Запропоновано положення, що рівень ментальності і місцевого самоврядування тісно взаємопов'язані та в період побудови державності в Україні їх взаємодія має суттєве значення. Аналіз фактів і прикладів взаємодії ментальності та самоврядування на Слобожанщині та в Україні в цілому, свідчить, що в ментальності українців існує дух, енергія, спрямована на прогрес, на вміння пристосуватися до складних умов існування, це є запорукою того, що слобожани, як українці в цілому, в змозі створити більш розвинену демократичну державу. На підставі дослідження історичних фактів запропоновано ствердження, що населення Слобожанщини було завжди схильне до самоврядування та потенційно має досвід, якого бракує в інших регіонах.

  Скачати повний текст

Вперше проведено комплексний аналіз аксіологічності як можливого складника компонентної структури оцінного значення лексичної інновації, суб’єктивного модального змісту висловлення та текстів сучасного німецькомовного публіцистичного дискурсу, в яких фігурує неологічна лексика. Вперше здійснено класифікацію аксіологічно маркованої німецькомовної неологічної лексики в залежності від місця оцінного компонента в семантичній структурі. Новим є також виявлення моделей та засобів оцінного словотвору німецьких неологізмів як першоджерела інгерентно-оцінної лексики, а також визначення можливостей реалізації оцінного потенціалу адгерентно-оцінної лексики в текстах публіцистичного дискурсу.

Розглянуто основні етапи становлення соціально-комунікаційної діяльності, що пов'язані з біологічними можливостями людини, потребами встановлення суспільних зв'язків і розвитку суспільства. Визначено біосоціальний, дописемний, писемний та електронний етапи розвитку комунікаційної діяльності. Проаналізовано елементи механізму трансформації соціально-комунікаційної діяльності. До механізмів трансформації соціально-комунікаційної діяльності зараховано поетапну зміну засобу комунікації, засобів комунікаційної діяльності та виробництва, предмета комунікаційної праці.

Розглянуто дискурсивне розмаїття вивчення мовної комунікації. Обгрунтовано полідискурсивність дослідження мови в системі комунікаційної діяльності. Встановлено тенденції розвитку та досліджень мовної комунікації за умов сучасного інформаційного простору.

Викладено актуальні положення філософії спілкування. Встановлено зв'язок базових положень філософії спілкування з розвитком комунікаційної функції спілкування за умов становлення комунікаційного простору сучасності. Визначено склад комунікативних практик кафедри ЮНЕСКО "Філософія людського спілкування" та соціально-гуманітарних дисциплін Харківського національного технічного університету сільського господарства ім. П. Василенка.

Висвітлено основні аспекти змін соціально-комунікаційної діяльності в електронну епоху. Зазначено, що основним наслідком розвитку електронної епохи вважається поява нових засобів та знарядь комунікаційного процесу. Підтверджено положення про зміну предметності праці. Визначено тенденції функціональних змін у сфері соціально-комунікаційної діяльності.

Вирішено завдання теоретичного обгрунтування комунікаційної діяльності та структур загальнолюдської практики. Розглянуто історико-еволюційні умови розгортання комунікаційної діяльності, етапи становлення як системи комунікаційних практик. Розкрито уявлення про феномен комунікації в соціально-комунікаційній теорії. Узагальнено дослідження комунікаційного процесу, виявлено тенденції подальшої інтеграції соціально-комунікаційного знання та комунікаційної практики. Подано визначення напрямів інтеграції комунікаційної етики професійних комунікаторів.

Найважливішим етапом процесу здобуття первинної спеціалізації лікарів-інтернів з фаху "Загальна практика - сімейна медицина" є перевірка, в ході якої з'ясовують повноту та якість знань інтернів, прогалини і помилки в їх знаннях. Досвід використання інноваційних технологій та систематичний контроль навчання - це важливий крок у напрямку інтенсифікації та оптимізації усього навально-виховного процесу у вищій школі.

Обговорено та проаналізовано сучасні літературні дані про частоту виникнення постінсультної пневмонії, про її негативні короткострокові й довгострокові наслідки щодо функціонального стану й життя пацієнтів. Наведено огляд основних факторів ризику постінсультної пневмонії, механізмів її негативного впливу на перебіг інсультів, процеси постінсультного відновлення. Висвітлено принципи ранньої діагностики, ефективної профілактики й адекватного лікування постінсультної пневмонії.

Використання в комплексній терапії хворих на негоспітальну пневмонію, ускладнену ексудативним плевритом на тлі артеріальної гіпертензії, комбінації препаратів торасеміду пролонгованої дії препарату тівортін аспартат призводить до більш значущого покращання показників крові, а також прискорює одужання хворих, що підтверджується позитивною динамікою під час рентгенологічного дослідження, та значною мірою покращує всі параметри якості життя хворих, що виражається в значному зменшенні функціональних обмежень й у високій соцальній активності пацієнтів.

Досліджено вплив низькомолекулярної (до 5 кДа) фракції з сердець новонароджених поросят, отриманої за допомогою методу ультрафільтрації, на процес регенерації серцевого м'яза після моделювання катехоламінового інфаркту міокарда щурів у порівнянні з препаратом актовегін. Хроматографічні і біохімічні дослідження показали, що склад низькомолекулярних речовин фракції і препарату актовегін відрізняється кількісно та якісно. В дослідженнях in vivo виявлено істотні відмінності в ефективності дії актовегіну та низькомолекулярної фракції на процеси відновлення міокарда після експериментального інфаркту. Зокрема, встановлено, що введення фракції до 5 кДа експериментальним тваринам значно прискорювало зниження та нормалізацію активності ензимів-маркерів інфаркту міокарда у порівнянні з контролем (фізіологічний розчин) і препаратом актовегін.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.154.1-5

Рубрики:

Опіки

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми організації якісної практичної підготовки студентів вищих аграрних навчальних закладів за спеціальністю "Туризм", здійснено аналіз та обгрунтовано методологічні і методичні основи підготовки студентів.

Досліджено туризм за умов сучасної глобалізації. Підкреслено, що туризм є одним з чинників визначення рейтингу глобалізації країни. Туризм сприяє встановленню нового рівня взаємодії суб'єктів. Зазначено, що розширення та поглиблення туристичних зв'язків є важливою проблемою сучасного гуманітарного знання. Мета дослідження - аналіз туризму як соціокультурної практики. Підкреслено, що туризм у контексті глобалізації формує новий тип людини - Космополіта.

Наголошено на необхідності філософсько-антропологічного аналізу диспозитивів туризму. Проголошується розуміння туризму як специфічної сфери життєдіяльності людини. Зазначено, що відбувається трансформація туризму під впливом технологізації, інтернетизації, комп'ютеризації, віртуалізації усіх сфер життєдіяльності людини за умов інформаційного суспільства. З'являються нові моделі туризму поряд із традиційними. Виникають нові сенси феномену туризму.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р353.522.3

Рубрики:

Консервування крові

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто та систематизовано погляди науковців стосовно виникнення та визначення дефініцій "ринок", "ринок туристичних послуг", "регіон". Обгрунтовано поняття "ринок туристичних послуг" з характеристикою регіональних особливостей його формування. Сформовано авторське бачення трактування поняття "регіональний ринок туристичних послуг" як сукупності економічних відносин, які формуються під впливом кон'юнктури ринку для забезпечення купівлі-продажу специфічних туристичних товарів і послуг, на визначеній території з урахуванням регіональної специфіки його функціонування.

Вивчено зміни клітинного складу кісткового мозку (КМ) при введенні сполуки S-гетерилмодифікованого цистеаміну (S-ГМЦ) в експерименті з гострим in vivo опроміненням. Після тотального опромінення у дозі 7,0 Гр спостерігали клітинне спустошення КМ з максимумом на 3-тю добу до 2,6 +- 0,9 % клітин від вихідних значень та порушення співвідношення ранніх і диференційованих елементів гранулоцитарного, лімфоїдного та еритроїдного ряду. Внутрішньоочеревинне введення S-ГМЦ (150 мг/кг) за 15 хв до опромінення призводило до підвищення загальної кількості мієлокаріоцитів на 3-тю добу у 2,2 раза та нормалізації цього показника на 7-му добу відносно опроміненого контролю. Відновлення гранулоцито-, лімфо- та еритропоезу відбувалося у більш скорочені строки та запобігало виснаженню гемопоетичного пулу КМ після опромінення. В умовах культивування іn vіtro встановлено зменшення кількості клоногенних мезенхімальних стромальних клітин (МСК) у КМ на 3-тю добу після опромінення до 29,3 +- 3,6 на стегнову кістку. При введенні S-ГМЦ зберігалася більша кількість (у 2,7 раза) клоногенних МСК КМ. Таким чином, отримані результати вказують на виражений мієлопротекторний ефект сполуки S-ГМЦ.

Розглянуто туризм як специфічну сферу життєдіяльності та соціокультурної практики сучасної людини. Досліджено філософсько-культурологічні та соціально-економічні аспекти туризму, пов'язані з виникненням нових сенсів зазначеного феномену. Зазначено, що феномен туризму набуває нової конфігурації, у результаті відбуваються модифікації моделей туризму та методології дослідження. Висвітлено гуманітарну складову, питання економічної теорії та практики в галузі туризму. Аналіз цих проблем окреслює перспективні напрями спеціалізованого туризму, що представлені у контексті нової взаємодії "суспільство - туризм - людина".