Проаналізовано теоретико-методологічні передумови історико-педагогічного дослідження духовності. Розглянуто питання формування національної парадигми духовності в педагогіці України на початку ХХ ст., висвітлено теоретичні та практичні аспекти її розвитку в період національного протистояння українського народу (1917 - 1920). Визначено тенденції використання генези духовності другої половини ХІХ ст. - 1920-х рр. в процесі трансформації сучасної освіти.

Проанализированы теоретико-методологические предпосылки историко-педагогического исследования духовности. Рассмотрены вопросы формирования национальной парадигмы духовности в педагогике Украины в начале ХХ ст., освещены теоретические и практические аспекты её развития в период национального противостояния украинского народа (1917 - 1920). Определены тенденции использования генезиса духовности второй половины ХІХ ст. - 1920-х гг. в процессе трансформации современного образования.

Розкрито етичні проблеми ділових стосунків у сфері бізнесу й управління. Висвітлено основні положення ділової етики та правила ділового етикету. Увагу приділено регламентації порядку ділових зустрічей, ведення переговорів, організації прийомів. Визначено чинники формування іміджу ділової людини. Розглянуто питання етичних норм і психологічних механізмів ділового спілкування.

Раскрыты этические проблемы деловых отношений в сфере бизнеса и управления. Освещены основные положения деловой этики и правила делового этикета. Уделено внимание регламентации порядка деловых встреч, ведения переговоров, организации приемов. Определены факторы формирования имиджа делового человека. Рассмотрены вопросы этически[ норм и психологических механизмов делового общения.

Висвітлено теоретичні засади психології та педагогіки. Охарактеризовано сучасні психологічні теорії особистості. Увагу приділено питанням психоаналізу, біхевіоризму, когнітивної та соціальної психології. Розглянуто пізнавальні процеси, емоції, почуття, темперамент, задатки та здібності особистості, рівні розвитку груп, проблеми лідерства та керівництва, методики аналізу та вирішення конфліктів, види та методи виховання.

Освещены теоретические основы психологии и педагогики. Охарактеризованы современные психологические теории личности. Уделено внимание вопросам психоанализа, бихевиоризма, когнитивной и социальной психологии. Рассмотрены познавательные процессы, эмоции, чувства, темперамент, задатки и способности личности, уровни развития групп, проблемы лидерства и руководства, методики анализа и решения конфликтов, виды и методы воспитания.

Проведено історико-педагогічне дослідження генези поняття духовності у другій половині XIX - 1920-х рр. Вивчено й узагальнено сучасні уявлення щодо питань духовності. Виявлено історичні та соціально-педагогічні чинники буттєвої й категорійної ідентифікацій духовності. Досліджено вплив генези поняття духовності на розвиток освіти. Проаналізовано науковий дискурс проблеми в даний період. Показано тенденції врахування досвіду генези поняття духовності в процесі трансформації сучасної освіти України. На підставі дослідження праць відомих українських педагогів, архівних джерел, нормативних документів, матеріалів періодичної преси визначено сутність і зміст поняття духовності, розглянуто її парадигми. Визначено основні чинники розвитку духовності особистості.

Висвітлено теоретико-методологічні засади етики ділових відносин, зокрема визначено поняття етики відповідальності та проаналізовано інституалізацію етичних основ діяльності організацій. Розкрито етичні проблеми ділових відносин у сфері бізнесу й управління, висвітлено основні положення ділової етики та правила ділового етикету. Розглянуто питання, що регламентують порядок ділових зустрічей, ведення переговорів та організацію прийомів. Охарактеризовано взаєморозуміння та конфлікти у спілкуванні й узагальнено особливості ділової атрибутики. Визначено чинники формування іміджу ділової людини. Приділено увагу питанню етичних норм і психологічних механізмів ділового спілкування.

Висвітлено теоретичні засади психології та педагогіки. Охарактеризовано сучасні теорії психології особистості. Розглянуто пізнавальні, емоційні та вольові процеси психіки. Розкрито проблеми соціальної психології, соціально-психологічні аспекти взаємовідносин у соціальних групах, теоретичні засади навчання та виховання. Увагу приділено проблемам визначення особливостей характеру, темпераменту та самооцінки особистості.

Освещены теоретические основы психологии и педагогики. Охарактеризованы современные теории психологии личности. Рассмотрены познавательные, эмоциональные и волевые процессы психики. Раскрыты проблемы социальной психологии, социально-психологические аспекты взаимоотношений в социальных группах, теоретические основы обучения и воспитания. Уделено внимание проблемам определения особенностей характера, темперамента и самооценки личности.

Висвітлено предмет і завдання психологічної науки. Розкрито поняття психології особистості та наведено її сучасні теорії. Детально розглянуто пізнавальні процеси психіки, емоційні та вольові процеси, психічні стани та властивості. Увагу приділено питанням сомооцінки особистості, психології творчої особистості, акцентовано на психологічних вимірах самоактуалізованої особистості. Подано детальну інформацію з питань соціальної психології, розглянуто вчення про соціальні групи, їх соціально-психологічний клімат. Розкрито поняття лідерства та керівництва, психології спілкування, акцентовано на психологічних вимірах конфліктів.

Висвітлено теоретико-методологічні засади психології управління в організації, розглянуто історію, сучасний стан і перспективи її розвитку. Увагу приділено проблемам психології управління працею, акцентовано на менеджменті сприятливих умов праці людини як головній функції психології праці, викладено психологічні основи профорієнтації, профвідбору та атестації кадрів. Розкрито теоретичні основи психології управління людьми, комунікативні засади такого управління, психологічні особливості керівництва. Подано детальну інформацію щодо психології організації в управлінні, розглянуто його аксіологічні основи, психологічні засади управлінської діяльності в організації, особливості психології менеджменту нововведень, управління рекламною діяльністю та формуванням іміджу організації та персоналу.

Висвітлено проблему духовності українців взагалі, в контексті вивчення національної історико-педагогічної спадщини зокрема. Проаналізовано відповідну наукову літературу з цієї проблеми. Викладено погляди на питання духовності українських політичних та громадських діячів другої половини XIX ст. Розглянуто й охарактеризовано структуру й сенс поняття духовності у зазначений період.

Сделана попытка исследования проблемы генезиса понятия духовности в педагогической мысли Украины 1917 - 1920-х гг. Проанализированы социально-политические, теоретические аспекты трансформации понятия духовности, парадигм духовности и взгляды известных украинских педагогов исследуемого периода на сущность и содержание понятия духовности.

Виявлено та проаналізовано суспільні засади генези комунікації в теорії та практиці освіти України за останнього періоду сталінського режиму (друга половина 1940-х - 1950-ті роки). Вибір періоду обгрунтовано тим, що це був післявоєнний час, коли суспільне життя являло собою нестійку систему, в якій найбільш чітко простежуються зв'язки між зовнішніми та внутрішніми факторами розвитку педагогічної комунікації. Розглянуто історичні, політичні, світоглядні, психологічні чинники хрущовських демократичних реформ та їх вплив на розвиток освіти в Україні. Увагу акцентовано на комунікативних аспектах суспільних та освітянських трансформацій. Наголошено, що за часів авторитаризму паростки гуманістичного усвідомлення сутності людського буття виникали саме в освіті: зростання ролі комунікації в різних сферах навчального та виховного процесу, переосмислення комунікативної ролі вчителя, природи, книги, мистецтва стали основою тих процесів, які призвели в кінцевому результаті до руйнації монологічної системи комунікації, руйнації політичної системи, розпаду Радянського Союзу.

Выявлены и проанализированы общественные основы генезиса коммуникации в теории и практике образования Украины по последнему периоду сталинского режима (вторая половина 1940-х - 1950-е гг.). Выбор периода обоснован тем, что это было послевоенное время, когда общественная жизнь представляла собой неустойчивую систему, в которой наиболее четко прослеживаются связи между внешними и внутренними факторами развития педагогической коммуникации. Рассмотрены исторические, политические, мировоззренческие, психологические факторы хрущевских демократических реформ и их влияние на развитие образования в Украине. Внимание акцентировано на коммуникативных аспектах общественных и образовательных трансформаций. Отмечено, что во времена авторитаризма ростки гуманистического осознания сущности человеческого бытия возникали именно в образовании: рост роли коммуникации в различных сферах учебного и воспитательного процесса, переосмысление коммуникативной роли учителя, природы, книги, искусства стали основой тех процессов, которые привели в конечном итоге к разрушению монологической системы коммуникации, разрушения политической системы, распада Советского Союза.

There been determined and analyzed the social basis of genesis of communication in the theory and practice of education (the second half of the 40th Ц 50th of XX century). There had been considered the historical, political. Psychological factors of Khruschev democratic reforms as well as their influence on the development of education in the Ukraine. Attention has been focused on communicational aspects of social and educational transformations.

Зроблено спробу дослідження проблеми генези поняття "духовність" у педагогіці кінця XIX - початку XX століття. Проаналізовано погляди відомих вітчизняних педагогів досліджуваного історичного періоду на питання сутності та змісту духовності. Акцентовано увагу на прискоренні трансформації теорії та духовної практики українського народу, на посиленні "національної складової" розвитку й актуалізації духовності.

Проаналізовано та визначено теоретико-методологічні основи екзистенційних вимірів поняття духовності як важливого аспекту розробки нової педагогічної парадигми - духовної парадигми освіти. Досліджено особистісно-психологічні механізми актуалізації духовності. Визначено педагогічні чинники духовності особистості.

Розглянуто проблеми, пов'язані з процесами адаптації студентів першого курсу за умов вищого навчального закладу. Проаналізовано базові фактори процесів адаптації. Акцентовано увагу на теоретичних аспектах проблеми. Визначено можливі практичні заходи кураторів з адаптації першокурсників.

Досліджено науковий дискурс поняття "комунікація". Етимологічно проаналізовано слова "комунікація", "спілкування" та досліджено погляди на комунікацію в історії філософії та сучасній науці. Надано дефініцію поняття "комунікація" в контексті критики технократичного підходу до розуміння та означення цього феномена, подолання авторитарної, монологічної педагогіки та тенденцій формування сучасної парадигми освіти.

Проаналізовано роль Кодексів етики ділових відносин (корпоративних кодексів) у становленні етичних засад бізнесу та менеджменту зарубіжних країн з метою вивчення досвіду інституалізації ділової етики в фірмах та організаціях як невід'ємного чинника подальшого розвитку ділової сфери в Україні.

Проаналізовано поняття "комунікація", "спілкування", "комунікативність". Розглянуто необхідність подолання технологічного, інформаційного розуміння поняття комунікації в сфері міжособистісної та соціальної комунікації. Надано означення феномена та поняття "комунікативність", основними характеристиками якого визначено онтологічну, смислову, діалогічну взаємодію.

Досліджено проблему генези поняття духовності в педагогіці України радянського періоду (1930 - 1980 рр.). Розглянуто питання проблематизації поняття духовності та буттєвої ідентифікації феномену духовності. Проаналізовано погляди відомих педагогів досліджуваного історичного періоду на проблему духовного розвитку особистості.

Проаналізовано теоретико-методологічні основи педагогічної комунікації. Акцентовано увагу на дослідженні питання розвитку філософії комунікації та її впливу на розвиток комунікації в освіті, розгляді комунікації як педагогічної проблеми. Визначено ціннісно-смислові основи педагогічної комунікації.

Проаналізовано роль етичних та психологічних засад формування компетентності менеджера. Увагу акцентовано на необхідності введення в план підготовки менеджерів етичних та психологічних дисциплін та формування, відповідного сучасним вимогам розвитку бізнесу та менеджменту, змісту навчальних програм дисциплін.