Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.865.5-99

Рубрики:

Хірургічна патологія гомілки

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено досвід ендопротезування тазостегнового суглоба у випадку перелому шийки стегнової кістки у 186-ти пацієнтів похилого віку. Обгрунтовано доцільність ендопротезування тазостегнового суглоба та його переваги у порівнянні з остеосинтезом стегнової кістки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР) р3 + Ч481.290

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Дистанційне та віртуальне навчання в галузі вищої освіти

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.994

Рубрики:

Пластика шкіри

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проблема лікування внутрішньосуглобових переломів піяткової кістки є найбільш складною в травматології і залишається невирішеною та дискутабельною. У разі наявності зміщення уламків або виникнення дефекту кісткової тканини консервативні методи лікування не в змозі забезпечити їх анатомічну репозицію та стабільну фіксацію і, як наслідок, створюється багато площинна деформація стопи. Мета роботи - визначити перспективи способу остеосинтезу внутрішньосуглобових переломів п'яткової кістки блокованим стрижнем, вдосконалити його, застосувати в клінічній практиці та оцінити його ефективність. Запропоновано багато методів хірургічного лікування переломів п'яткової кістки але кількість післяопераційних ускладнень та незадовільних результатів лікування залишається високою. Тому триває розробка нових фіксаторів і хірургічних способів. Зазначено перспективний напрямок та особистий досвід розробки остеосинтезу п'яткової кістки блокованим стрижнем. За вказаним способом виконано 21 хірургічне втручання. Проведено оцінку за системою AOFAS у 12 пацієнтів, яка становить 86 балів через 12 міс після оперативного лікування.

Внутрішньосуглобові переломи п'яткової кістки (ПК) є найбільш несприятливими, а їх оперативне лікування супроводжується високим рівнем ускладнень і сягає 34 %. Мета роботи - визначити причини ускладнень хірургічного лікування внутрішньосуглобових переломів ПК накістковими пластинами. Проаналізовано причини інтраопераційних ускладнень та в ранньому післяопераційному періоді у 52-х пацієнтів (66 стоп), яким виконувався металоостеосинтез переломів ПК реконструктивними пластинами. Застосовували клінічні, рентгенологічні методи дослідження, комп'ютерну томографію. Виявлено наступні інтраопераційні ускладнення: гіпокорекцію уламків - у 18,2 % хворих, злам спиці Кіршнера - 1,5, ушкодження малогомілкових сухожилків - 1,5 та n. suralis - 1,5 %. Серед ранніх післяопераційних ускладнень спостерігали післяопераційні гематоми п'яткової ділянки - у 12,1 хворих, поверхневий крайовий некроз шкіри - 9,1, поверхневу - 7,6 та глибоку інфекцію - у 3 % хворих. Майбутнє хірургічного лікування переломів ПК полягає в розробці нових малотравматичних способів, які нададуть змогу зменшити частоту ускладнень і забезпечити стабільність металоостеосинтезу.

Поданий досвід ендопротезування кульшового суглоба при переломах шийки стегна в пацієнтів старших вікових груп. Наведено дані світової статистики, обгрунтована доцільність ендопротезування і його переваги порівняно з остеосинтезом. Авторами накопичений значний клінічний матеріал (386 пацієнтів), а також проведене вивчення віддалених результатів, що дозволило їм зробити висновки щодо поліпшення результатів лікування цієї патології.

Застосування хірургічних методів лікування внутрішньосуглобових переломів п'яткової кістки з використанням широкого доступу та металоостеосинтез реконструктивними пластинами зумовлюють значну кількість ускладнень та незадовільних наслідків. Для їх усунення нами розроблений спосіб внутрішньокісткового металоостеосинтезу переломів п'яткової кістки блокованим стрижнем. Проведено остеометричні дослідження п'яткової кістки, що дозволили нам виготовити чотири типорозміри блокованого стрижня з адаптованою навігаційною системою. При цьому враховували остеоархітектоніку трабекулярної системи п'яткової кістки для забезпечення стабільної фіксації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.578 + Р458.285.6

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення гомілковостопного суглоба, стопи і пальців

Шифр НБУВ: Ж23024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.198.578-5

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На математичній моделі досліджено біомеханічні умови функціонування триголового м'яза гомілки при переломах п'яткової кістки зі зміщенням периферичного фрагмента. Відбувається укорочення триголового м'яза гомілки та порушення функції, пов'язане з одночасним зменшенням його довжини та плеча сили. Менше порушень роботи триголового м'яза спостерігається при зменшенні плеча сили та сталій довжині м'яза або при укороченні довжини м'яза, але збереженому плечі сили. Подовження, так само як і вкорочення триголового м'яза внаслідок перелому п'яткової кістки із зміщенням периферичного фрагмента викликає зменшення екскурсії та сили м'яза, а також збільшує енерговитрати при його роботі. Навіть невеликі зміщення периферичного фрагмента допереду та догори призводять до швидкого зростання напружень на ахілловому сухожилку. При значних зміщеннях відламка напруження на ахілловому сухожилку можуть перевищувати границю його міцності. Необхідне обов'язкове відновлення анатомічної цілісності та просторової геометрії п'яткової кістки при її переломі із зміщенням фрагментів.

Наведений досвід ендопротезування кульшового суглоба при переломах шийки стегна в пацієнтів старших вікових груп. У вступі наведено дані світової статистики, обгрунтовано доцільність ендопротезування і його переваги порівняно з остеосинтезом. Накопичено значний клінічний матеріал (386 пацієнтів), а також проведено вивчення віддалених результатів, що дозволило їм зробити висновки з метою поліпшення результатів лікування даної патології.

На підставі остеометричних та біомеханічних досліджень розроблено новий спосіб металоостеосинтезу внутрішньосуглобових переломів п'яткової кістки блокованим канюльованим стрижнем. Останній має 3 отвори для проведення блокуючих гвинтів у горизонтальній і сагітальній площині, що забезпечує стабільну фіксацію уламків. А внутрішньокісткове розташування конструкції суттєво зменшує ризик гнійних ускладнень. Крім того, для проведення стрижня та його блокування розроблено навігаційні системи. Виконано 20 хірургічних втручань відкритим і закритим способом.

Удосконалено методику пластичного закриття хронічних ранових дефектів у хворих із синдромом діабетичної стопи (СДС) шляхом використання шкірних клаптів на перфорантній судинній ніжці. У дослідження включалися хворі на цукровий діабет 2-го типу із СДС нейроішемічної форми та наявністю хронічних ран нижніх кінцівок, що не загоювалися більше ніж 21 день із часу виникнення. Очищення ран здійснювали методом ультразвукової кавітації. На рану накладали пов'язку із сорбційно-антибактеріальною нанокомпозицією на основі нанодисперсного діоксиду силіцію. На третю добу на рану накладали вакуумну дренуючи пов'язку (ВАК-терапія). Формується клапоть, що за розмірами та конфігурацією відповідає дефекту на стопі. Серед хворих основної групи в 14 осіб (93 %) спостерігалося приживлення клаптя. Віддалені спостереження через 6 місяців показали повне збереження опорної функції кінцівки та добре приживлення трансплантата, відсутність виразок на кінцівках. У контрольній групі через 6 місяців у 7 пацієнтів відмічався рецидив виразок. Удосконалена методика автодермопластики при лікуванні ранових дефектів у хворих із синдромом діабетичної стопи, яка полягає в корекції гіперглікемії, підготовці рани з використанням вакуумної апаратної пов'язки. Використання розщепленого шкірного клаптя в поєднанні з вакуумною апаратною пов'язкою дозволяє ефективно закривати хронічні та гострі рани, зберігати опорну здатність кінцівки, покращити якість життя хворих, зменшити час перебування хворого в стаціонарі. Адекватне закриття ранових дефектів на стопі є методом профілактики високих ампутацій нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет.