Індекс рубрикатора НБУВ: П327.1(4УКР) + Е0*801.1-652.15(4УКР)

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: ВА624545 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Викладено основні положення організації системи моніторингу довкілля. Наведено відомості про екологічний, державний, фоновий, кліматичний моніторинги. Описано систему спостережень, оцінки та контролю основних складових довкілля: атмосфери, водних ресурсів, грунтового покриву. Розглянуто системи організації радіаційного моніторингу та біомоніторингу.

Изложены основные положения организации системы мониторинга окружающей среды. Приведены сведения об экологическом, государственном, фоновом, климатическом мониторингах. Описаны система наблюдений, оценки и контроля основных составных окружающей среды: атмосферы, водных ресурсов, почвенного покрова. Рассмотрены системы организации радиационного мониторинга и биомониторинга.

Розглянуто історію розвитку моніторингу довкілля як самостійної та самодостатньої галузі екологічної науки, визначено її предмет, об'єкт та методи дослідження. З урахуванням сучасних потреб і тенденції до глобальної екологізації людського світогляду узагальнено та систематизовано теоретичний доробок і практичний досвід суміжних природознавчих дисциплін. Розкрито сутність, розглянуто види та рівні моніторингу довкілля, визначено його пріоритетні завдання. Сформульовано принципи класифікації існуючих систем оцінки стану навколишнього середовища. Висвітлено питання організації спостережень за забрудненням атмосферного повітря, грунтів і поверхневих вод Світового океану. Охарактеризовано джерела радіоактивного забруднення природного середовища, наведено методи радіаційного контролю та обстеження забруднених сільськогосподарських угідь і об'єктів ветеринарного нагляду. Наведено відомості про становлення біомоніторингу та біоіндикації як методів наукового пізнання. Розроблено практичні завдання з моніторингу природних об'єктів.

Рассмотрена история развития мониторинга окружающей среды как самостоятельной и самодостаточной отрасли экологической науки, определены ее предмет, объект и методы исследования. С учетом современных потребностей и тенденции к глобальной экологизации человеческого мировоззрения обобщен и систематизирован теоретический и практический опыт родственных естественных наук. Раскрыта сущность, рассмотрены виды и уровни мониторинга окружающей среды, определены его приоритетные задания. Сформулированы принципы классификации существующих систем оценки состояния окружающей среды. Рассмотрены вопросы организации наблюдений за загрязнением атмосферного пространства, грунтов и поверхностных вод Мирового океана. Охарактеризованы источники радиоактивного загрязнения окружающей среды, приведены методы радиационного контроля и обследования загрязненных сельскохозяйственных угодий и объектов ветеринарного надзора. Приведены сведения о становлении биомониторинга и биоиндикации как методов научного познания. Разработаны практические задания по мониторингу природных объектов.

Висвітлено питання процедури проведення інспекторських перевірок з охорони навколишнього середовища та виявлення правопорушень у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Увагу зосереджено на необхідності запобігання екологічним правопорушенням, їх профілактиці, пропаганді й інформованості як дієвому механізму впливу на суб'єкти господарювання з метою дотримання ними вимог природоохоронного законодавства.

Встановлено взаємозв'язок між клінічними, ехографічними, ендокринологічними, імунологічними та мікробіологічними змінами в генезі розвитку плацентарної дисфункції у вагітних жінок з сифілітичною інфекцією. Доведено роль такої інфекції в розвитку порушень функціонального стану фетоплацентарного комплексу та високого рівня внутрішньоутробного інфікування. Обгрунтовано необхідність удосконалення лікувально-профілактичних заходів у вагітних жінок з сифілітичною інфекцією. Визначено діагностичну цінність клінічних і додаткових методів дослідження під час розробки тактики ведення вагітності та пологів у жінок з таким захворюванням.

Результати проведених досліджень свідчать, що додаткове використання антигомотоксичної терапії для корекції плацентарної дисфункції у пацієнток із сифілітичною інфекцією дозволяє покращити акушерські і перинатальні результати розродження за рахунок поліпшення функціонального стану фетоплацентарного комплексу і корекції системного імунітету. Одержані результати дозволяють рекомендувати дану методику для широкого використання в практичній охороні здоров'я.

Наведено навчальні плани освітньо-кваліфікаційних рівнів, які вміщують блоки дисциплін, присвячені вивченню основ сталого розвитку, структурно-логічні схеми яких є організаційними алгоритмами реалізації цих програм. Зазначено, що бакалаврською підготовкою в цих програмах передбачено вивчення таких навчальних дисциплін, як "Розробка стратегій сталого розвитку населених пунктів", "Місцевий план дій з охорони довкілля", "Моніторинг індикаторів сталого розвитку". Визначено їх зміст, окреслено ряд ключових компетентностей; для підготовки спеціалістів та магістрів - "Стратегія сталого розвитку" обгрунтовано індикатори сталого розвитку, що трансформуються в показники вищого ієрархічного рівня. Констатовано дуалістичну спрямованість реалізації курсу "Освіта для сталого розвитку"а саме: інтегрування освіти в навчальні дисципліни, програми і курси; організація окремих курсів і програм зі сталого розвитку.

Приведены учебные планы образовательно-квалификационных уровней, содержащие блоки дисциплин, посвященные изучению основ устойчивого развития, структурно-логические схемы которых являются организационными алгоритмами реализации этих программ. Отмечено, что бакалаврской подготовкой в этих программах предусмотрено изучение таких учебных дисциплин, как "Разработка стратегий устойчивого развития населенных пунктов", "Местный план действий по охране окружающей среды", "Мониторинг индикаторов устойчивого развития". Определено их содержание, обозначены ряд ключевых компетентностей, для подготовки специалистов и магистров - "Стратегия устойчивого развития" обоснованы индикаторы устойчивого развития, трансформирующиеся в показатели высокого иерархического уровня. Констатирована дуалистическая направленность реализации курса "Образование для устойчивого развития", а именно: интеграция образования в учебные дисциплины, программы и курсы, организация отдельных курсов и программ по устойчивому развитию.

In the article the resulted experience of providing educational and methodical developments from the problems of steady developments from the problems of steady development and their realization is on an educational process at preparation of specialists.

З метою модернізації освіти для сталого розвитку запропоновано та охарактеризовано нові навчальні дисципліни для формування вибіркового блоку навчальних планів підготовки бакалаврів-екологів. Наведено схему послідовних блоків навчальних дисциплін вибіркової частини для формування компетентних випускників з проблем сталого розвитку з подальшою професійною підготовкою магістрів зі сталого розвитку. Подано структурно-логічну схему вибіркових дисциплін для підготовки бакалаврів-екологів. Констатовано, що включення питань сталого розвитку в робочі плани обов'язкових дисциплін і впровадження вибіркових дисциплін з проблем сталого розвитку в навчальні плани бакалаврів-екологів дозволить повною мірою забезпечити базу знань для підготовки магістрів.

С целью модернизации образования для устойчивого развития предложены и охарактеризованы новые учебные дисциплины для формирования выборочного блока учебных планов подготовки бакалавров-экологов. Приведена схема последовательных блоков учебных дисциплин выборочной части для формирования компетентных выпускников по проблемам устойчивого развития с последующей профессиональной подготовкой магистров по устойчивому развитию. Дана структурно-логическая схема выборочных дисциплин для подготовки бакалавров-экологов. Констатировано, что включение вопросов устойчивого развития в рабочие планы обязательных дисциплин и внедрение выборочных дисциплин по проблемам устойчивого развития в учебные планы бакалавров-экологов позволит в полной мере обеспечить базу знаний для подготовки магистров.

In the articles lighted new approaches are to forming of preparation of specialists-environmentalists for steady development. Selective educational disciplines which form jurisdictions of bachelors from the problems of steady development and provide the following in professional preparation of master's degrees for steady development are offered and described.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4 в93

Рубрики:

Археологія

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито поняття екологічного інспектування. Розглянуто основні функції, права та обов'язки громадських екологічних інспекторів. Висвітлено особливості інспекторських перевірок дотримання вимог екологічного законодавства. Увагу приділено екологічному інспектуванню природно-заповідних територій. Наведено порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель. Подано інформацію про здійснення державного нагляду за охороною надр у процесі розробки родовищ мінеральних підземних вод. Охарактеризовано лісові ресурси України. Розкрито особливості відтворення лісів. Висвітлено проблему відходів в Україні. Розглянуто завдання служби екологічного контролю на державному кордоні та в зоні діяльності регіональних митниць.

Подано екологічну оцінку якості води водних екосистем. Висвітлено особливості формування якості поверхневих вод. Розкрито особливості динаміки показників якості поверхневих вод за середніми та найгіршими значеннями у період 1964 - 2008 рр. Запропоновано місцевий план дій для покращання стану водних екосистем.

Екологічну безпеку розглянуто як форму взаємодії суспільства та природи. Рівень безпеки визначено ймовірністю проявів небезпеки, значну увагу приділено визначенню умов і з'ясуванню закономірностей формування екологічної небезпеки. Викладено основні поняття, принципи та завдання, нормативи екологічної небезпеки, висвітлено питання формування умов надзвичайних ситуацій, у виробничо-господарській діяльності, на регіональному рівні. Акцентовано увагу на правах громадян на екологічно безпечні умови життєдіяльності. Розглянуто весь комплекс складових екологічної безпеки, сформовано підходи до управління екологічною безпекою адміністративно-територіальних одиниць.

Дослідження присвячено оцінюванню м. Рівне за даними соціологічного моніторингу. Наведено результати дослідження урбоекосистеми цього міста за показниками ушкодженості рослин-біоіндикаторів, оцінено рівні впливу забруднення на здоров'я міського населення. Проведено районування міста за ступенем ушкодженості рослин-біоіндикаторів і розроблено рекомендації з покращення його екологічного стану.

На підставі аналізу літературних джерел обрані підходи та запропонований інтегральний показник ефективності функціонування систем електропостачання. Він являє собою рентабельність переробки електроенергії системою, яку пропонується визначати відношенням чистого доходу від переробки електроенергії до витрат на її переробку.

Досліджено проблему впливу природних та антропогенних чинників на розвиток соціо-економічної й екологічної підсистем м. Дубно Рівненської області. Запропоновано методологію оцінювання соціо-економіко-екологічного стану малого міста за показниками сталого розвитку. Представлено результати оцінювання стану території зазначеного міста й обгрунтовано пріоритетні завдання місцевого плану дій з охорони довкілля.

Висвітлено результати геоекологічних досліджень регіонів України та суміжних країн в умовах сталого розвитку. Обгрунтовано актуальні проблеми біологічних, географічних, сільськогосподарських, технічних наук у сфері збалансованого природокористування. Розглянуто питання екологічної та природничої освіти. Запропоновано класифікації озер Українського Полісся за площею, максимальною та середньою глибиною, об'ємом водної маси, ступенем відкритості. Висвітлено актуальність геоінформаційного картографування показників нормативного грошового оцінювання земель сільськогосподарського призначення і вартості земельних ділянок у населених пунктах і засади створення Атласу вартості земель України. Розглянуто сукупність геоекологічних проблем і показано їх специфіку щодо України.

Висвітлено результати наукових досліджень і практичний досвід щодо привернення уваги спільноти до вирішення водних проблем і поліпшення водного співробітництва. Обговорено спільну стратегію дій міжнародного співтовариства, установ, організацій та інших представників щодо імплементації положень Водної рамкової директиви (2000/60/ЄС) та реалізації цілей Міжнародного десятиліття води. Розкрито роль вищої водної рослинності в формуванні токсикологічного стану водних екосистем. Проаналізовано стан якості води поверхневих і підземних джерел водопостачання. Висвітлено екологічні проблеми водокористування та водозабезпечення України.

Обговорено проблеми використання технологічних методів захисту довкілля в умовах об'єктів природно-заповідного фонду, екологічної безпеки в технологіях термічної утилізації відходів, технології запобігання розгерметизації трубопроводів вуглеводневої сировини. Проаналізовано вплив техногенних та біотичних чинників на структурно-функціональні властивості екосистем, можливості впровадження інноваційних екопроектів в області фотоелектрики для України.

Здійснено теоретико-методологічне обґрунтування оцінювання кризових явищ в агросфері зони впливу урбосистеми з використанням системного підходу, розроблено й апробовано авторські методологію та методики дослідження агросфери зони впливу урбосистем і представлено результати оцінки структурно-функціонального стану урбосистеми, агросфери, зонування агросфери. Методологічна схема дослідження включає чотири логічно-послідовних блоки: визначення типових передумов зародження та становлення агросфери ЗВУ; дослідження структурно-функціонального стану урбосистеми; дослідження структурно-функціонального стану агросфери; визначення зони впливу урбосистеми на агросферу. Розроблено й апробовано на урбосистемі Рівного та прилеглої до нього агросфери авторську концептуальну модель дослідження агросфери зони впливу урбосистеми як складної соціо-економіко-екологічної системи, заснованої на встановленні структурно-фукціональних закономірностей, концептуальних основ взаємодії урбосистеми з агросферою та диференціації агросфери на окремі зони. Модель спрямована на збалансування взаємодії урбосистеми й агросфери шляхом виявлення та усунення кризових явищ у їх підсистемах з урахуванням синергетичних ефектів взаємодії цих систем.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.241(4УКР3),022 + П032.243(4УКР3),022 + П034.134-24(4УКР3),022

Рубрики:

Водний режим ґрунтів. Вологість

Тепловий режим ґрунтів

Болотні ґрунти лісової зони. Торф'яні ґрунти

Шифр НБУВ: ДС50005 Пошук видання у каталогах НБУВ