На підставі аналізу архівних матеріалів та здійсненої авторами маршрутної розвідки вздовж берегів Канівського водосховища зібрано відомості про 281 пам'ятку археології. Особливу увагу приділено картографуванню та ландшафтно-топографічному опису пам'яток, що супроводжується картами, схемами та фотографіями. Стисло подано відомості про існуючі та затоплені давні поселення, городища, кургани, грунтові могильники від доби неоліту до середньовіччя.

Приведены результаты археологических исследований древнерусских поселений у с.Григоровка Каневского района Черкасской области - одного из наиболее плотно заселенного района Древней Руси. Освещены проблемы социально-экономического развития южнорусского села, торгово-экономических и политических связей населения Каневского Приднепровья, его материальной и духовной культуры. Рассмотрены система и динамика заселения региона, охарактеризованы демографические процессы в отдельных поселениях. Предложены карты, реконструкции застройки отдельных дворов и селений.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т492.33 + Т3(4Укр)4-2

Рубрики:

Археологія - Окремі типи археологічних пам'ятників - Ремісничі та землеробські (сільські) поселення

Історія

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено мікроелементне забезпечення та антиоксидантну систему недоношених новонароджених дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС. Для визначення концентрації мікроелементів (заліза, цинку, міді) використовували метод атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Встановлено, що перинатальна гіпоксія є чинником розвитку мікроелементозу у недоношених новонароджених та призводить до значного виснаження церулоплазміну як одного з антиоксидантів, що потребує розробки принципів корекції цього патологічного стану.

Проаналізовано 242 історії хвороб немовлят, які лікувалися у відділенні недоношених новонароджених Сумської обласної дитячої клінічної лікарні у 2009 р. Діагноз "перинатальне гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи" спостерігався у 223 недоношених новонароджених. Доведено, що перинатальна гіпоксія формується на тлі негативного преморбідного стану та ускладнень вагітності. Для недоношених новонароджених на тлі гіпоксії протягом неонатального періоду є характерними підвищена захворюваність та низькі адаптаційні можливості.

Надано дослідження ниркової регуляції мікроелементного забезпечення недоношених новонароджених дітей з гіпоксично-ішемічним ураженням центральної нервової системи. Для визначення концентрації мікроелементів (МЕ) (заліза, цинку, міді) використано метод атомно-абсорбційної спектрофотометрії. Встановлено, що перинатальна гіпоксія призводить до порушення ниркової регуляції балансу ME. Особливо значний дефіцит і дисбаланс ME виникає у недоношених малюків з дуже малою масою тіла під час народження.

Мета роботи - оптимізувати лікування гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС у недоношених новонароджених шляхом ефективної корекції мікроелементного дисбалансу нейрометаболічним комплексом "Кортексин". Препарат "Кортексин" включений до терапії 40 передчасно народжених дітей, які розподілені на три підгрупи: А - діти із малою масою тіла (ММТ) та легким ураженням ЦНС (10 новонароджених); Б - новонароджені із ММТ та тяжким ураженням ЦНС (8); В - недоношені із дуже малою масою тіла (ДММТ) та тяжким ураженням ЦНС (22). Стандартне лікування одержували 69 недоношених новонароджених із ММТ та легким перинатальним гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС, 36 немовлят із ММТ та тяжким ураженням ЦНС та 52 передчасно народжених із ДММТ на фоні тяжкого ураження ЦНС. Обстежено 50 умовно здорових недоношених новонароджених із ММТ. Для визначення мікроелементів у сироватці крові, еритроцитах та сечі застосовано атомно-абсорбційний спектрофотометр С-115МІ, оснащений комп'ютерною приставкою для автоматичного обчислення вмісту мікроелементів виробництва HBO Selmi (Україна). Крім загальної концентрації мікроелементів у сечі (мкмоль/л) визначали добову екскрецію (мкг/доба) та екскрецію мікроелементів на кг маси тіла за добу (мкг/кг/доба). На фоні застосування Кортексину спостерігалося прогресивне покращання стану та позитивний вплив на структурні зміни головного мозку за даними НСГ, які проявлялися у зменшенні виразності ішемії у перивентрикулярних ділянках. Вплив препарату виявляється у нормалізації сироваткового та еритроцитарного балансу мікроелементів, про що, зокрема, свідчать показники їх концентрації у сечі.

Висновки: доведено ефективність та безпечність застосування препарату "Кортексин" у недоношених новонароджених з гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС.

Мета роботи - підвищити ефективність діагностики гіпоксично-ішемічного ураження центральної нервової системи (ЦНС) у недоношених новонароджених дітей шляхом визначення активності нейроспецифічної енолази (НСЕ) та дослідження стану енергетичного забезпечення протягом неонатального періоду. У дослідженні взяли участь 15 умовно здорових недоношених новонароджених та 64 недоношених із гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС, які були розподілені на 3 групи: I група - 26 дітей із малою масою тіла (ММТ) та легким ураженням ЦНС, II група - 20 немовлят із ММТ і тяжким гіпоксично-ішемічним ураженням ЦНС, III група - 18 новонароджених із тяжким ураженням ЦНС та дуже малою масою тіла (ДММТ). У зазначених дітей концентрація НСЕ визначалася імуноферментним методом, сукцинатдегідрогенази (СДГ) - кількісним цитохімічним методом, лактатдегідрогенази (ЛДГ) - кінетичним методом. У недоношених новонароджених із ММТ легке перинатальне ураження ЦНС спричинило альтерацію нейрональних мембран, про що засвідчило зростання рівня НСЕ на 45 %. Крім того, у дітей цієї групи легка гіпоксія призвела до пригнічення активності аеробного гліколізу та зниження морфометричних показників активності СДГ (загальна кількість гранул формазану знизилася на 35 %). Рівень ЛДГ у сироватці крові, навпаки, збільшився в 2,5 разу. У передчасно народжених із ММТ на тлі тяжкого ураження ЦНС спостерігалися глибокі деструктивні зміни клітинних мембран та зростання енергодефіциту. Це проявлялося у зростанні сироваткової концентрації НСЕ та зменшенні кількості гранул формазану в лімфоцитах. У недоношених новонароджених із ДММТ тяжка гіпоксія призвела до максимального підвищення концентрації НСЕ. Про розвиток глибокого енергодефіциту засвідчило зменшення загальної кількості гранул формазану у лімфоцитах та збільшення вмісту ЛДГ у сироватці крові.

Вивчено питання підвищення діагностики перинатального гіпоксичного ураження центральної нервової системи (ЦНС) у недоношених новонароджених із малою та дуже малою масою тіла та прогнозування перебігу даної патології у гострому періоді на основі вивчення особливостей мікроелементного та енергетичного забезпечення протягом неонатального періоду. Встановлено, що у недоношених новонароджених гіпоксичне ураження ЦНС призводить до дисбалансу мікроелементів (Zu, Cu, Fe), ступінь тяжкості якого поглиблюється зі зменшенням маси тіла та зростанням тяжкості ураження ЦНС. Підкреслено, що у новонароджених із малою та особливо з дуже малою масою перинатальне гіпоксичне ураження ЦНС призводить до значного пошкодження клітинних мембран та проникнення до кров'яного русла нейроспецифічної енолази (НСЕ), за концентрацією якої можливо прогнозувати формування деструктивних змін головного мозку. Перинатальне гіпоксичне ураження ЦНС у дітей супроводжується порушенням стану енергетичного забезпечення, яке проявляється зниженням морфометричних показників активності сукцинатдегідрогенази (СДГ) лімфоцитів периферійної крові поряд з активацією анаеробного гліколізу у вигляді достовірного збільшення лактатдегідрогеназа (ЛДГ) сироватки крові, що залежить від маси тіла дитини та ступеня тяжкості гіпоксичного ураження. Запропоновано у недоношених новонароджених із малою та дуже малою масою тіла з метою діагностики перинатального гіпоксичного ураження ЦНС та прогнозування перебігу захворювання у гострому періоді визначати рівень НСЄ, ЛДГ сироватки крові, морфометричні показники активності СДГ лімфоцитів та вміст есенційних мікроелементів (заліза, міді та цинку) у сироватці крові, еритроцитах та сечі на 3 - 7 та 20 - 30 добу життя.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4е(237УКР)л

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведен пространственно-топографический анализ группы древнерусских поселений, расположенных в окрестностях с. Бучак Каневского р-на Черкасской обл. Опубликованы материалы многослойного поселения в ур. Рожана Крыныця, в научный обиход введена большая коллекция вещей, полученных со смыва побережья Каневского водохранилища. Исследована ландшафтно-топографическая структура территории компактно расположенной группы памятников (2 городища, 4 поселения, могильник), отмечено ведущее место поймы в территориальной структуре региона. На основании анализа вещевого комплекса, планиграфии центрального раскопа и возможностей ресурсной зоны сделан вывод о приоритетном развитии животноводства и ремесел в хозяйственной структуре поселка. Весь комплекс исследованных археологических артефактов позволяет говорить о принадлежности поселения у с. Бучак местной знати.

В первой части статьи опубликовано пряслице с рисунком, найденное в жилище XII в. на поселении возле с. Бучак на Каневщине. Сопоставлены знаки рисунка с руническими знаками степной зоны Европейской России VIII - XII вв. Их схожесть связывается с наличием неславянского населения на приграничной территории Руси. Во второй части опубликован фрагмент граффити, происходящий из Зарубского монастыря. Анализ его палеографических особенностей позволяет отнести надпись к концу XII в.

Досліджено діагностичний маркер перинатального гіпоксичного ураження центральної нервової системи (ЦНС) у недоношених новонароджених (НН). Обстежено 64 НН з ознаками перинатального ураження центральної нервової системи та 15 умовно здорових НН. Активність нейроспецифічної енолази (НСЕ) визначали за допомогою імуноферментного методу. Встановлено, що перинатальна гіпоксія викликає значну альтерацію нейрональних мембран та вихід у кров нейроспецифічного білка НСЕ, концентрація якого корелює зі ступенем тяжкості ураження ЦНС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.212.2

Рубрики:

Патологія плода, плідних оболонок, плаценти, пуповини

Цель работы - определить содержание кобальта в биосредах новорождённых, перенёсших гипоксически-ишемическое поражение ЦНС (ГИП ЦНС) и изучить его предикторские свойства в формировании гипоксии. Исследовать роль обеспечения кобальтом в системе мать-плацента-плод. Проведено определение кобальта в сыворотке крови и эритроцитах 30 беременных женщин и их 30 новорождённых с ГИП ЦНС. Группу сравнения составили 30 женщин с физиологическим течением беременности и их 30 здоровых доношенных новорождённых. Для определения содержания Со в биосубстратах применяли метод атомно-абсорбционной спектрофотометрии. Использовали методы вариационной статистики, пригодные для медико-биологических исследований и метод Вальда - Генкина для определения предикторских свойств кобальта. В сыворотке крови беременных женщин, родивших детей с ГИП ЦНС, находили дефицит кобальта. Содержание Со в эритроцитах пуповинной крови ЗДН был ниже, чем в эритроцитах женщин с физиологическим течением беременности - в 2 раза. Таким образом, для эритроцитов плода свойственно более низкое обеспечение кобальтом. Содержания Со в плаценте при гипоксии было меньше в 4 раза, чем в случае физиологического течения беременности. Индекс проникновения для кобальта в случае ГИП ЦНС был выше, чем в группе контроля. Однако индекс накопления - в 1,5 раза меньше. В случае ГИП ЦНС в сыворотке пуповинной крови доношенных новорождённых наблюдали существенное уменьшение содержания кобальта на 34,6 % и увеличение на 44 % в эритроцитах пуповинной крови по сравнению с группой контроля. У доношенных с ГИП ЦНС в первые сутки жизни концентрация кобальта в моче была в 1,6 раза меньше, чем в группе сравнения. В конце первого месяца жизни его концентрация в моче снижалась на 31,7 %. Выводы: женщинам, родившим детей с гипоксически-ишемическим поражением ЦНС, присущ значительный сывороточно-эритроцитарный дисбаланс Со. Свойственные плаценте барьерная и функция депонирования существенно нарушены в случаях рождения детей в асфиксии. Для содержания кобальта в сыворотке крови, эритроцитах и моче установлены очень высокие предикторские свойства: I = 4,71; ПК = +13,9; I = 6,24; ПК = +9,0 и I = 5,08; ПК = +2,0 соответственно.

Вивчення концентрації основних електролітів у біосередовищах новонароджених із ураженням нирок на тлі асфіксії є актуальним, оскільки надасть змогу визначити характер порушень їх вмісту та балансу, тактику інфузійної та діуретичної терапії. Мета роботи - дослідити особливості вмісту та балансу електролітів (натрію, калію, кальцію, магнію) у сироватці крові та еритроцитах новонароджених, що мають порушення функції нирок внаслідок асфіксії. Обстежено 200 доношених новонароджених із ознаками ушкодження нирок: 100 дітей, які перенесли тяжку асфіксію, 100 дітей із помірною асфіксією. Групу порівняння склали 20 немовлят, що не мали асфіксії під час народження. Вміст електролітів визначали за допомогою методу емісійної фотометрії, також розраховували показники співвідношення в парах Na/K та Ca/Mg та трансмембранні співвідношення макроелементів. Встановлено, що критичним періодом формування електролітного дисбалансу у новонароджених із порушенням функції нирок у разі помірної асфіксії є ранній неонатальний період, у разі тяжкої асфіксії - весь неонатальний період. Особливістю порушення функції нирок на тлі асфіксії є розвиток сироваткової гіпернатріємії та гіперкаліємїї, гіпокальціємії та гіпомагніємії, а також зниження показників співвідношення Na/K і зростання Ca/Mg. Еритроцитарний пул макроелементів у разі ішемічної нефропатії новонароджених характеризується зростанням рівня натрію та дефіцитом калію, кальцію та магнію, а також зростанням коефіцієнту трансмінералізації Na/K та зменшення співвідношення Ca/Mg. Зростання трансмембранних співвідношень відносно натрію та магнію відображає переміщення їх у клітину, а зниження їх відносно калію та кальцію свідчить про переважання транспорту зазначених електролітів в позаклітинне середовище. Зміни сироваткового та внутрішньоклітинного електролітного вмісту та балансу необхідно враховувати під час проведення інфузійної терапії у немовлят із порушенням функції нирок на тлі асфіксії.

Вивчення концентрації основних електролітів у біосередовищах новонароджених із ураженням нирок на тлі асфіксії є актуальним, оскільки надасть змогу визначити характер порушень їх вмісту та балансу, тактику інфузійної та діуретичної терапії. Мета роботи - дослідити особливості вмісту та балансу електролітів (натрію, калію, кальцію, магнію) у сироватці крові та еритроцитах новонароджених, що мають порушення функції нирок внаслідок асфіксії. Обстежено 200 доношених новонароджених із ознаками ушкодження нирок: 100 дітей, які перенесли тяжку асфіксію, 100 дітей із помірною асфіксією. Групу порівняння склали 20 немовлят, що не мали асфіксії під час народження. Вміст електролітів визначали за допомогою методу емісійної фотометрії, також розраховували показники співвідношення в парах Na/K та Ca/Mg та трансмембранні співвідношення макроелементів. Встановлено, що критичним періодом формування електролітного дисбалансу у новонароджених із порушенням функції нирок у разі помірної асфіксії є ранній неонатальний період, у разі тяжкої асфіксії - весь неонатальний період. Особливістю порушення функції нирок на тлі асфіксії є розвиток сироваткової гіпернатріємії та гіперкаліємїї, гіпокальціємії та гіпомагніємії, а також зниження показників співвідношення Na/K і зростання Ca/Mg. Еритроцитарний пул макроелементів у разі ішемічної нефропатії новонароджених характеризується зростанням рівня натрію та дефіцитом калію, кальцію та магнію, а також зростанням коефіцієнту трансмінералізації Na/K та зменшення співвідношення Ca/Mg. Зростання трансмембранних співвідношень відносно натрію та магнію відображає переміщення їх у клітину, а зниження їх відносно калію та кальцію свідчить про переважання транспорту зазначених електролітів в позаклітинне середовище. Зміни сироваткового та внутрішньоклітинного електролітного вмісту та балансу необхідно враховувати під час проведення інфузійної терапії у немовлят із порушенням функції нирок на тлі асфіксії.

Вміщено статті, спогади, документи у п’яту із серії видань "Затоплені села Переяславщини", яку підготовлено в рамках науково-просвітницького проекту з оприлюднення матеріалів про затоплені Канівським водосховищем села Переяславщини. Представлено спогади жителів і документи про села В’юнище та Козинці, акцентовано увагу на документальному підтвердженні участі жителів цих сіл у Першій світовій війні. Також читачі зможуть ознайомитися із щоденниками, які вели впродовж свого життя в’юнищанин Федір Михайленко та козинчанин Микола Красовський. Віднайдено матеріали для увічнення пам’яті постраждалих під час Голодомору 1932-1933 років, розкуркулених та репресованих односельців часів колективізації. Оприлюднено живу історію Другої світової війни за унікальними щоденниками Федора Михайленка із В’юнищ та Миколи Красовського із Козинців та описано труднощі часів післявоєнної відбудови, переселення жителів і перенесення їх господарств із зони затоплення.

Навчальний посібник містить інформацію про основні поняття, синдроми та захворювання медичної генетики. Наведено загальну характеристику моногенної патології. Звернено увагу на клініку і генетику окремих форм моногенних хвороб. Розглянуто спадкові хвороби обміну; принципи лікування спадкових хвороб, реабілітації та соціальної адаптації. Узагальнено загальну характеристику та клініку хромосомних хвороб.