Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3,22

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

З'ясовано специфіку цінності як духовно-практичного феномену, виявлено її онтологічність відносно людського життя, грунтуючись на діяльнісній концепції. Розглянуто поняття "цінність" і "ціннісне" на основі базових положень діалектичної методології та діалогічного тлумачення універсуму людини. Акцентовано увагу на суспільній природі цінності (історичності явища) та її континуальному характерові (процесуальності). Обгрунтовано неможливість існування теорії пізнання поза цінністю, принципову людиновимірність, орієнтацію на творче перетворення дійсності. З'ясовано евристичність застосування цінності у пізнанні, побудові моделей поведінки та гуманістичного образу світу.

Досліджено специфіку християнської аксіологічної думки Середньовіччя в межах єдиної світоглядної парадигми. Увагу приділено зміні метафізичних орієнтирів, переосмисленню поняття "цінність" під впливом ідеї єдиного Бога і розв'язанню проблеми знаходження спільного знаменника для адекватної класифікації різних підходів до ціннісної проблематики.

Досліджено специфіку ренесансної аксіологічної думки в межах єдиної світоглядної парадигми Середньовіччя. Увагу приділено аналізу ціннісних ремінісценцій і рекурсій, переосмисленню поняття "цінність" під впливом естетичних ідей гуманізму в контексті концепції подвійної істини.

Досліджено специфіку становлення і розвитку аксіологічної думки в межах єдиної філософської парадигми Античності. Увагу приділено вирішенню проблеми знаходження спільного знаменника для точної класифікації різних підходів і точок зору ціннісної проблематики.

Виявлено зміст цінності як філософського поняття та знаходження теоретико-методологічних основ її дефініції. Проаналізовано способу існування цінності та її структури. Надано критику інтерпретацій поняття цінності.

Викладено теоретичні засади, категоріально-поняттєвий апарат, фудаментальні ідеї та принципи соціальної філософії. Розглянуто класифікацію соціальних фактів, проблему взаємовідносин істини й ідеології у соціальному пізнанні, макросоціологічні ознаки суспільства. Висвітлено питання соціальної гносеології та онтології. Охарактеризовано форми соціальної реальності за просторовою та часовою ознаками. Подано інформацію про техноморфні концепції діяльнісної квазіпарадигми, неотомістську концепцію відродженого природного права, феноменологічне вчення про свідомість.

Розглянуто поняттєве поле онтології та гнесеології. Приділено увагу онтологічним категоріям руху, простору та часу. Обгрунтовано загальні закони існування та руху субстанції. Охарактеризовано нероздільність онтології та гносеології. Висвітлено проблему свідомості у філософії.