Індекс рубрикатора НБУВ: Р620.426.3-5

Рубрики:

Хвороба Паркінсона

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено особливості організації ходи за норми та у разі порушень амбулаторної функції за умов прогресуючих захворювань нервової системи. За допомогою комп'ютерної автоматизованої системи GAITRite визначено основні часові та просторові параметри ходи у 344-х осіб (127-ми здорових людей різного віку, 674-х хворих з множинним склерозом, 101-го - з хворобою Паркінсона та у 47-ми - з атиповим паркінсонізмом (прогресуючим над'ядерним паралічем, мультисистемною атрофією та з синдромом апраксії ходи, п'яти - з хореєю Гентингтона). Установлено вікові та статеві особливості організації ходи у здорових людей. Описано особливості розладів ходи у разі множинного склерозу, хронічних прогресуючих нейродегенерацій, на різних стадіях процесу та встановлено нозологічні відмінності та спільні тенденції у розвитку порушень функції ходи. Установлено, що структурні порушення циклу ходи формуються вже на ранніх, субклінічних стадіях хронічних захворювань і поглиблюються з їх прогресуванням. Співвідношення клінічних симптомів і оцінок з параметрами порушеної ходи можуть змінюватись з часом розвитку окремих патологій. На підставі проведених досліджень зроблено припущення про головні механізми порушень, які зумовлюють розлади ходи за хронічних прогресуючих захворювань нервової системи, а також установлено можливість ранньої та диференційної діагностики за допомогою вивчення особливостей ходи.

На підставі даних доказової медицини та клінічної практики розглянуто предиктори вибору терапії на різних стадіях хвороби Паркінсона. Обгрунтовано показання до призначення прямих агоністів дофамінових рецепторів (на прикладі ропініролу) в різних схемах лікування залежно від стадії захворювання, віку, наявності та прогнозу ускладнень, коморбідних станів, профілю побічних реакцій та фінансових міркувань.

Запропоновано методику комп'ютерної варіаційної пульсометрії, програмне та апаратне забезпечення для оцінки стану вегетативної регуляції.

Мета дослідження - вивчення вірогідного впливу річного курсу компенсації дефіциту обміну 25(OH)D за допомогою офіцинального препарату вітаміну D на якість життя хворих із множинним склерозом. Проаналізовано дані спостереження за 57 пацієнтами з множинним склерозом. Через 1 рік у групі вітаміну D3 установлено значуще покращання оцінки загального сприйняття здоров'я (p = 0,002), життєздатності (p = 0,003), ролі емоційних проблем в обмеженні життєдіяльності (p = 0,01), показника психічного здоров'я (p = 0,008). Застосування вітаміну D3 позитивно позначилося на психічному компоненті якості життя.

Мета викладання на кафедрі неврології та нейрохірургії полягає в забезпеченні професійної ерудиції, розвитку клінічного мислення, формуванню у студентів навичок, необхідних для неврологічного дослідження і діагностування найбільш частих або невідкладних уражень нервової системи. Активні технології, що сприяють розвитку клінічного мислення у студентів-медиків, зокрема, метод клінічних рольових ігор, активно впроваджуються в практику кафедри неврології та нейрохірургії факультету післядипломної освіти Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова.

Використовуючи автоматизовану систему GAITRite, досліджено просторові та часові параметри ходьби у дівчат-підлітків віком 12 - 15 років, дівчат віком 16 - 20 років та жінок віком 21 - 55 років. Вказані параметри аналізували за нормальних умов та під час виконання додаткового когнітивного завдання - проговорювання вголос назв тварин, відомих тестованим. У всіх вікових групах за умов когнітивного навантаження просторові параметри ходьби не зазнавали вірогідних змін, тоді як практично всі часові параметри статистичне вірогідно змінювались. Тривалості фаз ходьби за таких умов ставали більшими, а частота кроків та швидкість руху зменшувалися. Зроблено висновок, що за дії помірного когнітивного навантаження параметри діяльності нейронного локомоторного генератора (в даних тестах - генератора ходьби) піддаються досить простій модифікації, котру можна характеризувати як відносно рівномірне "розтягування" часової шкали за мінімальних змін амплітудних параметрів. Такі модифікації в межах дослідженого загального вікового інтервалу не демонстрували значної залежності від віку.

Представлен анализ современных данных об этиологии и патогенезе развития младенческих колик. В последнее время появились исследования, показывающие взаимосвязь младенческих колик с мигренью. Поскольку развитию типичной мигрени могут предшествовать определенные пароксизмальные состояния, называемые эпизодическими синдромами детства, приводятся аргументы и результаты исследований, которые показывают, что младенческие колики могут быть одним из эпизодических синдромов, ассоциированых с мигренью. В связи с новыми взглядами на развитие младенческих колик рассматриваются возможные перспективы дальнейших исследований, а также диагностические и лечебные стратегии.

Мета роботи - важливість створення регіонального, а в подальшому і національного реєстру інсульту. Вказано на необхідність створення реєстру за ініціативи ESO (Європейської інсультної організації) RES-Q та Angel's. Реєстр - це інструмент не тільки оцінки якості надання спеціалізованої медичної допомоги, а й інструмент моніторингу якості надання кваліфікованої допомоги хворим на інсульт. Висвітлено систему надання медичної допомоги хворим на інсульт у Вінницькій області на вторинному і третинному спеціалізованому рівнях.

Коксартроз залишається одним із найбільш тяжких дегенеративно-дистрофічних уражень кульшового суглоба, що обумовлено його швидким прогресуванням, високою частотою двобічного ураження, різким зниженням якості життя та працездатності осіб, а у деяких випадках - стійкою та тяжкою інвалідністю. Після операції ендопротезування у більшості хворих спостерігається кульгавість, яка зазвичай зникає впродовж 6 місяців, але у деяких хворих кульгавість продовжує спостерігатися й у більш віддалені строки. Однією з причин кульгавості є помилки у підборі ендопротеза, які призводять до зменшення довжини важеля дії сил абдукторів стегна (ДВДСАС). Мета роботи - провести аналіз біомеханічних параметрів ходьби за даними системи GAITRite у хворих зі збереженим та зменшеним важелем дії сил абдукторів стегна. Проаналізовані параметри ходьби хворих, у яких після ендопротезування рентгенометрично було виявлено несиметричну ДВДСАС. Усього було обстежено 46 хворих на коксартроз. До I групи увійшло 26 хворих, у яких рентгенометрично після ендопротезування кульшового суглоба довжина дії абдукторів стегна не змінилася, до II групи потрапили хворі (20 пацієнтів), у яких після ендопротезування рентгенометрично було виявлено зменшення ДВДСАС більше ніж на 1,0 см. Обстеження проводили до ендопротезування, через 1 рік після ендопротезування та через 5 - 7 років. Аналізували дані, що отримані за допомогою системи GAITRite. До ендопротезування групи за параметрами ходьби були однаковими, тобто у хворих простежувалися всі ознаки спотворення ходьби внаслідок дегенеративного захворювання кульшового суглоба, що проявлялося у зменшенні тривалості опори на хвору кінцівку, довжини кроків обох кінцівок. Виявляли значну асиметрію навантаження стоп кінцівок та довжини кроків. Ендопротезування у більшості хворих приводило до відновлення параметрів ходьби, хоча у більшості випадків нормалізація параметрів і не досягала середньостатистичної референтної норми, але практично відновлювалася симетрія ходьби. При коксартрозі у хворих змінюється установка кінцівки, а саме виникає розворот стопи латерально, а кінцівка, через розвиток привідно-відвідних контрактур і зміщення анатомічного центру ваги нижньої кінцівки, зміщується у медіальний бік. Ендопротезуванням ці вади у більшості хворих було виправлено, хоча і недостатньо, через конструктивні особливості ендопротезів, що обмежують відведення кінцівки. Тобто через 1 рік після ендопротезування, на момент, коли хворі вже повністю відновилися після оперативного втручання та освоїли ендопротез, спостерігалося значне покращання параметрів ходьби. У віддаленому періоді, через 5 - 7 років, у хворих спостерігали погіршення параметрів ходьби, а у деяких хворих погіршення показників досягало значень до ендопротезування. Особливо це було помітно у хворих II групи.

Обговорено питання особливостей перебігу розсіяного склерозу в жінок під час вагітності, захисної функції вагітності у разі розсіяного склерозу, впливу цього захворювання на плід, а також питання впливу лікування на стан плода та новонародженого. Серед сучасних високоефективних препаратів відзначено алемтузумаб. Він може суттєво загальмувати розвиток захворювання після першого введення. У середньому достатньо двох курсів введення препарату для гальмування розсіяного склерозу. Алемтузумаб не нагромаджується усередині: через 6 міс його вже немає в організмі. Завдяки цим особливостям препарат не потребує довічного приймання. Можна планувати вагітність через 6 міс після прийому його останньої дози.

Біль у попереково-крижовому відділі хребта залишається однією з найбільш актуальних медичних і соціальних проблем. Мета дослідження - оцінити ефективність комбінованого використання трансфорамінальної та каудальної епідуральних блокад для лікування больового синдрому попереково-крижового відділу хребта на тлі дегенеративно-дистрофічних захворювань. Матеріали та методи. У дослідження було включено 228 (85 чоловіків, 143 жінки) хворих із болем у попереково-крижовому відділі хребта віком 52,07 +- 13,95 року, яким було проведено трансфорамінальні епідуральні блокади (n = 114) або каудальні епідуральні блокади (n = 114). Результати. Позитивний ефект був зареєстрований у 150 (65,8 %) випадках. У решти 78 пацієнтів при відновленні больового синдрому до 5 і більше балів за візуальною аналоговою шкалою були виконані повторні процедури загальною кількістю до чотирьох через 4 - 14 днів після першої блокади. Їх розподілили на три групи: у групі 1 пацієнтам повторно проводили трансфорамінальні епідуральні блокади (n = 26), у групі 2 - каудальні епідуральні блокади (n = 26), у групі 3 - комбіноване застосування трансфорамінальної та каудальної епідуральних блокад (n = 26). На початку інтервенції, через 1 годину, 3 тижні та 3 місяці в усіх групах визначали інтенсивність больового синдрому, симптоми натягу (проба Ласега), обсяг активних рухів у поперековому відділі хребта та якість життя (індекс інвалідності Освестрі). Висновки: встановлено, що комбіноване використання трансфорамінальних і каудальних епідуральних блокад є найбільш ефективним методом лікування больового синдрому в попереково-крижовому відділі хребта та пов'язане з позитивною динамікою якості життя пацієнтів. Трансфорамінальні або каудальні епідуральні блокади були також ефективні, але лише в короткостроковій перспективі.

Мета роботи - проаналізувати сучасні особливості викладання курсу неврології в лікарів-інтернів за фахом "Загальна практика - сімейна медицина" на кафедрі неврології та нейрохірургії факультету післядипломної освіти (ФПО) Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова, визначити проблемні питання і перспективи подальшого розвитку. Навчальний процес на кафедрі відбувається згідно з програмою навчання в інтернатурі за спеціальністю "Загальна практика - сімейна медицина", де курсу неврології відведено 72 навчальних години. Для покращання засвоєння матеріалу і якості викладання на кафедрі використовують різноманітні інноваційні інтерактивні методики, а саме: розбір хворого в невеликій групі лікарів-інтернів (по 2 - 3 чоловіки), кейс-методику (активного проблемно-ситуаційного аналізу), brainstorming (метод імозкового штурмуі) та інші. Найкращим у процесі викладання є поєднання не одної методики, а одночасно декілька, залежно від ситуації. На кафедрі широко використовують сучасні мультимедійні технології та презентації, де лекційний матеріал подається тезисно, наочно і максимально спрощено з акцентом на найбільш необхідну в практичній діяльності інформацію. Використанням на кафедрі новітніх технологій викладання та подання матеріалу сприяє оволодінню всіма необхідними знаннями з неврології в практичній діяльності майбутнього сімейного лікаря та їх використання на користь суспільства. Висновки: для якісного педагогічного процесу в системі післядипломної освіти та підвищення його ефективності за сучасних умов необхідна постійна розробка та впровадження інноваційних методів викладання з використанням світового досвіду. Для покращання засвоєння матеріалу за умов великого інформаційного навантаження слід використовувати сучасні мультимедійні технології та різноманітні педагогічні методики, які підвищують якість навчального процесу та засвоєнню поданої інформації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.1 + Р458.286.5

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення кульшового суглоба і стегна

Протезування нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.1 + Р458.286.5

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення кульшового суглоба і стегна

Протезування нижніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Апаратні обстеження є запорукою стандартизації оцінки стану хворих, які мінімізують помилку лікаря, дають можливість отримати цифровий матеріал, за яким можна визначити функціональну спроможність пацієнта. Одним із таких досліджень є система GAITRite, призначенням якої є оцінка параметрів ходьби людини. Мета дослідження - визначити основні параметри ходьби хворих на гонартроз до та після операції ендопротезування. Обстежені 23 пацієнти з гонартрозом після одностороннього ендопротезування. Проведені дослідження стосуються аналізу часових, геометричних параметрів ходьби, а також оцінки функціональної спроможності хворих із дегенеративними захворюваннями колінного суглоба до лікування та через 1 рік після ендопротезування. До лікування з приводу остеоартрозу колінного суглоба у хворих спостерігається порушення ходьби у вигляді несиметричності кроків. Спостерігаються зменшення часу опори на стопу хворої кінцівки і, відповідно, збільшення часу переносу стопи даної кінцівки. Зміни на хворій кінцівці відображуються і на протилежній. Після операції зміни параметрів кроків у хворих відбуваються так: збільшення часу опори на протезовану кінцівку і, відповідно, зменшення часу опори на стопу протилежної кінцівки, що проявляється в збільшенні симетричності параметрів кроків. Зменшення больового синдрому та відновлення опірності кінцівки збільшують показник функціональності ходьби. Остеоартроз є системним захворюванням, що розвивається частіше на обох колінних суглобах, і часто в дегенеративний процес залучаються інші структури скелета. Тому у хворих похилого віку FAP після ендопротезування сягає тільки задовільних значень. Розглянуто хворих після ендопротезування на одному колінному суглобі, а це не завжди дає одразу очікуваний гарний результат. Висновки: інструментальні методи дослідження ходьби хворих дають можливість визначити ступінь порушення динаміки. Ендопротезування колінного суглоба усуває больовий синдром і відновлює опірність кінцівки, що сприяє покращенню ходьби. Даний метод оцінки ходьби дає можливість визначити ступінь відновлення хворих та скорегувати необхідність подальших методів корекції ходьби чи план подальшого лікування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.7 + Р620.426.3

Рубрики:

Хвороби головного мозку та його оболонок

Хвороба Паркінсона

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У монографії узагальнено дані світової літератури та досліджень авторів стосовно характеристик та механізмів регуляції ходьби людини в практично здорових осіб різного віку (підліткового, юнацького, середнього, зрілого, похилого) в умовах різних фізіологічних парадигм та при неврологічних захворюваннях. У дослідженнях використано автоматизовану систему GAITRite®, виробництва США (CIR Systems Inc.Clifton, NJ). Визначали наступні параметри: швидкість ходьби, кількість кроків при проході доріжкою, кількість кроків за хвилину, довжина кроку, довжина подвійного кроку, співвідношення довжини кроку до довжини нижньої кінцівки, ширина бази опори, час кроку, час крокового циклу, час переносу стопи, час опори, час опори на обидві стопи, структура крокового циклу, інтегральний показник якості, «нормальності» ходьби - FAP. Усього обстежено 952 особи. Обгрунтовуються отриманими результатами висновки про те, що регуляція просторово- часових параметрів ходьби людини залежить від роботи усіх рівнів нервової системи. Базовий просторово-часовий паттерн ініціюється центральними генераторами ритму спинного мозку, робота яких задається та модулюється надсегментарними структурами, а нашаровані команди з кори головного мозку можуть досить суттєво змінити базовий малюнок, створивши відпові¬дну просторово-часову модель ходьби. З урахуванням змін кількісних та якісних показників ходьби при різних фізіологічних парадигмах, зробиться важливий висновок, що ходьба не є автоматизованим процесом, а потребує використання різноманітних додаткових ресурсів ЦНС, насамперед уваги та когнітивних ресурсів.