Досліджено проблему модульної організації загальнопедагогічної підготовки майбутніх учителів за умов коледжу. Розроблено й обгрунтовано технологію модульної організації зазначеної підготовки, яка містить принципи відбору змісту та зміст модулів загальнопедагогічної підготовки, форми її організації, технологію модульної організації педагогічної практики. Визначено та теоретично обгрунтовано критерії ефективності модульної загальнопедагогічної підготовки вчителів у педагогічному коледжі, що відображають мотивацію студентів до педагогічної діяльності та готовність до самовдосконалення впродовж життя.

Вперше розроблено й обгрунтовано концепцію та структурно-компонентну модель педагогічної освіти магістрантів ВНЗ непедагогічного профілю. Визначено організаційно-методичні засади та критерії ефективності педагогічної освіти майбутніх фахівців за умов магістратури ВНЗ непедагогічного профілю. Обгрунтовано структуру та зміст навчально-методичного комплексу циклів дисциплін педагогічної підготовки майбутніх фахівців за умов магістратури ВНЗ непедагогічного профілю. Надано тлумачення понять "педагогічна освіта", "педагогічна освіта магістрантів ВНЗ непедагогічного профілю", "ВНЗ непедагогічного профілю", "професійна підготовка магістрів", "компетенції".

Охарактеризовано сучасні форми організації навчального процесу у ВНЗ, зокрема, лекції, семінарські, практичні та лабораторні заняття, визначено їх різновиди, методику підготовки та проведення. Описано самостійну роботу як специфічну форму організації навчального процесу у ВНЗ.

Розглянуто проблему педагогічної освіти магістрантів вищих навчальних закладів (ВНЗ) різного профілю у Російській Федерації. Визначено етапи та основні завдання реалізації Програми розвитку педагогічної освіти в Росії. Названо принципи забезпечення якості підготовки майбутнього фахівця за умов магістратури ВНЗ. Проаналізовано умови ефективної педагогічної підготовки майбутніх магістрів за умов ВНЗ непедагогічного профілю.

Проаналізовано сучасні підходи щодо професійної підготовки вчителя у зарубіжній і вітчизняній системах освіти, визначено її завдання, охарактеризовано етапи розвитку. Розглянуто основні критерії оцінювання знань і навичок майбутніх учителів. Визначено основні підходи щодо внесення змін у процес гуманітарної підготовки майбутніх вчителів у контексті Болонської конвенції. Встановлено критерії оцінювання теоретичних знань і практичних навичок випускника вищого педагогічного навчального закладу.

Проанализированы современные подходы к профессиональной подготовке учителя в зарубежной и отечественной системах образования, определены ее задачи, охарактеризованы этапы развития. Рассмотрены основные критерии оценивания знаний и навыков будущих учителей. Определены основные подходы к внесению изменений в процесс гуманитарной подготовки будущих учителей в контексте Болонской конвенции. Установлены критерии оценивания теоретических знаний и практических навыков выпускника высшего педагогического учебного заведения.

Different approaches to teachers' professional training in the foreign and domestic system of education, its development stages and tasks, basic criteria of knowledge evaluation, and abilities of teachers' professional training are analyzed. Main approaches to the change of future teachers' humanitarian training in the context on the Bologna convention are determined. The criteria of theoretical knowledge and practical abilities evaluation of a high school graduate are grounded.

Розглянуто питання вибору теоретичних аспектів організації навчального процесу у вищій школі (ВШ). Зазначено, що основним завданням ВШ є задоволення потреби у знаннях, які б дозволяли людині адаптуватися в сучасному світі; що перед науково-педагогічними працівниками стоїть завдання зробити людину такою, щоб вона могла вирішувати державні завдання за своїм покликанням, бути високоморальною, духовно розвиненою, мобільною у своєму розвитку. Наведено напрями реформування системи вищої освіти (від дегуманізації до гуманістично-особистісної спрямованості; від знань до їх особистісної значущості; від пізнавально-інформативного підходу до соціально-культурного; від пасивного засвоєння інформації до її активного продукування, від дезінтеграції до інтеграції у світовий освітянський простір). Охарактеризовано дидактичні принципи інформатизації та дидактичного підходу. Увагу акцентовано на різних аспектах мотивації до навчання.

Рассмотрены вопросы выбора теоретических аспектов организации учебного процесса в высшей школе (ВШ). Утверждается, что основной задачей ВШ является удовлетворение потребности в знаниях, позволяющих человеку адаптироваться в современном мире; что переднаучно-педагогическими работниками стоит задача сделать человека таким, чтобы он мог решать государственные задачи по своему призванию, быть высоконравственным, духовно развитым, мобильным в своем развитии. Указаны направления реформирования системы высшего образования (от дегуманизации к гуманистически-личностной направленности, от знаний к их личностной значимости, от познавательно-информативного подхода к социально-культурному, от пассивного усвоения информации к ее активному продуцированию, от дезинтеграции к интеграции в мировое образовательное пространство). Охарактеризованы дидактические принципы информатизации и дидактического подхода. Внимание акцентировано на различных аспектах мотивации к обучению.

The article considers the peculiarities of the educational process organizational activity, motives of students' cognitive activity.

У контексті гуманістично орієнтованого підходу до формування нової людини актуалізовано дослідження проблеми особистості. Проаналізовано деякі аспекти педагогічної акмеології як однієї з прикладних галузей акмеології (науки про розвиток і саморозвиток особистості, про її орієнтацію на досягнення високих результатів у різних царинах життя). Розглянуто основні ідеї концепції педагогічної акмеології, її ключові поняття (педагогічна майстерність, педагогічна діяльність, розвиток особистості, мотивація діяльності, професіоналізм педагога) та шляхи досягнення педагогом професіоналізму. Зазначено, що педагогічна акмеологія як напрям прикладної акмеології досліджує проблеми професійного становлення педагога як за умов ВНЗ, та в процесі практичної діяльності, аналізує та вивчає рівні професійного зростання та професійної зрілості педагога.

В контексте гуманистически ориентированного подхода к формированию нового человека актуализированы исследования проблемы личности. Проанализированы некоторые аспекты педагогической акмеологии как одной из прикладных отраслей акмеологии (науки о развитии и саморазвитии личности, о ее ориентации на достижение достойных результатов в различных сферах жизни). Рассмотрены основные идеи концепции педагогической акмеологии, ее ключевые понятия (педагогическое мастерство, педагогическая деятельность, развитие личности, мотивация деятельности, профессионализм педагога) и пути достижения педагогом профессионализма. Указано, что педагогическая акмеология как направление прикладной акмеологии исследует проблемы профессионального становления педагога в ВУЗ и в процессе практической деятельности, анализирует и изучает уровни профессионального роста и профессиональной зрелости педагога.

The author considers some aspects of the acmeology as a science on higher achievements in the life and development of a human being; analyses main ideas of the conception of the pedagogical acmeology and the ways of reaching the level of professionalism by a pedagogue.

Проаналізовано погляди педагогів-класиків на важливість практичної підготовки вчителя. Досліджено проблеми організації педагогічної практики. Подано пропозиції щодо умов ефективної реалізації дидактичного принципу поєднання теорії з практикою. Визначено принципи організації змісту педагогічних практик. Обгрунтовано завдання, які виконуються студентами під час проходження ними педагогічної практики.

Рассмотрены проблемы организации педагогической практики на основании модульной технологии в условиях педагогического колледжа. Проанализированы идеи педагогов-классиков, которые раскрывают значение практической подготовки учителя. Сформулированы принципы организации и содержания педагогической практики. Обоснованы задания, которые исполняются студентами во время прохождения ими педагогической практики.

In this article pedagogical practice problems are considered. They are based on college of education moduled technology. The vieus of famous teachers as to the importance of teaching training practice were analyzed: the principies of organizing prac-ice and its role are stated. The tasks which are to be fulfilled by students when being on practice are discussed.

Проаналізовано особливості педагогічної освіти майбутніх магістрів у Німеччині та Великобританії в контексті виконання угод Болонської концепції. Визначено основні завдання та шляхи їх реалізації щодо реформування системи педагогічної освіти. Наведено перелік аспектів стандартів якості освіти: кваліфікаційна характеристика професорсько-викладацького складу, складові навчального плану, наявність інтеграції наукової діяльності у процес навчання, зв'язок зі школою, ступінь інтернаціоналізації. Розглянуто особливості змісту та структури педагогічної освіти Німеччини. Відзначено, що найбільш розвиненим напрямом у Німеччині є виробнича педагогіка - галузь, яка досліджує проблеми професійного навчання. Наведено матеріали британського досвіду системи педагогічної освіти, де у 2005 р. була створена Академія вищої освіти, яка функціонує як єдиний орган з удосконалення навчання та виховання у вищій школі. Констатовано, що вивчення досвіду професійно-педагогічної підготовки педагогів у інших країнах має позитивний вплив на розвиток педагогічної освіти в Україні.

Проанализированы особенности педагогического образования будущих магистров в Германии и Великобритании в контексте выполнения соглашений Болонской концепции. Определены основные задачи и пути их реализации относительно реформирования системы педагогического образования. Приведен перечень аспектов стандартов качества образования: квалификационная характеристика профессорско-преподавательского состава, составляющие учебного плана, наличие интеграции научной деятельности в процесс обучения, связь со школой, степень интернационализации. Рассмотрены особенности содержания и структуры педагогического образования Германии. Отмечено, что наиболее развитым направлением в Германии является производственная педагогика - отрасль, которая исследует проблемы профессионального обучения. Помещены материалы британского опыта системы педагогического образования, где в 2005 г. была создана Академия высшего образования, которая функционирует как единый орган по совершенствованию обучения и воспитания в высшей школе. Констатировано, что изучение опыта профессионально-педагогической подготовки педагогов в других странах оказывает положительное влияние на развитие педагогического образования в Украине.

The features of teacher education in the future masters of Germany and the UK in the context of the implementation of the agreements of the Bologna concept. The main problems and ways to implement the reform of teacher education. A list of aspects of the quality standards of education: qualifying characteristics of the faculty, curriculum components, the presence of the integration of research activities in the learning process, communication with the school, the degree of internationalization. The features of the content and structure of teacher education in Germany. It is noted that the most developed area in Germany is the industrial pedagogy - an industry that explores the issue of vocational training. Materials placed the British experience of teacher education, which in 2005 established the Higher Education Academy, which operates as a single entity to improve the education and training in high school. It was stated that the study of the experience of professional and pedagogical training of teachers in other countries has a positive impact on the development of teacher education in Ukraine.

Розглянуто проблему вдосконалення професійної підготовки працівників соціальної сфери. Розкрито питання особливостей підготовки соціальних педагогів у педагогічних коледжах на сучасному етапі, враховуючи проблему інформаційного суспільства. Зосереджено увагу на описі процесу формування діагностичних умінь педагога, соціального педагога в науковій літературі. Виокремлено основні компоненти досвіду діагностичної діяльності, складові структури діагностичних умінь та рівні їх сформованості. Запропоновано й охарактеризовано такі складові змісту навчання діагностичної діяльності: діагностичні знання та вміння. До першої належать знання про природу діагностичної діяльності, знання теорії педагогічної, психологічної діагностики, знання технології діагностичної діяльності. До другої - когнітивні та технологічні вміння.

Рассмотрена проблема совершенствования профессиональной подготовки работников социальной сферы. Раскрыты вопросы особенностей подготовки социальных педагогов в педагогических колледжах на современном этапе, учитывая проблему информационного общества. Сосредоточено внимание на описании процесса формирования диагностических умений педагога, социального педагога в научной литературе. Выделены основные компоненты опыта диагностической деятельности, составляющие структуры диагностических умений и уровни их сформированности. Предложены и охарактеризованы такие составляющие содержания обучения диагностической деятельности: диагностические знания и умения. К первой относятся знания о природе диагностической деятельности, знание теории педагогической, психологической диагностики, знание технологии диагностической деятельности. Ко второй - когнитивные и технологические умения.

The article is devoted the question of features of preparation of social teachers in pedagogical colleges on the modern stage, taking into account the problem of informative society. Considerable attention of description of process of forming of diagnostic abilities of teacher, social teacher, is given in scientific literature. Description of basic components of diagnostic activity of teacher, levels of their formed, is given.

Проаналізовано теоретичні аспекти понять „компетентність”, „компетентнісний підхід”. Наведено характеристику окремих компетенцій як складових професійно-педагогічної підготовки майбутнього фахівця за умов магістратури ВНЗ непедагогічного профілю. Виокремлено професійно-педагогічну компетентність, визначено необхідність її формування у процесі педагогічної підготовки магістранта за умов ВНЗ непедагогічного профілю. Розкрито роль дисциплін психолого-педагогічного циклу у формуванні професійно-педагогічної компетентності магістрантів.

Проанализированы теоретические аспекты понятий „компетентность”, „компетентностный подход”. Дана характеристика отдельных компетенций как составляющих профессионально-педагогической подготовки будущего специалиста в условиях магистратуры ВУЗ непедагогического профиля. Выделена профессионально-педагогическая компетентность, обоснована необходимость ее формирования в процессе педагогической подготовки магистранта в условиях ВУЗ непедагогического профиля. Раскрыта роль дисциплин психолого-педагогического цикла в формировании профессионально-педагогической компетентности магистрантов.

The article examines the theoretical aspects of the concepts of „competence”, „competence approach” the characteristic of individual competencies as the components of vocational and educational training of future specialists in graduate university non-teaching profile is given. The author singled the professional and pedagogical competence, the necessity of its formation in the process of teacher training undergraduates in university of nonteaching profile is determined, the role of psychological andpedagogical disciplines cycle in shaping of vocational teacher competence of the undergraduates is discloses.

Визначено компетентність як сукупність здатностей до реалізації свого потенціалу для успішної творчої діяльності з урахуванням проблеми, надання прогнозованих результатів, розкриття причин, що утруднюють діяльність. Вказано, що підготовка майбутніх магістрів як викладачів ВНЗ передбачає формування у них педагогічної компетентності. Проаналізовано компоненти педагогічної компетентності магістрів: мотиваційно-ціннісний, професійно-педагогічний, управлінсько-виховний та соціально-культурний.

Определена компетентность как совокупность способностей к реализации своего потенциала для успешной деятельности с учетом проблемы, представления прогнозируемых результатов, раскрытия причин, затрудняющих деятельность. Указано, что подготовка будущих магистров как преподавателей ВУЗ предполагает формирование у них педагогической компетентности. Проанализированы компоненты педагогической компетентности магистров: мотивационно-ценностный, профессионально-педагогический, управленческо-воспитательный и социально-культурный.

Measure competence as a set of abilities to achieve their potential for success with the problems, perceptions predicted results, disclosing the reasons hampering operations. Stated that the training of future teachers of high school as a master involves the formation of their pedagogical competence. Analyzed the components of pedagogical competence Masters: motivational-value, professional-pedagogical, managerial and educational and socio-cultural.

Проаналізовано базові поняття дослідження, сучасний стан педагогічної освіти магістрантів ВНЗ непедагогічного профілю, зарубіжний досвід здійснення педагогічної підготовки майбутніх фахівців за умов магістратури ВНЗ непедагогічного профілю. Обгрунтовано компоненти педагогічної компетентності магістранта ВНЗ непедагогічного профілю. Запропоновано концепцію педагогічної освіти та технологію її реалізації за умов магістратури ВНЗ. Розроблено структурно-логічний метод нарощування змісту педагогічної освіти та організаційно-методичні засади педагогічної освіти магістрантів ВНЗ непедагогічного профілю. Визначено критерії ефективності педагогічної освіти магістрантів ВНЗ непедагогічного профілю. Досліджено та здійснено моделювання перспективних моделей педагогічної освіти майбутніх магістрів ВНЗ непедагогічного профілю.

Висвітлено досвід Російської Федерації з проблеми впровадження ступеневої підготовки майбутніх фахівців у ВНЗ у контексті Болонського процесу. Розкрито історичні передумови виникнення та використання термінів «бакалавр», «магістр», «доктор» у системі вищої освіти. Проаналізовано окремі нормативно-правові акти РФ стосовно запровадження ступеневої підготовки фахівців у практику роботи ВНЗ та охарактеризовано встановлені законодавством РФ рівні вищої професійної освіти. Зазначено, що досвід російських ВНЗ щодо переходу на нову систему підготовки кадрів заслуговує на увагу не тільки з боку науково-педагогічних працівників, але й представників влади.

Освещен опыт Российской Федерации по проблеме внедрения ступенчатой подготовки будущих специалистов в ВУЗ в контексте Болонского процесса. Раскрыты исторические предпосылки возникновения и использования терминов «бакалавр», «магистр», «доктор» в европейской системе образования. Проанализированы отдельные нормативно-правовые акты РФ по внедрению ступенчатой подготовки специалистов в практику работы ВУЗ и охарактеризованы установленные законодательством РФ уровни высшего профессионального образования. Отмечено, что опыт российских ВУЗ по переходу на новую систему подготовки кадров заслуживает внимания не только со стороны научно-педагогических работников, но и представителей власти.

The articled the experience of speed training of future professionals in higher education in the context of the Bologna process, the author analyzed the historical conditions of using and the etymology of the terms «bachelor», «master», «doctor» for referring of the respective levels of education.

Здійснено теоретичний аналіз системи принципів навчання, яку доцільно використовувати для відбору змісту педагогічної освіти з метою професійно-педагогічної підготовки фахівців за умов магістратури ВНЗ непедагогічного профілю. Розглянуто окремі теоретичні підходи до тлумачення понять "принципи освіти" та "принципи навчання". Сформульовано принципи відбору змісту педагогічної освіти магістрантів та розкрито їх зміст. Конкретизовано шляхи їх реалізації у практиці підготовки майбутніх фахівців за зазначених умов.

Осуществлен теоретический анализ системы принципов обучения, которую целесообразно использовать для отбора содержания педагогического образования с целью подготовки специалистов в условиях магистратуры ВУЗ непедагогического профиля. Рассмотрены отдельные теоретические подходы к толкованию понятий "принципы образования" и "принципы обучения". Сформулированы принципы отбора содержания педагогического образования магистрантов и раскрыто содержание этих принципов. Конкретизированы пути их реализации в практике подготовки будущих специалистов в указанных условиях.

In this paper the theoretical analysis of the principles of learning that should be used for the selection of the content of teacher education to prepare professionals in higher education institutions masters profile of non-teaching account. The author offers a general description of the principles and defines the ways of their implementation in practice of training undergraduates.

Проаналізовано дослідження вітчизняних науковців з проблем педагогічної освіти майбутніх фахівців за умов магістратури як у системі вітчизняних, так і в мережі зарубіжних ВНЗ. Уточнено сутність поняття «педагогічна освіта». Розкрито основні завдання реформування та розвитку вітчизняної педагогічної освіти за сучасних умов. Запропоновано шляхи розвитку педагогічної освіти шляхом створення системи педагогічної освіти, побудованої на основі національних надбань світового значення та усталених європейських традицій, що забезпечить формування педагогічних працівників, здатних здійснювати професійну діяльність на демократичних і гуманістичних засадах, реалізовувати освітню політику як пріоритетну функцію держави. Розглянуто основні аспекти дослідження педагогічної освіти: децентралізація управління педагогічною освітою, розробка концептуальних засад педагогічної освіти з урахуванням факторів ринкового впливу, вироблення стандартів професійної педагогічної освіти, постмодерністські та соціал-конструктивістські моделі професійної педагогічної підготовки тощо.

Проанализированы исследования отечественных ученых по проблемам педагогического образования будущих специалистов в условиях магистратуры как в системе отечественных, так и в сети зарубежных ВУЗ. Уточнена сущность понятия «педагогическое образование». Раскрыты основные задачи реформирования и развития отечественного педагогического образования в современных условиях. Предложены пути развития педагогического образования путем создания системы педагогического образования, построенной на основе национальных достижений мирового значения и устоявшихся европейских традиций, что обеспечит формирование педагогических работников, способных осуществлять профессиональную деятельность на демократических и гуманистических принципах, реализовывать образовательную политику как приоритетную функцию государства. Рассмотрены основные аспекты исследования педагогического образования: децентрализация управления педагогическим образованием, разработка концептуальных основ педагогического образования с учетом факторов рыночного влияния, выработка стандартов профессионального педагогического образования, постмодернистские и социал-конструктивистские модели профессиональной педагогической подготовки и др.

Analyzed domestic scientists research on teacher education of future professionals in a magistracy system in domestic and international network of higher educational institutions. Refined essence of the concept of "teacher education". Disclosed the basic tasks of reform and development of the national teacher education in modern conditions. Prompted the development of teacher education by creating a system of teacher education , built on the basis of national achievement of global significance and established European traditions, will generate teaching staff capable of carrying out professional activities in the democratic and humanistic principles, implement educational policy as a priority function of the state. Focus on the main aspects of the study of teacher education teacher education decentralization of management, development of conceptual frameworks of teacher education with regard to the factors of market power, the development of vocational teacher education; postmodern and social constructivist model of professional teacher training, functional combination of theoretical and practical training of future teachers, improving professional skills of experienced teachers, research in terms of cooperation with the university teachers in professional development schools, ensuring academic freedom and intellectual self-expression and independence of the teacher in vocational teacher education, the creation of the National Council for accreditation of teacher Education.

Розкрито теоретичні аспекти процесу педагогічної підготовки майбутніх магістрів за умов ВУЗ непедагогічного профілю. Обгрунтовано напрями реформування системи вищої освіти. Проаналізовано види мотивів і визначено залежність розвитку мотивації магістрантів від ефективності організації учбово-пізнавальної діяльності викладачами.

Раскрыты теоретические аспекты процесса педагогической подготовки будущих магистров в условиях ВУЗ непедагогического профиля. Обоснованы направления реформирования системы высшего образования. Проанализированы виды мотивов и определена зависимость развития мотивации магистрантов от эффективности организации учебно-познавательной деятельности преподавателями.

The article describes the theoretical aspects of the future masters pedagogical training in a non-teaching higher educational establishment, the author substantiates the directions of higher education reform, analyzes the types of motives and determines the relation between future masters motivation and effectiveness of the teachers learning activity organization.

Проведено теоретико-практичний аналіз актуальних проблем педагогічної освіти. Висвітлено особливості підготовки фахівця освіти в умовах класичного університету, описано практичні аспекти професійного становлення фахівця освіти у соціо-культурному просторі.

Виявлено особливості формування системи забезпечення якості вищої освіти Швеції та окреслено перспективи творчого застосування конструктивних ідей шведського досвіду у системі вищої освіти України. Висвітлено історичний аспект забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти. Увагу приділено питанням оцінювання якості освіти шведських університетів за міжнародними та національними рейтингами.

Презентовано узагальнені результати наукових досліджень викладачів кафедри дошкільної та початкової освіти Львівського національного університету імені Івана Франка, проведених у рамках дослідження кафедральної наукової теми "Забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти в контексті освітньої політики держави" (державний номер реєстрації - 012111110128). Розкрито теоретичні та практичні аспекти наступності дошкільної та початкової освіти. Запропоновано результати наукових досліджень, що стосуються найактуальніших положень наступності, зумовлених реформуванням системи початкової освіти, активною реалізацією основних положень Концепції Нової української школи.