Аналізуються вихідні категорії лексикології (слово, знак, значення). Вони розглядаються через концепцію тріалізму, завдяки чому визначається зміст пов'язаних категорій: мова, мовлення та мовна діяльність; синхронія, діахронія та панхронія; парадигматика, синтагматика та епідигматика тощо. Значний обсяг відводиться аналізу дефініцій значення сильних та слабких сторін. Значення слова (в т.ч. полісемічного) описується через його синтагматику, парадигматику та епідигматику, де воно розглядається як семантична система слова та система значення з відповідними комплексами сем. Дано аналіз полісемії як явища синхронії, діахронії та панхронії, як варіативності та панхронного явища.

Розглянуто особливості науково-дослідницької роботи студентів з лексикології. Наведено вихідні теоретичні спостереження щодо слова та його значення, парадигматичних, синтагматичних та епідигматичних відношень у словниковому складі. Подано об'єктивний поділ мовної картини світу стосовно різних частин мови та на цій основі розглянуто різні апроксимативні методи вивчення словникового складу мови в синхронії, діахронії та панхронії. Сформульовано проблемні питання та назви типових наукових досліджень.

Розглядаються основні концепції полісемії, які сформувалися в західно- та східноєвропейській лінгвістиці, у різних ракурсах: синхронному, діахронному та панхронному разом з комплексами наукових методик, які там використовуються. На підставі авторських апроксимативно-статистичних методик проводиться лінгвістичний аналіз німецькомовних прикладів, подається енциклопедична інформація про вияв значення та полісемії. Вихідні категорії (слово, знак, значення) розглядаються через концепцію тріалізму, визначається зміст пов'язаних категорій: мова, мовлення та мовна діяльність; парадигматика, синтагматика та епідигматика тощо. Висвітлюються основні теоретичні та практичні проблеми полісемії (теорія знакової асиметрії; проблема розмежування полісемії та омонімії), аналізуються відомі дефініції змін значення чи семантичних змін, їх основних типів, інших категорій (деривація, вмотивованість тощо) та встановлюється їх пов'язаність з полісемією та ін.

Розглядаються проблеми полісемії у синхронному, діахронному та панхронному аспектах, вивчаються їх основні концепції та аналізуються сучасні дефініції. На основі експериментального вивчення мовного чуття мовців та статистичних критеріїв пропонуються певні (в т.ч. авторські методики) визначення основних категорій семантики (основного значення, ієрархії значень) та на цій основі спроба їх лексикографічного опису полісемії та омонімії. Представлено методики апроксимативно-статистичного вивчення полісемії, завдяки яким визначається якісна специфіка полісемії стосовно різних мовних феноменів (частин мови; частоти, довжини та віку слова; показників контексту; стильових характеристик; семантики тощо) для німецької мови. На основі сучасних лінгвістичних підходів та власних напрацювань автора полісемія описується як прояв полісемізаційних процесів, що має певне синтагматичне, парадигматичне та епідигматичне вираження. Пропонується нова апроксимативна методика кількісного визначення деполісемізаційних процесів. Окремий розділ присвячений розгляду полісемії як регулярного панхронного явища. Для цього класифікуються наявні концепції регулярних явищ (тенденція, закономірність,паралелізм тощо), створюється авторська методика диференціювання цих типів регулярності.

Висвітлено основні теоретико-лексичні та граматичні проблеми німецько-українського перекладу, проаналізовано його рівні як трансформації та одиниці перекладу, описано способи та прийоми перекладу. Наведено класифікації фразеологізмів, фразеологічних єдностей, сполучень, висловів. Розглянуто загальні принципи перекладу порядку слів у простих та ускладнених реченнях, перекладу складних речень.

Освещены основные теоретико-лексические и грамматические проблемы немецко-украинского перевода, проанализированы его уровни как трансформации и единицы перевода, описаны способы и приемы перевода. Приведены классификации фразеологизмов, фразеологических единств, сочетаний, выражений. Рассмотрены общие принципы перевода порядка слов в простых и усложненных предложениях, перевода сложных предложений.

Проаналізовано проблеми семантики на основних та проміжних рівнях: фонетичному, морфологічному, лексичному, фразеологічному, синтаксичному та текстовому. Розглянуто питання історії мови, етимології, прагматики, дидактики та перспективи їх розвитку в умовах Болонського процесу.

Проанализированы проблемы семантики на основных и промежуточных уровнях: фонетическом, морфологическом, лексическом, фразеологическом, синтаксическом и текстовом. Рассмотрены вопросы истории языка, этимологии, прагматики, дидактики и перспективы их развития в условиях Болонского процесса.

На підставі постмодерністського підходу, що включає в себе плюралістичні аспекти, значення багатозначного слова становить цілісний динамічний феномен. Загалом його можна репрезентувати як епідигматичну реалізацію синтагматичних та парадигматичних відношень у динамічній сітці відношень мовної діяльності. Значення слова займають у ній певні позиції, тип та ієрархія яких залежать від параметрів порядку. Наведено деякі з параметрів, моделювання яких необхідне для побудови мовної картини світу.

On the basis of a post-modernist approach (including some pluralistic aspects) the meanings of a polysemantic word can be defined as holistic dynamic phenomena. They can be represented as epidigmatic realization of syntagmatic and paradigmatic relations in the dynamic relation net of the language. The meanings of such a word can get in it some positions, which hierarchy and type depend upon the order parameters. Some of them are defined in this paper. Their patterning is necessary for construction ofthe linguistic picture of the world.

Висвітлено основні проблеми курсу лексикології, зокрема, мови, мовлення та мовної діяльності, синтагматики, парадигматики та епідигматики.

Освещены основные проблемы курса лексикологии, в частности, языка, речи и речевой деятельности, синтагматики, парадигматики и эпидигматики.

Висвітлено історію перекладу, його основні аспекти. Увагу приділено перекладу німецькою мовою та з німецької мови на українську. Розглянуто питання перекладу у первісному суспільстві та доантичний час, періоди античності, середньовіччя, Відродження або Ренесансу, бароко, класицизму та просвітництва, романтизму, критичного реалізму, "Розстріляного Відродження", післявоєнного СРСР/УРСР. Проаналізовано проблеми перекладу та перекладознавства у період незалежності України.

Освещены история перевода, его основные аспекты. Внимание уделено переводу на немецкий язык и с немецкого языка на украинский. Рассмотрены вопросы перевода в первобытном обществе и доантичное время, периоды античности, средневековья, Возрождения или Ренессанса, эпоху барокко, а также периоды классицизма и просвещения, романтизма, критического реализма, "Расстрелянного Возрождения", послевоенного СССР/УССР. Проанализированы проблемы перевода и переводоведения в период независимости Украины.

Описано скарби та монетні знахідки буковинської античності, середньовіччя та Нового часу, проаналізовано проблеми їх ідентифікації й інтерпретації. На підставі запропонованого алгоритму вивчення архівних записів і проведення перехресних опитувань обгрунтовано новий підхід щодо вартісного оцінювання окремих і колективних монетних знахідок. Наведено переліки скарбів із Північної Буковини, розглянуто принципи репрезентації монетного матеріалу в описах, досліджено знахідки античних, середньовічних монет і монет Нового часу у даному регіоні, а також тезаврації 1920 - 1940-х рр. і монетні знахідки з сусідніх територій (Південної Буковини та Молдови). Розкрито системно-квантативні аспекти грошового обігу Північної Буковини у XIV - XIX ст.

Изложены результаты изучения сокровищ и монетных находок буковинской античности, средневековья и Нового времени, проанализированы проблеми их идентификации и интерпретации. На основании разработанного алгоритма изучения архивных записей и проведения перекрестных опросов обоснован новый подход к оцениванию стоимости отдельных и коллективных монетных находок. Приведены перечни сокровищ с Северной Буковины, рассмотрены принципы репрезентации монетного материала в описаниях, исследованы находки античных, средневековых монет и монет Нового времени в данном регионе, а также тезаврации 1920 - 1940-х гг. и монетные находки в соседних территориях (Южной Буковины и Молдовы). Раскрыты системно-квантативные аспекты денежного оборота Северной Буковины в XIV - XIX ст.

Наведено інформацію про монетні знахідки (скарби та тезаврації) у Чернівцях і ближніх селах. На основі створеної джерельної бази знахідок та архівних записів розглянуто становлення грошового обігу в Чернівцях у II - XX ст.

Приведена информация о монетных находках (сокровищах и тезаврациях) в Черновцах и близлежащих селах. На основе созданной базы находок и архивных записей рассмотрено становление денежного оборота в Черновцах в II - XX вв.

Розглянуто проблеми монетного обігу на території Буковини після її анексії Австрією. Краю було надано військове адміністрування для збереження його попереднього статус-кво. Австрійські високоякісні срібні монети почали зникати на території останнього, але після вжитих економічних санкцій ситуацію було виправлено та грошовий обіг відрегульовано. Це послужило одним із факторів, який посприяв скасуванню військового адміністрування на території Буковини для подальшого об'єднання її з цісарсько-королівським губернаторством Галичини.

На основі вивчення полісемії у різних часових аспектах з позиції мовця (концепція лексико-семантичного варіювання) та слухача (концепція невизначеності) запропоновано голістичне розуміння полісемії як складного мовносіткового процесу, що має певні кореляції зі структурами головного мозку та світом природних явищ. За даних умов полісемію розглянуто крізь призму експериментальних та кількісних досліджень у синхронії, що дозволяє переосмислити звичні семантичні процеси, пов'язані з полісемією. Вивчення полісемії за допомогою апроксимативно-квантитативних методик в діахронії як результату семантичної зміни та в панхронії як певної регулярності даного процесу допомагає визначити змінні, необхідні для створення неокласичної теорії мови.

Наведено біографічні відомості, а також інформацію про сферу наукових занять, головну проблематику досліджень й основні наукові публікації 37-ми провідних германістів України, зокрема, Я. А. Барана, Ш. Р. Басирова, Л. Р. Безуглої, С. Н. Денисенко, Б. В. Максимчука, О. О. Прокопчука. Увагу приділено питанням загальної та німецької фразеології, культурологічному аспекту емотивності фразеологічних одиниць німецької мови, проблемам дискурсної лінгвістики.

Подано хронологічну схему основних подій і тенденцій, що мали місце в мовознавстві протягом усього його існування. Наведено інформацію про шумерську ієрогліфічну та клиноподібні системи, особливості середньовічного мовознавства, проблеми становлення порівняльно-історичного мовознавства, сучасні наукові мовознавчі школи України, а також таких відомих вчених, як Р. Раск, А. Лескін, Г. Пауль, С. Карцевський, Р. Якобсон, Б. Блок, Ф. Брацевич.

Приведена хронологическая схема основных событий и тенденций, имевших место в языковедении на протяжении всего его существования. Дана информация о шумерской иероглифической и клиноподобной системах, особенностях средневекового языковедения, проблемах становления сравнительно-исторического языковедения, современных научных языковедческих школах Украины, а также о таких известных ученых, как Р. Раск, А. Лескин, Г. Пауль, С. Карцевский, Р. Якобсон, Б. Блок, Ф. Брацевич.

Висвітлено історію розвитку лінгвістичних учень стародавнього світу, епохи середньовіччя, періоду змістово-класичного просвітництва. Увагу приділено класичному структуралізму, західній соціолінгвістиці, глосематиці, американській дескриптивистиці (1920 - 1940 рр.), французькому функціональному структуралізму. Проаналізовано особливості європейського структуралізму різних спрямувань. Наведено огляд сучасних лінгвістичних шкіл на Україні.

Освещена история развития лингвистических учений древнего мира, эпохи средневековья, периода содержательно-классического просвещения. Внимание уделено классическому структурализму, западной социолингвистике, глосематике, американской дескриптивистике (1920 - 1940 гг.), французскому функциональному структурализму. Проанализированы особенности европейского структурализма различной направленности. Приведен обзор современных лингвистических школ в Украине.

Уперше розглянуто історію становлення грошового обігу та монетно-лічильної системи у Молдавії та на Буковині за період 1370 - 1475 рр. у лінгвістичному та історико-економічному, історико-нумізматичному аспектах. На підставі системно-комунікативного узагальнення буковинських документів, монетних знахідок, з урахуванням соціально-економічних особливостей Буковини (у межах Молдавського князівства) висвітлено особливості обігу грошових одиниць у даний історичний період, наведено енциклопедичну інформацію про основні монетно-лічильні найменування.

Впервые рассмотрена история становления денежного обращения и монетно-счетной системы в Молдавии и на Буковине в период 1370 - 1475 гг. в лингвостическом и историко-экономическом, историко-нумизматическом аспектах. На основе системно-коммуникативного обобщения буковинских документов, монетных находок, с учетом социально-экономических особенностей Буковины (в пределах Молдавского княжества) освещены особенности обращения денежных единиц в данный исторический период, приведена энциклопедическая информация про основные монетно-счетные наименования.

Висвітлено історію становлення грошового обігу та монетно-лічильної системи в Молдавії та на Буковині в 1475 - 1585 рр. у лінгвістичному, історико-економічному та історико-нумізматичному аспектах. Проаналізовано особливості обігу грошових одиниць, наведено енциклопедичні відомості про основні монетно-лічильні найменування та визначення їх обігових курсів на підставі системно-квантитативного вивчення буковинських документів, монетних знахідок з урахуванням соціально-економічних особливостей Буковини (в межах Молдавського князівства).

Висвітлено теоретичні та практичні засади перекладознавства. Розкрито історію перекладу та його значення в сучасному світі. Увагу приділено особливостям німецької та української мов, перекладознавчій специфіці текстового оригіналу, термінологічним аспектам перекладу, можливостям і перспективам машинного перекладу, проблемам міжкультурної комунікації. Проаналізовано фонетичні, лексичні, морфологічні, синтаксичні, індивідуально- та функціонально-стильові труднощі перекладу. Розглянуто моделі, засоби, способи та прийоми перекладу.

Розглянуто новий підручник з історії перекладу та перекладознавства, нові принципи його організації: трактування пояснень (ХТО? КОЛИ? ЯК? ЧОМУ?) та опис (періодизацію; хронологічні дати; фонологічні імена). Як приклад опису запропоновано зіставну історію перекладу та перекладознавства у західно- та східноєвропейському середньовіччі (476 - 1492 роки).