Розглянуто характеристику неврологічних симптомів і синдромів у залежності від рівня пошкодження мозкового стовбура, в тому числі його власних ядер та черепних нервів. Висвітлено типи центральних, сегментарних та периферичних порушень при інтра- та екстрастовбурових пошкодженнях. На основі етапів діагностичного пошуку детально розроблено принципи побудови топічного діагнозу - основи клінічної неврології.

У 12 тестованих були досліджені зміни частотно-амплітудних характеристик ЕЕГ, викликані термостимуляцією лівої кисті (занурення у ванночку із змінюваною водою; температура води 24 та 42 °C забезпечувала холодовий і тепловий впливи відповідно). Охолодження кисті призводило до збільшення потужності швидких коливань ЕЕГ, особливо в тім'яних і потиличних ділянках, а також у скроневих ділянках справа. Теплові впливи на терморецептори шкіри викликали збільшення потужності alpha- і theta-хвиль з найбільш помітним посиленням останнього компонента в лобових і правій скроневій ділянках. Обговорюються можливі механізми, відповідальні за модифікації ЕЕГ в умовах термостимуляції шкіри.

Висвітлено проблеми поетапної (превентивної) діагностики та лікування гострої та хронічної недостатності мозкового кровообігу. Проаналізовано ефективність гірудотерапії в комплексному проведенні первинної та вторинної профілактики гострого розвитку мозкового інсульту. Вивчено вплив антиоксидантів на адаптаційні механізми судинної системи мозку. Наведено основні відомості про механізми ураження нервової системи у разі порушень мозкового кровообігу. Визначено роль процесу пероксидного окиснення ліпідів і стану антиоксидантної системи крові в патогенезі порушень мозкового кровообігу, показники оксидантної та глутатіонової антиоксидантної систем крові у хворих в передінсультному стані, ефективність інформаційно-хвильової терапії в лікуванні хворих на дисциркуляторну енцефалопатію, а також акупунктурної рефлексотерапії за цереброваскулярних порушень. Розглянуто питання гістохімічної діагностики мозкових інсультів у гострому періоді у разі церебрального атеросклерозу та гіпертонічної хвороби. Розкрито патогенетичну роль і клінічне значення ренін-ангіотензинової системи у разі гострих порушень мозкового кровообігу.

Освещены проблемы поэтапной (превентивной) диагностики и лечения острой и хронической недостаточности мозгового кровообращения. Проанализирована эффективность гирудотерапии в комплексном проведении первичной и вторичной профилактики острого развития мозгового инсульта. Изучено влияние антиоксидантов на адаптационные механизмы сосудистой системы мозга. Приведены основные сведения о механизмах поражения нервной системы при нарушениях мозгового кровообращения. Определены роль пероксидного окисления липидов и состояния антиоксидантной системы крови в патогенезе нарушений мозгового кровообращения, показатели оксидантной и глутатионовой антиоксидантной систем крови у больных в прединсультном состоянии, эффективность информационно-волновой терапии в лечении больных дисциркуляторной энцефалопатией, а также акупунктурной рефлексотерапии при цереброваскулярных нарушениях. Рассмотрены вопросы гистохимической диагностики мозговых инсультов в остром периоде при церебральном атеросклерозе и гипертонической болезни. Раскрыты патогенетическая роль и клиническое значение ренин-ангиотензиновой системы в случае острых нарушений мозгового кровообращения.

Изучены дифференциальные особенности личностно-эмоциональных реакций больных диабетической энцефалопатией сравнительно с пациентами, которые страдают дисциркуляторной энцефалопатией недиабетического генеза в зависимости от стадии процесса. У больных диабетической энцефалопатией по отношению к пациентам с дисциркуляторной энцефалопатией недиабетического генеза отмечался более высокий уровень личностной тревожности. Как при сахарном диабете, так и без него уровень тревожности личностного характера уменьшался с прогрессированием энцефалопатии. Показатель реактивной тревожности преобладал у больных диабетической энцефалопатией и снижался со стадией развития энцефалопатии. Наличие энцефалопатий, особенно диабетического генеза, отображалось практически на всех сферах социального статуса больных, ухудшая качество жизни пациентов.

Досліджено особливості нейропсихологічного стану та його зміни під впливом препаратів Карведилол і Кратал у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію (ДЕ) II стадії. Обстежено 59 хворих на ДЕ II стадії, спричинену церебральним атеросклерозом (ЦА) або поєднанням ЦА з артеріальною гіпертензією (АГ), до та після лікування. Пацієнтів розподілили на дві групи: I групу становили 33 хворих на ДЕ II стадії на тлі ЦА, II - 26 хворих на ДЕ II стадії на тлі поєднання ЦА з АГ. Контрольна група включала 12 осіб без ознак захворювань внутрішніх органів та клінічних ознак цереброваскулярних порушень, зіставлених за віком з пацієнтами I та II груп. Когнітивні розлади вивчено за патопсихологічною методикою Шульте в модифікації Ф. Д. Горбова та текстом "Запам'ятовування 10 слів" за Ф. Є. Рибаковим, а також за методикою когнітивних викликаних потенціалів із використанням багатофункціонального комп'ютерного комплексу "Нейро-МВП" (Росія). У хворих на ДЕ II стадії на тлі поєднання ЦА з АГ під дією препаратів Карведилол і Кратал спостережено вірогідне зростання показників уваги, короткочасної та довготривалої пам'яті та вірогідне зменшення латентного періоду компонента Р300.

Узагальнено на підставі сучасних даних літератури та власних досліджень відомості щодо патогенезу виникнення ускладнень центральної нервової системи у разі цукрового діабету. Наведено результати досліджень механізмів, покладених в основу розвитку діабетичної енцефалопатії. Розглянуто роль у патогенезі діабетичної енцефалопатії глюкозотоксичності, дефіциту міоінозитолу, активації сорбітолового шляху, посилення неферментативного глікозилювання білків, змін у системах про- та антиоксидантного захисту, ендотеліальної дисфункції, гіпоксії на тлі порушень вуглеводного, ліпідного, білкового обміну тощо.

Проведено аналіз методів прогнозування вартості інформаційного забезпечення та запропоновано варіант розрахунку вартості інформаційного забезпечення та вибору варіанта інформаційного забезпечення станцій радіомоніторингу на основі показника питомої вартості.

Проведено аналіз питання поєднання навігаційних систем із знімальними та визначено важливі проблеми фотограмметричного виробництва. Запропоновано застосування GPS при аерофотозніманні, що призводить до зменшення кількості наземних опорних точок для картографування та допомагає визначити положення центру проекції знімальних камер.

Інсульт є вік-залежним захворюванням, тому зазвичай розвивається на тлі існуючої соматичної патології, яка може впливати на його перебіг, ступінь відновлення неврологічних функцій, ефективність і швидкість реабілітації, що зумовлює зростання прямих і непрямих витрат на лікування та утримання хворих, які перенесли інсульт. Розглянуто результати досліджень останніх років щодо зв'язку коморбідності з ризиком і наслідками гострих порушень мозкового кровообігу, наведено їх клінічне і патофізіологічне обгрунтування.

Обследованы 69 больных вегетососудистой дистонией с артериальной гипертензией и 27 практически здоровых лиц, которые не отличались по возрасту от группы обследованных больных. Определено, что при вегетососудистой дистонии с артериальной гипертензией на сосуды преобладает бомбезинергическое влияние с параллельным статистически достоверным, сравнительно с контрольной группой, повышением в плазме крови концентрации ангиотенизна II и повышением активности ангиотензинпревращающего фермента. Полученные данные свидетельствуют о напряжении ренин-ангиотензиновой системы и развитии эндотелиальной дисфункции у данной категории больных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-7 + Р625-52 + Р627-52

Рубрики:

Цукровий діабет

Хвороби периферичної нервової системи

Хвороби центральної нервової системи

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23 + Р625

Рубрики:

Цукровий діабет

Хвороби периферичної нервової системи

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Оцінка стану церебральної гемодинаміки за допомогою транскраніальної доплерографії в середніх мозкових артеріях у хворих на інсульт є досить ефективною. Цей метод дає можливість оцінити локальне, регіональне і сумарне кровонаповнення мозку, рівень колатерального кровообігу. Отримані дані можуть бути використані для прогнозу перебігу і вибору ефективного лікування хворих на мозковий інсульт.

На підставі клінічних і нейровізуалізаційних методів дослідження виявлено, що важкість стану в найгострішому періоді інсульту є важливим фактором, що впливає на відновлення пошкоджених функцій. Також суттєвими чинниками, що в першу чергу визначають відновлення, є: час від початку надання спеціалізованої медичної допомоги, локалізація та розміри вогнища, вираженість набряку головного мозку, зміщення серединних структур і гостра оклюзійна гідроцефалія.

Вивчено комплексні показники імунного статусу Т-, В, та А-ланки системи імунітету у хворих на ішемічний інсульт у гострому періоді. У хворих виявлено зміни всіх трьох ланок імунітету. Суттєві зрушення показників Т-клітинної ланки системи імунітету пов'язані з порушенням автономної саморегуляції імунних реакцій та формуванням автоімунних розладів. Встановлено зростання імунних комплексів малих і середніх розмірів, зниження захватної та поглинальної здатностей поліморфноядерних нейтрофілів та резерву бактерицидної активності фагоцитувальних клітин.

Вивчено показники пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та вмісту інсуліну і катехоламінів в еритроцитах периферичної крові у 47-ми хворих на ішемічний інсульт у разі церебрального атеросклерозу. Проаналізовано зміни показників під час традиційної комплексної терапії та лікуванні з включенням мілдронату. Показано зв'язок між підвищенням рівня ПОЛ та зменшенням гормонотранспортних властивостей еритроцитів у хворих на ішемічний інсульт у гострому періоді. Доведено ефективність лікування мілдронатом.

На підставі даних літератури узагальнено відомості щодо патогенезу виникнення ускладнень з боку нервової системи в разі цукрового діабету.

Наведено клінічні, біохімічні та гістохімічні критерії діагностики передінсультних станів у випадку церебрального атеросклерозу та гіпертонічної хвороби. Показано необхідність включення до комплексного лікування хворих лікарських препаратів з антиоксидантною активністю.

Вивчено особливості клінічного перебігу діабетичних енцефалопатій (ДЕ) залежно від стадії та типу основного захворювання в 71-го хворого на цукровий діабет (ЦД). Клінічна симптоматика ДЕ виявилася поліморфною і залежала від типу ЦД. У I стадії ДЕ переважала суб'єктивна клінічна симптоматика з подальшим поглибленням об'єктивних даних у II стадії і тяжкими неврологічними та психічними порушеннями в III стадії захворювання. У клінічній картині ДЕ у хворих на ЦД І типу домінував вестибуломозочковий, псевдобульбарний синдром та неврозоподібні розлади, у той час як у пацієнтів із ЦД ІІ типу часто діагностувались екстрапірамідні розлади й психоорганічний синдром.

У 30 хворих на алкогольну енцефалопатію I стадії оцінено стан вегетативної нервової системи та церебрального кровообігу з детальним вивченням цереброваскулярної рективності за допомогою доплерографії. Встановлено переважання симпатичного тонусу та зміни вегетативного забезпечення діяльності на тлі зниження цереброваскулярного резерву практично у всіх обстежених хворих. В усіх пацієнтів в анамнезі виявлено церебральні судинні пароксизми, що свідчить про тимчасові зриви авторегуляції мозкового кровотоку.