто спеціальні режими податкового стимулювання роботи мережі індустріальних парків у повоєнному економічному розвитку України. Проведено дослідження досвіду впровадження податку на виведений капітал як експериментального, але ефективного у країнах-сусідах (Прибалтійські країни, Польща, Македонія, Грузія тощо). Особливої уваги набуло вивчення особливостей використання та модернізації податку на виведений капітал у Польщі. Проведено аналіз переваг та недоліків його реалізації у польській економічній інфраструктурі, наведено порівняльний аналіз традиційного та нового оподаткування, продемонстровано наявність кількісних та якісних переваг нового режиму оподаткування у певних умовах господарювання. Проілюстровано залежність обсягу прямих іноземних інвестицій щодо промислових індустріальних парків у зв'язку з оптимізацією фіскального режиму в країнах ЄС та Азії. З огляду на результати дослідження надано дієві рекомендації щодо впровадження податку на виведений капітал в умовах відбудови повоєнної економіки України.

Визначено та обгрунтовано актуальні напрями та перспективи розвитку індустріальних парків і кластерів в Україні для пришвидшення відбудови національної економіки у сучасних та повоєнних умовах. Вони полягають у такому: відновленні діяльності індустріальних парків, діючих до початку воєнного стану, облаштуванні індустріальних парків, включених до Реєстру, інженерно-транспортною інфраструктурою, зокрема як майданчиків для релокації підприємств; формуванні потужних промислових та інноваційних кластерів як інструментів просування та розвитку конкурентних переваг регіонів, зокрема смарт-орієнтованих цілей регіональних стратегій розвитку на 2021 - 2027 рр.; пріоритетній державній підтримці індустріальних парків і кластерів у галузях, які забезпечують базові потреби населення в умовах війни та повоєнний час, а також в інноваційних галузях, що швидко розвиваються; інституціоналізації кластерних процесів на державному та регіональному рівнях; сприянні об'єднанню кластерів, формуванню їх міжрегіональних і міжгалузевих альянсів та інтеграції в економічний простір ЄС з подальшим входженням до міждержавних і транскордонних кластерів; підтримці індустріальних парків і кластерів з орієнтацією на сприяння розвитку малих і середніх підприємств; застосуванні податкових та нефінансових стимулів для активізації діяльності індустріальних парків і кластерної кооперації як інструменту вирішення проблем працевлаштування, уповільнення міграції та повернення українців з-за кордону. Обгрунтовані напрями та перспективи формують наукове підгрунтя для включення відповідних рішень до державних і регіональних політик з метою формування сприятливих умов розвитку індустріальних парків і кластерів в інтересах сучасної та повоєнної відбудови України.