Досліджено особливості перебігу гострого інфекційного мононуклеозу і хронічної Епштейн - Барр вірусної (ЕБВ) інфекції у підлітків. Встановлено, що найчастішими варіантами перебігу хронічної ЕБВ-інфекції є реактивація, неповна ремісія і атипова реактивація. У підлітків з хронічною ЕБВ-інфекцією переважав інтоксикаційний, лімфопроліферативний, кардіальний і артралгічний синдроми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.35-25

Рубрики:

Інфекційний мононуклеоз (хвороба Філатова, залізиста лихоманка, хвороба Пфейфера, моноцитарна ангіна, доброякісний лімфобластоз, лімфоїдноклітинна ангіна, хвороби, викликані вірусом Епштейна-Барра)

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано клінічні форми інфекційного мононуклеозу (ІМ) у різних вікових групах хворих. Встановлено, що клінічними особливостями ІМ у дорослих є: лімфоаденопатія, яка випереджає розвиток гострого тонзиліту на 3 - 4 дні; тривала температурна реакція; нерідко немає спленомегалії. На фоні помірного лейкоцитозу, а нерідко і лейкопенії, поява віроцитів відбувається повільніше, не раніше 2 - 3-го тижня. Атиповий перебіг і відсутність віроцитозу на 1-му тижні недуги ускладнюють діагностику ІМ на ранніх стадіях хвороби.

Проанализированы клинические формы инфекционного мононуклеоза (ИМ) в разных возрастных группах. Установлено, что клиническими особенностями ИМ у взрослых является: лимфоаденопатия, которая опережает развитие острого тонзиллита на 3 - 4 дня; продолжительная температурная реакция; нередко отсутствует спленомегалия. На фоне умеренного лейкоцитоза, а нередко и лейкопении, появление вироцитов происходит постепенно, не ранее 2 - 3-й недели. Атипичное течение и отсутствие вироцитоза на 1-й неделе недомогания осложняют диагностику ИМ на ранних стадиях болезни.

Проведено клінічне спостереження за 123-ма хворими на інфекційний мононуклеоз, спричинений вірусом Епштейна - Барр, у підлітків і дорослих. Зроблено оцінку клінічного значення серологічних маркерів ВЕБ - інфекції і результатів ПЛР - діагностики у разі гострого та хронічного перебігу. Проаналізовано основні симптоми хронічного мононуклеозу залежно від тяжкості хвороби.

Проведено клиническое наблюдение 123-х больных инфекционным мононуклеозом, вызванным вирусом Эпштейна - Барр, у подростков и взрослых. Дана оценка клинического значения серологических маркеров ВЕБ-инфекции и результатов ПЛР-диагностики при остром и хроническом течении. Проанализированы основные симптомы хронического мононуклеоза в зависимости от тяжести болезни.

Проанализированы данные литературы по ТТ-вирусной инфекции, представлена этиология, эпидемиологические особенности, а также клинико-диагностические критерии заболевания.

Під спостереженням знаходилися 123 пацієнти на гостру і хронічну ЕВV-інфекцію. Мета дослідження - виявлення відмінностей клінічного перебігу у разі гострого та хронічного захворювань. Діагноз у всіх пацієнтів підтверджений результатами серологічних тестів. Описано 3 найбільш поширені варіанти хронічної ЕВV-інфекції: рання реактивація, пізня реактивація, атипова реактивація. Найчастіше у хворих на хронічну ЕВV-інфекцію спостерігалися інтоксикаційний, лімфопроліферативний, кардіальний та артралгічний синдроми.

Проведено клінічне спостереження за 123-ма хворими на вірус Епштейна - Барр (EBV-інфекцію) та подано оцінку клінічного значення серологічних маркерів за гострого та хронічного перебігу. Вивчено клінічні особливості гострої та хронічної EBV-інфекції у підлітків і дорослих залежно від ступеня тяжкості та стадії хвороби. Оцінено показники природженого та набутого імунітету для з'ясування клініко-імунологічних закономірностей несприятливого перебігу хвороби. Вивчено патогенетичне та клінічне значення прозапальних (IFN-α, IL-2) і антизапальних (IL-4, IL-10) цитокінів у хворих на гостру EBV-інфекцію у гострому та віддаленому періодах. Виявлено вірогідне підвищення концентрації сироваткових IL-2, IL-4, IL-10, особливо у хворих з тяжкою формою гострої EBV-інфекції, та зниження концентрації IFN-α у порівнянні з контрольною групою.

Узагальнено дані літератури та власні дослідження автора, що стосуються актуальних питань хронічної Епштейна - Барр вірусної інфекції (EBV-інфекції): етіології, епідеміології, патогенезу, специфічної лабораторної діагностики, особливостей клінічного перебігу, рекомендацій щодо лікування.

Обобщены данные литературы и собственные исследования автора, касающиеся актуальных вопросов хронической Эпштейна - Барр вирусной инфекции (EBV-инфекции): этиологии, эпидемиологии, патогенеза, специфической лабораторной диагностики, особенностей клинического течения, рекомендаций по лечению.

Проведено аналіз ускладнень, що виникли під час кору у 51-ої дитини віком 1 міс. - 18 років та 149-ти дорослих віком 18 - 44 роки. Виявлено певні відмінності в пацієнтів різних вікових груп, у тому числі в дітей раннього віку та вагітних. У дорослих ускладнення спостерігалися вірогідно частіше, ніж у дітей віком 1 - 18 років. У вакцинованих і ревакцинованих, як дітей, так і дорослих, частота ускладнень вірогідно менша, ніж у групі неімунних хворих. Найчастіше ускладнення розвиваються з боку дихальної, травної систем, ЛОР органів. У дітей віком до 1-го року ускладнення виникли в 44,7 % осіб, що становить високий відсоток у порівнянні з дітьми віком 1 - 18 років. Негативний вплив кору як інфекційного процесу на процес гестації проявлявся загрозою переривання та перериванням вагітності (у 31 % і 13,8 % відповідно), дочасними пологами в 10,3 % хворих.

Проведено клінічне спостереження за 63-ми хворими на гостру EBV-інфекцію, 6-ти хворими із синдромом Кавасакі. Виявлено клініко-лабораторні особливості перебігу гострої EBV-інфекції, зокрема ураження серцево-судинної системи у підлітків і дорослих, а також у пацієнтів з синдромом Кавасакі.

Проведено клиническое наблюдение за 63-мя больными на острую EBV-инфекцию, 6 больными с синдромом Кавасаки. Выявлены клинико-лабораторные особенности хода острой EBV-инфекции, в частности поражение сердечно-сосудистой системы у подростков и взрослых, а также у пациентов с синдромом Кавасаки.

Проведено клінічне спостереження за 60-ма хворими на хронічну Епштейна - Барр вірусну інфекцію. Виявлено клініко-лабораторні особливості перебігу хвороби у підлітків ы дорослих, зокрема ураження серцево-судинної системи.

Проведено клиническое наблюдение за 60 больными хронической Эпштейна - Барр вирусной инфекцией. Выявлены клинико-лабораторные особенности течения болезни у подростков и взрослых, в частности поражение сердечно-сосудистой системы.

Вивчено клінічні особливості кору у 468-ми хворих: 191 (40,8 %) дитина віком 1 міс - 18 років та 277 (59,2 %) дорослих віком від 18-ти до 44-х років. Аналіз клінічного перебігу виявив певні відмінності у пацієнтів різних вікових груп, у тому числі у дітей раннього віку.

Изученные клинические особенности кори у 468 больных: 191 (40,8%) ребенок в возрасте 1 мес - 18 лет и 277 (59,2 %) взрослых в возрасте от 18-ти до 44-х лет. Анализ клинического течения выявил определенные отличия у пациентов разных возрастных групп, в том числе у детей раннего возраста.

Мета роботи - проаналізувати особливості клінічного перебігу грипу типу B у дітей Львівщини в епідемічному сезоні 2014/2015 рр. Під спостереженням перебували 24 дітей, хворих на грип, віком від 4-х до 12-ти років. Для верифікації діагнозу грипу використовували полімеразну ланцюгову реакцію, люмінесцентну мікроскопію, імунохроматографічний аналіз. Визначали рівень креатинфосфокінази. Проводили електроміографічне дослідження. Грип типу B в епідемічному сезоні 2014/2015 рр. у дітей характеризувався середньотяжким перебігом з переважанням симптомів інтоксикації на тлі характерних для грипу змін лабораторних показників периферичної крові. Особливостями перебігу грипу типу B у дітей можна вважати появу міалгічного синдрому (МС) вираженої інтенсивності, який локалізувався в литкових м'язах, виникав на 3 - 5-ту добу від початку захворювання на тлі зниження виявів інтоксикації, що не спостерігали під час попередніх епідемій. Міалгії литкових м'язів на тлі грипу реєстрували у дітей віком 4 - 12 років. Висновки: особливістю перебігу грипу типу B в епідемічному сезоні 2014/2015 рр. є наявність МС. Для диференційної діагностики міалгії та неврологічних ускладнень грипу слід визначати рівень креатинфосфокінази у сироватці крові. Виявлено позитивну кореляцію між вмістом креатинфосфокінази у сироватці крові та інтенсивністю МС.

Наведено дані обробки 88-ми клінічних випадків наркозалежних хворих на гепатит C (переважно чоловіки), що знаходились на лікуванні в інфекційній лікарні м. Львів. Всі хворі були заражені шляхом внутрішньовенного введення наркотиків.

Зазначено, що грип В в епідсезоні 2014 - 2015 рр. у дітей характеризувався середньотяжким перебігом з переважанням симптомів інтоксикації на тлі характерних для грипу змін лабораторних показників периферичної крові (зниження загальної кількості лейкоцитів згідно з віковою нормою, відносний лімфоцитоз, нормальна або сповільнена ШОЕ). Особливостями перебігу грипу В у дітей можна вважати появу міалгічного синдрому, що полягає у вираженій інтенсивності, вибірковій локалізації в литкових м’язах, який виникає на 3 - 5-ту добу від початку захворювання на тлі зниження проявів інтоксикації, що не спостерігали під час попередніх епідемій. Міалгії литкових м’язів на фоні грипу реєструвалися у дітей віком 4 - 12 років. З метою дифдіагностики з неврологічними ускладненнями визначали рівень креатин-фосфокінази (КФК) у крові.

отмечено, что грипп В в эпидсезоне 2014 - 2015 гг. у детей характеризовался среднетяжелым течением с преобладанием симптомов интоксикации на фоне характерных для гриппа изменений лабораторных показателей периферической крови (снижение общего количества лейкоцитов в соответствии с возрастной нормой, относительный лимфоцитоз, нормальная или замедленная СОЭ). Особенностями течения гриппа В у детей можно считать появление миалгичного синдрома, который заключается в выраженной интенсивности, выборочной локализации в икроножных мышцах, возникает на 3 - 5-е сутки от начала заболевания на фоне снижения проявлений интоксикации, и который не наблюдали во время предыдущих эпидемий. Миалгии икроножных мышц на фоне гриппа регистрировались у детей 4 - 12 лет. С целью дифдиагностики с неврологическими осложнениями определяли уровень креатин-фосфокиназы (КФК) в крови.

Проаналізовано 4 випадки оперізувального герпесу з ураженням нервової системи у дітей для ілюстрації особливостей клінічного перебігу, необхідності проведення полімеразної ланцюгової реакції зразка серозного ліквору для встановлення етіологічного чинника та своєчасного призначення етіотропної терапії. Протягом вересня - листопада 2017 р. у 4 дітей різного віку (2, 6, 13 і 17 років) виник асептичний менінгіт, спричинений вірусом Varicella zoster. У 3 дітей типовий висип виник на початку захворювання, а в однієї пацієнтки менінгіт передував появі висипу. В усіх хворих діагноз підтверджено виявленням у цереброспінальній рідині та крові ДНК вірусу Varicella zoster за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції, а також підвищеним титром IgG до цього вірусу в сироватці крові. Завдяки з'ясуванню етіології захворювання хворим призначено ацикловір довенно. Перебіг серозних менінгітів у всіх дітей був сприятливим. Випадки герпес-зостерного менінгіту свідчать про зростання частоти реактивованої герпес-зостерної інфекції у дітей, а також про можливість виникнення ураження нервової системи у вигляді серозного менінгіту в імунокомпетентних осіб. Симптоми менінгіту можуть передувати висипу або виникати після його появи.

Останніми роками зросла захворюваність на правець в Україні, що зумовлено порушеннями у проведенні як планової активної, так і активно-пасивної імунізації, відсутністю належної сaнітaрно-освітньої роботи та наявністю регіонів з високим ризиком зараження. Висвітлено основні положення епідеміології і патогенезу правця. Проаналізовано сучасні аспекти етіотропної, специфічної та неспецифічної патогенетичної, симптоматичної терапії з урахуванням переваг та недоліків тих чи інших методик. Мета роботи - провести аналіз вітчизняних і зарубіжних джерел літератури з метою вивчення та узагальнення доказової бази, що використовується в даний час, та експериментальної фармакологічної терапії надання медичної допомоги хворим на правець. Висновки: лікування правця вимагає спільних зусиль і координованої взаємодії лікарів багатьох фахів: інфекціоністів, хірургів, анестезіологів, та застосування ними на практиці сучасних методик з урахуванням світового досвіду. Важливим фактором, що визначає результат лікування правця, безсумнівно є терміни початку лікування після встановлення діагнозу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.627.016.10

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ