За допомогою комп'ютерної томографії досліджено топографоанатомічні зміни органів малого таза після черевно-анальної резекції прямої кишки, а також вивчено зміни, які виникають у порожнині таза в різні періоди після оперативного втручання. Комп'ютерну томографію виконано у 82 хворих. Усіх пацієнтів розподілили на чотири групи. До 1-ї групи увійшли пацієнти без патології органів малого таза; до 2-ї - пацієнти, у яких діагностовано пухлини прямої кишки; до 3-ї - пацієнти, у яких виконували черевно-анальну резекцію прямої кишки за Петровим - Холдіним; до 4-ї - пацієнти, у яких виконували черевно-анальну резекцію прямої кишки з формуванням замикаючого клапана за власною методикою. Синтопічні зміни органів малого таза також впливають на функціональні результати лікування хворих на рак прямої кишки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.433.34-5

Рубрики:

Пухлини прямої кишки

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено морфологічне дослідження адаптаційних процесів, які виникають у тканинах низведеної кишки та клапанного анастомозу у різні строки післяопераційного періоду після черевно-анальної резекції прямої кишки. На ранніх етапах (7 - 14-ти діб) у слизовій оболонці (СО) у ділянці клапана виникають розлади гемодинаміки, дистрофічні та поверхневі запальні зміни, що мають прояв у формуванні дрібних ерозій. Від 14-ї до 90-ї діб активізуються проліферативні зміни, що призводять до розростання сполучної тканини у власній та м'язовій пластинках. Від 90-а до 180-ти діб установлено явища склерозу, який поширюється на підслизовий шар. У період 180 - 360-ти діб виявлено поступову атрофію новоутвореного клапана та перебудову СО товстої кишки. З'ясовано, що після операції відбувається збільшення відстані від правого та лівого сечоводів до відділів прямої кишки. Одержано дані щодо топографо-анатомічних змін положення прямої кишки у післяопераційному періоді.

Мета роботи - описання випадку вдалого оперативного лікування світлоклітинної карциноми нирки в гігантській мультилокулярній кісті, яка маскувалася під пухлину заочеревинного простору. В хірургічне відділення Вінницького обласного клінічного онкологічного диспансеру госпіталізовано хворого Ч., 59 років, з діагнозом: пухлина заочеревинного простору, II клінічна група. За даними УЗД та комп'ютерної томографії органів черевної порожнини виявлено: в черевній порожнині, займаючи майже весь об'єм (від діафрагми до входу в малу миску) та зміщуючи внутрішні органи, візуалізується патологічне солідно-рідинне утворення неправильної форми, вміст неоднорідний, гіпоехогенний. Капсула потовщена на всьому протязі. Права нирка не візуалізується. Незважаючи на великий розмір утворення, хворого госпіталізовано в хірургічне відділення для оперативного лікування. Висновки: у наведеному спостереженні є всі ознаки мультилокулярної кісти нирки: фіброзна капсула, не сполучені одна з одною кісти (у тому числі з епітеліальною вистілкою), розділені сполучнотканинними перетинками різної товщини, без ознак клітинної атипії. Водночас є елементи, характерні для світлоклітинної карциноми, що розвинулася на тлі мультилокулярної кісти. Значні розміри пухлини не завжди вказують на інкурабельність випадку.

Разработаны необходимые методические материалы для изучения каждой их тем занятий (рак или меланома кожи, опухоли мягких тканей, злокачественные образования костей, опухоли средостения и плевры, рак почек, мочевого пузыря, предстательной железы и др.). Предложены методические разработки для организации самостоятельной работы студентов, соответсвующие требованиям Болонской декларации.

Описано використання фотодинамічної терапії як альтернативного методу лікування меланоми слизової оболонки твердого піднебіння. Хворому проведено видалення піднижньощелепної слинної залози з метастазом меланоми та застосовано фотодинамічну терапію на первинне вогнище. Позитивну динаміку відзначено протягом 4-х міс спостереження.

Розглянуто питання застосування препарату епігалін у лікуванні дисгормональних мастопатій у жінок зі збереженою менструальною функцією. Результати лікування продемонстрували високу ефективність препарату у пацієнток із дисгормональними гіперплазіями грудної залози у порівнянні з традиційною фітотерапією.

Огляд присвячено розвитку наукової думки щодо тактики лікування раку сечового міхура (РСМ), перспективам методів лікування, розробленню нових методик та застосуванню інноваційних технологій в комбінованому лікуванні РСМ. Проведено аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури. Визначено переваги та недоліки хірургічного, променевого та хіміотерапевтичного методів лікування та їх поєднання.

Висвітлено сучасні діагностичні та лікувально-тактичні підходи у випадку шлункових кровотеч пухлинного генезу. Визначено порядок виконання та інформативність різних методів інструментальної діагностики джерела кровотечі. Виявлено значення рентген-ангіохірургічного методу серед альтернативних методів гемостазу. Встановлено відмінності у підході до лікування пацієнтів із зазначеною патологією у вітчизняних і зарубіжних клініках.

Представлено сучасні діагностичні та лікувально-тактичні підходи у разі перфорацій шлункових виразок. Визначено порядок виконання й інформативність різних методів інструментальної діагностики. Висвітлено відмінності у підході до лікування пацієнтів із зазначеною патологією у вітчизняних та зарубіжних клініках. Досі не визначено метод оперативного лікування, який надавав би найкращі післяопераційні результати. Резекція шлунка і різні варіанти ваготомії - травматичні операції, котрі супроводжуються розвитком специфічних ускладнень у віддалений післяопераційний період. Ушивання перфорації, будучи технічно простим і малотравматичним втручанням, має суперечливі віддалені результати. Питання оперативного лікування перфоративної виразки залишаються актуальними і потребують подальшого вивчення.

Зазначено, що монографія є першою в Україні, у якій наведено аналіз сучасної літератури та власні дані з діагностики та лікування хворих із злоякісними пухлинами різної локалізації за допомогою найчастіше використовуваних методів інтервенційної радіології, зокрема рентгенохірургічних втручань. Наголошено, що методи інтервенційної радіології мають важливе значення як у самостійному паліативному лікуванні злоякісних новоутворень, так і в комбінованому підході із застосуванням інших методів лікування, які значно розширюють можливості надання невідкладної та планової хірургічної допомоги онкологічним хворим, що в кінцевому підсумку істотно поліпшує безпосередні та віддалені результати лікування. Охарактеризовано рентгенендоваскулярні методи лікування злоякісних пухлин. Подано інформацію про методи локальної деструкції пухлин легень, внутрішньоартеріальні методи лікування раку нирки, можливості рентгенохірургічного паліативного лікування хворих після усунення механічної жовтяниці пухлинного генезу.