Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено експериментальне обгрунтування доцільності застосування альтану та мазі тіотриазоліну для запобігання та зменшення ушкоджень шкіри, спричинених іонізуючим і ультрафіолетовим опроміненням. Виявлено ефективність альтану та мазі тіотриазоліну у випадках реакцій шкіри, індукованих іонізуючим і ультрафіолетовим опроміненням. Вивчено стан клітинних мембран шкіри за показниками прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу, поверхневого динамічного натягу, часу релаксації, в'язкоеластичності крові з використанням міжфазної тензіореометрії, спектру електронного парамагнітного резонансу. Ефективність альтану та мазі тіотриазоліну підтверджено, крім клінічних критеріїв, відновлюванням біохімічних і фізико-хімічних параметрів ушкодження, імуноморфологічними даними. Установлено, що лікувально-профілактична ефективність альтану та мазі тіотриазоліну у випадку дії на шкіру іонізуючого й ультрафіолетового випромінювання за вивченими показниками (місцеві прояви, стан клітинних мембран, імуноморфологічні дані) перевищує дію мазі метилурацилової та олії обліпихи.

Исследуемая комбинация кофеина, карбамазепина и калиевой соли 2,4-дихлорбензойной кислоты (2 г/кг, ежедневно, в течение 1 месяца) оказывает положительное влияние на функциональное состояние ЦНС в хроническом опыте на крысах. Полученные данные свидетельствуют о возможности безопасного применения исследуемой комбинации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р54-45 + Р264.935.4

Рубрики:

Фтизіологія

Паличка туберкульозу

Шифр НБУВ: Ж Пошук видання у каталогах НБУВ 

В эксперименте изучена лечебно-профилактическая эффективность растительных препаратов - альтана и масла облепихового при местных лучевых повреждениях кожи. Течение местных лучевых повреждений сопровождается достоверными изменениями показателей межфазной тензиореометрии крови, которые возможно использовать в качестве чувствительных критериев интегральной оценки степени тяжести патологического процесса. Показано, что альтам в лечебно-профилактическом режиме при лучевых повреждениях кожи проявляет более выраженную фармакотерапевтическую активность, чем облепиховое масло, что характеризуется нормализацией процессов перекисного окисления липидов и физико-химических свойств крови.

  Скачати повний текст

Мета роботи - вивчити частоту та профіль медикаментозної резистентності МБТ до протитуберкульозних препаратів у хворих на мультирезистентний туберкульоз (МТ) і туберкульоз з розширеною резистентністю (ТРР) залежно від випадку захворювання, характеру та тривалості попереднього лікування для встановлення значення протитуберкульозних препаратів I і II ряду у стандартних і індивідуалізованих схемах хіміотерапії. Обстежено 400 хворих на МТ і 127 на ТРР, яких лікували в ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського НАМН України" від 2007 до 2012 р. Тест медикаментозної чутливості до протитуберкульозних препаратів I ряду проводили на рідкому живильному середовищі на мікробіологічному автоматичному аналізаторі, до протитуберкульозних препаратів II ряду - на рідкому і щільному живильному середовищі. Висновки: стрептоміцин втрачає значення для лікування хворих на МТ і ТРР незалежно від випадку захворювання через високий рівень медикаментозної резистентності МБТ. Етамбутол не слід використовувати в стандартних режимах хіміотерапії для 4-ї категорії через високий рівень медикаментозної резистентності до цього препарату незалежно від випадку захворювання. У разі призначення стандартного режиму за 4-ю категорією із використанням канаміцину слід одночасно визначати медикаментозну чутливість МБТ до туберкульозних препаратів I і II ряду за допомогою швидких методів на рідкому живильному середовищі, оскільки у 28,7 % хворих на МТ виявляють резистентність до цього препарату. Високий рівень медикаментозної резистентності до етіонаміду/протіонаміду незалежно від випадку захворювання у хворих на МТ і ТРР (51,2 - 72,4 %) викликає сумніви щодо ефективності цього препарату в індивідуалізованих схемах хіміотерапії і потребує подальшого контрольованого вивчення ефективності цих препаратів.

Наведено експериментальні дані щодо седативної дії комбінованого рослинного препарату фітосед, який перевищує дію настоянки собачої кропиви та персену і має низьку токсичність в умовах гострого та хронічного досвіду.

Приведены экспериментальные данные о седативном действии комбинированного растительного препарата фитосед, превышающего действие настойки пустырника и персена и обладающего низкой токсичностью в условиях острого и хронического опыта.

Вивчена фотопротекторна дія альтану та мазі метилурацилу й їх вплив на процеси перекисного окиснення ліпідів у шкірі та крові за місцевого ультрафіолетового опромінення. Встановлено виразну фотозахисну та протизапальну дію дослідних препаратів, яка супроводжується нормалізацією прооксидантно-антиоксидантних процесів. Результати дослідження дають підставу вважати дослідні препарати перспективними в якості фотопротекторів.

Изучены фотопротекторное действие альтана и мази тиотриазолина и их влияние на процессы перекисного окисления липидов в коже и крови при местном ультрафиолетовом облучении. Установлено выраженное фотозащитное и противовоспалительное действие исследуемых препаратов, сопровождающееся нормализацией прооксидантно-антиоксидантных процессов. Результаты исследований дают основание считать изучаемые препараты перспективными в качестве фотопротекторов.

Зазначено, що формулярна система лікарського забезпечення включає систему організації розробки та впровадження формулярів і переліків лікарських засобів з метою підвищення якості фармакологічного лікування та оптимізації витрат на надання медичної допомоги. Впровадження формулярної системи, що прийнята в багатьох країнах за основу діяльності лікувально-профілактичних установ, є одним з можливих шляхів оптимізації їх роботи.

Отмечено, что формулярная система лекарственного обеспечения включает систему организации разработки и внедрения формуляров и перечней лекарственных средств с целью повышения качества фармакологического лечения и оптимизации затрат на оказание медицинской помощи. Внедрение формулярной системы, принятой во многих странах за основу деятельности лечебно-профилактических учреждений, является одним из возможных путей оптимизации их работы.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р412.2-29 + Р412.301.1-29

Рубрики:

Хвороби бронхів

Пневмонія

Шифр НБУВ: Ж24000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обговорено сучасні методи бактеріологічної та молекулярно-генетичної діагностики туберкульозу, їх результативність і роль у верифікації діагнозу "Туберкульоз". Доведено ефективність їх комплексного використання для поліпшення якості досліджень і швидкого виявлення хворих, що виділяють M. tuberculosis.

Мета роботи - вивчення наявності нетуберкульозних мікобактерій (НТМБ) у циркулюючій мікобактеріальній популяції хворих на туберкульоз, що брали участь у дослідженні поширення хіміорезистентного туберкульозу (ХРТБ) в Україні, з'ясування етіологічної ролі НТМБ, їх виділення та ідентифікація, вивчення деяких морфологічних і біологічних властивостей. Для всіх зразків з позитивними результатами мікроскопії виконано весь спектр бактеріологічних досліджень з діагностики туберкульозу, згідно з алгоритмом, схваленим наказом МОЗ України № 620. Проведено бактеріологічні дослідження з ідентифікації клінічних ізолятів за стандартними методиками, викладеними в наказі МОЗ України № 45. Видова ідентифікація культур складалася з двох етапів: первинного та остаточного. Для посіву використано такі середовища: рідке - бульйон Middlebrook 7H9 і щільне яєчне Левенштейна - Єнсена. Передпосівну обробку клінічного матеріалу здійснювали за допомогою 0,5 % стерильного розчину N-ацетил-L-цистеїн у з 1,0 % натрію гідроксиду (BBL Mycoprep NALC-NAOH). Пробірки поміщали в систему BACTEC MGIT 960 та інкубували. Засів здійснювали паралельно на щільне середовище Левенштейна - Єнсена. Для ідентифікації штамів використовували ID MTB MGIT тест і визначали спроможність росту клінічних ізолятів мікобактерій на середовищі з саліциловокислим натрієм та паранітробензойною кислотою (для визначення належності мікобактерій до туберкульозного комплексу). Для остаточної ідентифікації мікобактерій застосовували генетичну тест-систему GenoType MTB DR (Hain, Laifsains), що надало змогу визначити вид НТМБ. Одержано 1598 клінічних ізолятів мікобактерій. З них 48 (2,9 %) клінічних ізолятів ідентифіковано як НТМБ. Наведено схему первинної ідентифікації НТМБ. У структурі НТМБ переважали нефотохромогенні - 77,1 %. Фотохромогенні мікобактерії виділено у 16,7 %, мікобактерії, що швидко росли, - у 6,3 %. Для визначення видової належності НТМБ використали систему GenoType MTB DR (Hain, Laifsains). Виділено такі НТМБ: M. kansasii, M. xenopi, M. avium, M. fortuitum. Із 48 штамів 20 (41,7 %) були чистими культурами НТМБ, 28 (58,3 %) були в мікстах (M. tuberculosis + НТМБ). Найчастіше з мокротиння хворих виділяли M. avium у мікстах з M. tuberculosis - 39,6 %, у чистій культурі M. avium виділяли у 20,8 % випадків. Мінімальною була питома вага M. fortuitum - 6,25 %. При цьому помічено вірогідну різницю між поширеністю M. avium та інших штамів НТМБ. Висновки: у процесі I Національного дослідження поширення хіміорезистентного туберкульозу в Україні одержано 48 (2,9 %) клінічних ізолятів мікобактерій, яких було ідентифіковано як нетуберкульозні. При цьому в 20 (1,2 %) випадках виявлено чисті культури НТМБ. У 28 (1,7 %) зразках виявлено їх у мікстах, котрі містили як M. tuberculosis, так і НТМБ. Наведено схему первинної ідентифікації НТМБ. У структурі НТМБ переважали нефотохромогенні мікобактерії - 77,1 %. Фотохромогенні мікобактерії виділяли у 16,7 % випадків, такі, що швидко ростуть, - у 6,3 %. Для визначення видової належності НТМБ використали систему GenoType MTB DR (Hain, Laifsains). Виділено такі НТМБ: M. kansasii, M. xenopi, M. avium, M. fortuitum. Частіше з мокротиння хворих виділяли M. avium у мікстах з M. tuberculosis - 39,6 %, в чистій культурі - 20,8 %. Мінімальною була питома вага M. fortuitum - 6,25 %.

З огляду на особливу небезпеку віддалених реакцій шкіри на ультрафіолетове опромінення (УФО), для зниження його негативного впливу на шкіру доцільним є застосування мазей, що володіють антиоксидантною активністю (АОА). Обгрунтуванням вибору мазей із АОА слугував той факт, що вони знижували шкідливу дію ультрафіолету в еритемний і ранній постеритемний період. Наявність закономірного зв'язку між розвитком раннього і пізнього періодів надала підставу припустити протективний ефект мазей на віддалені реакції шкіри. Мета роботи - вивчити вплив мазі тіотриазоліну та мазі тіотриазоліну з наночастками срібла на стан морфологічних структур шкіри морських свинок після локального УФО. Дослідження проведено на 132 морських свинках-альбіносах масою 400 - 500 г, розділених на 4 групи: 1 - інтактна, 2 - контрольна (морські свинки, які зазнали локального УФО), 3 і 4 - основні. В 3-ю основну групу входили морські свинки, які зазнали УФО, з застосуванням у лікувально-профілактичному режимі мазі тіотриазоліну, в 4-у основну - морські свинки, які зазнали УФО, з застосуванням в аналогічному 3-й групі режимі мазі тіотриазоліну з наночастками срібла. Ультрафіолетову еритему викликали опроміненням в 1 мінімальній еритемній дозі. Мазі наносили за 1 год до опромінення і щодня до моменту зникнення еритеми. Через 2, 4 год, на 3-тю, 8-му, 15-ту, 21-шу, 28-му добу досліджували фрагменти опроміненої шкіри за допомогою гістохімічних і морфометричних методів (щільність фібробластів і товщину епідермісу). Морфологічні зміни шкіри у разі застосування мазей з АОА носять односпрямований характер. Виявлено, що в ранні терміни після опромінення мазь тіотриазоліну і мазь тіотриазоліну з наночастками срібла не впливають на зміни товщини епідермісу, проте статистично значимо зменшують щільність фібробластів у дермі на 3-ю добу експерименту в порівнянні з групою контролю. У пізні терміни під впливом мазі тіотриазоліну відзначається поступове зниження товщини епідермісу, яка досягає норми до кінця експерименту. На 8-му добу реєструється максимальне значення щільності фібробластів, у наступні терміни експерименту показник поступово знижується, що супроводжується колагенізацією сосочкового шару в локусах ушкодження колагенових і еластичних волокон, що виявляються в 50 % спостережень. У пізні терміни під впливом мазі тіотриазоліну з наночастками срібла процеси відновлення морфологічних структур шкіри відбуваються швидше. Паралельно зниженню щільності фібробластів у локусах попереднього ушкодження колагенових і еластичних волокон сосочкового шару спостерігається потовщення колагенових волокон із заміщенням ними ділянок деструкції еластичних волокон. У цій групі до кінця експерименту локуси коллагенізації є дрібними, поодинокими, трапляються в 16,7 % спостережень. Зроблено висновки, що мазі з АОА надають позитивний вплив на стан морфологічних структур шкіри, ушкоджених внаслідок локального УФО, в еритемний і постеритемний періоди. У ранні терміни після локального УФО відзначається загальна тенденція дії обох мазей, яка полягає в тому, що вони знижують щільність фібробластів на 3-тю добу, але не нормалізують повністю. У пізні після локального УФО терміни під впливом мазі тіотриазоліну і мазі тіотриазоліну з наночастками срібла знижується до норми товщина епідермісу (до 21-ї і 15-ї доби відповідно) і щільність фібробластів (до 28-ї доби), в той час як без лікування обидва показники в рази перевищують норму протягом 28 діб експерименту.

З огляду на особливу небезпеку віддалених реакцій шкіри на ультрафіолетове опромінення (УФО), для зниження його негативного впливу на шкіру доцільним є застосування мазей, що володіють антиоксидантною активністю (АОА). Обгрунтуванням вибору мазей із АОА слугував той факт, що вони знижували шкідливу дію ультрафіолету в еритемний і ранній постеритемний період. Наявність закономірного зв'язку між розвитком раннього і пізнього періодів надала підставу припустити протективний ефект мазей на віддалені реакції шкіри. Мета роботи - вивчити вплив мазі тіотриазоліну та мазі тіотриазоліну з наночастками срібла на стан морфологічних структур шкіри морських свинок після локального УФО. Дослідження проведено на 132 морських свинках-альбіносах масою 400 - 500 г, розділених на 4 групи: 1 - інтактна, 2 - контрольна (морські свинки, які зазнали локального УФО), 3 і 4 - основні. В 3-ю основну групу входили морські свинки, які зазнали УФО, з застосуванням у лікувально-профілактичному режимі мазі тіотриазоліну, в 4-у основну - морські свинки, які зазнали УФО, з застосуванням в аналогічному 3-й групі режимі мазі тіотриазоліну з наночастками срібла. Ультрафіолетову еритему викликали опроміненням в 1 мінімальній еритемній дозі. Мазі наносили за 1 год до опромінення і щодня до моменту зникнення еритеми. Через 2, 4 год, на 3-тю, 8-му, 15-ту, 21-шу, 28-му добу досліджували фрагменти опроміненої шкіри за допомогою гістохімічних і морфометричних методів (щільність фібробластів і товщину епідермісу). Морфологічні зміни шкіри у разі застосування мазей з АОА носять односпрямований характер. Виявлено, що в ранні терміни після опромінення мазь тіотриазоліну і мазь тіотриазоліну з наночастками срібла не впливають на зміни товщини епідермісу, проте статистично значимо зменшують щільність фібробластів у дермі на 3-ю добу експерименту в порівнянні з групою контролю. У пізні терміни під впливом мазі тіотриазоліну відзначається поступове зниження товщини епідермісу, яка досягає норми до кінця експерименту. На 8-му добу реєструється максимальне значення щільності фібробластів, у наступні терміни експерименту показник поступово знижується, що супроводжується колагенізацією сосочкового шару в локусах ушкодження колагенових і еластичних волокон, що виявляються в 50 % спостережень. У пізні терміни під впливом мазі тіотриазоліну з наночастками срібла процеси відновлення морфологічних структур шкіри відбуваються швидше. Паралельно зниженню щільності фібробластів у локусах попереднього ушкодження колагенових і еластичних волокон сосочкового шару спостерігається потовщення колагенових волокон із заміщенням ними ділянок деструкції еластичних волокон. У цій групі до кінця експерименту локуси коллагенізації є дрібними, поодинокими, трапляються в 16,7 % спостережень. Зроблено висновки, що мазі з АОА надають позитивний вплив на стан морфологічних структур шкіри, ушкоджених внаслідок локального УФО, в еритемний і постеритемний періоди. У ранні терміни після локального УФО відзначається загальна тенденція дії обох мазей, яка полягає в тому, що вони знижують щільність фібробластів на 3-тю добу, але не нормалізують повністю. У пізні після локального УФО терміни під впливом мазі тіотриазоліну і мазі тіотриазоліну з наночастками срібла знижується до норми товщина епідермісу (до 21-ї і 15-ї доби відповідно) і щільність фібробластів (до 28-ї доби), в той час як без лікування обидва показники в рази перевищують норму протягом 28 діб експерименту.

В огляді літератури представлено характеристику загальноприйнятих і нових методів ідентифікації нетуберкульозних мікобактерій (НТМБ). Наведено класифікацію Раньона для систематики НТМБ, яка знайшла найбільше поширення в Україні. Відзначено бактеріологічні та молекулярно-генетичні методи ідентифікації НТМБ, які використовуються в практиці лабораторій протитуберкульозної служби України. Проаналізовано можливості використання нових методів та обмеження їх реального застосування в лабораторіях. Відзначено, що в ефективності діагностики мікобактеріозів має значення вдосконалення методів. Поява високоспецифічних і високочутливих методів ідентифікації НТМБ (культивування в автоматизованих системах, молекулярно-генетичних методів в Україні, а за кордоном методу високопродуктивної рідинної хроматографії, а з недавнього часу - методу час-пролітної мас-спектрометрії) значно розширили можливості лабораторної діагностики мікобактеріозів. Незважаючи на впровадження нових методів ідентифікації у вітчизняній мікробіологічній практиці пріоритетним залишається поділ НТМБ на групи за культуральними властивостями, що має своє відображення навіть на рівні провідних нормативних документів. Це зумовлено значним обмеженням використання сучасних методів ідентифікації через їх високу вартість. Показано, що видова ідентифікація НТМБ є неодмінною умовою у виборі тактики антимікробної хіміотерапії через виражену природну резистентність до антибіотиків у більшості видів НТМБ. Значна різноманітність збудників, неоднозначність методів мікроскопічного дослідження і культивування, впровадження у практику нових методів ідентифікації вимагають розробки нормативних документів, що регламентують алгоритми лабораторної діагностики і ідентифікації етіологічно-значимих НТМБ.

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4Укр)305.851-21

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: ДС47747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: У9(4Укр)305.851-21

Рубрики:

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: ДС47747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - вивчення можливості імплементації методу Xpert MTB/XDR в алгоритм діагностики туберкульозу (ТБ) в Україні. Вивчено 51 штам M. tuberculosis (МВТ) за допомогою картриджів Xpert MTB/XDR, методу LPA і в системі BACTEC: 16 штамів МВТ контрольної панелі з відомими результатами фенотипічного (фТМЧ) та генотипічного (гТМЧ) тесту медикаментозної чутливості; 35 штамів МВТ, що було виділено від хворих з ТБ з результатами Xpert MTB/RIF ULTRA. Методи Xpert МТБ/ RIF ULTRA, Xpert MTB/XDR, LPA-аналіз застосовувались для визначення мутацій, що асоційовані зі стійкістю (MC) до препаратів. Аналіз резистентності МВТ до ізоніазиду (H) виявив лише 2 дискордантних результати при використанні Xpert MTB/XDR та BACTEC. У 2-х випадках за допомогою досліджень в картриджах Xpert MTB/XDR виявлено низький рівень резистентності до H, що пов$язано з мутаціями або в інтергенному регіоні oxyR-ahpC та/або в промоторі inhA, оскільки одночасно з фенотипічною резистентністю до H в цих штамах виявлено ще й стійкість до етіонаміду (Et), яка вказує на наявність мутацій саме в промоторі inhA. Низький рівень резистентності до H було підтверджено при проведенні LPA-тестування та було виявлено мутації в гені inhA. Результати резистентності до фторхінолонів (Q), канаміцину (Km), капреоміцину (Cm) і Et, які одержано за допомогою картриджів Xpert MTB/XDR і LPA-тестуванням співпали. Висновки: аналіз профілю MC штамів МВТ міжнародної панелі та МВТ від пацієнтів з ТБ з відомими мутаціями за результатами LPA і визначеною фТМЧ до препаратів I-го і II-го ряду та результатами MC цих МВТ, визначених за допомогою методу Xpert MTB/XDR, виявив його високу ефективність. Результати досліджень щодо виявлення МВТ, резистентних до H, Q, Am та Et за допомогою методів Xpert MTB/XDR і LPA співпали. Швидка детекція MC МВТ до цих препаратів є ключовим моментом для прийняття рішення щодо вибору схем лікування пацієнтів з ТБ. Методику визначення профілю MC штамів МВТ з використанням тесту Xpert MTB/XDR можна імплементувати в алгоритм діагностики ТБ в Україні.