За допомогою напівкількісної методики Еймса з метаболічною активацією постмітохондріальною фракцією гомогенату печінки щурів, передоброблених фенобарбіталом натрію (для індукції монооксигеназ змішаної функції), було вивчено потенціальну мутагенну дію 17-ти відтінкових бальзамів, що використовуються як косметичні засоби для тимчасового фарбування волосся. Вони включають розчинні у воді барвники і пігменти, які під час застосування розміщуються на поверхні волосся. Таке фарбування може бути ліквідовано поодиноким ефективним промиванням волосся шампунем. Показано наявність потенціальної мутагенної активності у майже всіх досліджуваних відтінкових бальзамів. Найбільш активними індукторами генних мутацій виявилися три засоби - червоне дерево, каштановий і чорний, які показали ефект "середньої" сили за розробленою класифікацією. Один з відтінкових бальзамів - бургунд - виявився генетично інертним. Решта препаратів показали мутагенні ефекти "слабкої" сили з кратністю перевищення контрольних значень від 5 до 2 разів.

Досліджено особливості організаційно-педагогічної діяльності клубів учнівської молоді в педагогічній теорії та практиці в 1920-ті рр. З'ясовано історико-педагогічні джерела формування дитячого клубу як педагогічного феномену та охарактеризовано його виховну сутність. Висвітлено особливості становлення та розвитку дитячих клубів в Укрїні у досліджуваний період. Розглянуто науково-теоретичні засади та провідні тенденції їх діяльності. Обгрунтовано можливості використання перспективних ідей клубної роботи з учнівською молоддю у 1920-х рр. за сучасних умов.

Досліджено теоретичні, методичні та практичні питання та проблеми розвитку в Україні сучасного менеджменту у корпоративних (відомчих) системах. Викладено методи, моделі та способи створення корпоративно-керівних систем, центрів інформаційних ресурсів на основі запровадження стратегічного та інформаційного менеджменту в їх діяльності, а також обгрунтовано їх ефективність.

Для лабораторий по контролю качества лекарственных средств, которые проводят процедуру оценки неопределенности измерений, возможно и целесообразно автоматизировать и упростить этот процесс с помощью применения программной компьютерной системы.

Здійснено історичний огляд розвитку педагогічної думки та практики з питань організації клубної роботи. Визначено особливості діяльності молодіжних і дитячих організацій на початку XX ст. як важливої форми виховної роботи з учнівською молоддю. Визначено мету, завдання, зміст і форми організації дитячого клубного руху. Зроблено висновок, що на момент утворення Української Народної Республіки були сформовані предумови для інтенсивного розвитку клубної роботи у післяреволюційний період.

Проведенный анализ нормативных документов и научных литературных источников показал, что в Украине не существует государственных методик для определения основных ингредиентов диетических добавок. Результаты проведенного контроля диетических добавок свидетельствуют о многих случаях несоответствия качественного и количественного состава заявленному, что является угрозой для здоровья потребителей. Введение раздела "Диетические добавки" в Государственную Фармакопею Украины даст возможность не только осуществлять контроль качества диетических добавок, но и гарантировать безопасность их для применения.

Систематизированы современные документы Украины, касающиеся диетических добавок. Необходим государственный контроль диетических добавок на всех стадиях - гигиенической экспертизы, регистрации и реализации на фармацевтическом рынке Украины.

Вимоги стандарту ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 є підгрунтям для функціонування лабораторій з контролю якості лікарських засобів в Україні. Одним із найважливіших факторів, які впливають на якість виконання досліджень в таких лабораторіях, є використання стандартних зразків та реактивів. Мета роботи - визначити шляхи ефективної автоматизації процедури обліку та поводження зі стандартними зразками та реактивами для лабораторій з контролю якості лікарських засобів. Здійснено аналіз процедур поводження зі стандартними зразками та реактивами в лабораторіях з контролю якості лікарських засобів та вивчено функціональність програмного забезпечення, яке використовується для цього в лабораторіях. Застосування зазначених підходів під час побудови інформаційно-керуючих систем для лабораторій з контролю якості лікарських засобів надасть змогу не тільки контролювати загальні параметри під час електронного обліку стандартних зразків і реактивів, але й також забезпечувати максимальну автоматизацію контролю всіх процедур поводження з цими речовинами з метою унеможливлення негативного впливу на достовірність одержаних результатів випробувань і мінімізації витрат на підтримку цих процедур.

Проведено оцінювання якості лікарського засобу цефепіму (порошок для ін'єкційних розчинів іноземного виробництва). Здійснено кількісне визначення і контроль супровідних домішок методом обернено-фазової ВЕРХ в ізократичному та градієнтному режимах. Детектування проведено на спектрофотометричному детекторі за λ = 254 нм на колонках EclipsePlus C18 і Hypersil BDS-C18. Тест придатності хроматографічної системи відповідав вимогам нормативної документації. Статистичний аналіз одержаних результатів і оцінку невизначеності надано відповідно до вимог Державної Фармакопеї України. Кількісне визначення основної сполуки проведено методом зовнішнього стандарту. Рухома фаза - фосфатний буфер: ацетонітрил. Розчин порівняння і досліджуваний розчин поперемінно інжектували по п'ять разів, після чого розраховували середні значення площ піків цефепіму. Заявлена кількість порошку цефепіму у флаконі 1 000 мг, нормування протягом терміну придатності 90 - 115 % від заявленої кількості, тобто 900 - 1 150 мг. Знайдено, що вміст субстанції в лікарському засобі дорівнює 968,7 мг (96,9 %), тобто вміст діючої сполуки знаходиться в межах норми. Для контролю вмісту домішок були приготовлені досліджуваний розчин і розчин порівняння (концентрація цефепіму 1 % від такої у досліджуваному розчині). Рухома фаза для визначення домішок містить ацетонітрил і водний розчин KH2PO4 - K2НPO4 (pH = 5). У нормативних документах на лікарський засіб "Порошок цефепіму" вказано, що сума ідентифікованих та неідентифікованих домішок протягом терміну придатності повинна бути не більше, ніж 1,5 %. Після інжекції розчинів і обробки хроматограм з'ясовано, що сумарний вміст домішок складає до 0,4 %. Підсумовано, що за перевіреними показниками лікарський засіб "Порошок цефепіму для ін'єкційних розчинів" відповідає вимогам нормативних документів.

За допомогою методу обернено-фазової ВЕРХ здійснено контроль якості лікарського засобу пантопразолу (таблетки іноземного виробництва). Проведено кількісне визначення, оцінку гастрорезистентності та вмісту супровідних домішок. Результати випробувань узагальнено в п'яти таблицях, а хроматограму досліджуваного розчину пантопразолу наведено на рисунку. Кількісне визначення діючої речовини виконано за допомогою методу зовнішнього стандарту. Встановлено, що вміст субстанції в лікарському засобі становить 40,2 мг (100,5 %), тобто знаходиться в межах норми. Дослідження на гастрорезистентність показали, що після обробки децимолярним розчином хлористоводневої кислоти розчинилось 0,4 % пантопразолу, тобто лікарський засіб задовольняє вимогам специфікації виробника. Визначення супровідних домішок проведено порівнянням з розчином і відомою концентрацією домішки (для ідентифікованих домішок) і порівнянням з розведеним розчином основної речовини (для неідентифікованих домішок). Для з'ясування кількості домішок були приготовлені розчин для тесту придатності системи (який містить пантопразол і домішки сульфон і сульфід), розчини порівняння (з концентрацією пантопразолу, відповідно, 0,1 і 1,0 % від досліджуваного розчину) та досліджуваний розчин. Проведені випробування показали, що таблетки пантопразолу містять 0,17 % ідентифікованих і 0,10 % неідентифікованих домішок, тобто сумарний вміст усіх домішок - до 0,27 %. Таким чином, за перевіреними показниками лікарський засіб таблетки пантопразолу відповідає вимогам нормативної документації і є безпечним для споживачів.

Вода дистильована використовується як розчинник для приготування й аналізу лікарських засобів і має відповідати фармакопейним вимогам чистоти. Проте процес одержання води очищеної дистиляцією зазвичай є циклічним (запуск обладнання, вихід на режим, власне робота та вимкнення), і на різних стадіях функціонування аквадистилятора якість одержаної води може суттєво відрізнятись. Мета дослідження - моніторинг питомої електропровідності та визначення заходів для покращання якості дистильованої води (ДВ), що використовується для фармакопейних потреб у лабораторіях, аптеках, на виробництвах тощо. За допомогою кондуктометричного методу було проведено дослідження питомої електропровідності ДВ, свіжоодержаної з аквадистиляторів GFL-2008 і ДЕ-10. Встановлено, що якість ДВ залежить від таких факторів, як конструкція і час роботи аквадистилятора в одному циклі (цикл - увімкнення, нагрівання, кипіння/перегонка, вимкнення), стан чистоти контактних з киплячою водою поверхонь і хімічна інертність нержавіючої сталі перегонних і прийомних кубів аквадистиляторів. Таким чином, в організаціях та установах, що використовують ДВ, для виконання фармакопейних вимог щодо її чистоти контроль якості одержаної води за допомогою кондуктометричного методу має вестись не спорадично, а погодинно чи безперервно. Внутрішні поверхні аквадистиляторів, які контактують з киплячою водою, повинні регулярно (не рідше 1 разу в 3 міс) очищуватися від шламу, нагромадження якого погіршує питому електропровідність одержаної ДВ.

Аналіз чинного законодавства України у сфері обігу дієтичних добавок (ДД) виявив обмеженість вимог до показників їх якості й безпечності. Це зумовлює актуальність посилення заходів щодо забезпечення якості цих продуктів й організацію ефективного ринкового нагляду. У 2019 р. ДП "Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів" у співпраці з Держлікслужбою України й Інститутом громадського здоров'я ім. О. М. Марзєєва НАМН України підготовлено нову редакцію статті "Дієтичні добавки" Державної Фармакопеї України (ДФУ), яка враховує досвід Європейського Союзу (ЄС) у сфері обігу цих продуктів. Одним із ключових моментів нової редакції статті є визначення терміну "дієтична добавка" відповідно до формулювання головного регуляторного документа ЄС у цій сфері - Директиви 2002/46/ЄС, яка поширюється на ДД, в яких поряд із поживними речовинами можуть бути компоненти з іншим, відмінним від поживного, фізіологічним ефектом. Згідно з розділом "Виробництво" ДД мають вироблятися в умовах, де впроваджено систему аналізу небезпечних факторів і контролю в критичних точках (НАССР). Особливу увагу приділено рослинній сировині, зокрема лікарській, і екстрактам із неї, і ризикам для безпечності, пов'язаним з їх застосуванням (вміст генотоксичних і канцерогенних сполук, мікробна контамінація, залишки пестицидів, важких металів тощо). Випробування згідно з розділами "Важкі метали", "Радіонукліди", "Афлатоксини", "Залишкові кількості пестицидів", "Мікробіологічна чистота" й "Додаткові випробування" можуть проводитися відповідно до однойменних статей ДФУ 2.0. Дослідження стабільності мають проводитися за всіма критичними показниками, які залежать від передбачуваного застосування ДД і тривалості терміну придатності. Випробування органолептичних властивостей ДД має проводитися згідно з вимогами статей ДФУ на відповідні лікарські форми (таблетки, капсули тощо). Визначення інгредієнтів і допоміжних речовин ДД може проводитися з використанням відповідних монографій ДФУ і Європейської Фармакопеї. Вимоги до упаковки (контейнерів) ДД відповідають розділу 3 ДФУ "Матеріали та контейнери". Маркування має відповідати вимогам чинного законодавства й не приписувати ДД лікувальних або профілактичних властивостей. Дотримання вимог статті ДФУ "Дієтичні добавки" під час виробництва ДД буде сприяти підвищенню якості й безпечності цих продуктів і зростанню довіри споживачів до них.

Аналіз чинного законодавства України у сфері обігу дієтичних добавок (ДД) виявив обмеженість вимог до показників їх якості й безпечності. Це зумовлює актуальність посилення заходів щодо забезпечення якості цих продуктів й організацію ефективного ринкового нагляду. У 2019 р. ДП "Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів" у співпраці з Держлікслужбою України й Інститутом громадського здоров'я ім. О. М. Марзєєва НАМН України підготовлено нову редакцію статті "Дієтичні добавки" Державної Фармакопеї України (ДФУ), яка враховує досвід Європейського Союзу (ЄС) у сфері обігу цих продуктів. Одним із ключових моментів нової редакції статті є визначення терміну "дієтична добавка" відповідно до формулювання головного регуляторного документа ЄС у цій сфері - Директиви 2002/46/ЄС, яка поширюється на ДД, в яких поряд із поживними речовинами можуть бути компоненти з іншим, відмінним від поживного, фізіологічним ефектом. Згідно з розділом "Виробництво" ДД мають вироблятися в умовах, де впроваджено систему аналізу небезпечних факторів і контролю в критичних точках (НАССР). Особливу увагу приділено рослинній сировині, зокрема лікарській, і екстрактам із неї, і ризикам для безпечності, пов'язаним з їх застосуванням (вміст генотоксичних і канцерогенних сполук, мікробна контамінація, залишки пестицидів, важких металів тощо). Випробування згідно з розділами "Важкі метали", "Радіонукліди", "Афлатоксини", "Залишкові кількості пестицидів", "Мікробіологічна чистота" й "Додаткові випробування" можуть проводитися відповідно до однойменних статей ДФУ 2.0. Дослідження стабільності мають проводитися за всіма критичними показниками, які залежать від передбачуваного застосування ДД і тривалості терміну придатності. Випробування органолептичних властивостей ДД має проводитися згідно з вимогами статей ДФУ на відповідні лікарські форми (таблетки, капсули тощо). Визначення інгредієнтів і допоміжних речовин ДД може проводитися з використанням відповідних монографій ДФУ і Європейської Фармакопеї. Вимоги до упаковки (контейнерів) ДД відповідають розділу 3 ДФУ "Матеріали та контейнери". Маркування має відповідати вимогам чинного законодавства й не приписувати ДД лікувальних або профілактичних властивостей. Дотримання вимог статті ДФУ "Дієтичні добавки" під час виробництва ДД буде сприяти підвищенню якості й безпечності цих продуктів і зростанню довіри споживачів до них.

Показано исследование различных аспектов потребления диетических добавок (ДД) населением Украины и определена вероятность употребления некачественных ДД. В рамках выполнения работы был проведен анкетный опрос среди жителей городов Киев, Полтава, Харьков и Вишневое (Киевская область) касательно применения ДД. Проанализированы статистические данные численности населения Украины, наличие по регионам аптечных учреждений, объемы продаж ДД и данные лабораторных исследований на соответствие ДД заявленному составу активных ингредиентов. Статистический анализ был выполнен с использованием стандартного программного обеспечения Microsoft Excel 2007 и STATISTICA 8.0 portable. Анкетирование позволило оценить состояние здоровья респондентов, принимающих ДД, выяснить информацию относительно рекомендаций для применения ДД, выявить пути приобретения данной продукции, установить риск приема некачественных ДД. По данным анкетирования установлено, что ДД принимают около 72 % населения. Результаты опроса свидетельствуют, что ДД принимают 39 % здоровых людей, почти половина опрошенных имеет небольшие проблемы со здоровьем и 12 % опрошенных имеют серьезные проблемы со здоровьем. 79 % анкетируемых покупают ДД в аптеках, и это позволяет предположить, что всего в 2019 г. в Украине было использовано около 59,7 млн упаковок ДД. Доказано, что обеспеченность населения Украины аптечными учреждениями равномерная для всех регионов Украины и, соответственно, у населения имеется возможность приобретения в аптеках необходимых ДД. Учитывая результаты лабораторных исследований качества ДД, риск употребления некачественных ДД в Украине в 2019 г. может составить около 9,5 %. Результаты исследований контрольных закупок показывают, что данный риск может значительно увеличиться.

Покажчик укладено на основі матеріалів, опублікованих співробітниками Інституту у вітчизняних та зарубіжних виданнях з основних напрямків науково-дослідних робіт, виконаних за період 2001 - 2018 рр. Матеріали в покажчику розташовано за проблемно-тематичним принципом, у межах розділів - в алфавітному порядку авторів, за винятком трьох розділів (Патенти на корисну модель; Методичні рекомендації; Інформаційні листи), в яких матеріал розміщено в хронологічному порядку. Окремий розділ Нормативні документи складено з урахуванням виду документа. Бібліографічні посилання складено згідно з Національним стандартом України «ДСТУ 8302:2015. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання». Посилання систематизовано за основним змістом без посилань у суміжні розділи. В Авторському покажчику цифри вказують на порядковий номер бібліографічного посилання в Бібліографічному покажчику, що дозволяє легко відшукати посилання на публікації окремих авторів.

Покажчик укладено на основі матеріалів проведених наукових досліджень, які були опубліковані науковцями Інституту у вітчизняних та зарубіжних виданнях у період за 2001 - 2018 рр. Матеріали розташовано за проблемно-тематичним принципом, розділів - в алфавітному порядку авторів, зокрема наведено покажчик 44-х монографій з різних галузей знань,17-ти авторефератів дисертацій на ступінь доктора наук та 57-ми на ступінь кандидата наук.

У фармацевтичній галузі метод атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв'язаною плазмою (ІЗП-АЕС) використовується для встановлення вмісту металів у лікарській сировині, субстанціях і готових лікарських формах, рослинних засобах, дієтичних добавках і в скляних контейнерах. Для випробовувань (пробопідготовки й аналізу) спектрометри ІЗП-АЕС потребують значну кількість неорганічних кислот (зазвичай азотної та хлористоводневої). Мета дослідження - визначення залишкового вмісту металів і арсену (As), кадмію (Cd), свинцю (Pb), заліза (Fe), міді (Cu), цинку (Zn) у розчинах хлористоводневої й азотної кислот кваліфікації "о. с. ч." і "ч. д. а.", які застосовуються для випробовувань за методом ІЗП-АЕС. Обгрунтування можливостей використання для аналізів у ІЗП-АЕС розчинів комерційно доступніших кислот кваліфікації "ч. д. а." За допомогою методу ІЗП-АЕС встановлено, що концентрація домішок (As, Cd, Pb, Сu) у розведених 1 % хлористоводневій і 1 % азотній кислотах кваліфікації "ч. д. а." зазвичай менше межі виявлення приладу. У випадку невеликого надлишку концентрації домішок (Fe, Zn) у холостому, стандартних і випробувальних розчинах він автоматично враховується та компенсується приладом. За необхідності можна застосовувати розчини з меншими концентраціями кислот (0,1 - 0,5 %). Отже, розчини розведених 1 % хлористоводневої і 1 % азотної кислот кваліфікації "ч. д. а." можливо використовувати для визначення кількісного вмісту As, Cd, Pb, Fe, Cu, Zn за методом ІЗП-АЕС.

Мета дослідження - визначення вмісту важких металів (As, Cd, Hg, Pb) за допомогою методу атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв'язаною плазмою в дієтичних добавках, фармацевтичній і лікарській рослинній сировині, що передано для випробовувань на їх відповідність вимогам нормативної документації; порівняльний аналіз одержаних результатів. Дослідження здійснювали на оптико-емісійному спектрометрі з індуктивно зв'язаною плазмою Agilent 5800 ICP-OES. Вимірювання вмісту металів проводили шляхом порівняння емісії досліджуваних розчинів з емісією стандартних розчинів за довжин хвиль: As 188,980 нм, Cd 226,502 нм, Hg 184,887 нм, Pb 220,353 нм. Виміряно вміст важких металів (As, Cd, Hg, Pb) у 41 зразку (дієтичних добавках, вітамінно-мінеральному комплексі, фармацевтичній і лікарській рослинній сировині). Випробувались 18 зразків на вміст As, 26 зразків - Cd, 23 зразка - Hg, 37 зразків - Pb. Концентрації більші ніж межа - виявлення приладу зафіксовані щодо Pb у 86,5 % зразків, Cd - 76,9 %, As - 72,2 %, Hg - 13,1 %. Помітне забруднення випробовуваних зразків важкими металами спостерігалось: для Pb - 12 зразків (32,4 % випробуваних, з них для лікарської рослинної сировини та дієтичних добавок - 9,0 - 44,8 % нормування, для фармацевтичної сировини і 6,8 - 37,9 % нормування); для As - 5 зразків (27,8 % випробуваних, 9,1 - 47,8 % нормування); для Cd - 5 зразків (19,2 % випробуваних, 9,2 - 14,6 % нормування); для Hg - 3 зразки (13 % випробуваних, 42,5 - 62 % нормування). Значний вміст важких металів (Cd 84 - 145,5 мкг/кг, Pb 884 - 1343 мкг/кг, Hg 33,8 мкг/кг) спостерігається в таких органах рослин, як коріння. Не зафіксовано жодного перевищення дозволених концентрацій важких металів у випробуваних зразках, що свідчить про належну якість продукції.