Надані матеріали порівнювальної оцінки уловлюючої здатності різних способів, що використовуються при бактеріологічній оцінці повітря в птахівничих приміщеннях.

Показано, що пептидний біорегулятор вермілат здатний збільшувати багато-та великооплідність тварин. Він не має ембріотоксичної дії, протягом 4-х поколінь не встановлено його таратогенну дію.

Наведено дані про вплив пептидного біорегулятора вермілату на репродуктивні функції тварин і виявлено здатність препарату стимулювати їх багато- та великоплідність. Уперше досліджено ембріотоксичність вермілату та його тератогенність. Показано, що лише доза, яка майже в 4000 разів перевищує мінімально ефективну, проявляє помірну ембріотоксичну дію препарату за відсутності будь-якого тератогенного ефекту.

Визначено вплив деяких цитостатиків ("Метотрексат", "Дакарбазин", 5-"Фторурацил", "Циклофосфан", "Цисплатин") у разі ендолімфатичних інфузій на морфологічні показники крові собак за різноманітних схем застосування.

Вивчено токсичну дію нітрату натрію на організм тварин. Установлено, що нітратна інтоксикація впродовж одного - шести місяців характеризується достовірним збільшенням змісту проміжних продуктів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) у крові. У перший - третій місяці спостерігається активація супероксиддисмутази. Зміни ПОЛ та антиоксидантного захисту в крові тварин, підданих дії токсичної дози нітрату натрію, є подібними до таких в інших тканинах і свідчать про системний характер перекисних механізмів нітратної інтоксикації.

Розглянуто питання підвищення імунної активності вакцини "БЕШИФОРМ". Вивчено окремі показники імунного статусу організму тварин під сумісним впливом імунних стимуляторів і вакцини.

Проаналізовано епізоотологічну ситуацію з лейкозу великої рогатої худоби в Україні та на Полтавщині, методи оздоровлення і діагностики.

Проаналізовано існуючі методи оздоровлення стада великої рогатої худоби від лейкозу згідно з діючою інструкцією та рекомендаціями професора Л.І. Нагаєвої, спрямованими на оздоровлення за допомогою комплексних методів із застосуванням рідкої адсорбованої інактивованої вакцини проти лейкозу великої рогатої худоби та використанням РІД-негативних телят, одержаних від лейкозних корів для відтворення стада. Наведено метод оздоровлення стада від лейкозу в Австралії з використанням ELISA тесту у процесі дослідження молока та сироватки крові.

Досліджено особливості морфології грудних спинномозкових вузлів статевозрілих гусей. Виявлено закономірності динаміки лінійних морфометричних параметрів потиличної поверхні черепа ВРХ залежно від віку та статі. Викладено результати біохімічних досліджень сироватки крові ВРХ з метою виявлення патологій і збалансування раціонів за змістом протеїну, сахаро-протеїнового співвідношення, мінераних речовин і вітамінів. Визначено вплив НВЧ-поля на токсичність продуктів харчування. Досліджено особливості хімічного складу та властивостей молока корів після отелення. Вивчено поширення кнемідокоптозу курей у приватних господарствах Полтавської області.

Наведено результати дослідження чутливості грибів роду Mucor та Aspergillus до речовин, що мають рослинне походження (відвар трави ехінацеї пурпурової, екстракт ехінацеї рідкий, настоянка ехінацеї, ефірна олія базиліку, монарди, евгенол). У літературі наведено численні дані щодо імуностимулювальної та бактерицидної дії вищезазначених речовин, однак дані стосовно їх фунгіцидних властивостей висвітлені недостатньо. Дослідження проводили за допомогою стандартного диско-дифузійного методу. Використовували препарати ехінацеї пурпурової та ефірні олії з аптекарської мережі. Речовини рослинного походження є перспективними для використання у ветеринарії як альтернатива антибіотикам і дезінфектантам одночасно. Зокрема, ефірні масла та їх компоненти можуть бути використані для сонації повітря птахівничих приміщень як дезінфікаційні засоби, а також, як речовини анаболічної та імуностимулювальної дії.

Наведено дані про знезараження ковбасних виробів НВЧ-хвилями. Встановлено, що на зменшення кількості мікроорганізмів у ковбасних виробах впливають режим потужності мікрохвильової печі та час обробки зразків. Визначено, що час обробки проби має більш значний вплив на зменшення кількості мікроорганізмів у ній, аніж вибраний режим потужності мікрохвильової печі. Тривале опромінення виробів НВЧ-хвилями (протягом 3-х хв) сприяє знищенню більшої кількості мікроорганізмів, але мінімальний час (1 хв) достатній для зменшення кількості мікрофлори ковбасного виробу сумнівної свіжості для того, щоб вважати його не шкідливим для організму людини після знезараження.

Наведено дані щодо показників якості та безпеки курячих яєць, які виробляє ПАТ "Полтавська птахофабрика". Досліджено яйця на вміст токсичних елементів, таких як: свинець, кадмій, ртуть, мідь, цинк, миш'як, а також антибіотиків. Визначено вміст жиру у жовтку та каротиноїдів. Проведено органолептичні дослідження та овоскопію. Встановлено, що яйця курячі, які надійшли з ПАТ "Полтавська птахофабрика", за показниками якості відповідають показникам чинних нормативних документів.

Наведено дані щодо моніторингу серед стада великої рогатої худоби тварин з патологією ураження копитець в агрофірмі "Маяк" за останні роки. Виявлено, що патологія копитець неінфекційного характеру становила до 30 % від загальної кількості уражених копитець, а у 70 % спостерігалось ураження копитець інфекційної патології - некробактеріоз. Серед молодняку великої рогатої худоби 8 - 17-місячного віку некробактеріоз спостерігався у 2013 р. у 3,6 % тварин з 406, а у 2015 р. - 2,9 % з 617 тварин. Встановлено, що середній вік тварин, хворих на некробактеріоз, становить 6 - 7 років, з 939 хворих 190 - 20,2 %, а це - високопродуктивні тварини.

Наведено дані щодо аналізу дії дезінфекційного засобу на основі полігексаметиленгуанідіну гідрохлориду (ПГМГ-ГХ) на санітарно-показникові мікроорганізми та білих мишей. Встановлено, що фенольний коефіцієнт "ПінаСепт" відносно S. aureus, E. coli становить 7,4 та 5,9. Окрім цього "ПінаСепт" проявляє виражену дезінфікуючу активність, під час проведення щоденної аерозольної обробки протягом 14 днів препарат є біобезпечний для організму лабораторних мишей, що доведено на основі клінічних та патологоанатомічних досліджень.

Наведено дані щодо аналізу змін до кримінально-процесуального законодавства України в питаннях правових підстав проведення експертиз та порядку залучення експертів ветеринарної медицини. Встановлено, що зміни до кримінально-процесуального законодавства України в питаннях правових підстав проведення експертиз та порядку залучення експертів ветеринарної медицини показує систематичне наближення нормативно-правової бази України в кримінальному процесі до міжнародних норм і стандартів, і спрямовані на досягнення максимального рівня неупередженості з боку учасників кримінального судочинства.

Мета статті - надати актуальну на сьогоднішній день таксономічну класифікацію порядку Chlamydiales та детально роз'яснити терміни: "Chlamydia-related bacteria (CRB)" (хламідієспоріднені бактерії), "Chlamydia-like organisms (CLO)" (хламідієподібні організми), "environmental chlamydiae" (екологічні хламідії, хламідії довкілля). Використано такі методи дослідження: системний аналіз доступних наукових джерел, історичний метод (для вивчення виникнення, формування та розвитку таксономії хламідійних видів у хронологічній послідовності), емпіричний метод (щодо комплексної оцінки сучасного стану об'єкта дослідження), абстрактно-логічний - для уточнення суті основних понять та графічне відображення даних. Внаслідок розвитку молекулярної біології за останні 15 років класифікація хламідій зазнала істотних змін і має тенденцію до подальшого вдосконалення. Узагальнено історичний досвід і найбільш важливі зміни в таксономії порядку Chlamydiales за останні роки. Ускладнення сучасної класифікації бактерій порядку Chlamydiales свідчить про накопичені знання щодо нових представників цієї групи мікроорганізмів. На сьогодні до порядку Chlamydiales входять 9 родин: Chlamydiaceae, Waddliaceae, Parachlamydiaceae, Criblamydiaceae, Simkaniaceae, Candidatus Clavochlamydiaceae, Candidatus Rhabdochlamydiaceae, Candidatus Piscichlamydia, Candidatus Parilichlamydiaceae, чотири з яких перебувають у статусі кандидатів. До родини Chlamydiaceae, роду Chlamydia тепер належать 14 видів бактерій (Chlamydia abortus, Chlamydia avium, Chlamydia caviae, Chlamydia felis, Chlamydia gallinacea, Chlamydia muridarum, Chlamydia pecorum, Chlamydia pneumoniae, Chlamydia psittaci, Chlamydia suis, Chlamydia trachomatis, Candidatus Chlamydia ibidis, Candidatus Chlamydia sanzinia, Candidatus Chlamydia corallus), три з яких перебувають у статусі кандидатів. Родини: Waddliaceae, Parachlamydiaceae, Criblamydiaceae, Simkaniaceae, Ca. Clavochlamydiaceae, Ca. Rhabdochlamydiaceae, Ca. Piscichlamydia, Ca. Parilichlamydiaceae з їх численними представниками називають хламідієспорідненими бактеріями, або хламідієподібними організмами, через їх генетичну і фенотипову подібність та філогенетичну відокремленість від родини Chlamydiaceae. Представлено актуальну таксономічну класифікацію порядку Chlamydiales та надано детально роз'яснено терміни: "Chlamydia-related bacteria (CRB)" (хламідієспоріднені бактерії,) "Chlamydia-like organisms (CLO)" (хламідієподібні організми), "environmental chlamydiae" (екологічні хламідії, хламідії довкілля). Надана інформація може бути використана в наукових дослідженнях, впроваджена в навчальний процес при підготовці спеціалістів у галузі ветеринарної медицини, а також використовуватися практикуючими лікарями ветеринарної медицини задля покращення лікування та профілактики хламідіозів тварин та людини.

Надано оновлену і узагальнену інформацію щодо хламідійних інфекцій як свійських, так і диких видів тварин, з акцентом на захворюваннях, які спричиняють ті чи ті види хламідій та їх зоонозного потенціалу. Дати роз'яснення, щодо розширення кола господарів для різних видів хламідій та хламідіє-споріднених організмів. Хламідії надзвичайно розповсюджені по всьому світу, вони викликають широкий спектр захворювань різних органів та систем. Хламідії охоплюють значне коло хазяїв: найпростіших, членистоногих, риб, птахів, диких тварин худоби, домашніх тварин, людини, тощо. Хламідії добре адаптуються і розмножуються в епітеліальних клітинах слизових оболонок респіраторної системи, сечостатевої системи, системи органів травлення, і в клітинах ретикуло-ендотеліальної системи. Характер патологічних змін, спричинених хламідіями залежить від видів хламідій, їх тропізму та шляху інфікування. Широкий діапазон господарів, що може бути інфікований, та різноманітність клінічних проявів ускладнює стандартизацію діагностичних підходів для цих патогенів. Спостережено розширення кола господарів для відомих видів та з'являються нові види, що становлять загрозу для здоров'я тварин та людини. Збільшилась і кількість видів, які несуть потенційну зоонозну загрозу, на що необхідно зважати власникам домашніх тварин, робітникам сільського господарства та іншим людям, які мають безпосередній контакті з тваринами. Представлено оновлену й узагальнену інформацію щодо хламідійних інфекцій як свійських, так і диких видів тварин, з акцентом на захворюваннях, що викликають ті чи ті види хламідій та їх зоонозного потенціалу. Надано роз'яснення щодо розширення кола господарів для різних видів хламідій та хламідіє-споріднених організмів. Надана інформація може бути використана в наукових дослідженнях, впроваджена в навчальний процес при підготовці спеціалістів у галузі ветеринарної медицини, а також використовуватися практикуючими лікарями ветеринарної медицини з метою покращання лікування та профілактики хламідіозів тварин та людини.

Індекс рубрикатора НБУВ: П545.181.21 + П545.11

Рубрики:

Силосовані корми

Аналіз і оцінювання кормів

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ