Систематизовано основні тлумачення історизму у філософській літературі, виявлено відмінності вживання понять "історизм" та "історицизм", проаналізовано специфіку функціонування даних термінів на основі західноєвропейської і марксистської філософських традицій. Показано особливості формування уявлень про історичність на різних етапах розвитку європейського суспільства та механізм становлення принципу історизму як продукту новоєвропейського раціоналізму. Виділено сутнісні характеристики класичної та некласичної парадигми осягнення історичного процесу, оцінено місце і роль в їх структурі принципу історизму. Зазначено, що, починаючи з перших кроків зародження некласичної парадигми, в її межах відбувається переоцінка значення історизму в поясненні суспільного розвитку, а з часом вона набуває форми активної, цілеспрямованої його критики. Розкрито яскраво виражену антиісторицистську спрямованість постмодернізму. Визначено специфічні особливості і основні напрями постмодерністської стратегії критики парадигми всесвітньої історії, побудованої на засадах методології історизму. Обгрунтовано висновок, що постмодерністські намагання заперечити класичну гносеологічну парадигму багато в чому є умовними та штучними і не верифікуються як істинні, тому постмодернізм може розглядатися лише як одна з можливих, історично обмежених пізнавальних стратегій в галузі методології історії.

Здійснено аналіз основних причин, змісту та наслідків кризових станів особистості, взаємопов'язаних з втратою роботи. Окреслено психологічний портрет особистості безробітних у кризових станах. Розроблено концептуальну модель організації психологічної допомоги їм за умов професійної перепідготовки. Запропоновано програму психологічної допомоги даним безробітним щодо їх професійної адаптації за сучасних соціально-економічних умов, яка передбачає формування в них психологічної стабільності, стійкості до стресу, адекватного сприйняття ринкових реалій, усвідомлення у цьому контексті особистісних проблем, взаємопов'язаних з набуттям нових знань і вмінь, забезпеченням самостійності у прийнятті професійних рішень, плануванням власного майбутнього, креативністю у здійсненні професійної діяльності. Доведено ефективність реалізації зазначеної програми, що суттєво сприяє конкурентоспроможності особистості на сучасному ринку праці.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти проблеми формування здорового способу життя учнів ПТНЗ, основними категоріями якого є: рівень, якість та спосіб життя. Наголошено на тому, що одним із основних виховних завдань є забезпечення профілактичної роботи щодо запобігання наркоманії, алкоголізму, ВІЛ-інфекцій, зміни в системі мотивів учнівської молоді щодо вибору дозвілля. Стверджено про необхідність пошуку нових форм організації профілактичної роботи, зокрема, розробки ефективних методів масових обстежень, гігієнічного навчання та виховання. Визначено наступні особистісні компетенції в формуванні здорового способу життя: гармонічне поєднання особистісного та професійного саморозвитку, адекватне сприйняття соціальних і професійних проблем, володіння відповідним рівнем правової культури, сформованість позитивних сенсожиттєвих орієнтацій, толерантне ставлення до ВІЛ-інфікованих, володіння принципами здорового способу життя тощо.

Рассмотрены теоретические и практические аспекты проблемы формирования здорового образа жизни учащихся ПТУ, основными категориями которого являются: уровень жизни, качество жизни, образ жизни. Отмечено, что одной из основных воспитательных задач является обеспечение профилактической работы по предотвращению наркомании, алкоголизма, ВИЧ-инфекции, изменения в системе мотивов учащейся молодежи относительно выбора досуга. Утверждается необходимость поиска новых форм организации профилактической работы, в том числе разработки эффективных методов массовых обследований, гигиенического обучения и воспитания. Определены следующие личностные компетенции в формировании здорового образа жизни учащихся: гармоничное сочетание личностного и профессионального саморазвития, адекватное восприятие социальных и профессиональных проблем, владение соответствующим уровнем правовой культуры, сформированность положительных смысложизненных ориентаций, толерантное отношение к ВИЧ-инфицированным, владение принципами здорового образа жизни и т.п.

The article deals with theoretical and practical aspects of a healthy lifestyle of the future specialists in vocational and technical schools. Attention is drawn to the fact that one of the main educational objectives in the creation of an appropriatepreventive work with the prevention of HIV-infection required the formation on the youth of the personal competencies.

Обгрунтовано теоретичні та практичні основи формування професійної компетентності майбутніх фахівців ресторанного сервісу в професійно-технічних навчальних закладів (ПТНЗ), окреслено педагогічні умови. Реалізація компетентнісного підходу базована на тому, що професійна компетентність витлумачена як кількісна оцінювальна категорія, яка характеризує людину як суб'єкта певного виду професійної діяльності в системі суспільної праці та виробництва. Охарактеризовано педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх фахівців ресторанного сервісу в ПТНЗ: мотивування особистісного та професійного розвитку майбутніх фахівців ресторанного сервісу як системного утворення з огляду на сучасні ціннісно-мотиваційні реалії та професійні особливості ресторанного бізнесу; створення навчально-пізнавальних умов для професійної рефлексивності, реалізація регулятивних процесів у розвитку професійної свідомості майбутніх фахівців, згідно з профілем особистості професіонала, у контексті сучасних вимог і потреб ресторанного сервісу; розроблення моделі системи формування основ професійної компетентності майбутніх фахівців ресторанного сервісу в ПТНЗ із визначенням критеріїв оцінювання сформованості основ професійної компетентності майбутніх фахівців ресторанного сервісу (когнітивний, діяльнісний, компетентнісний, рефлексивний), їх готовності до реальних умов праці; надання коригувально-діяльнісної підтримки майбутнім фахівцям ресторанного сервісу в проектуванні індивідуальної траєкторії професійного розвитку, оволодінні основами професійної компетентності.

Розглянуто теоретичні і практичні засади здорового способу життя, акцентовано увагу на виявлених проблемах та суперечностях щодо здорового способу життя студентської молоді. Проаналізовано підходи країн Євросоюзу щодо пропаганди, поширення й виховання здорового способу життя серед молоді та визначення форм оздоровчого виховання із розробкою відповідних форм профілактичної роботи, проектуванням програм індивідуальної допомоги ВІЛ-інфікованим і залежним від наркоманії та алкоголізму.

Зазначено, що охорона та зміцнення здоров’я молоді є пріоритетним напрямком діяльності системи освіти України. Розглянуто теоретичні та практичні аспекти формування здорового способу життя студентської молоді. Акцентовано увагу на тому, що у ВНЗ одним із основних виховних завдань є організація профілактичної роботи із визначенням пріоритетних напрямів щодо здорового способу життя й упередження ВІЛ-інфекцій із обов’язковим формуванням у молоді відповідних особистісних компетенцій.

Отмечено, что охрана и укрепление здоровья молодежи является приоритетным направлением деятельности системы образования Украины. Рассмотрены теоретические и практические аспекты формирования здорового образа жизни студенческой молодежи. Акцентируется внимание на том, что в ВУЗ одной из основных воспитательных задач является профилактическая деятельность с определением приоритетных направлений в организации работы по здоровому образу жизни и предупреждения ВИЧ-инфекции с обязательным формированием у молодежи соответствующих личностных компетенций.

The theoretical and practical aspects of forming of healthy way of life of future specialists are considered in the article. Attention is accented on that in educational establishments one of basic educate tasks is creation of prophylactic work with determination of priority directions in relation to the healthy way of life and forestalling of HIV infections with obligatory forming in the young people of the proper personality competences.

Розглянуто теоретичні та практичні аспекти формування компетенцій здоров’язбереження майбутнього фахівця у процесі його професійної підготовки. Охарактеризовано найбільш важливі компетенції здоров’язбереження. Показано, що формування компетенцій здоров’язбереження майбутніх фахівців – це, насамперед, формування системи відповідних ціннісних орієнтацій та установок, активної життєвої позиції майбутніх фахівців, їх позитивної мотивації до саморозвитку та самовдосконалення, прийняття відповідальності за власне здоров’я та самореалізацію у соціальному і професійному середовищі.

Рассмотрены теоретические и практические аспекты формирования компетенций здоровьесбережения будущего специалиста в процессе его профессиональной подготовки. Определены наиболее важные компетенции здоровьесбережения. Показано, что формирование компетенций здоровьесбережения будущих специалистов - это, прежде всего, формирование системы соответствующих ценностных ориентаций и установок, активной жизненной позиции будущих специалистов, их положительной мотивации к саморазвитию и самосовершенствованию, принятию ответственности за собственное здоровье и самореализацию в социальной и профессиональной среде.

The article deals with the theoretical and practical aspects of the professional formation of competencies zdorov'yazberezhennya future specialists during his training. Focused on the fact that the formation of health saving skills of future professionals is, above all, the formation of the corresponding value orientations and attitudes, active life of future professionals, their positive motivation for self-development and self-improvement, taking responsibility for their own health and self-realization in the social and professional environment.

Розглянуто досвід формування здорового способу життя молоді в країнах Євросоюзу. Акцентовано увагу на тому, що ця діяльність спрямована на розв’язання оздоровчих і суспільних проблем, що мають на меті розробку відповідних профілактичних програм щодо підвищення рівня свідомості, надання відповідної допомоги усім групам ризику, пропагування довіри та толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих та осіб зі шкідливими залежностями та звичками.

Рассмотрен опыт формирования здорового образа жизни молодежи в странах Евросоюза. Акцентировано внимание на том, что эта деятельность направлена на решение оздоровительных и общественных проблем, имеющих целью разработку соответствующих профилактических программ по повышению уровня осознанности, предоставления соответствующей помощи всем группам риска, пропаганде доверия и толерантного отношения к ВИЧ-инфицированным и лицам с вредными зависимостями и привычками.

The article reviews the experience of healthy lifestyle youth in EU countries. The attention is given to the fact that this activity is aimed at solving health and social problems, aimed at developing of appropriate prevention programs to increase awareness regarding the provision of appropriate assistance to all risk groups, promoting trust and tolerance towards HIV-infected people and people with dependence and harmful habits.

Наголошено на ролі людини у відновленні та розвитку життєвих ресурсів, прийняттю на себе відповідальності за власне здоров’я, потребу здорового способу життя. Акцентовано увагу на тому, що стратегія реалізації профілактичних програм по запобіганню ВІЛ-інфікування, наркоманії й алкоголізму серед студентської молоді має передбачати, насамперед: диференційований аналіз за соціальними групами та особистим ризиком щодо ВІЛ-інфікування, рівня наркозалежності та рівня алкогольної залежності; диференційований аналіз за місцем навчання; проектування на цій основі індивідуальних профілактичних програм.

Отмечено роль человека в восстановлении и развитии жизненных ресурсов, принятии на себя ответственности за собственное здоровье, потребность здорового образа жизни. Акцентировано внимание на том, что стратегия реализации профилактических программ по предотвращению ВИЧ-инфицирования, наркомании и алкоголизма среди студенческой молодежи должна предусматривать, прежде всего: дифференцированный анализ по социальным группам и личным рискам относительно ВИЧ-инфицирования, уровня наркозависимости и уровня алкогольной зависимости; дифференцированный анализ по месту учебы; проектирование на этой основе индивидуальных профилактических программ.

The article notes the human role in the reconstruction and development of vital resources, taking responsibility for their own health, the need for a healthy lifestyle. Focused on the fact that the strategy of prevention programs to prevent HIV infection, drug and alcohol abuse among college students should include, in particular: differential analysis by social group and personal risk of HIV infection, the level of drug and alcohol addiction level, differential analysis place of study, design, on this basis of individual prevention programs.

Мета дослідження - вивчення стоматологічного статусу дітей, які мають супутню соматичну патологію, для встановлення взаємозалежних кореляційних зв'язків. Для цього проведено клінічне спостереження за 460 дітьми віком 12 - 15 років: I група - діти з хронічним гастродуоденітом (90 осіб); II - діти з вегето-судинною дистонією (100 осіб); III - діти з хронічними захворюваннями верхніх дихальних шляхів (90 осіб); IV - діти з цукровим діабетом типу I (80 осіб), V - діти з дифузним нетоксичним зобом (100 осіб). Стоматологічний статус дітей оцінювати за індексами OHI-S, PMA, CPI, поширеністю та інтенсивністю карієсу зубів (КПВ), некаріозних уражень твердих тканин зубів та зубощелепних аномалій і деформацій. Висновки: найвища інтенсивність і поширеність карієсу зубів і захворювань тканин пародонта спостерігається у разі гастроентерологічної патології (відповідно 96,7 та 90,0 %). Ускладнення карієсу найчастіше спостерігаються в дітей із цукровим діабетом (62,5 %) та хворобами шлунково-кишкового тракту (44,4 %). Зубощелепні аномалії і деформації найбільш часто зустрічаються у дітей із ендокринопатією (приблизно у 66 %). Незадовільна гігієна ротової порожнини, а також відсоток каріозних та видалених зубів у структурі індексу КПВ вказує на необхідність удосконалення стоматологічної допомоги таким дітям. Перспективною є розробка диференційованих методів профілактики та лікування для дітей із поєднаною соматичною та стоматологічною патологією.

Молоді сіянці сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) у розсадниках часто зазнають ураження комплексом патогенних грибів, що спричиняють інфекційне вилягання. Водночас сосна на ранніх стадіях розвитку достатньо чутлива до дії посухи та інших абіотичних стресорів. Зважаючи на це, актуальним є пошук прийомів підвищення неспецифічної стійкості хвойних. Брасиностероїди знаходять широке застосування у рослинництві для підвищення росту та стійкості рослин до абіотичних і біотичних чинників. Проте їх вплив на стресостійкість деревних рослин і, особливо, хвойних майже не досліджений. Вивчено вплив фоліарної обробки сіянців сосни 24-епібрасинолідом (24-ЕБЛ) на їх ріст і стійкість до інфекційного вилягання та посухи. За нормального поливу чотириразове обприскування рослин 24-ЕБЛ в концентраціях 50 і 200 нМ посилювало їх ріст у висоту. Також під впливом брасиностероїду відзначалося підвищення вмісту хлорофілів і каротиноїдів у надземній частині рослин. Обробка рослин 24-ЕБЛ значно зменшувала їх ураженість інфекційним виляганням. За дії грунтової посухи (зниження вологості субстрату до 25 - 30 % від повної вологоємності) обробка рослин 24-ЕБЛ зменшувала пригнічення накопичення біомаси, сприяла збереженню оводненості, близької до контрольного варіанта, та помітно знижувала водний дефіцит. Фоліарна обробка сіянців сосни 24-ЕБЛ може розглядатися як ефективний прийом підвищення стійкості хвойних рослин до стресорів різної природи.

Розглянуто роль науки і наукових досліджень у сучасному світі, питання технології виконання наукового дослідження студентами і молодими науковцями. Докладно охарактеризовано проблеми методології та організації науково-дослідницької діяльності: визначення об'єкта і предмета, методології та методів дослідження, способи збирання інформації, оформлення результатів наукових пошуків у вигляді наукових, магістерських робіт, тез, статей, монографій.

Наголошено, що професійна діяльність фахівців відповідно до вимог ринку спричинила низку проблем, які передусім стосуються адаптації до реальних умов праці. Особливого значення при цьому набувають адаптивні чинники, зокрема щодо відповідальності за результати праці, здатності приймати самостійні рішення у виборі професій, вирішення проблемних ситуацій, окреслення цілей і мотивів професійної діяльності на всіх етапах професійного становлення з урахуванням вимог і потреб сучасного ринку. В умовах ринкових перетворень особливого значення набуває проблема професійної активності. Власне, це проблема здатності, яка характеризується насамперед рівнем активності і самостійності фахівця у процесі реалізації окреслених цілей і мотивів щодо вирішення складних професійних завдань на засадах міжособистісної співпраці. Успішна професійна адаптація і самореалізація молоді передбачає наполегливу і напружену працю, опанування сучасними особистісними професійними компетентностями, здатність до роботи в групі в умовах системного саморозвитку, готовність до ефективного професійного вибору під час освоєння сучасних соціально-економічних ролей. Реалізація професійно-педагогічної адаптації майбутнього фахівця грунтується насамперед на формуванні індивідуального стилю діяльності за умови, що вибір адаптивних чинників здійснюється шляхом аналізу його особистісного і професійного потенціалу, зіставлення професійно-особистісних орієнтацій і можливостей особистості щодо реалій педагогічної діяльності в умовах ринкових змін.