Розглянуто питання ролі жирової тканини в формуванні різних фенотипів синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ). Вивчено рівні адипоцитокінів у жінок із СПКЯ залежно від наявності ожиріння. Виявлено дисфункцію жирової тканини у пацієнток із СПКЯ як з ожирінням, так і з нормальною масою тіла.

Розглянуто питання збереження та відновлення репродуктивного здоров'я у жінок з метаболічним синдромом (МС) шляхом розробки, обгрунтування й апробації системи надання медичної допомоги зазначеному контингенту пацієнток на основі встановлення взаємозв'язків між порушеннями репродуктивного здоров'я та функціональним станом гіпофізарно-яєчникової і гіпофізарно-наднирникової систем, морфо-функціональними особливостями молочних залоз та ендометрію та гомеостазом аутокринно-паракринної регуляції жирової тканини. Виділено фактори ризику розвитку МС. Встановлено, що у пацієнток з МС спостерігається синдром полікістозних яєчників та безплідність, а також високий рівень гіпероліферативних процесів ендометрію та доброякісних захворювань молочних залоз. Виявлено суттєвий взаємозв'язок між збільшенням кількості інтраабдомінальної жирової тканини та розвитком її дисфункції. Доведено, що зміни рівнів адипокінів та інсуліну можуть бути маркерами ранньої діагностики гормонозалежних гіперпластичних процесів у пацієнток репродуктивного віку з МС. Удосконалено методи діагностики гінекологічної патології та запропоновано програму модифікації способу життя з використанням корекції харчового статусу, дозованих фізичних навантажень і патогенетично обгрунтованої терапії.

Розглянуто механізми впливу метаболічного синдрому та пов'язаної з ним дисфункції жирової тканини на розвиток гіперпроліферативних процесів ендометрія. Надано результати апробації розробленої програми модифікації способу життя, яка сприяє зменшенню маси жирової тканини в абдомінальній області, підвищуючи якість життя та сприяючи збереженню у жінок з даною патологією репродуктивного потенціалу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.56 + Р415.2-37

Рубрики:

Фізіологія і патологія менструального циклу

Хвороби обміну речовин

Шифр НБУВ: Ж101004 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблеми діагностики трофобластичної хвороби в практичній діяльності лікаря акушера-гінеколога. Доведено, що виникнення цієї патології залежить від багатьох факторів, зокрема важливу роль відіграє патогенетична схильність. В представленому дослідженні вивчалися особливості диференційної діагностики трофобластичної хвороби на ранніх етапах розвитку за допомогою ультразвукового та патогістохімічного досліджень. Доведено, що ці дослідження відіграють важливу роль в розрізненні молярної та маткової вагітностей. Наведено клінічний випадок, в якому відзначено розбіжності в діагнозах вагітної пацієнтки. Відзначено необхідність дотримання сучасних принципів медичної етики та деонтології (інший апарат, "інші очі" дослідника). Зазначено, що інтерпретацію випадків з патологією малих термінів вагітності повинні здійснювати лікарі-діагности спільно з лікарями-гінекологами, які мають достатній досвід та спеціальну підготовку з проблем трофобластичної хвороби. При цьому дані ультразвукового дослідження в динаміці та результати клініко-лабораторних досліджень повинні обов'язково враховуватись у комплексі. Гістологічні дослідження мають проводити лікарі в спеціалізованих закладах (онкоцентри, наукові заклади 4-го рівня). Зі збільшенням кількості вагітних жінок після лікування безпліддя, в тому числі методами допоміжної репродукції, схожі випадки з різних причин можуть траплятися частіше. Тому лікарям, яким довірено спостерігати та лікувати таких пацієнток, слід завжди враховувати суттєві морально-психологічні та, можливо, додаткові юридичні аспекти, виникнення яких найчастіше можна передбачити і попередити.

Розглянуто сучасну класифікацію аномальних маткових кровотеч, представлено огляд існуючих методів діагностики та лікування даної патології у жінок репродуктивного віку. Запропоновано алгоритми діагностики та лікування цього патологічного стану з урахуванням даних доказової медицини, а також особливостей системи охорони здоров'я в Україні.

Проведено комплексне клінічне обстеження стану репродуктивного здоров'я у 33 жінок репродуктивного віку з синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ), 35 жінок з метаболічним синдромом (МС) і 54 здорових пацієнток, що склали групу контролю. З'ясовано питання патофізіологічних зв'язків між такими компонентами метаболічного синдрому, як ожиріння, порушення карбогідратного метаболізму, дисліпідемії та артеріальної гіпертензії. Показано, що основною патогенетичною ланкою взаємозв'язку зазначених компонентів є інсулінорезистентність та компенсаторна гіперінсулінемія. Висновки: за умов розвитку МС з клінічно вираженою гіперінсулінемією сироваткові рівні ІЛ-6 мають тенденцію до зростання, що може вказувати на роль системного запалення як вагомої ланки в генезі цієї метаболічної патології. При цьому провідним механізмом розвитку МС є порушення карбогідратного метаболізму у вигляді гіперінсулінемії, що може патогенетично взаємопов'язувати ожиріння, артеріальну гіпертензію та дисліпідемію.

Оптимизация хирургического лечения пролапса женских половых органов (ЖПО). Проанализирован десятилетний опыт выполнения реконструктивных операций на влагалище с использованием синтетических сетчатых протезов из пролена Gynemesh Soft (слингов) у 194 женщин в возрасте от 42 до 76 лет по поводу пролапса ЖПО. Влагалищная экстирпация матки выполнена у 93 (47,9 %) женщин, по поводу полного выпадения матки - у 43 (22,2 %), лейомиомы матки - у 26 (13,4 %), рецидивирующих декубитальных язв - у 9 (4,6 %), патологии шейки матки - у 9 (4,6 %), гиперпластических процессов в эндометрии в период менопаузы, подтвержденных по результатам гистологического исследования - у 6 (3,1 %). У 101 (52,1 %) пациентки проведено хирургическое лечение пролапса ЖПО с использованием синтетических слингов без предварительной гистерэктомии. Проанализированы типичные осложнения хирургического вмешательства. По данным активного мониторинга, осложнения выявлены у 5,2 % пациенток, в том числе у 8 (4,1 %) - эрозия влагалища после установки систем Prolift posterior, у 1 (0,5 %) - пролапс протеза в мочевой пузырь после применения системы Prolift anterior, у 1 (0,5 %) - рецидив пролапса после установки системы Prolift total. Выводы: профилактикой осложнений является точное соблюдение технологии установки имплантата c соблюдением рекомендаций: соответствие площади сетки площади пролабирующей слизистой оболочки, отсутствие натяжения при установке протеза, расположение протеза субфасциально, фиксация сетки в целях предупреждения ее смещения, назначение адекватной адъювантной терапии после операции.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714.1

Рубрики:

Пухлини матки

Шифр НБУВ: Ж24977 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.59 + Р715-52

Рубрики:

Клімактеричний період. Менопауза

Жіночі хвороби

Шифр НБУВ: Ж101004 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.032

Рубрики:

Маткові кровотечі

Шифр НБУВ: Ж101004 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запальні захворювання органів малого таза (ЗЗОМТ) - узагальнююче поняття, яке включає інфекційно-запальні ураження ендометрія, маткових труб і яєчників. ЗЗОМТ є однією з основних причин звернень жінок репродуктивного віку до гінекологів, а за відсутності лікування - причиною порушення репродуктивної функції, синдрому хронічних тазових болів, ектопічної вагітності. Представлено огляд актуальних клінічних настанов щодо діагностики та загальних лікувальних підходів ЗЗОМТ. Проведено детальний аналіз даних сучасних наукових досліджень, присвячених зміні структури збудників ЗЗОМТ та особливостям їх перебігу в сучасних умовах. Незважаючи на провідну роль інфекцій, що передаються статевим шляхом, велике значення в патогенезі цієї патології належить умовно-патогенній флорі. До особливостей клінічного перебігу ЗЗОМТ належить зростання частоти рецидивних форм зі стертою симптоматикою. Зазначені особливості пов'язані зі зростаючим у всьому світі феноменом антибіотикорезистентності. Наведені дані звіту Європейської мережі нагляду за стійкістю до протимікробних препаратів при Європейському центрі з профілактики і контролю захворювань "Нагляд за антибіотикорезистентністю 2017" про розповсюдженість стійкості до найбільш застосовуваних протимікробних препаратів серед основних клінічно значущих умовно-патогенних бактерій. За даними звіту, неспецифічні бактеріальні збудники ЗЗОМТ в європейському регіоні показують досить високі темпи розвитку антибіотикорезистентності. Водночас досвід багатьох країн яскраво демонструє ефективність стратегії контролю протимікробної терапії, одним із основних принципів якої є застосовування мікробіологічних досліджень за будь-якої можливості при прийнятті рішення про антибактеріальну-терапію. Таким чином, незалежно від того, чи є представник умовно-патогенної флори безпосередньою причиною тяжкого перебігу ЗЗОМТ або вторинною на фоні попереднього ураження інфекціями, що передаються статевим шляхом, його ідентифікація і визначення антибіотикочутливості є критичним для ефективного лікування особливо важких форм ЗЗОМТ з огляду на поширеність антибіотикорезистентності.

Цель исследования - сравнение в условиях реальной клинической практики выраженности снижения эндометриоз-ассоциированной боли при применении дидрогестерона на протяжении 6 месяцев в двух разных режимах терапии: пролонгированном циклическом и непрерывном. Результаты исследования "ОРХИДЕЯ" продемонстрировали эффективность применения дидрогестерона в уменьшении выраженности эндометриоз-ассоциированной тазовой боли. Терапия дидрогестероном способствовала уменьшению хронической тазовой боли и тяжести дисменореи, а также улучшала качество жизни и сексуальное благополучие пациенток. Подтвержден благоприятный профиль безопасности дидрогестерона в условиях реальной клинической практики, особенно в пролонгированном циклическом режиме, поскольку при нем не наблюдалось прорывных кровотечений в отличие от непрерывного режима терапии. Полученные данные позволяют рассматривать дидрогестерон как подходящий препарат для длительного лечения эндометриоза с возможностью персонализации терапии в зависимости от текущих потребностей пациентки.