Надано порівняльну характеристику міжособистісних взаємин дітей за різних умов життєдіяльності. Встановлено, що діти, які займаються в спортивній школі, є менш конфліктними, агресивними щодо своїх однолітків. Значно менший відсоток респондентів почувають себе покинутими та одинокими.

У сучасній психолого-педагогічній літературі існують різні підходи до класифікації технологій навчання. Як правило, основою класифікації є рівень застосування технології, основні чинники психічного розвитку учня, філософська основа, наукова концепція засвоєння досвіду, ставлення до дитини, орієнтація на особистісні структури учня, тип організації та управління пізнавальною діяльністю школяра.

Розглянуто стан та способи формування в школярів інтересу до фізичного виховання та спорту як цілеспрямовану й системну діяльність учителя, що включає формування спеціальних знань, практичну діяльність учнів створення позитивного емоційного фону уроку.

Зазначено, що зміцнення здоров'я, підвищення фізичної підготовленості, формування потреби та зацікавленості здоровим способом життя є однією з найбільш важливих проблем сьогодення. Мета роботи - визначити рівень фізичної підготовленості учнів 5 - 6 класів. Використано рухові тести, спрямовані на оцінку кожної фізичної якості. Виявлено тенденцію зниження рівня фізичної підготовленості в дівчат і хлопців 5 - 6 класів. Установлено, що за показниками розвитку сили, швидкості, витривалості, спритності та гнучкості, відповідно до вимог шкільної програми, учні загалом мають початковий і середній рівні компетенції. Виняток складає лише виконання тестів вису на зігнутих руках і стрибка в довжину з місця. У процесі росту та розвитку фізичні якості підлітків постійно, але нерівномірно зростають, що є основою для розробки та упровадження оздоровчих і корекційних фізичних навантажень.

Зазначено, що проблема підвищення та зміцнення здоров'я підростаючого покоління привертає пильну увагу до стану серцево-судинної (ССС) і дихальної (ДС) систем організму, які відіграють важливу роль в адаптації до фізичних навантажень та є одними з основних показників функціональних можливостей учнів. Мета дослідження - проаналізувати функціональні показники ССС і ДС організму учнів V - VI класів. Методи дослідження ССС включали визначення частоти серцевих скорочень, систолічного (САТ) і діастолічного (ДАТ) артеріального тиску. Оцінку ДС здійснено за допомогою проби Штанге та проби Генча. Величини САТ і ДАТ учнів достовірно не відрізнялися. Загалом такі показники відповідають віковим нормам. Одна з причин незначних коливань серцевого ритму та його незначних змін у віці 11 - 12 років - це поступове вдосконалення регуляторних механізмів функціонування серця, зміна гормонального фону у зв'язку зі статевим дозріванням підлітків.

Основним завданням сьогодення є створення умов для зростання добробуту населення. Мета роботи - збереження та покращання здоров'я громадян усіх вікових груп, особливо підростаючого покоління. Добова рухова активність (ДРА) поєднує в собі різноманітні рухові дії, що виконуються в повсякденному житті та трудовій діяльності. Вона має важливе значення для оптимального функціонування організму людини та є основою здорового життя. Завдання дослідження - виявити рівень ДРА школярів 5 - 6 класів. Визначенням ДРА школярів слугувала методика хронометражу, розроблена Фремінгемським університетом, заснована на реєстрації діяльності підлітків упродовж доби. Одержано можливість зіставити показники та визначити індекс добової рухової активності. Результати дослідження свідчать, що структура ДРА школярів 11 - 12 років складається з базового режиму, сидячого, низького, середнього й високого. Учні, які регулярно займаються не лише обов'язковими формами фізичного виховання, трудової діяльності в школі, але й додатково беруть участь у різноманітних фізкультурно-масових заходах школи та міста, мають достатній рівень рухової активності. Школярі, у яких визначено недостатній рівень рухової активності, переважно мають різні морфофункціональні відхилення в організмі та наявні хронічні захворювання. На рівень рухової активності учнів впливають традиції фізичної культури в школі, наявна матеріальна база, рівень професійної майстерності вчителів фізичної культури, педагогічних працівників, адміністрації школи. Також це пов'язано з недооцінкою оздоровчої та виховної ролі фізичної культури та з нерозумінням того, що рухова активність значною мірою залежить від самих школярів. Результати дослідження ДРА учнів надали можливість виявити різницю показників у стані здоров'я. Основним засобом підвищення ДРА школярів є розробка нових методик, які відповідатимуть умовам сучасного школяра.

Розроблено особистісно-орієнтовану технологію навчання учнів 5 - 6 класів фізичної культури в умовах навчально-виховної діяльності основної школи, що включає чітку послідовність мети, принципів, засобів, методів, етапів навчання, вимог до дозування фізичних навантажень, контролю і самоконтролю. Уточнено зміст поняття "технології навчання фізичної культури учнів основної школи", під яким запропоновано розуміти впорядковану послідовність засобів, методів, методичних прийомів та форм організації відповідно до індивідуальних особливостей дітей, які забезпечують реалізацію мети навчання та досягнення очікуваного результату з урахуванням об’єктивних і суб’єктивних чинників освітнього середовища і спрямовані на формування здоров’язбережувальної компетентності школярів. Доповнено відомості про стан фізичного розвитку, фізичної підготовленості, функціональних можливостей, рухової активності та міжособистісних взаємин учнів 5 - 6 класів. Експериментальна перевірка засвідчила високу ефективність розробленої технології навчання, що є підставою для її широкого впровадження в навчальний процес загальноосвітніх навчальних закладів.