Летальность у больных с тяжелыми желудочно-кишечными кровотечениями язвенного генеза при применении интегративного крововосполнения уменьшается на 8,7 % в сравнении с компонентным крововосполнением.

У контексті загальнобіологічного уявлення доповнено методологію шляхів удосконалення концептуально-методологічної бази інтенсивної терапії хірургічної кровотечі. Розроблено методику оцінки ступенів порушення біологічної стійкості організму у разі шлунково-кишкової кровотечі (ШКК). За рахунок динамічної стабілізації напруженого об'єму крові (НОК) удосконалено енергоресуситаційну здатність технологій інтегративної кровозберігаючої терапії за умов стресбіопошкодження. У разі порівняльної оцінки ефективності методик компонентного інфузійно-трансфузійного за П.Г.Брюсовим (1998 р.) та інтегративного кровозберігаючого кровопоповнення встановлено, що ефективність інтегративної кровозберігаючої терапії має місце за динамічної підтримки цільового артеріального тиску та дискретного усунення коронарної гіпоперфузії. Доведено, що результативність інтегративного кровозберігаючого кровопоповнення підвищується за умов використання енергобіометричного моніторингу - статусметрії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)23

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.703.1-5

Рубрики:

Інсульт

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено проспективний аналіз навчання та підтримки засвоєних теоретичних знань і практичних навичок з проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР) бригадами екстреної (швидкої) допомоги. Навчання проведено за симуляційною формою з використанням манекенів згідно з 6-годинною навчальною програмою "Основи підтримки життя". Правильність проведення практичних навиків оцінено відповідно до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної допомоги "Раптова серцева смерть". Так, у лікарів і фельдшерів бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги виявлено достатній базовий рівень теоретичних знань алгоритму проведення СЛР. Виявлено низький базовий рівень практичних навичок відносно прохідності дихальних шляхів за допомогою лицьової маски та супраглоточних повітропроводів і роботи з монітором/дефібрилятором у лікарів, фельдшерів і санітарів. Виявлено, що симуляційні форми навчання з використанням сучасних манекенів спроможні в короткі терміни підвищити рівень практичної підготовки медичного персоналу екстреної (швидкої) медичної допомоги, а також можуть виявити та усунути проблеми узгодженості роботи в бригаді.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77-5,3

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено проспективний аналіз навчання та підтримки засвоєних теоретичних знань і практичних навиків із проведення серцево-легеневої реанімації бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги (Е(Ш)МД). Навчання проведено за симуляційною формою з використанням манекенів згідно з 6-годинною навчальною програмою "Основи підтримки життя". Правильність практичних навиків оцінено відповідно до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної допомоги "Раптова серцева смерть". Так, у лікарів і фельдшерів бригад Е(Ш)МД визначено достатній базовий рівень теоретичних знань алгоритму проведення серцево-легеневої реанімації. Виявлений низький базовий рівень практичних навиків із відновлення прохідності дихальних шляхів за допомогою лицьової маски та супраглоткових повітропроводів і роботи з монітором/дефібрилятором у лікарів, фельдшерів і санітарів. Виявлено, що симуляційні форми навчання з використанням сучасних манекенів спроможні в короткі терміни підвищити рівень практичної підготовки медичного персоналу Е(Ш)МД, а також спроможні виявити та усунути проблеми узгодженості роботи в бригаді.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.3 + Р353.52

Рубрики:

Кровотечі . Крововиливи

Переливання крові

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р456.3

Рубрики:

Кровотечі . Крововиливи

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77-5,3

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено проспективний аналіз навчання та підтримки засвоєних теоретичних знань і практичних навичок з проведення серцево-легеневої реанімації лікарів невідкладних станів. Навчання проводили за симуляційною формою з використанням манекенів. Правильність виконання засвоєних практичних навичок оцінювали відповідно до уніфікованого клінічного протоколу екстреної медичної допомоги "Раптова серцева смерть". Так, у лікарів невідкладних станів виявлено достатній базовий рівень теоретичних знань щодо алгоритму проведення серцево-легеневої реанімації. Виявлено низький базовий рівень практичних навичок. Виявилося, що симуляційні форми навчання з використанням сучасних манекенів спроможні у короткі терміни підвищити рівень практичної підготовки лікарів невідкладних станів.

На працівників швидкої медичної допомоги впливає комплекс факторів, основними з яких є психоемоційний стрес і систематичні фізичні навантаження, вимагає від організму постійного напруження регуляторних систем. Варіабельність серцевого ритму є одним із найбільш інформативних методів кількісної оцінки стану вегетативної нервової системи. Активність симпатичного та парасимпатичного відділів вегетативної нервової системи є результатом системи регуляції кровообігу, що змінює в часі свої параметри для досягнення оптимальної пристосувальної відповіді, що відображає адаптаційну регуляцію всього організму. Об'єктом наукового дослідження стали 42 співробітники швидкої медичної допомоги віком у середньому 46 +- 2 роки. Усі представники цієї групи працювали на швидкій медичній допомозі як виїзний персонал та мали особливий ритм праці. Обстежено 17 чоловіків та 25 жінок із середнім індексом маси тіла, що становив 27,1 +- 0,8 кг/м2, середній час за межами бази з 24 годин становив 519,4 +- 19,5 хвилини. Обробку одержаних даних проводили із застосуванням пакета прикладних програм PSPP. Проведено аналіз розподілу за кожним вивченим критерієм. Статистична обробка отриманих результатів проводилася з використанням методів параметричної та непараметричної статистики. Аналіз варіабельності серцевого ритму, будучи неінвазивним методом дослідження, дозволяє оцінити зміни в рівнях регуляції серцево-судинної системи під впливом стресу. Зміни показників варіабельності серцевого ритму SDNN і ТР дають можливість судити про ступінь напруженості регуляторних систем під впливом навантажень у співробітників швидкої медичної допомоги.

Наведено сучасні дані з інтенсивної терапії мультиорганних порушень у критичних хворих з ішемічним інсультом (ІІ). Проведено комплексне дослідження та заходи інтенсивної терапії 43 критичних хворих з первинним ІІ. Удосконалено алгоритм інтенсивної терапії мультиорганних порушень у критичних хворих з первинним ІІ.

Розглянуто сучасні питання про концепцію мультиорганних порушень і загальні критерії визначення. Проведено комплексне дослідження з метою оптимізації динамічного моніторингу мультиорганних порушень та заходи інтенсивної терапії 48-ми критичним хворим з повторним ішемічним інсультом. Удосконалено протокол оцінювання тяжкості мультиорганних порушень у критичних хворих з повторним ішемічним інсультом.

Оптимізація інтенсивної терапії з урахуванням виразності поліорганних порушень надає змогу адекватно оцінити тяжкість стану хворих з ішемічним інсультом (ІІ) та своєчасно застосувати методи корекції. Мета роботи - оптимізація інтенсивної терапії поліорганних порушень у хворих з ІІ. Досліджено 48 хворих з ІІ. Середній вік хворих склав (70 +- 2) років, з них чоловіків 26 (54,2 %) - середній вік 69,1 +- 1 років; жінок 22 (45,8 %) - середній вік (71 +- 2) років. Визначення тяжкості ІІ за шкалою National Institutes of Health Stroke Scale грунтується на оцінці неврологічного стану, що потребує знання симптоматики лікарем, який проводить неврологічне обстеження. Визначення виразності поліорганних пошкоджень за шкалою Mainz Emergency Evaluation Score базується на клініко-інструментальній оцінці життєвозагрозливих відхилень, що надає змогу адекватно оцінити міру ушкодження вітальних функцій і своєчасно застосувати методи інтенсивної терапії у хворих з ІІ.

Поява сучасної апаратури, нових технологій при наданні допомоги на догоспітальному етапі, високий темп розвитку науково-технічного прогресу в медицині змінили вимоги до професійного рівня лікарів невідкладних станів та середнього медичного персоналу, а також парамедиків. Актуальним є питання підвищення рівня володіння практичними навичками під час надання невідкладної та екстреної допомоги. Особливу увагу приділяється практичному відпрацюванню алгоритмів проведення серцево-легеневої реанімації, надання екстреної медичної допомоги при політравмі, бойовій травмі та інших невідкладних станах для медичних працівників бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги. Симуляційна форма навчання бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, що передбачає навчання в спеціальному штучно створеному імітованому середовищі з використанням манекенів, є найбільш прийнятною. У ДЗ "ЗМАПО МОЗ України" впроваджені різні форми симуляційного навчання: бригадні заняття, спільне навчання, майстер-класи, семінари-тренінги, змагання, що мають свої особливості та переваги.

Згідно з епідеміологічними даними, артеріальна гіпертензія є одним з найактуальніших захворювань в популяції дорослого населення України. Її поширеність становить до 30 %, і вона є одним із найважливіших чинників дестабілізації розвитку ішемічної хвороби серця і розвитку гострих порушень мозкового кровообігу. Гіпертонічний криз (ГК) - це один із частих невідкладних станів, що потребують - як ускладнений, так і неускладнений - надання невідкладної медичної допомоги для запобігання або обмеження ураження органів-мішеней. Спровокувати розвиток ГК можуть різні причини, серед яких найбільш частими є психоемоційні та фізичні перевантаження. Своєчасно не купірувані неускладнені гіпертонічні кризи можуть переходити в ускладнені. Мета дослідження - оцінка екстреної медичної допомоги хворим на АГ в популяції населення великого промислового міста України. В основу дослідження покладено матеріали, одержані під час ретроспективного вивчення звернень хворих за медичною допомогою до відділень швидкої допомоги з січня 2014 по січень 2016 рр. Обробка даних було проведено на персональній електронній обчислювальній машині з використанням пакету прикладних програм PSPP. Під час перевірки статистичних гіпотез нульову гіпотезу відкидали за рівня статистичної значущості (p) нижче 0,05. Результатом було визначення відсотку гіпертонічних кризів від загальної кількості викликів швидкої медичної допомоги та поширеності гіпертонічних кризів у загальній популяції м. Запоріжжя. Висновки: виникнення гіпертонічних кризів - серйозна медико-соціальна проблема, що потребує науково обгрунтованого підходу до надання екстреної медичної допомоги зазначеній категорії хворих на догоспітальному етапі. Потрібні подальші дослідження, спрямовані на вивчення проблеми виникнення та купірування ГК на догоспітальному етапі.

У хворих із геморагічним інсультом внаслідок паренхіматозного або субарахноїдального крововиливу активуються стрес-лімітуючі механізми, що забезпечують організму хворих стійкість до стресової дії на стадіях загального адаптаційного синдрому. Мета дослідження - вивчення динаміки показників серотонінергічної і нітроксидергічної стрес-лімітуючих систем на стадіях розвитку загального адаптаційного синдрому у хворих із геморагічним інсультом (ГІ) під час проведення інтенсивної терапії. Дослідження проведено 16 критичним хворим із ГІ (середній вік - 69,4 +- 1,9 року) за умов відділення нейрореанімації Комунальної установи "6-та міська клінічна лікарня" (м. Запоріжжя, Україна). Серед них чоловіків було 7 (43,75 %), середній вік становив 69,9 +- 2,8 року; жінок - 9 (56,25 %), середній вік - 69,1 +- 2,8 року. Контрольну групу було представлено 12 добровольцями (середній вік - 37,5 +- 2,7 року), серед них: чоловіків - 6 (50,0 %), середній вік - 33,4 +- 3,8 року; жінок - 6 (50,0 %), середній вік - 42,8 +- 3,6 року. Тяжкість ГІ оцінювали за шкалою National Institutes of Health Stroke Scale, що відповідало тяжкому мозковому інсульту (1-ша доба - 15,7 +- 1,1 бала; 2-га доба - 15,6 +- 1,2 бала; 3-тя доба - 16,4 +- 0,5 бала). Під час оцінки вираженості неврологічного дефіциту на 3-тю добу після госпіталізації на тлі інтенсивної терапії виявлено значущу позитивну динаміку у 8 пацієнтів. У 4 хворих позитивної динаміки на фоні інтенсивної терапії не відзначалося. Четверо пацієнтів померли на 3-тю добу після госпіталізації (3 чоловіки і 1 жінка), смертність становила 25,0 % від числа усіх госпіталізованих. Висновки: інтенсивна терапія у хворих із ГІ перешкоджає розвитку дислокаційного синдрому. Зменшення показників серотонінергічної системи характеризує ефективність церебропротекторної терапії. Збільшення показників нітроксидергічної стрес-лімітуючої системи вказує про необхідність подальшого застосування судинної терапії.

Захворювання серцево-судинної системи у світі та в Україні посідають одне з перших місць за поширеністю, смертністю та інвалідністю. Згідно з офіційною статистикою, унаслідок мозкового інсульту в Україні щорічно помирає від 40 до 45 тисяч осіб. Мета роботи - розробити нові та вдосконалити існуючі методи діагностики та інтенсивної терапії у критичних хворих з ішемічним інсультом. Проведено ретроспективне, нерандомізоване дослідження 56 критичних хворих із гострим порушенням мозкового кровообігу за ішемічним типом, які перебували у відділенні анестезіології з палатами інтенсивної терапії КУ "Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня N 9". Інтенсивна терапія застосовувалася згідно з Уніфікованим клінічним протоколом медичної допомоги "Ішемічний інсульт (екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована) медична допомога, медична реабілітація)" (наказ Міністерства охорони здоров'я України від 03.08.2012 р. N 602). Висновки: у хворих із транзиторними ішемічними атаками на тлі проведення інтенсивної терапії мало місце покращання неврологічного статусу за шкалою National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS) практично до легкого ступеня ішемічного інсульту, проте відбувалося поглиблення церебральної ішемії. У хворих із первинним ішемічним інсультом у правій та лівій гемісферах головного мозку, руслах правої та лівої середніх мозкових артерій мало місце поглиблення церебральної ішемії за рахунок формування зони некрозу нейронів головного мозку на тлі зменшення неврологічного дефіциту. У хворих із первинним ішемічним інсультом у стовбурі головного мозку на тлі проведення інтенсивної терапії мало місце практичне нівелювання церебральної ішемії, проте неврологічний дефіцит за шкалою NIHSS характеризувався середньотяжким ступенем на всіх етапах дослідження, без тенденції до покращання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.030-5 + Р627.703

Рубрики:

Гіпертонічна хвороба

Порушення мозкового кровообігу

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ