Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-433.7

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж14435 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Определены закономерности влияния ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента (АПФ) на выраженность симптомов стенокардии, состояние структур и функций сердца, а также оценена польза их применения в участников ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы с ишемической болезнью сердца (ИБС). Отмечено позитивное влияние ингибиторов АПФ на клинические признаки ИБС и предупреждение дальнейших осложнений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.109-1

Рубрики:

Порушення ритму (аритмія) серця

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено особливості перебігу ішемічної хвороби серця (ІХС), а також закономірності перебудови його структур та функцій в учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (ЛНК), запропоновано методи оптимізації діагностики та лікування даної патології. Обстежено 900 учасників ЛНК, з них 141 - з ІХС, 200 - здорових та 200 осіб, що не зазнали впливу іонізуючого опромінення. Визначено закономірності клінічних, електрокардіографічних змін, ремоделювання структур та фунцій серця, толерантності до фізичного навантаження в учасників ЛНК, що зазнали впливу іонізуючого опромінення у діапазоні малих доз, виділено параметри, що відображають особливості розвитку ІХС. Обгрунтовано стандарт оцінки больового синдрому. Досліджено особливості впливу іонізуючого опромінення у діапазоні 0,1-50 сЗв. Встановлено, що за умов масштабної ядерної катастрофи можлива підвищена реалізація факторів ризику ІХС. Виявлено суттєвий вплив на перебіг ІХС негативних спогадів про події аварії. З'ясовано, що у разі адекватного лікування перебіг ІХС залишається стабільним. Обгрунтовано застосування інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту та метаболічно активної терапії для оптимізації лікування, розроблено алгоритм лікувальної тактики стенокардії.

Розглянуто правове регулювання державної власності на землю в Україні, сформульовано на цій основі теоретичні узагальнення та практичні рекомендації для вдосконалення правового забезпечення цієї сфери. Досліджено сутність права державної власності на землю, генезис процесу виникнення та розвитку цього права в Україні. Визначено базові категорії дослідження. Виявлено ознаки об'єктів та систему суб'єктів цього права. Подано класифікацію об'єктів та підстав виникнення та припинення права державної власності на землю.

Цель работы - определить особенности изменений показателей перекисного окисления липидов (ПОЛ) и антиоксидантной защиты, выделить наиболее приоритетные из них для участников ликвидации последствий Чернобыльской катастрофы (УЛПЧК) со стабильной стенокардией. Обследовано 86 УЛПЧК 1986 - 1987 гг., из них 37 со стабильной стенокардией (1-я группа) и 49 без заболеваний системы кровообращения (2-я группа). Доза внешнего облучения была в пределах 0,1 - 50,0 сЗв. Третью группу составили 54 обследованных без болезней системы кровообращения, не подвергавшиеся влиянию ионизирующего излучения. Использован стандартизированный комплекс клинического обследования с применением тонометрии, электрокардиографии с суточным мониторированием, эхо-доплерокардиографии, велоэргометрии, анализа особенностей радиационного облучения, исследования продуктов ПОЛ, свободнорадикальной модификации белков, показателей антиоксидантной защиты. База данных сформирована в системе Microsoft Excel 2003, статистическая обработка проведена с помощью пакета интегрированных программ. Выводы: для УЛПЧК характерна активация процессов свободнорадикального окисления и недостаточный уровень антиоксидантной защиты. Выраженность этих изменений при облучении в дозе 25 сЗв и более и ишемии миокарда 20 мин/сутки и свыше была достоверно более высокой. Оксидантный стресс у УЛПЧК может существенно влиять на инициацию развития атеросклероза и его прогрессирования.

Отмечено, что ремоделирование левого желудочка сердца у больных гипертонической болезнью (ГБ) ассоциируется с развитием подобных изменений в правом желудочке. Установлена прямая достоверная корреляция утолщения стенки, диастолической дисфункции правого желудочка, уровня среднего давления в легочной артерии с системным артериальным давлением, толщиной и массой миокарда левого желудочка. В механизме развития этих изменений обсуждается роль желудочковой взаимозависимости, межжелудочковой перегородки, общих механизмов регуляции артериального давления в большом и малом круге кровообращения, активности симпатоадреналовой системы. Результаты диктуют необходимость активного контроля за структурно-функциональным состоянием не только левого, но и правого желудочка сердца для своевременного выявления изменений и предупреждения их прогрессирования у больных ГБ. Роль эходоплеркардиографии в этом плане неоценима.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.140.67-5 + Р361

Рубрики:

Стенокардія (грудна жаба)

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження поліморфізму rs966221 гена фосфодіестерази 4D (PDE4D) проведено серед чоловіків, учасників ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на Чорнобильській АЕС (192 особи), та групи контролю (84 особи). В контролі носійство генотипу ТТ підвищувало ризик розвитку інфаркту міокарда (ІМ) серед осіб віком старше 60 років, відношення шансів (ВШ) становило 9,2 за більшої кількості традиційних факторів ризику. Серед учасників ЛНА у носіїв генотипу ТТ ризик виникнення ІМ був підвищеним езалежно від віку його розвитку: ВШ = 2,44. Крім того, доза опромінення пацієнтів із перенесеним ІМ у віці до 60 років була більшою у порівнянні з учасниками ЛНА з перенесеним ІМ у віці старше 60 років. Припускається, що наявність генетичної схильності (генотип ТТ за поліморфізмом rs966221 гена PDE4D) сприяє появі ендотеліальної дисфункції, особливо на тлі дії іонізуючого випромінення, та підвищує ризик розвитку ІМ.

Досліджено зміни глобальної та локальної скоротливості міокарда (ГЛСМ) в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС із стабільною стенокардією. Регулярне тривале лікування сприяло стабілізації показників ГЛСМ. Достовірно збільшувались фракція викиду, ступінь скорочення передньо-заднього розміру лівого шлуночка в систолу, товщина міжшлуночкової перетинки в систолу. Під час епізодичного лікування поступово погіршувались досліджувані показники. Корекція змін ГЛСМ в УЛНА відбувалась повільніше, ніж у контролі. Встановлено достовірну різницю між показниками фракції викиду, кінцево-діастолічного об'єму лівого шлуночка серця, екскурсії міжшлуночкової перетинки та її товщини в систолу в УЛНА і хворих загальної популяції. Результати моніторування ГЛСМ в УЛНА із стабільною стенокардією в динаміці обгрунтовують доцільність тривалої підтримуючої терапії із застосуванням препаратів з доказово доведеним впливом.

Мета дослідження - вивчення впливу різних ризик-факторів та радіаційного опромінення на тяжкість клінічних проявів ішемічної хвороби серця (ІХС) в учасників ліквідації наслідків (УЛНА) Чорнобильської аварії. Обстежено 376 УЛНА, включаючи 29 пацієнтів, які перенесли гостру променеву хворобу I - III ступеня тяжкості у 1986 р., та 123 мешканці м. Київ, які не зазнали впливу іонізуючого випромінювання. В програму дослідження входили збір анамнезу хвороби, клінічне обстеження, електрокардіографія (ЕКГ), добове моніторування ЕКГ та артеріального тиску, ЕКГ з навантажувальним тестуванням, еходопплеркардіографія, аналіз ліпідного спектра сироватки крові. Для вивчення сукупного впливу декількох ризик-факторів на тяжкість перебігу ІХС останній оцінювали як суму градації функціонального класу (ФК) стенокардії й стадії сер& цевої недостатності (СН). Як ризик-фактори виступали участь пацієнта в ліквідації наслідків аварії, його вік і стать, надлишкова маса тіла, гіперхолестеринемія, гіпертонічна хвороба (ГХ), цукровий діабет (ЦД), інфаркт міокарду (ІМ) та гостре порушення мозкового кровообігу в анамнезі, наявність аритмій та повних блокад ніжок пучка Гісу. Оцінювали як самостійний вплив кожного із згаданих факторів, так і їх сукупну дію. Останню підраховували як суму, де 0 означав відсутність ознаки, 1 - її наявність, а цифра від 1 до 4 - виразність ознаки відповідно до ступеня тяжкості або стадії розвитку хвороби. Незважаючи на той факт, що за клінічною характеристикою, функціональним станом серцево-судинної системи і наявністю супутньої патології УЛНА практично не відрізнялися від пацієнтів контрольної групи, ІХС в них виникала у вірогідно більш молодому віці (55,9 проти 59,8 року). За даними рангової кореляції Спірмена одержано достовірний зв'язок арифметичної суми значень, що відображають градації ФК і тяжкість СН, з аналогічною сумою показників, які чисельно характеризують вікову групу пацієнтів, їх стать, наявність ГХ, ІМ в анамнезі, ЦД 2-го типу, аритмій і блокад ніжок пучка Гіса. Сукупність ризик-факторів, що впливають на перебіг ІХС, мала більш високу кореляцію, ніж кожен з факторів окремо. Факт участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та доза зовнішнього опромінення не мали достовірного зв'язку з ФК стенокардії та СН.

Мета дослідження - визначеня особливостей розвитку ішемічної хвороби серця (ІХС) в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) на основі аналізу взаємодії радіаційних і нерадіаційних факторів ризику, поліморфізмів rs966221 гену фосфодіестерази (PDE) 4D. Обстежено 397 чоловіків з ІХС, із яких 274 - УЛНА на ЧАЕС 1986 - 1987 рр. та 123 неопромінені особи, вік яких складав (66 +- 10) та (69 +- 11) років відповідно. В програму дослідження входили клінічне обстеження, електрокардіографія (ЕКГ), добове моніторування ЕКГ, ЕКГ з навантажувальним тестуванням, еходопплеркардіографія, аналіз ліпідного спектра сироватки крові, полімеразна ланцюгова реакція з рестрикцією продуктів реакції, ретроспективний аналіз медичної документації. Діагноз ІХС або його підтвердження здійснювалось відповідно до стандартів діагностики, прийнятих в Україні. Всі УЛНА до участі в аварійних роботах не хворіли на ІХС. Згідно з аналізом таблиць спряженості, в УЛНА і неопромінених осіб носійство генотипу ТТ збільшувало ризик розвитку інфаркту міокарда (ІМ) в 2,5 разу у порівнянні з носіями генотипів CC та CE. Застосування методу Каплана - Мейера показало, що половина УЛНА с генотипом TT захворіла на ІМ до досягнення 64 років, тоді як с іншими генотипами - до 78,7 року. В контрольній групі за умови носійства генотипу TT вірогідне збільшення нагромадженої частки пацієнтів з ІМ починалося з 60-річного віку. У порівнянні з неопроміненими пацієнтами УЛНА в середньому захворювали на ІХС на 9,4 року раніше. За допомогою аналізу пропорційних ризиків (регресія Кокса) було встановлено, що в УЛНА ризик розвитку ІХС був в 3,9 разу вищим, ніж у неопромінених осіб. Тютюнокуріння і надлишкова маса тіла мали втричі менший, але вірогідний ризик - 1,4 і 1,3, відповідно. Носійство генотипу TT у порівнянні з генотипами CC та CT гена PDE4D в 1,8 разу підвищувало ризик розвитку інфаркту міокарда як в УЛНА, так і в контролі. Висновки: на ризик розвитку ІХС впливали радіаційний чинник і факт участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також нерадіаційні фактори - тютюнопаління та надлишкова маса тіла. На ризик розвитку ІМ в УЛНА та неопроміненому контролі впливав тільки один фактор - носійство генотипу TT гену PDE4D. У післяаварійному періоді в УЛНА із генотипом TT ІХС розвивалася на 6 років раніше, ніж у пацієнтів с генотипами CC та CT.

Мета дослідження - вивчення особливостей структурно-функціонального стану серцево-судинної системи в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) з ішемічною хворобою серця (ІХС) та різними генотипами rs966221 гена фосфодіестерази 4D (PDE4D). Обстежено 121 УЛНА з ІХС та 63 хворих на ІХС, які не зазнали впливу іонізуючого випромінювання. Стандартизоване обстеження включало ехо-допплеркардіографічне дослідження (ЕхоКГ) з використанням Diagnostic Ultrasound System DS-N3 (Mindray). Поліморфізм rs966221 PDE4D визначали за методом полімеразної ланцюгової реакції з наступною рестрикцією продуктів реакції. Розподіл генотипів PDE4D в УЛНА був наступним: CC генотип - 42, CT генотип - 49 та TT генотип - 30 осіб. В контрольній групі носіями тих же генотипів були 27, 21 та 15 осіб відповідно. Всі ЕхоКГ-показники в УЛНА та неопромінених хворих вірогідно не відрізнялись. У носіїв генотипу TT обох груп частка хворих зі збільшеним індексом маси міокарда була найвищою (82,9 %) у порівнянні з генотипом CC (78,4 %) та CT (71,4 %). Концентричний тип гіпертрофії лівого шлуночка зустрічався у 54,9 % пацієнтів з генотипом CC, 51,8 % з CT - 45,7 % з TT, а ексцентричний - у 23,5; 21,4 і 37,1%, відповідно. Відносне число осіб з підвищеним індексом кінцевого діастолічного об'єму у носіїв генотипу CC було 27,5 %, генотипу CT - 26,8 % і генотипу TT - 40 % (p >> 0,05). Збільшення індексу кінцевосистолічного об'єму відзначено у 27,5; 30,4 і 28,6 %, а зниження фракції викиду - у 15,7; 23,2 і 22,9 % пацієнтів відповідно. Найбільша кількість осіб з порушенням діастолічної функції була серед хворих на ІХС носіїв TT генотипу (75 %), у порівнянні з даними за генотипу CC (66,7 %) і CT (42,9 %). Висновки. У хворих з однаковим генотипом, як УЛНА, так і неопромінених осіб, практично були відсутні відмінності показників, що характеризують структурно-функціональний стан міокарда лівого шлуночка (ЛШ). Під час аналізу змін структури міокарда ЛШ відзначено особливість: у хворих з генотипом TT частіше зустрічався ексцентричний тип гіпертрофії ЛШ, а з генотипом CC - концентричний. У третини пацієнтів з генотипами CC і CT спостерігалося порушення систолічної функції ЛШ, у носіїв генотипу TT їх число досягало 40 %. Діастолічна дисфункція також виявлялася частіше у пацієнтів з генотипом ТТ у порівнянні з генотипом CC і CT.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410 + Р361.0

Рубрики:

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Дія іонізуючого випромінювання на серцево-судинну і лімфатичну системи

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.13 + Р415.160.23 + Р361

Рубрики:

Хвороби міокарда

Цукровий діабет

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - визначення особливостей розвитку гіпертонічної хвороби (ГХ) та ішемічної хвороби серця (ІХС) в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС залежно від статі, професійної належності, строків перебування під дією радіації та характеру робіт, що виконувались. За період з 2012 по 2018 рр. обстежено 483 чоловіків-УЛНА (УЛНА-ч) та 134 жінок УЛНА (УЛНА-ж), які працювали в зоні аварії в 1986 - 1987 рр. Всі УЛНА, чоловічої та жіночої статі, на момент участі в аварійних роботах не мали ознак кардіальної патології. Діагноз серцево-судинного захворювання (ССЗ) встановлювали у відповідності до стандартів діагностики, прийнятих в Україні на основі клініко-лабораторного обстеження. За професійною належністю та характером виконуваних робіт всі УЛНА були розподілені на наступні категорії: (1) оперативний персонал ЧАЕС, (2) особи, зайняті на будівельних роботах (будівельники), (3) водії, (4) інженерно-технічні робітники (ІТР), (5) службовці міністерства внутрішніх справ (МВС), включаючи пожежників, внутрішніх військ (ВВ), радянської армії (РА), (6) робітники низькокваліфікованої праці (НКП), (7) медичний персонал (лікарі, медичні сестри, фельдшери) і (8) обслуговуючий персонал. Із числа всіх обстежених чоловіків і жінок, які брали участь в ліквідації наслідків аварії (ЛНА), переважна більшість працювала в зоні аварії з кінця квітня по кінець грудня 1986 р.: 440 чоловіків і 111 жінок. Інші брали участь в ЛНА у 1987 р. Більшість чоловіків та жінок працювала на аварійних роботах з 26 квітня 1986 р. по кінець травня (349 та 71 особа відповідно), причому частка чоловіків була вірогідно більшою. В інші місяці 1986 р. та починаючи з 1987 р., навпаки, відносне числове жінок, залучених до ЛНА, перебільшувало частку чоловіків. Чоловіки-УЛНА всіх професій перебували в зоні розику ССЗ, причому достовірний зв'язок з ГХ відзначено у службовців силових структур, з ІХС - у ІТР і будівельників, а з інфарктом міокарда - у водіїв. Ризик розвитку ГХ в перші 10 років після аварії був у 4,6 раза вище у службовців МВС, ВВ і РА, які працювали в м. Прип'ять і/або на ЧАЕС звичайним (невахтовим) методом порівняно з особами інших професій та умов праці. Ризик розвитку ІХС в перші 15 років був вищим у 8,2 раза в ІТР, які працювали в 30-км зоні, порівняно з іншими УЛНА, а інфаркту міокарда - впродовж всього періоду спостереження в 6,4 раза вище у водіїв-УЛНА, які працювали в 30-км зоні вахтовим методом. У жінок-УЛНА ризик розвитку ГХ в перші 10 років після аварії був в 2,1 раза нижчим у тих, хто працював у сфері обслуговування (працівники кухні, торгівлі, економісти і бухгалтери, зв'язківці тощо) порівняно з представницями будь-якої іншої професії, а ІХС в перші 15 років після аварії - вищий у лікарів і медичних сестер та УЛНА інших професійних категорій, які працювали вахтовим методом. Жінки, які працювали вахтовим методом мали в 4,8 раза вищий ризик розвитку інфарту міокарда, ніж ті, хто працював протягом певного терміну з наступним виведенням із зони аварії. Висновки: для більш точної оцінки радіаційного впливу на серцево-судинну систему осіб, які брали участь в ЛНА на ЧАЕС, слід не обмежуватися тільки порівнянням ефектів з неопроміненим населенням, але брати до уваги професійну належність УЛНА, терміни перебування в зоні аварії і характер праці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361 + Р410

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ