Узагальнено результати вивчення субклінічного гіпотиреозу за останні 5 років. Наведено дані епідеміологічних і клінічних досліджень. Детально проаналізовано причини та клінічне значення латентних порушень функції щитовидної залози. Особливу увагу приділено підходам до лікування субклінічного гіпотиреозу.

Обобщены результаты изучения субклинического гипотиреоза за последние 5 лет. Приведены данные эпидемиологических и клинических исследований. Детально проанализированы причины и клиническое значение латентных дисфункций щитовидной железы. Особое внимание уделено подходам к лечению субклинического гипотиреоза.

The results of the study of subclinical hypothyroidism during last 5 years are summarized. The data of epidemiological and clinical investigations are presented. Causes and clinical impact of latent thyroid dysfunctions are given in details. Particular attention is paid to the treatment of subclinical hypothyroidism.

Розглянуто історію заснування та функціонування Буковинської державної медичної академії. Наведено відомості про видатних учених та фундаторів наукових шкіл. Проаналізовано особливості становлення та розвитку кафедр медико-біологічного, терапевтичного, хірургічного, медико-профілактичного, суспільно-гуманітарного профілю, а також кафедр педіатрії, акушерства та гінекології. Висвітлено наукові досягнення та здобутки випускників Буковинської державної медичної академії.

Рассмотрена история создания и функционирования Буковинской государственной медицинской академии. Приведены сведения о выдающихся ученых и фундаторах научных школ. Проанализированы особенности становления и развития кафедр медико-биологического, терапевтического, хирургического, медико-профилактического, общественно-гуманитарного профиля, а также кафедр педиатрии, акушерства и гинекологии. Освещены научные достижения выпускников Буковинской государственной медицинской академии.

Наведено імунологічні механізми, які запобігають розвитку раку у хворих, досліджено методи імунотропної терапії та імунореабілітації. Розглянуто розвиток детоксикації організму хворих на рак шляхом нормалізації видового складу та популяційного рівня мікрофлори кишечника. На підставі застосування черезшкірного лазерного опромінення, ехінацеї та ентеросгелю розроблено метод адаптивної фотоімунотерапії онкологічних хворих. На основі результатів, отриманих після опромінення крові тварин з пухлинами, розроблено клінічний метод внутрішньосудинного лазерного опромінення крові.

Наведено дані з загальної імунології раку, розглянуто принципи імунологічного розпізнання, фенотипи та функції клітин імунної системи. Описано основні важливі імуноклітини, охарактеризовано процес активації Т-лімфоцитів, цитокінів. Наведено антипухлинні ефекторні механізми, а також відомості, що стосуються механізмів уникнення даних клітин від імунного нагляду. Проаналізовано особливості використання моно- і біспецифічних моноклональних антитіл та імунореактивних Т-клітин для лікування раку.

Приведены данные об общей иммунологии рака, рассмотрены принципы иммунологических распознаваний, фенотипы и функции клеток иммуной системы. Описаны основные важнейшие иммуноклетки, охарактеризован процесс активизации Т-лимфоцитов, цитоконов. Приведены антиопухолевые эфекторные механизмы, а также сведения, касающиеся механизмов избежания данных клеток от иммуного присмотра. Проанализированы особенности применения моно- и биспецифических моноклональных антител и иммунореактивных Т-клеток для лечения рака.

Висвітлено сучасні наукові уявлення щодо ролі мікрофлори кишечнику у нормалізації фізіологічних процесів людського організму. Визначено можливі фактори та механізми розвитку дисбактеріозу кишечнику у разі наявності захворювань щитоподібної залози. Розглянуто сучасні методи та засоби корекції дисбіотичних порушень кишечнику. Наведено клінічну характеристику хворих на дифузний токсичний зоб та гіпотиреоз. Досліджено стан мікроекології кишечнику у разі функціональних порушень щитоподібної залози. Встановлено ефективність застосування пробіотиків для лікування хворих на тиреотоксикоз та гіпотиреоз. Проаналізовано актуальні проблеми клінічної тиреоїдології та запропоновано шляхи їх вирішення.

Освещены современные научные представления о роли микрофлоры кишечника в нормализации физиологических процессов человеческого организма. Определены возможные факторы и механизмы развития дисбактериоза кишечника при заболеваниях щитовидной железы. Рассмотрены современные методы и средства коррекции дисбиотических нарушений кишечника. Приведена клиническая характеристика больных с диффузным токсическим зобом и гипотиреозом. Исследовано состояние микроэкологии кишечника при функциональных нарушениях щитовидной железы. Установлена эффективность применения пробиотиков при лечении пациентов с тиреотоксикозом и гипотиреозом. Проанализированы актуальные проблемы клинической тиреоидологии и предложены пути их решения.

Розглянуто питання комплексної профілактики та лікування обмежених гнійно-запальних ускладнень у ранньому післяопераційному періоді на основі розроблених методів, заснованих на поєднаному використанні антимікробних і протизапальних засобів та електричного поля постійного струму. Викладено методики гальванізації внутрішньотканинного електрофорезу в профілактиці та лікуванні ранніх післяопераційних ускладнень в абдомінальній хірургії, наведено порівняльну оцінку клінічної ефективності даних методів.

Рассмотрены вопросы комплексной профилактики и лечения ограниченных гнойно-воспалительных осложнений в раннем послеоперационном периоде на основе разработанных методов, основанных на совмещенном использовании антимикробных и противовоспалительных средств, а также электрического поля постоянного тока. Изложены методики гальванизации внутритканевого электрофореза в профилактике и лечении ранних послеоперационных осложнений в абдоминальной хирургии, приведена сравнительная оценка клинической эффективности данных методов.

Висвітлено сучасні відомості про йододефіцитні захворювання, наведено результати епідеміологічних і клінічних досліджень щодо вивчення епідеміології, клінічних особливостей перебігу тиреопатій у Карпатському регіоні. Викладено питання стану різних органів і систем у разі морфофункціональних порушень щитоподібної залози. Проаналізовано дані щодо лікування та профілактичних заходів тиреопатій у жителів йододефіцитних регіонів.

Освещены современные сведения об йододефицитных заболеваниях, приведены результаты эпидемиологических и клинических исследований по изучению эпидемиологии, клинических особенностей течения тиреопатий в Карпатском регионе. Изложены вопросы состояния разных органов и систем при морфофункциональных нарушениях щитовидной железы. Проанализированы данные о лечении и профилактических мерах тиреопатий у жителей йододефицитных регионов.

Розглянуто проблеми щодо удосконалення існуючих і розробки нових методів діагностики та лікування захворювань шлунково-кишкового тракту в дітей. Висвітлено досвід використання та впровадження різних схем лікування функціональних захворювань травної системи. Досліджено сучасні аспекти дієтичного харчування дітей, порушення моторики верхніх відділів травного тракту, використання антигомотоксичної терапії в лікуванні функціональної диспепсії. Описано особливості перебігу виразкової хвороби у дітей залежно від їх психоемоційного стану.

Рассмотрены проблемы, касающиеся усовершенствования существующих и разработки новых методов диагности и лечения заболеваний желудочно-кишечного тракта у детей. Освещен опыт использования и внедрения разных схем лечения функциональных заболеваний пищеварительной системы. Исследованы современные аспекты диетического питания детей, нарушения моторики верхних отделов пищеварительного тракта, использования антигомотоксической терапии при лечении функциональной диспепсии. Описаны особенности протекания язвенной болезни у детей в зависимости от их психоэмоционального состояния.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-52

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-56

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14160/прил. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто стан центральної нервової системи та нирок у випадках найбільш поширених ендокринопатій, зокрема, цукровому діабеті та захворюваннях щитовидної залози. Висвітлено сучасні уявлення про етіологію, патогенез, клініку та діагностику діабетичних енцефалопатій. Увагу приділено порушенням центральної нервової системи у випадках тиреопатій, деяким аспектам діабетичної нефропатії. Розглянуто екскреторну, іонорегулювальну та кислотовидільну функції нирок, розкрито особливості їх хроноритмологічної організації у випадка гіпер- та гіпотиреозу.

Рассмотрено состояние центральной нервной системы и почек при наиболее распространенных эндокринопатиях, в частности, сахарном диабете и заболеваниях щитовидной железы. Освещены современные представления об этиологии, патогенезе, клинике и диагностике диабетических энцефалопатий. Уделено внимание нарушениям центральной нервной системы при тиреопатиях, некоторым аспектам диабетической нефропатии. Рассмотрены экскреторная, ионорегулирующая и кислотовыделительная функции почек, раскрыты особенности их хроноритмологической организации при гипер- и гипотерозе.

Визначено природу адиктивної поведінки (АП) молоді та шляхи профілактики вживання психоактивних речовин в учнівському середовищі. Звернено увагу на те, що у разі АП неповнолітнього його пристрасть до наркогенних речовин ще не досягла стадії індивідуальної психічної чи фізичної залежності і вказує на порушення поведінки, а не на хворобу. Розкрито зміст, види (первинна, вторинна, третинна; загальна, спеціальна, індивідуальна) та рівні (особистісний, сімейний, соціальний) соціально-педагогічної профілактики (СПП). Перелічено причини, умови та фактори, що зумовлюють АП. Наголошено на важливості для профілактики АП виховання з дитинства позитивної життєстійкості особистості. Висвітлено завдання первинної профілактики для молодшого шкільного віку, для учнів підліткового віку, для старшокласників.

Розглянуто роль дослідницько-експериментальної діяльності педагогічного колективу в реалізації проблемного питання навчального закладу на прикладі комунального закладу "Луцький НВК №26". Проаналізовано чинники формування інноваційного середовища навчального закладу нового типу, значення інноваційної діяльності педагогів у формуванні позитивного іміджу школи. Відзначено, що важливою складовою роботи над проблемним питанням, чинником модернізації школи є дослідно-експериментальна робота. Вміщено існуючі класифікації педагогічних експериментів та схему структури науково-дослідницької роботи. Перелічено експерименти, які проводились у закладі: "Проектування цілісності орієнтирів особистості школяра", "Формування європейської цілісної моделі", "Екологічне виховання школяра".

Рассмотрена роль опытно-экспериментальной деятельности педагогического коллектива в реализации проблемного вопроса учебного заведения на примере коммунального учреждения "Луцкий УВК № 26". Проанализированы факторы формирования инновационной среды учебного заведения нового типа, значение инновационной деятельности педагогов в формировании позитивного имиджа школы. Отмечено, что важной составляющей работы над проблемным вопросом, фактором модернизации школы является опытно-экспериментальная работа. Помещены существующие классификации педагогических экспериментов и схему структуры научно-исследовательской работы. Перечислены эксперименты, которые проводились в заведении: "Проектирование целостности ориентиров личности школьника", "Формирование европейской целостной модели", "Экологическое воспитание школьника".

The role of the pilot of the teaching staff in the implementation of the problematic issue of educational institution by the example of public institutions "Lutsky UCMJ number 26." Analyzed the factors shaping the innovation among the educational institutions of new type, the value of innovation of teachers in shaping a positive image of the school. It is noted that an important component of the work on the problematic issue of modernization of the school is a factor of the experimental work. Placed the existing classification scheme of teaching experiments and structure research. Lists the experiments that were conducted in an institution: "Designing the integrity of the landmarks of the schoolboy," Formation of European holistic model " Environmental education student ".

Зазначено, що лакунарна ангіна розвивається за контамінації провідними збудниками запального процесу на фоні зростання абсолютної кількості лейкоцитів та значного зменшення абсолютної та відносної кількості лімфоцитів, порушення (зниження) фагоцитарної активності на перших і кінцевих етапах поліморфноядерних лейкоцитів, чому сприяє зниження опсонізації мікроорганізмів нормальними антитілами, та зниженою активністю системи комплементу. Незважаючи на зростання відносної кількості та незначного зниження абсолютної кількості В-лімфоцитів і зростання концентрації імуноглобулінів G та A, ефективність гуморальної відповіді залишається на рівні практично здорових людей. У хворих на лакунарну ангіну спостерігається дефіцит клітинної ланки системи імунітету за рахунок значного зниження абсолютної та відносної кількості CD4+ лімфоцитів, що свідчить про глибокі порушення розпізнавальної функції системи імунітету та її автономної саморегуляції.

Отмечено, что лакунарная ангина развивается при контаминации ведущими возбудителями воспалительного процесса на фоне увеличения абсолютного количества лейкоцитов и значительного уменьшения абсолютного и относительного количества лимфоцитов, нарушения (снижения) фагоцитарной активности на начальных и конечных этапах полиморфноядерных лейкоцитов, чему способствует снижение опсонизации микроорганизмов нормальными антителами и пониженной активностью системы комплемента. Несмотря на увеличение относительного количества и незначительного снижения абсолютного количества В-лимфоцитов и увеличения концентрации иммуноглобулинов G и A, эффективность гуморального ответа остается на уровне практично здоровых людей. У больных лакунарной ангиной наблюдается дефицит клеточного звена системы иммунитета за счет значительного снижения абсолютного и относительного количества CD4+ лимфоцитов, что свидетельствует о глубоких нарушениях распознавательной функции системы иммунитета и ее автономной саморегуляции.

Обстежено 32 пацієнти із синдромом хронічної втоми, в яких встановлено різнобічні зміни (I - III ступені імунних порушень) абсолютної та відносної кількості провідних імунокомпетентних клітин та імуногематологічних індексів і коефіцієнтів, а також клітинних і гуморальних факторів неспецифічного протиінфекційного захисту.

Синдром хронічної втоми асоціюється із дисфункцією клітинної ланки системного імунітету за рахунок вираженого зменшення абсолютної і відносної кількості TCD3+-лімфоцитів; глибоким дефіцитом абсолютної та відносної кількості імунорегуляторних T-лімфоцитів (TCD4+ і TCD8+); зниженням імунорегуляторного й ефекторного індексів і зростанням лейко-T-клітинного індексу, суттєво зростає в периферичній крові абсолютна і відносна кількість зрілих B-лімфоцитів (BCD22+), концентрація імуноглобулінів основних класів (IgM, IgG, IgА), циркулюючих імунних комплексів, підвишується алергізація організму пацієнтів, імунна реактивність. На цьому тлі знижується імуноглобулінсекреторна функція B-лімфоцитів із продукції IgM та IgG, титр нормальних (природних) антитіл та активність системи комплементу.

Вивчено видовий склад і популяційний рівень автохтонних облігатних і факультативних представників мікрофлори слизової оболонки товстої кишки білих щурів за дії дихлордекану (20 мг/м3) протягом 1 - 3,5 міс (щоденна чотиригодинна інгаляційна затравка в камері Курляндського). Дихлордекан, що поступає протягом одного місяця, не впливає на колонізаційну резистентність слизової оболонки товстої кишки. Інгаляційне надходження дихлордекану протягом 3,5 міс призводить до порушення як видового складу, так і популяційного рівня мукозної мікрофлори товстої кишки.

У 1767 практично здорових людей (студентів академії та училища) з порожнини носа та зіва у 23,83 % виділено та ідентифіковано 421 штам умовно патогенних стафілококів. Популяційний рівень у 263 штамів був нижчим 3,00 lgКУО/мл, 158 (37,53 %) виділених штамів мали критичний та вищий за критичний популяційний рівень. У 252 штамів, виділених в останні роки (1998 - 1999), встановлено фактори персистенції: антилізоцимну (у 28 штамів), антиінтерферонову (у 151 штамів), антикомплементарну (у 192 штамів) активність, у 70 штамів - здатність до інактивації імуноглобулінів. Зроблено висновок про те, що носійство можливе лише у тих варіантів штамів стафілококів, які мають відповідний популяційний рівень і хоча б два та більше факторів персистенції.

У дівчат, віком від 1 до 7 років, які страждають на генітальні розлади настає елімінація або виражений дефіцит біфідобактерій, пропіоновокислих бактерій і незначне зниження корине- та лактобактерій, зростає контамінація порожнини піхви гонококами та трихомонадами, патогенними й умовно-патогенними ентеробактеріями, ентерококами та стафілококами. З віком пацієнток (8 - 15 років) порушення мікробіоценозу посилюється. Дисбіоз порожнини піхви пацієнток віком 16 - 18 років характеризується елімінацією пропіоновокислих бактерій, дефіцитом біфідо- і лактобактерій, коринебактерій та контамінацією порожнини піхви превотелами, пептострептококами, золотистим стафілококом, стрептококами, гонококами, трихомонадами та дріжджоподібними грибами роду Candіda.

У 55 хворих на бронхіальну астму встановлено дисбактеріоз: I ступеня - у 16 хворих, II ступеня - у 15 і III ступеня - 11 хворих. У 13 хворих показники мікрофлори знаходились у межах норми. Дисбаланс розвинувся за рахунок елімінації і (або) вираженого дефіциту автохтонних анаеробних облігатних бактерій (біфідобактерій, лактобактерій), контамінації порожнини товстої кишки ентеротоксигенними, ентеропатогенними та гемолітичними ешерихіями, умовно патогенними ентеробактеріями та збільшення кількості життєздатних бактероїдів, пептокока, пептострептококів, клостридій, протеїв, стафілококів та дріжджоподібних грибів роду Candida.