Описаны особенности работы и применения цифрового оптоэлектронного сенсора при регистрации пульсовой волны. Показана возможность регистрации пульса датчиком по двум разным физическим проявлениям - по изменению объема кровенаполнения в тканях (плетизмографии) и по колебаниям стенок артерий (сфигмографии). Приведены результаты экспериментальных исследований.

Розглянуто способи та проаналізовано особливості реалізації фотоплетизмографічного сенсора на основі накопичення енергії первинного сигналу, як бази для створення цифрової сенсорної платформи.

Вирішено завдання підвищення точності цифрового первинного перетворення, заснованого на вимірюванні тривалостей релаксаційних процесів накопичення енергії первинного біосигналу в напівпровідниковому переході фото- або світлодіода. Вирішення поставленого завдання забезпечується за рахунок зниження чутливості цифрової сенсорної платформи до нестабільності напруги живлення. Розглянуто та випробувано відомі з літературних джерел способи подвійної корельованої вибірки та вимірювання відносно плаваючого рівня порогу. Проте їх застосування в цифровому первинному перетворенні виявилось мало ефективним внаслідок збільшення електромагнітних завад, що наводяться через додатково приєднані радіоелементи та електричні кола до вимірювального порту вводу/виводу процесора. Запропоновано нову реалізацію способу диференціального вимірювання для цифрового первинного перетворення. Незважаючи на необхідність у двох каналах реєстрації і процедури калібрування, даний спосіб забезпечує нечутливість перетворення до нестабільності напруги живлення та не приводить до збільшення рівня завад.

Розглянуто можливість визначення функціонального стану фруктів за модулем і фазою їх імпедансу, одержаних за вимірюванням на трьох частотах 20, 100 та 500 кГц. Функціональний стан визначався за динамікою параметрів електричного імпедансу під час деструктивних процесів, викликаних дегідратацією та гниття. На основі експериментально одержаних даних на трьох частотах змодельовані зміни амплітудно- та фазочастотної характеристик. Визначено характерні критерії, за якими можливо виконувати оцінку функціонального стану продуктів.

Визначено умови мультисигнальності зарядового методу вимірювання струмів і досліджено механізми синхронної реєстрації фотоплетизмографічного та сфігмографічного пульсових сигналів, а також одержання додаткових опорних сигналів електричного й оптичного походження. Теоретичні дослідження та запропоновані технічні рішення реалізовано у мультисигнальному цифровому сенсорному пристрої та системах пульсометрії на його основі. Запропоновано алгоритми реєстрації й обробки сигналів, відповідно з якими ініціалізація та реєстрація сталих часу релаксаційних процесів покладені на процесор сенсорного пристрою. Проаналізовано обчислювальні ресурси процесора й обгрунтовано їх розподіл на процедури обчислення параметрів сигналів та обслуговування цифрового первинного перетворення. Запропоновано нересурсоємні алгоритми цифрової обробки сигналів в реальному часі, зокрема, високочастотну та низькочастотну фільтрацію, кодування даних, а також розрахунок параметрів пульсових сигналів.

Розроблено теоретичну модель навчально-професійної самореалізації студентів-психологів, яка складається з мотиваційної, когнітивно-цільової та поведінкової (операційної) складових. Визначено критерії та рівні такої самореалізації майбутніх психологів. Експериментально досліджено особливості навчально-професійної самореалізації майбутніх психологів. Проаналізовано вплив на зазначену самореалізацію криз професійного навчання студентів. Розроблено та апробовано програму навчально-розвивального тренінгу, який сприяє навчально-професійній самореалізації студентів-психологів і виробленню конструктивної стратегії переживання ними криз апробації і фахової готовності. Доповнено змістовні характеристики навчально-професійної самореалізації майбутніх психологів. Розширено розуміння психологічних механізмів професійного саморозвитку. Поглиблено уявлення про вплив криз професійного навчання на процес самореалізації студентів, описано специфіку цього впливу через рівні переживання такої нормативної кризи, як криза фахової готовності. Набули подальшого розвитку уявлення про психологічні умови та засоби, які сприяють навчально-професійній самореалізації майбутніх психологів у процесі фахового навчання у ВНЗ.

Розглянуто методику аналізу та результати експериметальних досліджень змін функціонального стану людини за аналізом параметрів електричного імпедансу під час "сухого" голодування. Вимірювання параметрів електричного імпедансу людини проводились протягом півроку щотижня до, під час та після півтора добового голодування. Використана широкосмугова тричастотна методика вимірювань. Встановлено, що в процесі "сухого" голодування має місце зміна всіх параметрів електричного імпедансу. Найбільш виразні зміни параметрів імпедансу спостерігаються за модулем і активною складовою на частоті 100 кГц, фази на частотах 20 і 500 кГц, реактивної складової на частоті 20 кГц. Зміни дисперсійних властивостей опору тіла людини помітні за всіма параметрами, але найбільш відчутні зміни фази і реактивного опору. За результатами досліджень надано інтерпретацію змін функціонального стану людини під час голодування.

Наведено результати експериментального дослідження характерних варіантів динаміки параметрів електричного біоімпедансу (модуля, фазового кута, активної і реактивної складових) пацієнтів, залежно від об'єму ультрафільтрату, видаленого у процесі гемодіалізу, виміряних на трьох частотах 20 кГц, 100 кГц, 500 кГц. Встановлено, що під час ультрафільтрації характерним є складний нелінійний характер зміни параметрів імпедансу, індивідуальний для кожного пацієнта. Вираженість цієї нелінійності збільшується зі зростанням частоти, найбільш виразною вона спостерігається на більш високих частотах 100 кГц і 500 кГц. Нестаціонарний коливальний характер динаміки параметрів свідчить про складність перехідних процесів перерозподілу об'ємів водних секторів людини у процесі гемодіалізу, індивідуальних для кожного пацієнта, і пов'язаних зі змінами співвідношення внутрішньоклітинної, зовнішньоклітинної рідин і крові, структурного складу рідини. Вимірювання і сукупний аналіз параметрів електричного імпедансу безпосередньо у процесі гемодіалізу надає змогу об'єктивно контролювати перебіг функціонального стану пацієнта в реальному масштабі часу з оцінкою наявності або відсутності рівня "сухої ваги". Це є підставою для оперативного корегування процесом ультрафільтрації у разі необхідності. Розширення смуги частот вимірювання параметрів імпедансу поглиблює діагностичні можливості такого контролю і вчасної корекції перебігу ультрафільтрації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.601.1 + Р415.160.23 + Р569.436

Рубрики:

Панкреатити

Цукровий діабет

Пухлини підшлункової залози

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено огляд літератури та власне клінічне спостереження щодо діагностики і хірургічного лікування синдрому Міріззі - рідкісного ускладнення жовчнокам'яної хвороби. Клінічна картина цього захворювання не має характерних симптомів. Основними клінічними ознаками СМ є періодична жовтяниця (84 %), біль у правому підреберії (75 %) і холангіт (56 %), явища гострого холециститу і панкреатиту. Найбільш інформаційним методом передопераційної діагностики синдрому є магнітно-резонансна томографія, яка, на жаль, малодоступна для широкого використання. Діагностична чутливість МРТ за СМ становить 97,6 %, інтраопераційної холангіографії - 94 %, ЕРХПГ - 86 %, ЧЧХГ - 5 %, фіброхолангіоскопії - 77 %, УЗД - 46 %. Найбільш часто трапляється I тип СМ (10,5 - 51 %), рідше II тип (15 - 41 %), ще рідше типи - III (3 - 44 %), IV (7,4 %) та V (2,9 %). Провідна роль в лікуванні синдрому належить відкритим хірургічним втручанням. Лапароскопічна холецистектомія може бути показана тільки окремим пацієнтам з СМ I типу. Конверсія при цьому відбувається в 31 - 100 %, ускладнення - у 60 %, пошкодження гепатикохоледоха - у 22 %. Відкрита холецистектомія залишається стандартом. За II і III типів СМ виконують холецистектомію, зберігаючи частину кишені Hartmann з подальшою пластикою СЖП на дренажі Кера. У разі СМ IV типу показана гепатикоєюностомія. Зміна послідовності етапів операції, у власному спостережені, із виконанням холангіографії перед холецистектомією надала змогу діагностувати та встановити тип синдрому Міріззі, визначити оптимальний обсяг хірургічного втручання, запобігти інтра- та післяопераційним ускладненням.

Проаналізовано загальну методологію запобігання кризам, які зумовлені збоями в постачанні нафти й нафтопродуктів, розглянуто чинники, що спричиняють виникнення цих криз у державах - членах Європейського Союзу. Висвітлено проблеми утворення мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів в Україні. Охарактеризовано формування цих запасів, їх інфраструктурні елементи. Розроблено модель створення мінімальних запасів нафти й нафтопродуктів, здійснено її фінансово-економічний аналіз. Визначено перспективи розвитку цієї моделі й цільові стани створення в Україні нафтового та енергетичного резервів. Установлено пріоритети політики в цій сфері, наведено рекомендації центральним органам виконавчої влади.

Наведене клінічне спостереження демонструє рідкісну патологію АВА, складність її діагностики та радикальність оперативного лікування.

Наведене клінічне спостереження підтверджує, що у пацієнтів після резекції стравоходу необхідно проводити систематичну фіброезофагогастродуоденоскопію, включаючи у дослідження езофагогастральний анастомоз та оцінку трансплантата, принаймні раз на рік.