Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.23-3

Рубрики:

Гіпотиреози у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Р_2Х-рецептори, ноцицепція, опіати
Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.221.4

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.23-37

Рубрики:

Гіпотиреози

Шифр НБУВ: Ж16621 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано характеристику медичної системи пiдтримки прийняття лiкарських рiшень (СППЛР) у межах монiторингу дiтей з йододефiцитними станами. Вiдображено функцiональну блок-схему системи, характеристику бази даних і модульний принцип функцiонування. Вiдмiнною ознакою СППЛР є диференцiйований пiдхiд до групи диспансерного спостереження, комплекснiсть оцiнки стану здоров'я, фiзичного i статевого розвитку дiтей з урахуванням впливу екзо- й ендогенних факторiв, використання принципу монiторингу з метою оздоровлення дiтей з йододефiцитними захворюваннями, їх адаптування до реальних умов, можливiсть використання СППЛР лiкарями рiзних спецiальностей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.120.26-1 + Р11(4УКР-4ЛУГ)026.424.1

Рубрики:

Зоб у дітей

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження стану йодного забезпечення та поширеності йододефіцитних захворювань на сході України (на прикладі промислових міст Луганської області). Роботу виконано в межах 30-кластерного епідеміологічного дослідження (рекомендації ВООЗ/МРКЙДЗ/ЮНІСЕФ, 2001) на базі молодших класів загальноосвітніх шкіл. Під час дослідження встановлено, що за станом йодного забезпечення дітей віком 6 - 11 років регіон можна віднести до зони легкого йодного дефіциту, а за поширеністю зоба в цій віковій групі (27,3 % за даними УЗД) - до ендемії середнього ступеня тяжкості. Доведено, що нормалізація надходження йоду призводить до зворотного розвитку зоба в абсолютної більшості дітей. Це вказує на пріоритетну значимість дефіциту йоду для формування зоба у дітей при потенціюючому впливі природних та промислових зобогенів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-29

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.415.12

Рубрики:

Хвороби щитовидної залози у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.424.1

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены данные исследования эпидемиологии йодного дефицита в Луганской области (рекомендации ВОЗ/МСКЙДЗ/ЮНИСЕФ, 2001, 2007) и изучения основных показателей функциональной активности щитовидной железы, выполненные на базе общеобразовательных школ промышленных городов Луганской области. Получены данные о наличии йодного дефицита легкой степени в регионе (медиана йодурии 83,0 мкг/л) и высокой частоты диффузного зоба у младших школьников (27,3 %). Продемонстрирована высокая распространенность скрытой гипотироксинемии и субклинического гипотиреоза у детей разных возрастных групп. Показано отклонение от традиционных гендерных черт формирования зобной эндемии. Сделан вывод о потенцирующем и модифицирующем влиянии эндокринных дизрапторов на формирование тиреоидной патологии. Обоснована необходимость разработки комплексной системы профилактики заболеваний щитовидной железы у детей в регионе легкого йодного дефицита и высокого уровня антропогенного загрязнения окружающей среды.

Наведено результати 30-кластерного дослідження епідеміології дефіциту мікронутрієнтів (йод та залізо), виконаного за методологією ВООЗ/ЮНІСЕФ (2001) на базі молодших класів загальноосвітніх шкіл Луганської області. Продемонстровано високу частоту виникнення дифузного нетоксичного зоба (27,7 % випадків), анемії (30,7 %) та поєднання зазначених патологічних станів (12,2 %) у обстежених 6 - 11-річних дітей. Виявлено підвищення шансів розвитку зоба та анемії у дітей промислових міст та шахтарських районів у порівнянні з їх однолітками, які проживають в сільський місцевості. Продемонстровано, що наявність анемії підвищує ризик виникнення тиреоїдної патології, а наявність зоба сприяє анемізації дитини. Зроблено висновок щодо наявності дефіциту йоду, заліза та поєднання таких станів як проблеми на популяційному рівні в регіоні, що потребує розробки програми профілактичних та лікувальних заходів.

Розглянуто одну із найважливіших медико-соціальних проблем суспільної охорони здоров'я - профілактику та лікування йододефіцитних захворювань. На підставі аналізу літературних даних та результатів власних досліджень висвітлено основні причини неефективності профілактики патологічних станів, пов'язаних із дефіцитом йоду. Особливу увагу приділено питанням досягнення лікувального комплаєнсу як необхідної умови подолання йодного дефіциту. Проаналізовано результати лікування та профілактики за умов позитивного, недостатнього та негативного комплаєнсу. Продемонстровано переваги тривалого профілактичного прийому препаратів калію йодиду за відсутності масової йодної профілактики в Україні.

Розглянуто дані аналізу анкетування родин молодших школярів, що постійно мешкають в Луганській області, яке було проведене під час 30-кластерного дослідження дефіциту мікронутрієнтів (йод та залізо; рекомендації ВООЗ/ЮНІСЕФ, 2001). Показано вплив порушень харчування на виникнення йодо- та залізодефіцитних захворювань. Зроблено висновок щодо необхідності проведення просвітницької роботи з населенням як необхідної умови подолання наслідків йодо- та залізодефіцитних станів у регіоні.

Отмечено, что природные яды являются огромными комбинаторными "библиотеками" биоактивных веществ, оптимизированных в течение эволюции. Особое внимание при поиске новых модуляторов ионных каналов традиционно уделяется членистоногим. Изучено влияние пептидных компонентов яда Geolycosa sp. на активность P2X-рецепторов сенсорных нейронов заднекорешковых ганглиев крыс. В результате многостадийного фракционирования яда были обнаружены как минимум семь пептидных модуляторов, действующих на P2X-опосредованные ионные токи сенсорных нейронов крыс.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.424.1

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано удосконалену методику патогенетичного лікування ерозивних гастродуоденітів і виразкової хвороби у дітей та оптимізації диспансерного нагляду за хворими цієї групи. Визначено вплив ряду чинників на виникнення ерозивно-виразкових уражень (ЕВУ) гастродуоденальної зони у дітей, вивчено особливості клінічного перебігу, показано взаємозв'язок органної патології з порушенням імунологічного, психоемоційного та вегетативного статусу хворого. На підставі отриманих даних модифіковано програму НВЧ-пунктури шляхом впливу на біологічно активні точки, функціонально співвіднесені з надсегментарними структурами вегетативної нервової системи. Доведено, що включення даної методики до програми комплексного лікування дітей з ЕВУ гастродуоденальної зони позитивно впливає на швидкість зникнення основних клінічних проявів хвороби, морфофункціональний стан слизової оболонки шлунка та верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, на показники психовегетативного й імунологічного гомеостазу. Розроблено програму медико-соціального моніторингу дітей з даною патологією, що дозволяє створити регіональний банк пацієнтів, планувати, своєчасно проводити й оцінювати ефективність лікувальних і профілактичних заходів.

Досліджено питання підвищення ефективності моніторингу, профілактики та лікування патологічних станів, зумовлених дефіцитом йоду та заліза в дітей. Шляхом проведення регіонального 20-кластерного епідеміологічного дослідження встановлено існування йодо- та залізодефіцитних станів. Показано пріоритетну роль дефіциту мікронутрієнтів у формуванні зоба та залізодефіцитної анемії у разі потенціюючого впливу факторів навколишнього середовища. Встановлено суттєвий вплив дефіциту йоду та заліза на фізичний розвиток і здоров'я дітей у регіоні. Виявлено тенденцію до зростання кількості випадків зоба й анемії з віком. Установлено високу частоту порушень тиреоїдного гормоногенезу та доведено їх взаємозв'язок зі станом депо заліза. Запропоновано коефіцієнти для оцінювання ступеня збільшення щитовидної залози та моніторингу динаміки тиреоїдних обсягів під час лікування. Доведено ефективність йодної профілактики в регіоні з інтенсивним антропогенним забрудненням середовища. Розроблено методику лікування та профілактики йододефіцитних захворювань дітей з залізодефіцитними станами. Запропоновано регіональну модель подолання йодного дефіциту й автоматизовану систему підтримки прийняття лікарських рішень для моніторингу, профілактики та лікування йодо- та залізодефіцитних станів.

Встановлено, що P2X-опосередковані струми нейронів вузлуватих гангліїв пригнічуються опіоїдами в середньому на 50 % за 8 хв. У 80 % нейронів пригніченню передує короткотривала потенціація протягом перших 2 - 3-х хв. прикладання опіоїдів. P2X3-опосередковані струми в нейронах задньокорінцевих спинномозкових гангліїв також пригнічуються опіоїдами на 36 - 55 % залежно від структури опіоїдного агоніста. Передача сигналу між опіоїдними та P2X-рецепторами всередині клітини опосередковується кількома шляхами за участі G-білків. Ко-культивування нейронів вузлуватих гангліїв щурів з клітинами фібросаркоми миші лінії NCTC 2472 призводить до зміни опіоїдної чутливості нейрональних P2X-рецепторів залежно від кінетики їх десенситизації. Обгрунтовано, що під час ко-культивування зростає кількість нейронів з PX2 опосередкованими струмами, що мають повільну кінетику десенситизації та є малочутливими чи нечутливими до ендоморфіну-1.

Наведено результати клініко-анамнестичного спостереження за 64 дітьми грудного віку, народженими в стані транзиторної неонатальної гіпертиреотропінемії. Продемонстровано, що дизадаптація гіпофізарно-тиреоїдної системи новонародженого корелює з патологією вагітності та пологів, гіпогалактією у матері, ускладненим акушерським анамнезом, внутрішньоутробною гіпоксією, анемією, пролонгованою гіпербілірубінемією новонародженого; призводить до затримки темпів фізичного розвитку та зростання частоти гострих респіраторних та алергічних захворювань на першому році життя. Зроблено висновок про необхідність профілактичних заходів та динамічного спостереження за дітьми з транзиторною неонатальною гіпертиреотропінемією.

Наведено результати регіонального 30-кластерного дослідження дефіциту йоду, виконаного на сході України відповідно до стандартів ВООЗ/МРКЙДЗ/ЮНІСЕФ 2001 та 2007 рр. Проведено аналіз даних загальнонаціонального скринінгу новонароджених на гіпотиреоз по Луганській області. Продемонстровано, що за станом йодного забезпечення населення (медіана йодурії 83 мкг/л) область можна віднести до регіонів із легким йодним дефіцитом. Рівень поширеності зоба у дітей молодшого шкільного віку (27,7 %) та транзиторної гіпертиреотропінемії новонароджених (26,4 %) в області відповідає середній тяжкості йододефіцитних захворювань у популяції. Зроблено висновок щодо можливості використання даних загальнонаціонального скринінгу новонароджених на гіпотиреоз для аналізу ситуації щодо стану йодного забезпечення населення в країні. Надвисока частота ЙДЗ у популяції вимагає проведення в країні масових та індивідуальних заходів йодної профілактики.