Наведено інформацію щодо особливостей інфузійної терапії у випадку акушерських кровотеч із застосуванням розчинів гідроксиетильованого крохмалю 200/0,5 і 450/0,7.

Представлено результати комплексного дослідження морфофункціонального стану стінки сечового міхура, часток простати і про- та антиоксидантної систем відразу після дії холоду, яке проводилося в експерименті на 21 статевозрілих щурах-самцях, масою 160 - 180 г (7 тварин - контрольна група). У досліджуваних структурах виявлено реактивно-дистрофічні зміни, за біохімічними даними - активацію перекисних процесів.

На 42 білих щурах проведено гістологічне та електронно-мікроскопічне дослідження легеневої тканини в контрольній групі та у разі змодельованого гострого панкреатиту (ГП) на 12, 24, 48, 72 та 96 год після його відтворення в експерименті та після медикаментозної корекції цитофлавіном. Встановлено, що у легенях щурів з експериментально відтвореним (ГП) розвиваються і поступово посилюються явища альтерації легеневої паренхіми: виникають мікроателектази, гіаліномембраноз, мікротромбоз судин гемомікроциркуляторного русла, в судинах легень та паренхімі з'являються скупчення нейтрофільних лейкоцитів та альвеолярних макрофагів, кількість яких збільшується в колабованих ділянках легень. Вже в перші 48 год експерименту в процесі лікування цитофлавіном під час дослідження легеневої тканини у просвіті альвеол візуалізуються лише невеликі фрагменти "гіалінових мембран", відмічено домінування альвеолярних макрофагів у просвіті альвеол і зменшення поліморфноядерних лейкоцитів у стромі та просвіті альвеол. Тобто, застосування цитофлавіну під час медикаментозної корекції ГП зменшувало руйнівний вплив ендогенної інтоксикації та гіпоксії на гемомікроциркуляторне русло та морфологічну картину респіраторного відділу легень у разі експериментально відтвореного ГП.

Досліджено ультраструктурні зміни у фільтраційному бар'єрі нирки після дії холодового фактора в середні терміни відновного періоду. На 14-ту добу виявлено зменшення набрякових змін. Ядра ендотеліоцитів клубочкових капілярів видовжені, хроматин нерівномірно розміщений, каріолема має чіткі контури та багато неглибоких інвагінацій. Перинуклеарний простір розширений. Апарат Гольджі має вигляд розширених вакуолей зі світлим вмістом. Мітохондрії овальної форми, з розширеними кристами, електроннощільним матриксом, окремі з них мають просвітлення. Базальна мембрана нерівномірно розширена. На 21-шу добу спостерігається значне покращення, що свідчить про зворотність пошкодження в клітинах.

На моделях стресових та аспіринових виразок шлунка в щурів морфологічними дослідженнями вивчено протективну антиульцерогенну дію препарату з нагідок лікарських - "Калефлон". Встановлено, що профілактичне введення калефлону попереджує порушення мікроциркуляції в слизовій оболонці шлунка та зменшує кисневе голодування тканин.

Кровоносне русло м'язово-кишкового нервового сплетення стравоходу досліджено на 18-ти котах з використанням ін'єкційних методів, а адренергічні волокна - за методом Фалька - Хіларпа в модифікації Є. М. Крохіної. Виявлено покрученість і звуження артеріальних судин, яке досягало максимуму до 7-ї доби досліду. Звуження судин призвело до зменшення площі поперечного перерізу просвіту судин, ємності кровоносного русла, яка припадає на один нейроцит і площі капіляро-нейроклітинних відношень. Відновлення кровотоку починається з 7 - 15-ї доби експерименту. У функціонуванні адренергічних нервових структур спостережено динамічні зміни: від зменшення активності флуоресценції та кількості специфічних нервових волокон на кінець 1 - 3-ї доби досліду до повного їх відновлення на 15-ту добу після оперативного втручання.

За допомогою електронної мікроскопії вивчено ультраструктурні зміни гемокапілярів і лімфатичних капілярів підшлункової залози під впливом синтетичних нейропептидів у 48-ми котів під час експериментального гострого панкреатиту. Встановлено значні позитивні морфологічні зміни гемокапілярів і лімфатичних капілярів у групі тварин, які одержували даларгін.

Зазначено, що незважаючи на великий вибір сучасних медикаментозних засобів і методик лікування болю, проблема післяопераційного знеболювання посідає одне з провідних місць у лікуванні хворих в гінекологічній практиці. Для подолання післяопераційного болю традиційно використовують наркотичні анальгетики, однак побічні ефекти цих препаратів вимагають застосування альтернативних методик для лікування больового синдрому в післяопераційний період. Тому на сьогодні у комплексному підході до подолання післяопераційного болю перевагу надають анальгетикам, що не належать до наркотичних засобів, у поєднанні з анальгетиками периферійної дії - нестероїдними протизапальними препаратами. Мета дослідження - оцінка ефективності та безпечності застосування декскетопрофену трометамолу у післяопераційному знеболюванні пацієнток після трансвагінальної гістеректомії (ТВГ). За результатами дослідження введення декскетопрофену трометамолу після ТВГ забезпечує стабільне, ефективне та тривале знеболювання; зменшує потребу в наркотичних анальгетиках і не спричинює побічних ефектів, що властиві наркотичним анальгетикам.

У 235 хворих на цукровий діабет 2 типу, ускладнений діабетичною дистальною симетричною поліневропатією (ДДСП), проведено електронейроміографічне (ЕНМГ) тестування периферійних нервів, на підставі даних якого розраховано два інтегральні показники (ІП), що містять інформацію про функціональний стан аксону (ІП-1) та мієліну (ІП-2) всіх досліджуваних нервів. У хворих з I стадією ДДСП, у яких маніфестує ІП-1, паралельно в нервових волокнах відзначаються морфологічні ознаки затримки аксонного транспорту, деструкція нейротрубочок і збільшення кількості нейрофіламентів зі збереженням структури мієліну. Нейроморфологічні ознаки руйнування нерва у разі IIБ і III стадії ДДСП мають спільний морфологічний субстрат: набряково-деструктивну перебудову капілярів, звуження їх просвіту, нерівномірне потовщення базальної мембрани, її гомогенізацію та колагенізацію. У 21,80 % випадків при III стадії ДДСП під час нейрофізіологічного дослідження М-відповідь не одержується, що проявляється у вигляді морфологічних ознак повної деструкції нервових провідників. Виявлені кореляційні зв'язки між показниками структури капілярів шкіри та даними ЕНМГ вказують на вплив ангіопатії, на розвиток та прогресування діабетичної поліневропатії, що є клініко-морфологічним субстратом під час прогнозування перебігу ДДСП у цього контингенту хворих.

Представлено результати електронномікроскопічного дослідження морфофункціонального стану структурних компонентів слизової оболонки піднебіння та шоки, великих слинних залоз, ясен на 21 добу мерказолідіндукованого гіпотиреозу, який змодельовано у 15 статевозрілих білих безпородних щурів. В усіх досліджених органах виявлено однотипні дистрофічні зміни кровоносних судин, епітелію, сполучнотканинного каркасу. При цьому, патологічне коло змін замикається на основі як судинних, так і сполучнотканинних перетворень, які взаємопотенціюють одні одних. Враховуючи виражену реактивність досліджуваних структур, доцільним с вивчення в динаміці етапності морфофункціональних перетворень з метою пошуку можливих методів профілактики та своєчасної корекції.

Вивчено особливості ультраструктурної організації скронево-нижньощелепного суглоба та жувальних м'язів на 21 добу експериментального гіпотиреозу, який змодельовано у 20 білих безпородних щурів-самців. Виявлено дистрофічні зміни в стінці кровоносних судин, сполучнотканинних елементах капсули та суглобової поверхні скронево-нижньощелепного суглоба, а також в посмугованих м'язових волокнах жувальних м'язів, їх ендо- та перимізії. Результати даної праці можуть бути викорисгані для оптимізації способів лікування і профілактики артропатії та міопатії при гіпотиреозі.

Представлено результати електронно-мікроскопічного дослідження морфофункціонального стану структурних компонентів сечового міхура, передміхурової залози, сім'яників та яєчників на третю добу після дії холоду, яке проведено в експерименті на 20 статевозрілих білих безпородних щурах та нирок 10 дорослих щурів-самців, яким змодельовано гіпотиреоз. В усіх досліджених органах на вплив холоду виявлено однотипні дистрофічно-деструктивні зміни кровоносних судин, уротелію, залозистого епітелію, сполучнотканинного каркасу, гладких міоцитів, при цьому, ініціюючими та домінуючими були саме ангіоперетворення. Сечовий міхур, простата, яєчка та яєчники, загалом, с органами із вираженою термолабільністю. Внутрішньониркові кровоносні судини, нефрони, ниркові канальці та інтерстицій за умов дефіциту гормонів щитоподібної залози зазнають набряково-дистрофічних змін.

Мета дослідження - вивчення морфологічних ознак діабетичного гастропарезу. Матеріали і методи: для дослідження використано шлунок 15 щурів-самців лінії Вістар 12-місячного віку. Встановлено, що на 42 добу перебігу експериментального стрептозотоциноюго цукрового діабету у міжм'язовому сплетенні шлунка шурів спостерігається: вакуольна дистрофія нейронів, що підтверджується даними морфометрії і ультраструктурних досліджень; з'являються пікноморфні клітини; аксональна дегенерація, що визначає центральний (нейрогенний) характер ураження безмієлінових нервових волокон. В інтерстиціальних клітинах Кахаля ініціюються процеси апоптозу, що призводить до їх загибелі. Такі зміни відбуваються на тлі розвитку діабетичної мікроангіопатії. Остання за рахунок циркуляторної і гемічної гіпоксій призводить до виражених деструктивних змін гладких міоцитів, і, як наслідок, до порушення їх скоротливості. Таким чином, експериментальний цукровий діабет у щурів змінює моторно-евакуаторну функцію шлунка шляхом деструктивних змін у міогенних й нейрогенних чинниках, які її забезпечують.

Вивчено морфологічні зміни серця та печінки при експериментальній черепно-мозковій травмі (ЧМТ), як ізольованій, так і поєднаній з цукровим діабетом (ЦД). Структурні зміни у щурів при ЧМТ, поєднаній з ЦД, значно більш виражені, ніж за ЧМТ без ЦД, і поглиблюються за наявності супутніх захворювань.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-52 + Р415.16-4

Рубрики:

Цукровий діабет

Хвороби, пов'язані з порушенням ендокринної функції підшлункової залози

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання методологічних особливостей вивчення анатомії людини студентами-педіатрами. Розкрито досвід кафедри з викладання анатомії людини в світлі "Стратегії розвитку медичної освіти", з урахуванням змісту навчальних програм і сучасних тенденцій до цифровізації та діджиталізації вищої освіти загалом і медицини зокрема. Висвітлено досвід застосування міжпредметної інтеграції навчальних планів, що супроводжується підвищенням ефективності навчання майбутніх лікарів-педіатрів шляхом читання практично орієнтованих лекцій спільно із провідними фахівцями пропедевтики педіатрії. А це відповідно надає можливсть максимально наблизитись до сучасних вимог освітнього середовища, а використання комп'ютерного тестування здійснює навчальний вплив, що сприяє засвоєнню пройденого матеріалу, а завдяки використанню графічних тестів, сприяє візуальному формуванню ланцюжків взаємопов'язаних процесів. Актуальним для підготовки кадрів високого кваліфікаційного рівня є питання оптимізації навчального процесу в закладах освіти медичного спрямування. З огляду на вищевикладене, заняття зі студентами-педіатрами вимагає особливої уваги викладачів кафедри для забезпечення оптимальних умов проведення освітнього процесу з використанням навчальних матеріалів, унаочнень, комп'ютерних засобів навчання, що надає можливість структурувати пізнавальну діяльність студента, для набуття необхідних у подальшій трудовій діяльності знань і навичок.