Описано клінічний випадок тяжкого перебігу завізної тропічної малярії в м. Сімферополь.

Описан клинический случай тяжелого течения завозной тропической малярии в г. Симферополь.

Вперше науково обгрунтовано диференційований добір засобів гідрокінезотерапії для подолання виявлених порушень у жінок 55 - 65-ти років після радикальної мастектомії на післялікарняному етапі з урахуванням режимів рухової активності. Вперше об'єктивно доведено позитивний вплив гідрокінезотерапії на функціональний стан дихальної та серцево-судинної системи, вегетативної регуляції, опорно-рухового апарату, а також на психоемоційний стан та основні аспекти якості життя жінок названого віку після радикальної мастектомії. Доповнено теоретичні відомості щодо використання засобів і методів фізичної реабілітації для подолання постмастектомічних ускладнень у жінок після мастектомії. Набули подальшого розвитку знання про застосування гідрокінезотерапії для зменшення проявів лімфатичного набряку у жінок після мастектомії.

Мета роботи - розробити та науково обгрунтувати технологію занять оздоровчою аеробікою в структурі особистісно-орієнтованої програми фізичної реабілітації жінок з постмастектомічним синдромом (ПМС) на диспансерному етапі реабілітації (ДЕР). Проведено теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури та всесвітньої інформаційної мережі Інтернет; індукцію та порівняння. До дослідження залучено 115 жінок з ПМС на ДЕР. Розроблена програма оздоровчої аеробіки містила елементи базової аеробіки, фітбол-аеробіки, степ-аеробіки, силових вправ і стретчінгу, а також їх раціональне поєднання у відповідності до адаптаційного та тренувального періодів диспансерного етапу. Індивідуалізація засобів оздоровчої аеробіки відбувалася з урахуванням порушень кардіореспіраторної, вегетативної систем, обмежень амплітуди руху плечового суглоба, ступеня лімфостазу у жінок з ПМС.

Зазначено, що частим наслідком лікування раку молочної залози є постмастектомічний синдром (ПМС), що поєднує в собі порушення фізичного, функціонального та психоемоційного станів. Мета роботи - визначити особливості впливу особистісно орієнтованих програм фізичної реабілітації жінок із ПМС у корекції лімфостази верхньої кінцівки. Проаналізовано й узагальнено літературні джерела та емпіричні дані; проведено антропометрію; використано методи математичної статистики. У дослідженні брало участь 115 жінок із ПМС на диспансерному етапі реабілітації. Установлено, що розроблені особистісно орієнтовані програми фізичної реабілітації жінок із ПМС сприяють поступовому зменшенню лімфостазу верхньої кінцівки з боку оперативного втручання протягом року занять незалежно від обраної програми. Розроблені програми можна використовувати за умов лікувальних і реабілітаційних установ під час роботи з жінками цієї нозології.

Наведено дані порівняльної характеристики показників антиендотоксинового імунітету і вільно-радикального окиснення в крові хворих на гострі гастроентерити ротавірусної та ротавірусно-бактерійної етіології залежно від ступеня тяжкості і періоду захворювання.

Приведены данные сравнительной характеристики показателей антиэндотоксинового иммунитета и свободно-радикального окисления в крови больных острыми гастроэнтеритами ротавирусной и ротавирусно-бактерийной этиологии в зависимости от степени тяжести и периода заболевания.

Зазначено, що проблема поліпшення якості життя у жінок з постмастектомічним синдромом (ПМС) займає важливе місце на сучасному етапі лікування раку молочної залози. Мета роботи - визначити особливості впливу засобів фізичної реабілітації на якість життя жінок з ПМС. Проаналізовано й узагальнено літературні джерела та емпіричні дані; використано соціологічні методи (опитування за FACT-B+4); методи математичної статистики. До обстеження залучено 50 жінок із ПМС на стаціонарному етапі реабілітації. Результати впливу розробленої проблемно-орієнтованої фізичної реабілітації свідчать про поліпшення всіх складових якості життя жінок з ПМС протягом стаціонарного етапу реабілітації. Зроблено висновки, що застосована програма фізичної реабілітація виявилася ефективною.

Зазначено, що найчастішим наслідком лікування раку молочної залози (РМЗ) є постмастектомічний синдром (ПМС), що поєднує в собі порушення фізичного, функціонального та психоемоційного станів. ПМС характеризується значною варіабельністю симптомів, які виникають у різні часові терміни лікування РМЗ. Мета роботи - розробити та обгрунтувати проблемно-орієнтовану програму фізичної реабілітації жінок із ПМС на стаціонарному етапі реабілітації. Використано теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури та всесвітньої інформаційної мережі Інтернет. До дослідження залучено 50 жінок із ранніми ознаками ПМС, які перенесли радикальну мастектомію за Мадденом із приводу РМЗ і перебувають на стаціонарному етапі реабілітації. Розроблена проблемно-орієнтована програма фізичної реабілітації включала застосування статичних і динамічних дихальних вправ, лімфатичного масажу та самомасажу, корекцію положення, вправ на розтягування, лікувальних положень, постізометричної релаксації, елементів працетерапії, маніпуляційних утручань (дихання через підтиснуті губи, кероване відкашлювання, аутогенний дренаж, мануальний тиск, мануальна вібрація) й аутотренінгу. Реалізація завдань та підбір засобів фізичної реабілітації залежали від індивідуальних особливостей жінки, характеру перебігу післяопераційного періоду з урахуванням супутніх захворювань. Для корекції психічного стану жінок і пов'язаних із ним психосоматичних розладів на стаціонарному етапі реабілітації проводили навчання основних елементів аутогенного тренування, візуалізації, м'язової релаксації та саморегуляції дихання. Зроблено висновки, що розроблену програму можна використовувати за умов лікувальних і реабілітаційних закладів під час роботи з жінками означеної нозології.

Мета роботи - визначити особливості впливу особистісно-орієнтованих програм фізичної реабілітації на відновлення функціональних можливостей верхньої кінцівки у жінок з постмастектомічним синдромом (ПМС). Проведено аналіз та узагальнення літературних джерел та емпіричних даних; гоніометрію; використано методи математичної статистики. До дослідження залучено 115 жінок із ПМС на диспансерному етапі реабілітації. Під впливом занять за особистісно-орієнтованими програмами (ООП) у жінок спостерігалося поступове наближення до норми показників гоніометрії в плечовому суглобі з боку оперативного втручання. Встановлено, що розроблені ООП фізичної реабілітації жінок з ПМС сприяють поліпшенню амплітуди руху в плечовому суглобі за всіма напрямками протягом року занять незалежно від обраної програми.

Мета роботи - визначити особливості функціонального стану кардіореспіраторної системи жінок з постмастектомічним синдромом (ПМС) з різними типами ставлення до хвороби. Проаналізовано літературні джерела та емпіричні дані; проведено реографію, спірографію, визначення типу ставлення до хвороби за особистісним опитувальником інституту ім. Бехтерева; методи математичної статистики. До дослідження залучено 115 жінок з ПМС на диспансерному етапі реабілітації. У жінок з інтра- та інтерпсихічним типами ставлення до хвороби відзначено знижені резервні можливості серцево-судинної (ССС) і дихальної систем відповідно. Встановлено, що у жінок з раціональним типом ставлення до хвороби виявлено вірогідно кращі результати роботи ССС у порівнянні з інтер- та інтрапсихічним.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч510.9 + Ч510.21

Рубрики:

Спортивна медицина. Реабілітація

Функціональні зміни крові, кровотворення, серцево-судинної системи при заняттях фізичними вправами

Шифр НБУВ: Ж70281 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - створення алгоритму прогнозування функціонального стану жінок з постмастектомічним синдромом (ПМС) за показниками роботи серцево-судинної системи (ССС). Проведено теоретичний аналіз даних науково-методичної літератури, грудну реографію, тонометрію; використано методи математичної статистики. У дослідженні брало участь 165 жінок з ПМС, що перенесли радикальну мастектомію за Мадденом. Розроблений спосіб розрахунку інтегрального прогнозованого рівня функціонального стану ССС організму жінки з постмастектомічним синдромом враховує значення об'єктивно визначених параметрів центральної гемодинаміки з урахуванням їх вагомих коефіцієнтів у структурі інтегрального показника. Запропонований спосіб надає можливість з високим ступенем вірогідності оцінювати рівень і проводити швидкий моніторинг функціонального стану ССС організму жінок з ПМС, а також визначати ефективність лікувальних, реабілітаційних заходів і вносити корективи в програму реабілітації.

Подано нове вирішення науково-прикладної проблеми фізичної реабілітації жінок з постмастектомічним синдромом. Уперше розроблено концепцію фізичної реабілітації жінок з постмастектомічним синдромом, що містить особистісно-орієнтовану варіативну частину, урахування чинників спрямованості засобів реабілітаційного процесу та послідовну реалізацію фундаментальної, контрольно-діагностичної, організаційної та оцінювальної компонент. Розроблено спосіб оцінювання прогнозованого рівня функціонального стану серцево-судинної системи жінок з постмастектомічним синдромом на підставі врахування віку та об'єктивних показників центральної гемодинаміки. Визначено кількісні та якісні параметри функціонального, психоемоційного стану та якості життя жінок з різними прогнозованими рівнями функціонального стану серцево-судинної системи та типами ставлення до хвороби. Обґрунтовано диференційовані проблемно- та особистісно-орієнтовані програми реабілітації хворих з постмастектомічним синдромом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-5 + Р410.109

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Порушення ритму (аритмія) серця

Шифр НБУВ: Ж25956 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-5

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж25956 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.284-541

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення плечового пояса і верхніх кінцівок

Шифр НБУВ: Ж25956 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вміщено теоретичні положення, основні поняття, актуальні проблеми фізичної терапії осіб з новоутвореннями. Розглянуто особливості занять у випадку різних онкологічних захворювань, обгрунтовано концептуальні положення фізичної терапії хворих з постмастектомічним синдромом, структуру та зміст програм з фізичної терапії, а також регламентацію та контроль фізичного навантаження залежно від індивідуальних особливостей організму.