Доказан аналог доминантной эргодической теоремы для абсолютных сжатий в пространствах Орлича измеримых функций на положительной полуоси.

Індекс рубрикатора НБУВ: В162.7

Рубрики:

Міри. Інваріантні міри. Динамічні системи. Ергодичні теореми

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено аналіз сучасних поглядів на дерматогліфіку - як скринінговий метод діагностики та прогнозування гіпертонічної хвороби.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030 + Р410.09

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено поліморфізм гена мозкового натрійуретичного пептиду МНП (Т-381С), рівнів плазмової концентрації (МНП) та судинного натрійуретичного пептиду (СНП), внутрішньосерцевої та системної гемодинаміки у чоловіків з гіпертонічної хворобої (ГХ), що ускладнена хронічної серцевої недостатністю (ХСН) II А стадії. Встановлено, що у чоловіків, 40 - 60-ти років, носійство генотипу Т381Т гена МНП асоціюється з високою ймовірністю розвитку ХСН II А стадії на тлі ГХ, нижчими рівнями плазмової концентрації МНП і СНП, більш вираженими змінами структурно - функціональних показників міокарда.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-41 + Р415.160.23

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В213.36,022

Рубрики:

Рух. Тіло тверде. Порожнина. Заповнювач. Рідина

Шифр НБУВ: ДС50828 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Гострий перикардит є найпоширенішим проявом захворювань перикарда, що вражає осіб обох статей, і є важливою причиною захворюваності. Перикардит з перикардіальним випотом або без нього, що виникає в результаті ураження перикарда, є синдром посткардіальної травми. Посттравматичний перикардит особливо рідкісний, у літературі описано кілька випадків, а схема виникнення та патофізіологія недостатньо вивчені. У більшості зареєстрованих випадків посттравматичного перикардиту документують в історії пряму травму грудної клітки, спричинену зокрема кермом під час автомобільних аварій або механічним ушкодженням грудної клітки різного генезу. Запропоновано багато методів лікування запальних хвороб перикарда - від паліативних до радикальних. Найпоширенішими серед них є черезшкірна пункція перикарда, позаплевральна перикардіотомія, або фенестрація, часткова або субтотальна резекція перикарда. Вибір хірургічної тактики значною мірою залежить від спеціаліста, що його виконує, та клініки, в якій лікується травмований, а не від конкретної ситуації. Запальний перикардіальний синдром може бути встановлений за наявності не менш ніж 2 із 4 наведених критеріїв: перикардіальний грудний біль; перикардіальний шум; поява нової поширеної випуклої елевації сегмента ST, або депресії сегмента PR (у декількох відведеннях за винятком aVR та іноді V1) на електрокардіограмі; перикардіальний випіт (новий, або збільшення вираженості наявного за даними ехокардіографії та рентгенографії органів грудної порожнини). До додаткових ознак належить: зростання концентрації маркерів запалення (С-реактивного протеїну, швидкості осідання еритроцитів, лейкоцитоз) та маркери пошкодження міокарда (креатинфосфокіназа, тропонін I); ознаки запального процесу в перикарді при проведенні методів візуалізації (комп'ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії).