Відображено перспективу зниження частоти повторних кесаревих розтинів за рахунок вагінальних пологів у жінок з одним рубцем на матці. Проаналізувавши випадки вдалих ВПКР, виявлено сприятливі фактори для їх проведення: вік вагітної, вагінальні пологи в анамнезі, маса тіла плода, інтервал між пологами понад 2 років, термін вагітності, регулярне допологове спостереження та психологічна готовність жінок. Існує висока необхідність підготовки жінок з рубцем на матці до настання наступної вагітності. Основним фактором адекватної підготовки все ж є психопрофілактична підготовка.

Відображено перспективу зниження частоти повторних кесаревих розтинів за рахунок вагінальних пологів у жінок з одним рубцем на матці шляхом проведення прегравідарної підготовки (ПП). Проведення комплексу ПП, що включає в себе імуностимулювальну, розсмоктувальну, вітамінотерапію в поєднанні з гормональною корекцією, профілактичне призначення антиоксидантів, психопрофілактику, діагностичну гістероскопію, курс фізіотерапевтичних процедур - ампліпульс-форез, сприяє зменшенню частоти ускладнень перебігу вагітності, підвищує ймовірність успішної спроби вагінальних пологів.

Вивчено особливості клінічного перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у жінок з рубцем на матці після кесаревого розтину. Визначено особливості функціонального стану оперованої матки до настання та під час вагітності. Розроблено оптимальний об'єм діагностики стану репродуктивної системи і алгоритму прегравідарної підготовки у жінок з рубцем на матці після кесаревого розтину. Ця проблема актуальна тому, що безпосередньо пов'язана із проблемами репродуктивного здоров'я, материнської та перинатальної захворюваності та смертності. Запропоновано оптимальний алгоритм прегравідарної підготовки у жінок з рубцем на матці після кесаревого розтину з урахуванням взаємозв'язків між клінічними, ехографічними, ендокринними та мікробіологічними особливостями їх репродуктивної системи та диференційованим підходом до корекції виявлених змін. Доведено, що проведення комплексу прегравідарної підготовки, який включає імуностимулювальну, розсмоктуючу, вітамінотерапію в поєднанні з гормональною корекцією, профілактичне призначення антиоксидантів (вітамін Е), психопрофілактику, діагностичну гістероскопію, курс фізіотерапевтичних процедур - ампліпульсфорез з лікарським препаратом, що містить протеолітичний фермент гіалуронідазу, веде до збільшення кількості вагінальних пологів у жінок з рубцем на матці, зниження показників материнської та перинатальної захворюваності суттєво зменшує кількість інтра- та післяпологових ускладнень.

Розглянуто питання етіології, патогенезу, діагностики та сучасні погляди на лікувальну тактику лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку. Представлено нову концепцію патогенетичних механізмів розвитку цієї патології на підставі вивчення особливостей клінічного перебігу, мікробіоценозу, вірусного інфікування, гормонального та імунного гомеостазу, анатомо-функціональних, морфологічних, імуногістохімічних, ультраструктурних особливостей лейоміоми матки, генетичних досліджень. Окреслено нові підходи до тактики лікування в залежності від виду лейоміоми матки, її локалізації та розмірів. Розроблено поетапну систему персоніфікованого підходу лікувальних заходів у жінок з лейоміомою матки.