Викладено психологічні аспекти розвитку творчих здібностей (ТЗ) у дошкільному віці. Запропоновано інвестиційно-стратегіальну концепцію творчості. Висвітлено проблеми розвитку здібностей і ТЗ. Розкрито зміст загального поняття про наслідування у психології. Визначено взаємозв'язок творчості та наслідування на початкових етапах розвитку творчості. Розглянуто наслідування як умову розвитку ТЗ з використанням підходів В.М.Дружиніна, Н.В.Хазратової. Описано механізми формування творчої чи виконавчої спрямованості.

Изложены психологические аспекты развития творческих способностей (ТС) в дошкольном возрасте. Предложена инвестиционно-стратегиальная концепция творчества. Освещены проблемы развития способностей и ТС. Раскрыто содержание общего понятия о наследовании в психологии. Определена взаимосвязь творчества и наследования на начальных этапах развития творчества. Рассмотрено наследование как условие развития ТС с учетом подходов В.М.Дружинина, Н.В.Хазратовой. Описаны механизмы формирования творческой или исполнительской направленности.

Розроблено теоретичну модель наслідування як психологічного механізму розвитку творчих здібностей у дошкільному віці. Виділено синкретичний і вибірковий інвенційно-творчий рівень наслідування. Експериментально доведено, що передумовами виникнення творчості є перенасичення діяльністю, використання інвенцій (спонтанних відхилень) та орієнтація дошкільників не лише на дорослих, а й на ровесників у процесі задоволення потреби у визнанні. З'ясовано, що наслідування як механізм розвитку творчих здібностей включає три складові: діяльнісну, пов'язану з нагромадженням операційного досвіду, соціально-педагогічну, що обумовлює творчу або виконавську спрямованість особистості та рефлексивно-ціннісну, пов'язану зі зростанням суб'єктивної активності особистості, спрямованої на саморозвиток власних здібностей. Розкрито інвенційну природу виникнення творчих здібностей, встановлено визначальну роль наслідування у розвитку особистості у дошкільному віці.

Розглянуто динаміку та значення наслідувальної діяльності у психічному розвитку дитини.

Рассмотрена динамика и значение подражательной деятельности в психическом развитии ребенка.

In the article the dynamics and importance of imitative activity in the mental development of a child are examined.

Запропоновану програму розроблено як адаптацію програми ціннісної підтримки розвитку здібностей та обдарованості "Три кроки" (автор - О. Л. Музика) до умов розвитку здібностей у дошкільному віці. Використання "Трьох кроків" як основи для авторської програми дозволило врахувати кілька принципових умов: вплив соціального фактора: включення здібностей особистості у природний соціальний контекст, визнання найближчим оточенням успіхів дитини. використання наслідування як механізму оволодіння новими діями та розвитку здібностей, що в свою чергу, забезпечує можливість оволодіння дитиною широким колом діяльностей: розширення операціонального досвіду та усвідомлення мислительних дій як основи будь-яких зовнішніх дій, формування ціннісно-мотиваційної основи: усвідомлення дошкільниками можливості розвитку здібностей як суб′єктивно значимих засобів розвитку та взаємодії з оточенням. У структуру програми включено серію індивідуальних тренінгових занять, спрямованих на розвиток рефлексії здібностей. Результати ІІ етапу програми (включення в іншу успішну діяльність) окреслюються здебільшого розширенням способів пошуку та отримання визнання з боку ровесників. Основними результатами впровадження І етапу програми були розширення операціонального досвіду, узгодження структури діяльнісного та референтного компонентів здібностей та усвідомлення елементів операційно-когнітивного компонента. Основним результатом впровадження ІІІ етапу програми стало усвідомлення дошкільниками можливостей розвитку умінь і здібностей, що здійснювалося на основі рефлексії наслідувальних та інвенційних дій як засобів досягнення успіху в діяльності.

Представленная программа разработана как адаптация программы ценностной поддержки развития способностей и одаренности "Три шага" к условиям развития способностей в дошкольном возрасте. Использование "Трех шагов" как основы для авторской программы, позволило учесть несколько принципиальных условий: влияние социального фактора, включение способностей личности в социальный контекст, формирование ценностно-мотивационной основы, осознание дошкольниками возможности развития способностей, как субъективно значимых средств развития и взаимодействия с окружающими. Структура программы включала серию индивидуальных тренинговых занятий, направленных на развитие рефлексии способностей. Результаты второго этапа программы (включение в другую "успешную" деятельность) определяются в основном расширением круга способов поиска и получения знания со стороны ровесников. Основными результатами внедрения I этапа программы названы расширение операционального опыта, согласование структуры деятельностного и референтного компонентов способностей и осознание элементов операционно-когнитивного компонента. Основным результатом внедрения III этапа программы определено осознание дошкольниками возможностей развития умений и способностей, осуществляемое на основе рефлексии подражательных и инвенцийних действий как средств достижения успеха в деятельности. Осознание дошкольниками собственных умений и способностей в условиях ценностной поддержки развития способностей является необходимым условием их развития.

The results of approbation the program of valuable support of the development of creative capacities in pre-school age are presented in this article. This work is an adaptation of the program ―Three steps‖ by O. L. Musyky to conditions of development creative capacities in pre-school age. The leading factors in the development of skills are following examples of artistic, social recognition and support abilities of the child. Reflection of abilities is considered as a way of development in natural (usual) kinds of activity for kids (game, productive activity, the simplest work).

Проведено вивчення проявів тривожності та страхів у дітей із розумовою відсталістю (РВ). Поєднання методик дослідження, що передбачають самооцінку емоційних реакцій, з експертною оцінкою, надає змогу здійснити цілісний опис проявів тривожності і страхів школярів із РВ. У дітей із РВ прослідковується підвищення рівня тривожності до кінця молодшого шкільного віку і деяке зниження її показників за переходу до середньої школи. Виявлено гендерні відмінності переживання тривожності, що виявляються на рівні змісту та інтенсивності страхів у дітей із РВ. Обмеження вибраної методології зумовлюються низьким рівнем рефлексії та критичності дітей із РВ під час самооцінки проявів тривожності та страхів та суб'єктивного характеру самооцінки власних страхів. Знання вікової динаміки та гендерних особливостей прояву страхів у дітей із РВ надасть змогу розробити комплекс профілактичних і психотерапевтичних впливів. Описано динаміку та гендерні особливості тривожності та страхів у школярів з РВ за умов навчання у школі-інтернаті.

Проаналізовано механізми стигматизації проблем психічного здоров'я в українському і польському молодіжному середовищі. Вивчаються обізнаність у проблемі психічних розладів, розуміння емоційних фільтрів, бар'єрів та ресурсів у спілкуванні з особами з психічними порушеннями, уявлення про особистісні характеристики людей з окремими розладами.