Розкрито загальні засади педагогіки, сутність і функції педагогічної діяльності (ПД), висвітлено становлення і розвиток педагогіки, її особливості, структуру та стилі ПД, роль особистісних якостей учителя в ПД. Розглянуто питання професійного спілкування у структурі діяльності педагога, його підготоки у педагогічних ВНЗ та професійного самовиховання. Проаналізовано особливості модернізації вищої освіти в Україні згідно з вимогами Болонського процесу, форми організації навчання у ВНЗ.

Розглянуто питання формування культури здоров'я суб'єктів навчально-виховного процесу. Надано психолого-педагогічні рекомендації щодо засобів профілактики "професійного вигоряння" у педагогів і менеджерів освіти. Обгрунтовано шляхи підвищення рівня емоційного комфорту суб'єктів освітнього процесу. Показано можливості використання арт-терапії у роботі зі школярами, а також під час формування та розвитку культури здоров'я педагогів.

Конкретизовано сутність понять "збереження здоров'я", "зміцнення здоров'я", "відновлення здоров'я", "підтримання здоров'я", "формування здоров'я". Проаналізовано та систематизовано підходи до збереження та зміцнення здоров'я вчителів, заходи з профілактики й усунення професійного стресу та професійного вигорання. Визначено психолого-педагогічні засоби, що сприяють збереженню та зміцненню професійного здоров'я вчителів.

Зазначено, що робота педагога відноситься до розряду стресогенних, найбільш напружених в емоційному плані. Проаналізовано сутнісні аспекти емоційного вигоряння педагога, виявлено превентивні заходи і шляхи профілактики вигоряння, а також описано досвід роботи у цьому напрямку, зроблено аналіз останніх досліджень і публікацій. Синдром емоційного вигоряння розглянуто як процес поступового втрачання емоційної, пізнавальної та фізичної енергії, що виявляється в ознаках емоційного та інтелектуального виснаження, фізичної втоми, особистої відстороненості та зменшення почуття задоволення від виконаної роботи. Виділено психолого-педагогічні засоби, що сприяють збереженню і зміцненню професійного здоров'я психолога, запобігають виникненню емоційного вигоряння. Наголошено, що майбутнім вчителям не можна ототожнювати особисту і професійну самооцінку, неможливо входити у професію з установками надзвичайно високих стандартів, гіпервідповідальності. Підкреслено, що усунення ознак синдрому "емоційного вигоряння" залежить і від вироблення та удосконалення психологічного захисту педагога у процесі його професійного й особистісного росту.

Указано на то, что работа педагога относится к разряду стрессогенных, наиболее напряженных в эмоциональном плане. Проанализированы существенные аспекты эмоционального выгорания педагога, обнаружены превентивные мероприятия и пути профилактики выгорания, а также описан опыт работы в этом направлении, сделан анализ последних исследований и публикаций. Синдром эмоционального выгорания рассмотрен как процесс постепенной потери эмоциональной, познавательной и физической энергии, который обнаруживается в признаках эмоционального и интеллектуального истощения, физической усталости, личной отстраненности и уменьшения чувства удовлетворенности от исполненной работы. Выделены психолого-педагогические средства, что способствуют сбережению и укреплению профессионального здоровья психолога, предотвращают появление эмоционального выгорания. Акцентировано внимание на том, что будущим учителям нельзя отождествлять личную и профессиональную самооценку, невозможно входить в профессию с установками необычно высоких стандартов, гиперответственности. Подчеркнуто, что устранение признаков синдрома "эмоционального выгорания" зависит и от выработки, и от усовершенствования психологической защиты педагога в процессе его профессионального и личностного роста.

Проаналізовано стан розробленості проблеми збереження та зміцнення професійного здоров'я педагога (дидаскології) в історії теоретичної думки та практики. Відстежено, що до кінця 1920-х рр. проблема активно розроблялася науковцями, які вказували на причини професійної деформації педагогів, розробляли рекомендації, але в кінці 1920-х рр. дидаксологію було оголошено провідником буржуазного індивідуалізму, вважалося, що емоційне виснаження пов'язане з непрофесіоналізмом, неморальністю особистості тощо. Наведено поради вчителям В. Сухомлинського щодо збереження здоров'я. За результатами аналізу психолого-педагогічних досліджень наукових праць 1950 - 1990-х рр. Відзначено, що вони були присвячені переважно формуванню здорового способу життя дітей. Підсумовано, що на сучасному етапі дидаскологія залишається актуальною проблемою, і розраховувати на медицину та державну підтримку педагогові не варто.

Обгрунтовано наукову проблему підготовки майбутніх учителів до збереження і зміцнення професійного здоров'я у процесі вивчення психолого-педагогічних дисциплін. Визначено сутнісні характеристики, показники, детермінанти професійного здоров'я вчителя, проаналізовано шляхи його забезпечення. Обгрунтовано концепцію і систему підготовки майбутніх учителів до збереження і зміцнення професійного здоров'я та розроблено її структурно-функціональну модель, яка відображає взаємодію і взаємозв'язок цільового, теоретико-методологічного, організаційно-змістового, процесуально-діяльнісного, діагностичного та результативного компонентів. Розроблено комплексну програму такої підготовки, що передбачає формування стратегії збереження і зміцнення професійного здоров'я, професійної стресостійкості, гармонізацію особистості майбутнього вчителя, а також шляхи реалізації цих напрямів. Перевірено ефективність розробленої системи підготовки майбутніх учителів до збереження і зміцнення професійного здоров'я.

Описано систему превентивних заходів щодо збереження і зміцнення професійного здоров'я педагога на різних етапах його зростання. Відображено результати досліджень щодо стану професійного здоров'я сучасних педагогів, а також упровадження деяких методів, що сприяють підвищенню стресостійкості фахівців.

Раскрыты пути и система превентивных мероприятий по сохранению и укреплению профессионального здоровья педагога на разных этапах его развития. Отражены результаты собственных исследований относительно состояния профессионального здоровья современных педагогов, а также внедрения некоторых методов, которые способствуют повышению их стрессоустойчивости.

The article deals with the ways and system of preventive measures for preservation and strengthening of teacher's professional integrity at different stages of his/her career development. Reflected also are results of the authors own investigations, reflecting the state of teacher's professional integrity. and implementation of some methods favoring the increase of specialists resistance to stress.

Розкрито значення та місце курсу “Професійне здоров’я педагога” у системі підготовки майбутніх учителів до діяльності зі збереження та зміцнення професійного здоров’я. Охарактеризовано завдання, функції, змістове і технологічне наповнення курсу. Описано досвід роботи з упровадження зазначеного курсу в практику роботи педагогічних ВНЗ.

Раскрыты значение и место курса “Профессиональное здоровье педагога” в системе подготовки будущих учителей к деятельности по сохранению и укреплению профессионального здоровья. Охарактеризованы задачи, функции, содержательное и технологическое наполнение курса. Описан опыт работы по внедрению указанного курса в практику работы педагогических ВУЗ.

The meaning of the course “Professional teacher’s health” and its place in the system of future teachers’ trainingare exposed. It’s objectives, functions, content and technological content characterized. Described the experience taken from the implementation of the given course into the educational process of higher educational institutions.

Аргументовано, що професійне довголіття вчителя досягається шляхом гармонізації особистості, яка розглядається як процес поступового подолання й усунення невротичних компонентів власного внутрішнього світу, підвищення рівня автентичності, узгодженість інтегральних якостей особистості. З’ясовано, що формування індивідуального стилю діяльності, розвиток позитивного мислення, актуалізація духовно-творчого потенціалу особистості вчителя є необхідною умовою професійного здоров’я. Підкреслено, що індивідуальний стиль педагогічної діяльності найкращий спосіб самореалізації у професії, що сприяє вияву своєї унікальності. Доведено, що процес становлення індивідуального стилю діяльності буде більш ефективним, якщо організована навчально-професійна діяльність студентів поєднуватиметься із самопізнанням, самоосвітою, самовихованням. Розроблено й апробовано програму підготовки студентів до збереження і зміцнення професійного здоров’я, що сприятиме професійному довголіттю.

Аргументировано, что профессиональное долголетие учителя достигается путем гармонизации личности, которая рассматривается как процесс постепенного преодоления и устранения невротических компонентов собственного внутреннего мира, повышение уровня подлинности, согласованность интегральных качеств личности. Выявлено, что формирование индивидуального стиля деятельности, развитие позитивного мышления, актуализация духовно-творческого потенциала личности учителя является необходимым условием профессионального здоровья. Подчеркнуто, что индивидуальный стиль педагогической деятельности лучший способ самореализации в профессии, способствует проявлению своей уникальности. Доказано, что процесс становления индивидуального стиля деятельности будет более эффективным, если организованная учебно-профессиональная деятельность студентов сочетаться с самопознанием, самообразованием, самовоспитанием. Разработана и апробирована программа подготовки студентов по сохранению и укреплению профессионального здоровья, способствующая профессиональному долголетию.

It is argued, that a teacher’s professional longevity is reached by harmonizing personality, which is viewed as a process of gradual overcoming and eliminating neurotic components of one’s own inner world, increasing authenticity, consistency of integral personality traits. It is found, that forming individual style of activity, developing positive thinking, actualizing teacher’s personal spiritual and creative potential are necessary conditions for professional health. It is stressed, that individual style of pedagogical activity is the best means of self-fulfillment in profession, which promotes expressing one’s uniqueness. It is proven, that the process of establishing one’s individual style of activity will be more efficient if the students’ organized educational-professional activity will be combined with self-cognition, self-education, and self-upbringing.

Висвітлено теоретичні та прикладні аспекти роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного освітнього середовища. Розглянуто сучасні підходи щодо впровадження інклюзії в український освітній простір, охарактеризовано перспективи її подальшого розвитку. Розкрито особливості організації інклюзивного навчання дітей з різними типами освітніх труднощів в Україні та за кордоном. Акцентовано увагу на інклюзивній компетентності педагогів, збереженні їх здоров'я та запобіганні професійному вигорянню.