Наведено результати грунтовного аналізу поглядів, переконань, напрацювань, досвіду управлінської діяльності українського діяча І.Огієнка. Вперше вказано на об'єм науково-педагогічної спадщини вченого і можливості її використання в середніх навчальних закладах України та при викладанні курсів історії вітчизняної педагогіки, історії української літературної мови, основ культури мови, історії України, релігієзнавства у вузах, застосування в практиці родинно-шкільного виховання. Значну увагу приділено ідеям гуманізації та гуманітаризації навчально-виховного процесу, дидактико-методичному забезпеченню змісту навчання, розвитку творчої особистості педагога, критеріям ефективного керівництва освітніми структурами за поглядами І.Огієнка.

Висвітлено історію розвитку родинного виховання в Україні. Проаналізовано вплив виховних традицій на становлення характеру громадянина. Розглянуто проблеми формування педагогічної культури сучасних батьків, зокрема молодих. Розкрито значення правильно організованого спілкування в родині, основні напрями співпраці родини, школи, громадських організацій у забезпеченні виховання моральності шкільної молоді. Особливу увагу приділено питанню формування професійної спрямованості молоді засобами родинно-шкільного впливу.

Освещена история развития семейного воспитания в Украине. Проанализировано влияние воспитательных традиций на становление характера гражданина. Рассмотрены проблемы формирования педагогической культуры современных родителей, в частности молодых. Раскрыто значение правильно организованного общения в семье, основные направления сотрудничества семьи, школы, общественных организаций в обеспечении воспитания моральности школьной молодежи. Особое внимание уделено вопросу формирования профессиональной направленности молодежи средствами семейно-школьного влияния.

Висвітлено провідні ідеї науково-педагогічної спадщини І.Огієнка - митрополита Іларіона. Розглянуто проблему розвитку освіти у контексті національної культури. Проаналізовано внесок І.Огієнка у розвиток системи правопису української мови, рідну мову як засіб формування особистості українського громадянина, роль педагогічного спілкування у навчальному процесі. Значну увагу приділено проблемі національного виховання у педагогічній спадщині І.Огієнка. Описано особливості рідномовної політики церкви у науковій спадщині митрополита. Розкрито роль української церкви у розвитку вітчизняної освіти та культури.

Освещены ведущие идеи научно-педагогического наследия И.Огиенка - митрополита Иллариона. Рассмотрена проблема развития образования в контексте национальной культуры. Проанализированы вклад И.Огиенка в развитие системы правописания украинского языка, родная речь как средство формирования личности украинского гражданина, роль педагогического общения в учебном процессе. Значительное внимание уделено проблеме национального воспитания в педагогическом наследии И.Огиенка. Раскрыта роль украинской церкви в развитии отечественного образования и культуры.

Проаналізовано актуальні ідеї науково-педагогічної спадщини І.Огієнка (митрополита Іларіона) - видатного сина українського народу, викладача Київського університету св.Володимира, Міністра освіти та мистецтва в уряді УНР, ректора Кам'янець-Подільського державного університету. Зосереджено увагу на ставленні І.Огієнка до проблеми формування особистості громадянина України, її морального удосконалення, подолання почуття "меншовартості" в української молоді.

Проанализированы актуальные идеи научно-педагогического наследия И.Огиенка (митрополита Иллариона) - выдающегося сына украинского народа, преподавателя Киевского университета св.Владимира, Министра образования и искусства в правительстве УНР, ректора Камянец-Подольского государственного университета. Сосредоточено внимание на отношении И.Огиенко к проблеме формирования личности гражданина Украины, ее морального усовершенствования, преодоления "второсортности" у украинской молодежи.

Проаналізовано історичні аспекти етнопедагогічного досвіду та найдавніші джерела етнопедагогічних знань. Розглянуто розвиток української національної ідеї в науково-педагогічному й етнопедагогічному контекстах. Показано значення міжетнічної взаємодії в державі та вивчено її вплив на етновиховну діяльність. Висвітлено роль рідномовного середовища у формуванні етнопедагогічних ідей. Розкрито зміст етнотрадицій українців у родинному вихованні та практичній діяльності української національної школи.

Проанализированы исторические аспекты этнопедагогического опыта и древнейшие источники этнопедагогических знаний. Рассмотрено развитие украинской национальной идеи в научно-педагогическом и этнопедагогическом контекстах. Показано значение межэтнического взаимодействия в государстве и изучено его влияние на этновоспитательную деятельность. Освещена роль украиноязычной среды в формировании этнопедагогических идей. Раскрыто содержание этнотрадиций украинцев в семейном воспитании и практической деятельности украинской национальной школы.

Розглянуто праці визначного українського вченого, державного та громадського діяча, ієрарха православної церкви І.Огієнка - митрополита Іларіона щодо питань розвитку особистості . Висвітлено його внесок у справу формування духовності українців, його погляди на совість як на один з головних чинників "якості" людини-громадянина. Проаналізовано роль совісті у системі моральних цінностей студентів, процесах гуманізації управлінської та педагогічної діяльності, розкрито питання формування екологічного свідомості людини засобами світової літератури. Наведено наукове обгрунтування совісті як психологічного механізму регулювання поведінки особистості.

Рассмотрены труды выдающегося украинского ученого, государственного и общественного деятеля, иерарха православной церкви И.Огиенко - митрополита Илариона о вопросах развития личности. Освещены его вклад в формирование духовности украинцев, его взгляды на совесть как на один из главных факторов "качества" человека-гражданина. Проанализирована роль совести в системе моральных ценностей студентов, процессах гуманизации управленческой и педагогической деятельности, раскрыты вопросы формирования экологического сознания человека средствами мировой литературы. Дано научное обоснование совести как психологического механизма регулирования поведения личности.

Розкрито найважливіші аспекти теоретичних засад педагогіки, її історичного контексту, дидактики, теорії виховання й управління. Розглянуто педагогіку як галузь наукового знання, визначено її зв'язок з іншими науками. Висвітлено особливості розвитку педагогічних процесів в Україні з найдавніших часів до сьогодення. Викладено основні принципи, методи, засоби та форми організації навчання, виховання учнівської молоді й управління даними процесами.

Раскрыты важнейшие аспекты теоретических основ педагогики, її исторического контекста, дидактики, теории воспитания и управления. Рассмотрена педагогика как отрасль научного знания, определена ее связь с другими науками. Освещены особенности развития педагогических процессов в Украине с древнейших времен до настоящего времени. Изложены основные принципы, методы, средства и формы организации обучения, воспитания учащейся молодежи и управления данными процессами.

Розглянуто деякі аспекти виховання у вищій школі, зокрема, функції, напрями діяльності куратора, професіограму, категорії виховання, принципи, методи, засоби, напрями, форми організації. Проаналізовано витоки сучасної наукової теорії виховання (виховні ідеї народної педагогіки, етнотрадиції українського народу, найсуттєвіші риси родинного виховання).

Рассмотрены некоторые аспекты воспитания в высшей школе, в частности, функции, направления деятельности куратора, профессиограмма, категории воспитания, принципы, методы, средства, направления, формы организации. Проанализированы истоки современной научной теории воспитания (воспитательные идеи народной педагогики, этнотрадиции украинского народа, наиболее существенные черты семейного воспитания).

Проаналізовано науково-педагогічну спадщину І.Огієнка як систему, розглянуто суть його педагогічних ідей у контексті розвитку національної освіти та виховання в Україні. На підставі дослідження монографій, підручників, посібників, довідників, а також матеріалів епістолярних джерел обгрунтовано проблеми науково-педагогічної діяльності вченого, методології його наукової праці, розкрито основні напрямки науково-педагогічної творчості. Висвітлено аспект аналізу І.Огієнком особистості вчителя національної школи, значення дидактико-методичного забезпечення для підвищення рівня викладання, значення змісту підручників і навчальних посібників у процесі навчання. Розглянуто концепцію рідномовних обов'язків, розроблену діячем, а також засоби формування та морального самовдосконалення особистості як основи діяльності педагога. Висвітлено форми управління освітнім закладом, критерії добору викладачів і стимулювання їх роботи у практичній діяльності, запропоновані вченим. Теоретично обгрунтовано можливості використання його науково-педагогічної спадщини в курсах історії вітчизняної педагогіки, історії української літературної мови, культури мови, історії України, релігієзнавства у ВНЗ, практиці родинного та соціального виховання.

Аналізується науково-педагогічна спадщина Івана Огієнка, розглядається суть його педагогічних ідей. На основі монографій, підручників, посібників, довідників, а також матеріалів епістолярних джерел обгрунтовуються питання науково-педагогічної діяльності вченого, методології його наукової праці, розкриваються основні напрямки науково-педагогічної творчості Івана Огієнка. Висвітлюється аналіз Іваном Огієнком особистості вчителя рідномовної школи, значення дидактико-методичного забезпечення для підвищення рівня викладання в ній, значення змісту підручників і навчальних посібників у процесі навчання. Розглядається створена вченим концепція рідномовних обов'язків. Розкриваються засоби формування та морального самовдосконалення особистості як основи діяльності педагога за І.Огієнком. Узагальнюються зміст і форми управління освітнім закладом, критерії добору викладачів і стимулювання їхньої роботи у практичній діяльності вченого. Теоретично обгрунтовуються можливості використання науково-педагогічної спадщини професора в курсах історії вітчизняної педагогіки, історії української літературної мови, основ культури мови, історії України, релігієзнавства у вузах, в практиці родинного та соціального виховання.

Розкрито основний загальноосвітній зміст сучасного науково-психологічного та науково-педагогічного знання. Проаналізовано предмет, завдання, методологію та методи психологічної та педагогічної науки. Розглянуто основні поняття та категорії сучасної психології та педагогіки. Охарактеризовано особливості розвитку педагогічних процесів в Україні. Висвітлено принципи, методи, напрями, форми організації навчання, виховання й управління в освітній галузі.

Розкрито основний загальноосвітній зміст сучасного психологічного та науково-педагогічного знання. Висвітлено особливості розвитку педагогічних процесів в Україні. Розглянуто принципи, методи, напрями та форми організації навчання, виховання й управління в освітній галузі. Подано інформацію про структуру та психічні процеси особистості, форми виховної роботи, принципи дидактики та методи навчання. Увагу приділено питанням психології груп і спілкування, методам дослідження в педагогіці, принципам управління освітніми закладами.

Наведено загальну характеристику освіти в Україні та педагогіки вищої школи як галузі наукового знання. Розкрито основні аспекти організації та забезпечення діяльності навчального закладу, контролю за нею, вплив педагога на якість навчального процесу. Розглянуто взаємодію викладачів вищої школи та студентів у забезпеченні рейтингу ВНЗ, наголошено на компетентності та компетенції педагогів. Увагу приділено організації дистанційного навчання в ВНЗ. Висвітлено основні положення теоріїнавчання, виховання та контролю у ВНЗ України. Окреслено напрями, форми організації, принципи, методи та засоби виховання у ВНЗ, акцентовано на взаємодії куратора та студентів.

Розглянуто соціально-педагогічні ідеї освітян ХІХ - ХХ ст., які свого часу працювали як вчителі, викладачі ВНЗ, мали визнання як учені, займались науковою діяльністю та залишили значний доробок, що містить ряд соціально значимих ідей, які автори намагаються донести студентам, аспірантам, педагогам різних навчальних закладів і громадянам, не байдужим до виховання сучасних дітей та молоді. Розкрито значення творів Т. Шевченка у самовдосконаленні особистості. Висвітлено життєдіяльність І. Львова як непересічної особистості. Досліджено соціально-педагогічні погляди на естетичне виховання дітей.

Включено терміни та поняття із соціальної та превентивної педагогіки, що стосуються превентивного виховання. Розкрито вплив на особистість соціальних інституцій у процесі їх активної взаємодії, спрямованої на її фізичний, психічний, духовний, соціальний розвиток. Досліджено сутність процесу попередження негативних явищ і станів особистості, шляхи вироблення у неї імунітету до негативних впливів соціального оточення. Висвітлено можливості корекції асоціальних виявів у поведінці та їх профілактики, надання допомоги та захисту.

Розглянуто педагогічні погляди та освітню діяльність Д. Л. Сергієнка, відомого вченого другої половини ХХ ст., в минулому директора Республіканської станції юних натуралістів, професора кафедри педагогіки Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка щодо політехнічної освіти і трудового виховання. Висвітлено його життєвий і творчий шлях, виокремлено актуальні ідеї наукового доробку.

Проаналізовано педагогічну спадщину О. Музиченка. Висвітлено ідеї М. Пирогова про розвиток університетської освіти. Досліджено життєвий і творчий шлях М. Грищенка, одного із фундаторів сучасної української педагогіки. Охарактеризовано системи оцінювання навчальних досягнень студентів Київського університету (1834 - 2013 рр.). Вивчено діяльність наукових студентських товариств у Київському університеті св. Володимира (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.). Досліджено педагогічні ідеї О. Міщенко та її внесок у розвиток освітньої галузі України. Висвітлено творчий шлях і педагогічну діяльність М. Рильського. Досліджено педагогічну діяльність О. Грушевського.

Розглянуто позиції окремих відомих в Україні постатей Олеся Гончара, І. Огієнка, Н. Полонської-Василенко, М. Рильського щодо життя і творчості Т. Шевченка; проаналізовано окремі віхи життя; розкрито витоки духовності поета та актуальність його життєвого прикладу у вихованні сучасної молоді. Акцентовано увагу на релігійності творів Т. Шевченка та на його вмінні долати труднощі, силі волі, яка дозволила продовжувати працювати над написанням поетичних творів та картин, займатись різьбою і таким чином втілювати в своїх віршах, поемах, виробах почуття, відчуття, емоції, які характеризують його як справжнього сина своєї землі поета. Надано оцінку постаті митця та змісту написаних ним праць, які мають виховне значення для молоді.

Рассмотрены позиции отдельных известных в Украине личностей относительно жизни и творчества Т. Шевченко; раскрыты источники духовности поэта и актуальность его жизненного примера в воспитании современной молодёжи. Акцентировано внимание на религиозности произведений Т. Шевченко и на его умении преодолевать препятствия.

The article deals with the views of some well-known figures in Ukraine on Taras Shevchenko’s life and literary heritage; reveals the origins of his spiritual life and actuality of his example in today’s youth’s upbringing. Focuses on the religious works of the poet and the ability to overcome difficulties.

Розглянуто внесок А. М. Алексюка в теорію і практику організації кредитно-модульного навчання у вищій школі. Наведено приклади підвищення якості семінарських занять у вищій школі засобами мультимедійних презентацій. Висвітлено ідеї модульно-тьюторської системи А. М. Алексюка як основу пошуку індивідуального сенсу освітньої діяльності студента. Досліджено проблему формування професійно-педагогічної спрямованості особистості майбутнього педагога у творчій спадщині А. М. Алексюка. Визначено критерії професійної компетентності викладача ВНЗ на принципах системного підходу.

Із позицій актуальності розглянуто питання біографії та кар'єрного зростання С. Х. Чавдарова. Виокремлено такі напрями його наукових досліджень як: удосконалення методики викладання української мови в початковій і середній школі, аналіз дидактичних теорій відомими вченими, виявлення актуальних поглядів у творчому спадку визначних особистостей, розвиток української педагогічної науки та шкільництва в Україні, розкриття проблем виховання у творах відомих постатей, обгрунтування дидактичних принципів і методів, а також висвітлення підходів до перевірки й оцінки знань учнів. Акцентовано увагу на тому, що С. X. Чавдаров ретельно вивчав і популяризував педагогічні ідеї видатних учених-педагогів, письменників і громадських діячів. Висвітлено принципи, методи та технології навчання студентів ВНЗ із педагогічної конфліктології. Увагу приділено організації оцінювання результатів навчальної діяльності школярів у спадщині С. Х. Чавдарова як передумові компетентнісного підходу до формування особистості в сучасній школі. Розглянуто цінності сучасної молоді в науково-педагогічній спадщині С. Х. Чавдарова.