Висвітлено педагогічний потенціал мистецтва, розкрито його значення у формуванні професійно значущих якостей і розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійного навчання. Обгрунтовано мистецький компонент змісту професійної підготовки студентів професійно-педагогічних навчальних закладів, показано роль мистецтва у їх пошуковій роботі.

Освещен педагогический потенциал искусства, раскрыто его значение в формировании профессионально значимых качеств и развитии творческой индивидуальности будущего педагога профессионального обучения. Обоснован художественный компонент содержания профессиональной подготовки студентов профессионально-педагогических учебных заведений, показана роль искусства в их поисковой работе.

Висвітлено історичний досвід і методологічні засади використання мистецтва у розвитку людської індивідуальності. Розкрито її філософську, естетичну, мистецтвознавчу, соціологічну, психологічну та педагогічну сутність. Проаналізовано методологічні підходи до розвитку індивідуальності педагога засобами мистецтва. Описано вплив педагогіки мистецтва на формування вчителя як "людини культури". Увагу приділено проблемі індивідуальності у філософії, мистецтвознавстві й естетиці.

Освещены исторический опыт и методологические основы использования искусства в развитии человеческой индивидуальности. Раскрыта ее философская, эстетическая, искусствоведческая, социологическая, психологическая и педагогическая сущность. Проанализированы методологические подходы к развитию индивидуальности педагога средствами искусства. Описано влияние педагогики искусства на формирование учителя как "человека культуры". Внимание уделено проблеме индивидуальности в философии, искусствоведении и эстетике.

Висвітлено теоретичні та методичні засади розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійного навчання засобами мистецтва. Обгрунтовано концепцію педагогіки мистецтва, розкрито його значення як детермінанта, чинника, засобу, компонента змісту, елементу культурно-мистецького середовища професійно-педагогічного закладу та ВНЗ. Досліджено вплив мистецтва на формування педагогічної майстерності студентів спеціальності "Професійне навчання", найвищим виявом якої є творча індивідуальність. Розроблено методологічні підходи та концепцію розвитку даної якості у майбутніх педагогів професійної школи засобами мистецтва у процесі навчання, позанавчальної культурно-мистецької діяльності та науково-дослідної роботи. Проаналізовано результати експериментальної перевірки ефективності організаційно-методичної системи розвитку творчої індивідуальності майбутніх педагогів професійної школи засобами мистецтва.

Освещены теоретические и методические основы развития творческой индивидуальности будущего педагога профессионального обучения средствами искусства. Обоснована концепция педагогики искусства, раскрыто его значение как детерминанта, фактора, средства, компонента содержания, элемента культурной среды профессионально-педагогического заведения и ВУЗ. Исследовано влияние искусства на формирование педагогического мастерства студентов специальности "Профессиональное обучение", наивысшим проявлением которой является творческая индивидуальность. Разработаны методологические подходы и концепция развития данного качества у будущих педагогов профессиональной школы средствами искусства в процессе обучения, внеурочной художественно-культурной деятельности и научно-исследовательской работы. Проанализированы результаты экспериментальной проверки эффективности организационно-методической системы развития творческой индивидуальности будущих педагогов профессиональной школы средствами искусства.

Проаналізовано особливості розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійно-технічного навчального закладу (ПТНЗ) у контексті екзистенційного, акмеологічного, креативного, культурологічного, інтегративного та системного підходів. Розкрито значення творчої індивідуальності як критерію професійно-педагогічної майстерності педагога ПТНЗ, описано її концептуальну модель, визначено чинники та механізми розвитку. Наведено характеристику мистецтва як процесу та результату художньої творчості, розглянуто його соціальні функції. Теоретично обгрунтовано педагогічний потенціал мистецтва у розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійного навчання. Наведено рекомендації щодо використання музичного, образотворчого, хореографічного, театрального, народного мистецтва та мистецтва слова як засобу формування даної якості. Наведено результати експериментального дослідження організаційно-методичної системи розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійного навчання засобами мистецтва.

Проанализированы особенности развития творческой индивидуальности будущего педагога профессионально-технического учебного заведения (ПТУЗ) в контексте экзистенциального, акмеологического, креативного, культурологического, интегративного и системного подходов. Раскрыто значение творческой индивидуальности как критерия профессионально-педагогического мастерства педагога ПТУЗ, описана ее концептуальная модель, определены факторы и механизмы развития. Дана характеристика искусства как процесса и результата художественного творчества, рассмотрены его социальные функции. Теоретически обоснован педагогический потенциал искусства в развитии творческой индивидуальности будущего педагога профессионального обучения. Разработаны рекомендации по использованию музыкального, изобразительного, хореографического, театрального, народного искусства и искусства слова как средства формирования данного качества. Изложены результатты экспериментального исследования организационно-методической системы развития творческой индивидуальности будущего педагога профессионального обучения средствами искусства.

Досліджено методологічні, теоретичні та методичні засади використання мистецтва у системі розвитку творчої індивідуальності майбутнього педагога професійної школи. Обгрунтовано значення науково-мистецької парадигми освіти та визначено методологічні підходи та концептуальні засади впровадження мистецтва до змісту професійної підготовки майбутніх педагогів ПТНЗ. У широкому міждисциплінарному контексті сформульовано зміст поняття "творча індивідуальність педагога професійного навчання", розкрито її значення як критерію його професійно-педагогічної майстерності. Розроблено концептуальну модель творчої індивідуальності педагога ПТНЗ. Проаналізовано суть, рушійні сили та механізми розвитку в нього цієї інтегративної якості. Запропоновано теоретичні засади педагогіки мистецтва як бази розвитку творчої індивідуальності суб'єктів педагогічного процесу. З'ясовано сучасний стан використання мистецтва у змісті професійної підготовки студентів спеціальності "Професійна освіта (за профілем)". На підставі розроблених критеріїв визначено типологію та рівні розвитку творчої індивідуальності майбутніх і працюючих педагогів професійної школи. Запропоновано організаційно-методичну систему та технологію розвитку творчої індивідуальності студентів професійно-педагогічних навчальних закладів на базі мистецтва.

Розглянуто проблему організації науково-дослідної роботи в галузі педагогіки. Проаналізовано особливості проведення кандидатських і докторських дисертаційних досліджень з педагогіки; виявлено основні помилки, які допускають молоді вчені; запропоновано шляхи їх подолання.

Проанализированы особенности проведения кандидатских и докторских диссертационных исследований по педагогике; выявлены основные ошибки, совершаемые начинающими учёными; предложены пути их преодоления.

In clause the features of realization candidate and doctor's dissertation researches on pedagogics are analysed; the basic mistakes made by the beginning scientists are revealed; the ways of their overcoming are offered.

На підставі обгрунтування аксіологічних, естетичних і етичних засад розвитку творчої індивідуальності майбутніх педагогів професійного навчання засобами мистецтва та здійснення педагогічної діагностики сучасного стану використання його у професійній підготовці студентів професійно-педагогічних навчальних закладів визначено педагогічні умови та розроблено технологію розвитку їх творчої індивідуальності засобами мистецтва. Розкрито зміст спецкурсу "Педагогіка мистецтва" та варіативного спецпрактикуму "Творчі педагогічно-мистецькі майстерні", доведено їх позитивний вплив на формування якостей творчої індивідуальності у майбутніх педагогів.

Визначено сутність і характерні риси творчого потенціалу педагога позашкільного навчального закладу. Обгрунтована роль педагогіки мистецтва в його розвитку.

Определены сущность и характерные черты творческого потенциала педагога внешкольного учебного заведения. Обоснована роль педагогики искусства в его развитии.

Essence and personal touches of creative potential of teacher of out-of-school educational establishment is certain. The role of pedagogics of art is grounded in his development.

Розглянуто генезис педагогіки мистецтва на основі історико-педагогічного аналізу. Розкрито значення поняття "педагогіки мистецтва", що означає сферу наукової діяльності щодо продукування й систематизації науково-педагогічних знань про використання педагогічного потенціалу мистецтва у формуванні особистості та розвитку її індивідуальності, а також адекватно описує практичну педагогічно-мистецьку діяльність, спрямовану на досягнення цього знання й організацію навчально-виховної роботи в різних закладах освіти засобами мистецтва. Аналіз і узагальнення існуючих у педагогічній науці визначень надає можливість розрізняти поняття "педагогіка мистецтва" і "мистецька педагогіка", пов'язуючи перше з педагогічною функцією мистецтва, а друге - з мистецькою освітою. Виокремлено й охарактеризовано концептуальні положення мистецької педагогіки, педагогіки мистецтва. Акцентовано увагу на актуальності використання в сучасній практиці театральної педагогіки, педагогіки театру, педагогіки образотворчого мистецтва, музики, художнього слова. Основними напрямами реалізації їх змісту є: культурологічний, соціально орієнтований, професіоналізуючий, творчо-розвивальний, індивідуалізуючий. Констатовано зростання значення педагогіки мистецтва, яка сприяє переходу від авторитарної педагогіки знань, вимог і примусу до гуманістичної педагогіки свободи, творчості й індивідуальності. Наголошено на закономірності виникнення в процесі розвитку теоретичного знання нових субдисциплін, які поглиблюють розуміння аспектів наукової теорії і практики, однією із яких має стати педагогіка мистецтва.

Рассмотрен генезис педагогики искусства на основе историко-педагогического анализа. Раскрыто значение понятия "педагогики искусства", что представляет собой сферу научной деятельности по продуцированию и систематизации научно-педагогических знаний об использовании педагогического потенциала искусства в формировании личности и развития ее индивидуальности, а также адекватного описания практической педагогически-художественной деятельности, направленной на достижение этого знания и организацию учебно-воспитательной работы в различных учреждениях образования средствами искусства. Анализ и обобщение существующих в педагогической науке определений дает возможность различать понятия "педагогика искусства", и "художественная педагогика", связывая первое с педагогической функцией искусства, а второе - с художественным образованием. Выделены и охарактеризованы концептуальные положения художественной педагогики и педагогики искусства. Акцентировано внимание на актуальности использования в современной практике театральной педагогики, педагогики театра, педагогики изобразительного искусства, музыки, художественного слова. Основными направлениями реализации их содержания являются: культурологический, социально ориентированный, профессионализующий, творчески-развивающий, индивидуализирующий. Констатировано рост значения педагогики искусства, способствующей переходу от авторитарной педагогики знаний, требований и принуждения к гуманистической педагогике свободы, творчества и индивидуальности.

Отмечена закономерность возникновения в процессе развития теоретического знания новых субдисциплин, которые углубляют понимание аспектов научной теории и практики, одной из которых должно стать педагогика искусства.

Розглянуто актуальні проблеми особистісного розвитку вчителя й становлення його педагогічної майстерності у контексті педагогічної естетики й етики. Обгрунтовано значення краси як критерію ефективності педагогічної діяльності. Зазначено, що учитель, для якого не характерна гуманістична спрямованісь, є професійно непридатним, оскільки він не зможе якісно виконувати свої професійні функції. Досліджено проблему особистості та діяльності вчителя в контексті різних підходів: особистісно-діяльнісного, антропологічного, аксіологічного, акмеологічного, культурологічного та ін.

Рассмотрены актуальные проблемы личностного развития учителя и становления его педагогического мастерства в контексте педагогической эстетики и этики. Обосновано значение красоты как критерия эффективности педагогической деятельности. Исследована проблема личности и деятельности учителя в контексте различных подходов: личностно-деятельностного, антропологического, аксиологического, акмеологического, культурологического и др.

Actual problems of personal development teachers and the formation of his teaching skills in the context of teaching aesthetics and ethics. Justified by the value of beauty as a criterion for the effectiveness of teaching. The problem of the person and work of the teacher in terms of different approaches: student-activity-, anthropological, axiological, acmeologic, cultural, etc.

На підставі визначення як головних складових соціально-психологічного потенціалу особистості її комунікативного та творчого потенціалів розкрито значення мистецтва у їх розвитку з метою формування творчої, гуманої та духовної людини майбутнього.

На основе определения в качестве главных составляющих социально-педагогического потенциала личности ее коммуникативного и творческого потенциалов обосновано значение искусства в их развитии с целью формирования творческого, гуманного и духовного человека.

The meaning of art in the personality's communicative and creative potentials development determined as main components of his/her social and psychological potential is grounded. The art is meant to form a creative, humane and spiritual personality of the future whose personal resources are unlimited.

Обгрунтовано залежність змісту процесу, характеру та результатів професійної адаптації молодого вчителя від педагогічних цінностей, на яких базується його професійна педагогічна діяльність. Доведено, що цінності безпосередньо залежать від домінантної освітньої парадигми і в різні періоди історії розвитку педагогіки вони суттєво відрізнялися між собою. Відзначено, що теорія та практика педагогічної адаптації буде більш ефективною, якщо буде грунтуватися на цінностях гуманістичної парадигми освіти. Узагальнено тезу про необхідність ознайомлення студентів педагогічних ВНЗ із логікою та соціально-педагогічними ланками професійної адаптації молодого вчителя. Рекомендовано проводити подальші наукові розвідки, спрямовані на аналіз аксіологічних засад науково-мистецької парадигми освіти та виявлення її можливостей щодо оптимізації професійної педагогічної адаптації.

Обоснована зависимость содержания процесса, характера и результатов профессиональной адаптации молодого учителя от педагогических ценностей, которые положены им в основу своей профессиональной педагогической деятельности. В то же время, доказано, что эти ценности непосредственно зависят от доминантной образовательной парадигмы и в разные периоды истории развития педагогики они существенно отличались между собой. Отмечен тот факт, что теория и практика педагогической адаптации будет более эффективна, если будет основана на ценностях гуманистической парадигмы образования. Обобщен тезис о необходимости ознакомления студентов педагогических ВУЗ с логикой и социально-педагогическими звеньями профессиональной адаптации молодого учителя. Рекомендовано проводить дальнейшие научные исследования, направленные на анализ аксиологических основ научно-художественной парадигмы образования и выявления ее возможностей по оптимизации профессиональной педагогической адаптации.

The article grounds the dependence of the content of process, character and results of professional adaptation of a young teacher on pedagogical values, put by him/her into the basis of the professional-pedagogical activity. At the same time author proves that these values directly depend on a leading educational paradigm, and in different periods of the history of the development of pedagogy they differed from each other. She also comes to the conclusion that the theory and practice of pedagogical adaptation will be the most effective if it will be based on the values of humanism paradigm of education.

Систематизовано публікації наукових співробітників, докторантів, аспірантів і пошукувачів Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України за останні 5 років з 20-річного періоду його існування (2008 - 2013 рр.).

Розкрито основні концептуальні засади стратегії інформатизації освіти і головну парадигму прийдешнього суспільства знань. Проаналізовано психологічні підходи до визначення ефективності управлінської діяльності жінки - керівника навчального закладу. Розкрито психологічні особливості прийняття особистістю стратегічного життєвого рішення з визначення власної життєвої позиції. Висвітлено проблеми і перспективи доступу соціально незахищених верств населення до якісної вищої освіти. Охарактеризовано перспективи розвитку професійно мобільної особистості за умов глобалізаційних викликів суспільства. Визначено пріоритети професійної підготовки вчителя в системі університетської освіти. Висвітлено концептуальні засади розвитку скандинавської системи освіти дорослих. Викладено педагогічні аспекти професійної діяльності викладача вищої школи. Здійснено порівняльний аналіз систем підгототовки майбутніх учителів початкових класів у Японії та Україні. Вивчено динаміку формування Я-концепції академіка Н. Г. Ничкало.

Шляхом аналізу педагогічних досліджень обґрунтовано значення естетичних чинників педагогічної взаємодії, серед яких найважливішими визначено естетичні емоції, почуття й переживання. Зазначено, що саме вони зумовлюють зміст і характер взаємин суб’єктів освітнього процесу, “виробництво естетичного смислу” конкретної педагогічної ситуації, що спричиняє вибір її учасниками відповідної стратегії і тактики розв’язання. Описано емоції як індикатори, які вказують на істинне ставлення людини до всього, що відбувається, до власного когнітивного та поведінкового функціонування у системах “учитель - учень” (“викладач - студент”). Стверджено, що значення емоційності вчителя як естетичного чинника педагогічної взаємодії полягає у здатності випромінювати позитивні естетичні емоції й створювати поле позитивної почуттєвості, заражаючи своїх учнів і студентів естетичними емоціями та почуттями. Узагальнено, що естетичні чинники відіграють винятково важливу роль у забезпеченні ефективності педагогічної взаємодії, оскільки лише у єдності когнітивного, афективного та вольового аспектів педагогічної взаємодії уможливлюється гармонійний розвиток її суб’єктів.

Путем анализа педагогических исследований обосновано значение эстетических факторов педагогического взаимодействия, среди которых важнейшими определены эстетические эмоции, чувства и переживания. Отмечено, что именно они предопределяют содержание и характер взаимоотношений субъектов образовательного процесса, “производство эстетического смысла” конкретной педагогической ситуации, что вызывает выбор ее участниками соответствующей стратегии и тактики решения. Описаны эмоции как индикаторы, которые указывают на истинное отношение человека ко всему, что происходит, к собственно когнитивному и поведенческому функционированию в системах “учитель – ученик” (“преподаватель – студент”). Утверждено, что значение эмоциональности учителя как эстетического фактора педагогического взаимодействия заключается в способности излучать положительные эстетические эмоции и создавать поле положительной чувственности, заражая своих учеников и студентов эстетическими эмоциями и чувствами. Обобщено, что эстетические факторы играют важную роль в обеспечении эффективности педагогического взаимодействия, поскольку лишь в единстве когнитивного, аффективного и волевого аспектов педагогического взаимодействия становится возможным гармоничное развитие ее субъектов.

By analyzing the value of educational research grounded aesthetic factors pedagogical interaction, among which the most important are defined aesthetic emotions, feelings and experiences. It’s noted that they determine the content and nature of the relationship of educational process, “the production of aesthetic meaning” of a particular teaching situation, which causes its members the choice of a strategy and tactics solutions. It’s described emotions as indicators that point to the true relation of man to everything that happens to their own cognitive and behavioral functioning systems “teacher-student” (“teacher-student”). Approved that the value of emotion as an aesthetic factor teacher pedagogical interaction is the ability to radiate positive aesthetic emotions and create a field of positive sensuality, infecting their pupils and students aesthetic emotions and feelings. Generally, that aesthetic factors play an important role in ensuring the effectiveness of pedagogical interaction, because only in the unity of the cognitive, affective and volitional aspects of pedagogical interaction becomes possible harmonious development of its subjects.

Здійснено професіографічний аналіз професії педагога ПТНЗ. Охарактеризовано професійні та особистісні якості майстра виробничого навчання, інженера-педагога, педагога професійного навчання. Виявлено професійно важливі, бажані, небажані й несумісні з професійно-педагогічною діяльністю якості цих фахівців. Зауважено про реформування сучасної професійно-педагогічної освіти з урахуванням вимог наявного ринку праці, замовлення роботодавців та результатів професіографічного аналізу професії педагога професійної школи. Досліджено психологічну характеристику професійних вимог до педагогічних працівників ПТНЗ і описано їхні емоційно-вольові, комунікативні, організаторські та моральні якості. Класифіковано професійні якості педагога ПТНЗ на фахові й педагогічні. Розглянуто цінність для професійно-педагогічної освіти й суспільства розвитку в педагога професійної школи інтелігентності.

Осуществлен профессиографический анализ профессии педагога ПТУ. Охарактеризованы профессиональные и личностные качества мастера производственного обучения, инженера-педагога, педагога профессионального обучения. Выявлены профессионально важные, желаемые, нежелательные и несовместимы с профессионально-педагогической деятельностью качества этих специалистов. Отмечено реформирование современной профессионально-педагогического образования с учетом требований существующего рынка труда, заказ работодателей и результатов профессиографического анализа профессии педагога профессиональной школы. Исследована психологическая характеристика профессиональных требований к педагогическим работникам ПТУ и описаны их эмоционально-волевые, коммуникативные, организаторские и моральные качества. Классифицированы профессиональные качества педагога ПТУ на профессиональные и педагогические. Рассмотрена ценность для профессионально- педагогического образования и общества развития у педагога профессиональной школы интеллигентности.

Analysis carried professiogram teaching profession vocational school. Characterized professional and personal qualities master of in-service training, engineer-teacher, and teacher of vocational training. Identified professionally important, desirable, undesirable and inconsistent with professional-quality teaching activities of these professionals. Seen reforming modern vocational teacher education to meet the requirements of the existing labor market, employers and order analysis results professiogram teaching profession professional schools. Studied the psychological characteristics of professional requirements for teaching staff Vocational described their emotional and volitional, communication, organizational and moral qualities. Classified professional quality vocational school teacher professional and pedagogical. Considered valuable for vocational teacher education and community development in vocational school teacher intelligence.

Викладено основні положення базового навчального курсу "Основи педагогічної майстерності" для студентів професійно-педагогічних навчальних закладів (освітньо-кваліфікаційний рівень "Бакалавр"). Викладено теоретичний матеріал і практичні завдання, спрямовані на виявлення сутнісних ознак професійно-педагогічної діяльності та педагогічної дії викладача ПТНЗ, висвітлено технології розвитку та саморозвитку його особистісних і професійних якостей. Визначено структуру, критерії та рівні його педагогічної майстерності. Охарактеризовано особливості педагогічного спілкування, педагогічної естетики, етики та культури викладача професійної школи, проаналізовано педагогічні ситуації, подано розв'язання педагогічних задач.

Розкрито сучасні наукові підходи, тенденції, напрями, умови та технології поширення принципів відкритої освіти (ВО). Увагу приділено розкриттю всіх сторін освітнього процесу, об'єктивності якості освіти для суспільства, роботодавців, здобувачів освіти, оскільки сучасність потребує об'єднання фахівців різних галузей знань задля здійснення значних змін у русі ВО. Розглянуто методологічні основи формування ідеології інформаційного суспільства XXI ст. Окреслено перспективи розвитку освіти в Україні у контексті глобальних викликів інформаційного суспільства. Висвітлено питання міжнародно-правового регулювання ВО. Подано інформацію про диверсифікацію неперервного підвищення кваліфікації керівних і педагогічних працівників в умовах післядипломної ВО. Описано технологію формування психологічної компетентності суб'єктів освітнього процесу в умовах післядипломної ВО. Висвітлено особливості реалізації принципів педагогіки партнерства в умовах упровадження концепції "Нова українська школа". Розкрито технології та інструменти розвитку електронної кафедри. Визначено вектори розвитку організаційної культури керівника в умовах ВО. Розглянуто специфіку самоменеджменту професійного розвитку викладачів кафедр менеджменту університетів Республіки Польща.

Висвітлено багаторічну громадсько-політичну, дипломатичну та освітянську діяльність і науковий доробок доктора філософії, члена-кореспондента Академії наук вищої освіти України, ректора ДВНЗ "Університет менеджменту освіти" НАПН України М. Кириченка. Наведено нарис про його життя, наукову та педагогічну діяльність, автобіографічну довідку, бібліографію наукових праць. Розглянуто філософську концепцію формування ідеології інформаційного суспільства як фактора сталого розвитку України в умовах глобальної інформатизації.

Розглянуто етнодизайн як духовний культурно-мистецький феномен, народні традиції в архітектурі та дизайні. Висвітлено проблеми і перспективи реконструкції архітектурно-містобудівного середовища, питання відображення національної культури через етномаркери у дизайні середовища. Викладено особливості становлення екологічної свідомості майбутнього дизайнера у процесі професійної підготовки, критерії підготовки фахівців з дизайну костюма та брендової продукції на основі принципів етнодизайну. Наведено аспекти організації рекреаційно-туристичного простору Прикарпаття, описано новітні геометричні принципи побудови ландшафтних композицій прямокутної форми.