Розглянуто періоди розвитку кобзарства в Україні та причини його занепаду. Підкреслено велику роль кобзарів та бандуристів у боротьбі українського народу, у піднесенні його самосвідомості, в оспівуванні козацтва.

Рассмотрены периоды развития кобзарства в Украине и причины его упадка. Подчёркнута значительная роль кобзарей и бандуристов в борьбе украинского народа, в формировании его самосознания, в воспевании казачества.

Досліджено історію розвитку кобзарського мистецтва як складової історії культури України. Висвітлено становлення та розвиток музичних цехів та старцівських товариств, виявлено їх основні типи та специфічні особливості. Розглянуто основні етапи розвитку кобзарського мистецтва, репертуар та заробіток мандрівних музикантів. Значну увагу приділено діяльності кобзарсько-лірницьких товариств та їх ролі в суспільстві, появі та розвитку музичних інструментів в Україні. Проаналізовано зміни у побуті, звичаї, репертуар кобзарів і лірників за різних соціально-економічних та історичних умов. Зазначено, що в XIX ст. відбулося руйнування вікових традицій мандрівних музикантів, змінився статус кобзарів і бандуристів з мандрівних музик на концертних виконавців. Таким чином, кобзарське мистецтво поступово влилося у професійну музику. Лірництво не набуло подальшого розвитку та припинило своє існування. Подано "Словник лебійської мови", який містить 1 550 слів.

Висвітлено історію розвитку православного богослужбового співу в Україні XVI - XVII ст. Досліджено вплив католицько-польської пропаганди та реформаторського руху, що охопив усі країни Європи, на розвиток православної церковної музики. Наведено матеріали про діяльність шкільного хору Львівського, Луцького, Могилевського братств на початку XVII ст. Розглянуто особливості становлення партесного (багатоголосного) співу на зразок європейської церковної музики в Україні. Показано провідну роль Києво-Печерського монастиря у формуванні нового типу гармонізації церковних розспівів, наведено матеріали про організацію навчання хорового співу у Київській академії.

Освещена история развития православного богослужебного пения в Украине XVI - XVII ст. Исследовано влияние католическо-польской пропаганды и реформаторского движения, охватившего все страны Европы, на развитие православной церковной музыки. Приведены материалы о деятельности школьного хора Львовского, Луцкого, Могилевского братств в начале XVII ст. Рассмотрены особенности становления партесного (многоголосного) пения наподобие европейской церковной музыки в Украине. Показана ведущая роль Киево-Печерского монастыря в формировании нового типа гармонизации церковных распевок, приведены материалы об организации обучения хоровому пению в Киевской академии.

Встановлено, що виникнення братських шкіл в Україні в XVI - XVII ст. обумовлено необхідністю боротьби з активною діяльністю єзуїтів на українських землях, які поширювали ідеї католицизму та уніатства серед православної молоді. Висвітлено історію створення перших братських шкіл в Україні (у Вільно, Острозі, Львові, Києві, Могилеві, Луцьку, Мінську, Оршанську, Пінську) в період існування Великого князівства Литовського. Розглянуто шкільний статут, особливості організації навчально-виховного процесу та курс навчальних дисциплін, які викладали у братських школах. Зауважено, що, незважаючи на західні запозичення, братські школи залишалися, передусім народними, прагнули до збереження національних традицій і надавали можливість навчатися усім верствам населення. Показано важливу роль братських шкіл у збереженні православної віри українців. Наведено відомості про вихованців Київської та Львівської братських шкіл, серед яких такі відомі особистості, як І.Борецький, І.Копинський, Л.Зизаній, К.Транквілліон, П.Беринда, Е.Плетенецький, Л.Карпович, К.Сакович, Б.Хмельницький, П.Тетеря та Я.Сомко.

Установлено, что возникновение братских школ в Украине в XVI - XVII ст. обусловлено необходимостью борьбы с активной деятельностью иезуитов на украинских землях, которые распространяли идеи католицизма и униатства среди православной молодежи. Освещена история создания первых братских школ в Украине (в Вильно, Остроге, Львове, Киеве, Могилеве, Луцке, Минске, Оршанске, Пинске) в период существования Великого княжества Литовского. Рассмотрен школьный устав, особенности организации учебно-воспитательного процесса и курс учебных дисциплин, которые преподавали в братских школах. Отмечено, что, несмотря на заимствование западных форм и методов организации учебной деятельности, братские школы оставались прежде всего народными, стремились к сохранению национальных традиций и предоставляли возможность обучения всем социальным слоям населения. Показана важная роль братских школ в сохранении православной веры украинцев. Приведены данные о воспитанниках Киевской и Львовской братской школ, среди которых такие известные личности, как И.Борецкий, И.Копинский, Л.Зизаний, К.Транквиллион, П.Беринда, С.Коссов, З.Копистенский, Э.Плетенецкий, Л.Карпович, К.Сакович, Б.Хмельницкий, П.Тетеря и Я.Сомко.

Проаналізовано Стовповий розспів як один зі стародавніх розспівів української Православної церкви. Розглянуто появу стовпового розспіву в Київській Русі, досліджено структуру невменної нотації та її еволюцію до початку XVII ст. Проаналізовано співочі рукописи XII ст., що зберегли грецькі тексти окремих піснеспівів, зокрема Благовіщенський кондакор та Типографський статут із кондакарем. Визначено особливості побудови стародавніх піснеспівів та їх нотації.

Розглянуто вплив реформаційних течій на запровадження багатоголосої музики в українській духовній культурі. Розкрито історичні та соціокультурні чинники розквіту української духовної літератури в ХVІ-ХVІІ ст. Розроблено хронологію еволюції українських церковно-співочих збірників з XI до середини XVII ст. за видами нотацій. Розшифровано і проаналізовано невменні та фітні знаки із співочих азбук ХVІ-ХVІІ ст. Проаналізовано іноземні та українські музично-теоретичні трактати XV-XVII ст., які були поширені на українських теренах. Запропоновано авторську періодизацію поширення багатоголосої музики. Досліджено та доповнено життєписи українських співаків, композиторів та теоретиків багатоголосої музики.