Обгрунтовано необхідність створення соціально-педагогічної програми для профілактики адиктивної поведінки підлітків. Визначено її мету, завдання, принципи й етапи реалізації. Доведено ефективність застосування розроблених заходів і доцільність поглибленого вивчення проблеми з метою оптимізації її вирішення.

Розглянуто проблеми формування творчої особистості у процесі трудового навчання в допоміжній школі. Обгрунтовано необхідність розробки спеціальних програм з трудового навчання для учнів з обмеженими розумовими можливостями. Визначено вік, в якому творчий розвиток таких дітей на уроках праці буде оптимальним.

Рассмотрены проблемы формирования творческой личности в процессе трудового обучения в специальных школах. Обоснована необходимость разработки специальных программ по трудовому обучению для учащихся с ограниченными умственными возможностями. Определен возрастной период, в котором творческое развитие таких детей на уроках труда будет оптимальным.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми соціально-психологічної адаптації розумово відсталих дітей, здійснене на основі вивчення психолого-педагогічних умов забезпечення корекційного впливу на учнів початкових класів допоміжної школи-інтернату під час проведення позакласної виховної роботи. З'ясовано сутність соціально-психологічної адаптації розумово відсталих дітей, визначено та вивчено її структурні компоненти (спілкування, міжособистісні стосунки, психологічний клімат), досліджено прояви дезадаптації. Розроблено адаптаційно-розвивальну програму для учнів молодших класів, спрямовану на усунення проявів дезадаптації, розвиток адаптаційних можливостей та підвищення рівня адаптації, доведено ефективність її використання.

Встановлено, що готовність до материнства (ГдМ) складне, динамічне психічне утворення, що включає стійку позитивну мотивацію до материнства, актуалізацію знань, формування соціально-психологічних умінь і навичок, необхідних для реалізації базових функцій материнства, розвиток особистісних якостей матері, її здатності до емоційного розуміння дитини та самовладання, конструктивної поведінки з дитиною. Виявлено, що у більшості опитаних матерів компоненти ГдМ є сформованими, а у частини вагітних і, особливо, заміжніх жінок, що ще не вагітніли, вони знаходяться в процесі становлення. Розроблено систему психолого-педагогічних засобів підвищення рівня готовності до материнства.

Уперше у вітчизняній психології подано науково-обгрунтовані відповіді на теоретичні питання щодо психологічного змісту поняття "готовність до материнства", структури готовності, чинників, які впливають на структурні компоненти та психологічні показники розвитку рівня готовності до материнства. Презентовано авторські методи дослідження та формування психологчіної готовності до материнства, які вирізняються оригінальністю задумів, різноманітністю напрямів і форм виховної роботи з дівчатами, вагітними та матерями, а також широтою вікового діапазону їх застосування. Акцентовано на інтерактивних методах роботи з метою підвищення рівня готовності до материнства, наведено програму псикорекційної роботи з метою профілактики переривання вагітності.

Доведено актуальність досліджуваної проблеми, що визначається порушеннями розвитку пізнавальної та емоційно-вольової сфери розумово відсталих підлітків. Проаналізовано дослідження вчених з проблеми поняття "комунікативна діяльність", "комунікативність", "комунікативна взаємодія", особливості комунікативної взаємодії підлітків в освітньому середовищі. Окреслено напрями розвитку комунікативної взаємодії підлітків із розумовою відсталістю.

Обгрунтовано актуальність проблеми розвитку комунікативної діяльності (КД). Проаналізовано літературу з проблеми КД розумово відсталих школярів, особливості впливу емоційно-вольової сфери на розвиток КД.

Проаналізовано особливості розвитку мовлення у розумово відсталих дітей і підлітків, простежено вплив пізнавальних можливостей на розвиток їх мовлення. Визначено особливості діагностики мовленнєвого розвитку.

Проаналізовано активність як психологічну категорію. Визначено змістове наповнення категорії "комунікативна активність" в контексті комунікативної діяльності особистості та етапи формування комунікативної активності, зокрема: вибір комунікативного наміру, висловлювання з застосуванням вербальних і невербальних засобів, реалізація комунікації, самоконтроль за висловлюваннями, оцінка комунікативного акту. Зазначено про залежність кореляційного зв'язку комунікативної активності від емоційного, мотиваційного, операційного компонентів, від способу, завдяки якому особистість розв'язує комунікативні завдання. Доведено, що на комунікативну активність особистості впливають її особистісні риси, рівень інтелектуально-мовленнєвого розвитку.

Проанализирована активность как психологическая категория. Определены содержательное наполнение категории "коммуникативная активность" в контексте коммуникативной деятельности личности и следующие этапы формирования коммуникативной активности: выбор коммуникативного намерения, высказывания с применением вербальных и невербальных средств, реализация коммуникации, самоконтроль за высказываниями, оценка коммуникативного акта. Отмечена зависимость корреляционной связи коммуникативной активности от эмоционального, мотивационного, операционного компонентов, от способа, благодаря которому личность решает коммуникативные задачи. Доказано, что на коммуникативную активность личности влияют ее личностные черты, уровень интеллектуально-речевого развития.

The article analyzes the concept of human activity; ascertains the notion of communicative activity in the context of communicative activities of individual, its purpose, steps, and components. The author analyzes some reasons of appearance of communicative activity and factors that inhibit it: proves that communicative activity is affected by personal typical traits, the level of personal intellectual and language development.

Обгрунтовано та розроблено модель комунікативної діяльності розумово відсталих підлітків, описано її компоненти (мотиваційний, когнітивно-змістовий, операційно-поведінковий) та їх складники. З урахуванням пізнавальних можливостей підлітків з легким ступенем розумової відсталості розроблено діагностичний інструментарій, який має адаптовані та авторські методики, спрямовані на діагностику комунікативної діяльності. З урахуванням узагальнених даних емпіричного дослідження визначено рівні та типи комунікативної діяльності розумово відсталих підлітків. Доведено, що за рівнями, типами, показниками та динамікою розвитку комунікативної діяльності розумово відсталі підлітки відстають від своїх однолітків з масових шкіл. Запропоновано систему розвитку та корекції комунікативної діяльності розумово відсталих підлітків, яка передбачає роботу з педагогами, батьками, учнями, та роботу із залучення представників різних спеціальних інституцій і засобів масової інформації. Доведено, що комплексне застосування в технологіях ігрових, рефлексивних, комунікативних, формувальних методів стимулює позитивну динаміку комунікативної діяльності, що зафіксовано в підвищенні рівня сформованості комунікативної діяльності розумово відсталих підлітків.

Розглянуто чинники, які впливають на розвиток комунікативної сфери розумово відсталих школярів, зокрема їх індивідуально-психологічні особливості. Проаналізовано специфіку особистісних якостей таких школярів, їх особистісні типи, показники інтелекту та рівень сформованості їх комунікативної діяльності. Обгрунтовано добір методик вивчення індивідуально-психологічних особливостей школярів із розумовою відсталістю, а саме: опитувальників Г. Айзенка (вивчення типів темпераменту) та Р. Кеттела (підлітковий варіант), методики В. Русалова (властивості темпераменту). Виявлено відсутність гармонійного типу особистості серед розумово відсталих школярів. Доведено існування серед них різних типів особистості, характеристика яких враховуватиметься в психолого-педагогічному супроводі формування комунікативної діяльності. Розкрито кореляційні зв'язки між індивідуально-психологічними особливостями та рівнями сформованості комунікативної діяльності розумово-відсталих школярів.

Рассмотрены факторы, влияющие на развитие коммуникативной сферы умственно отсталых школьников, в том числе их индивидуально-психологические особенности. Проанализирована специфика личностных качеств таких школьников, их личностные типы, показатели интеллекта и уровень сформированности их коммуникативной деятельности. Обоснован отбор методик изучения индивидуально-психологических особенностей школьников с умственной отсталостью, а именно: опросников Г. Айзенка (изучение типов темперамента) и Р. Кеттела (подростковый вариант), методики В. Русалова (свойства темперамента). Выявлено отсутствие гармоничного типа личности среди умственно отсталых школьников. Доказано существование среди них различных типов личности, характеристика которых должна учитываться в психолого-педагогическом сопровождении формирования коммуникативной деятельности. Раскрыты корреляционные связи между индивидуально-психологическими особенностями и уровнями сформированности коммуникативной деятельности умственно отсталых школьников.

Selection of techniques for studying of individual and psychological features of mentally retarded school students is grounded, intelligence indicators are analyzed, types of temperament and formation of the personality are studied. For studying the personal special features were used the questionnaires G. Ayzenka (study of the types of temperament), R. Kettela (teenage version), the property of temperament employing the procedure of V. Rusalov. Correlation between individual and psychological features and levels of formation of communicative activity in mentally retarded students are analyzed.

Теоретично й емпірично обгрунтовано концепцію формування комунікативної діяльності розумово відсталих школярів. Визначено основні компоненти комунікативної діяльності. Проаналізовано особливості формування комунікативної діяльності школярів без порушень розумового розвитку та з легким ступенем розумової відсталості. Розроблено модель психологічного супроводу для вирішення поставлених завдань, технологію формування комунікативної діяльності учнів спеціальних загальноосвітніх закладів, визначено роль психолога в цьому процесі. Запропоновано модель комунікативної діяльності розумово відсталих школярів та експериментальні шляхи її реалізації.

Висвітлено організаційні положення психологічної практики. Розкрито зміст волонтерської (доброчинної) практики. Надано методичні рекомендації з проведення спостереження, бесіди та психологічного аналізу уроку. Приділено увагу проблемі психологічної готовності дитини до школи. Подано інформацію про зміст психодіагностичної практики під час роботи з підлітками.

Досліджено актуальні проблеми реформування змісту сучасної юридичної освіти на прикладі США, Великобританії і ФРН, проаналізовано особливості американської, англійської та німецької моделей юридичної освіти.

Викладено широке коло питань дошкільної освіти, включаючи базові аспекти процесу психолого-педагогічної діагностики дітей дошкільного віку, а саме: діагностику визначення рівня засвоєння вихованцями вимог Базового компонента дошкільної освіти за освітніми лініями. Розкрито сучасні вимоги до професійної підготовки фахівців дошкільної освіти, визначено особливості психологічної діагностики розвитку дітей у змісті підготовки майбутніх працівників закладів дошкільної освіти, систематизовано інноваційні методи дослідження дошкільників, що використовуються для визначення основних критеріїв їх психофізичного розвитку та підготовки до навчання у школі.

Систематизовано авторські методики, тестові завдання, які використовуються для визначення сформованості загальнопедагогічних компетентностей, фахових компетентностей майбутніх учителів початкової школи відповідно до Концепції Нової української школи. Наведено приклади організації та проведення тренінгових занять як одного із засобів розвитку професійних компетентностей педагогів. Специфіка підготовки педагогів нової формації сьогодні диктується потребою в кардинальних змінах існуючої системи освіти. Задача педагогічної діяльності в освітньому процесі полягає у створенні умов для гармонійного розвитку особистості, в підготовці молодого покоління до праці й іншим формам участі в житті суспільства. Представлено апробовані результати наукових доробків із питань діагностики внутрішнього забезпечення якості освіти майбутніх учителів початкової школи. Викладено широке коло питань освітньої галузі, включаючи базові аспекти процесу педагогічного діагностування, а саме: визначення рівня якості знань із розділу "Загальні основи педагогіки", "Теорія виховання", "Дидактика", "Школознавство"; діагностика якості знань із методик вивчення освітніх галузей "Мова й література", "Мистецтво", "Математика", технологічна освітня галузь, фізкультурна освітня галузь у початковій школі.

Розглянуто широке коло питань освітньої галузі, включаючи базові аспекти процесу психолого-педагогічного діагностування дітей дошкільного та шкільного віку з особливими потребами. Розроблено технологію з обстеження інтелекту й мовлення у дітей дошкільного та шкільного віку з особливими потребами.