Мета роботи - вивчити поширеність і особливості клінічного перебігу мігрені в організованій популяції населення Сумської області. Проведено безвибіркове анкетування 2255 осіб (1150 жінок, 1105 чоловіків) віком від 16 до 60 років в організованих групах населення Сумської області (студенти, робітники, службовці, медичні працівники). Тип головного болю визначали згідно з Міжнародною класифікацією головного болю 2-го перегляду. Поширеність мігрені становила 11,9 %: серед жінок - 17,7 %, серед чоловіків - 5,9 %. Мігрень без аури виявлено у 80,2 % осіб, з аурою - у 19,8 %, епізодичну мігрень з нечастими нападами - у 38,8 %, з частими нападами - у 53,4 %, хронічну мігрень - у 7,8 %. Проаналізовано основні тригерні чинники мігренозних нападів. До лікаря зверталися 26,1 % осіб. Триптани для лікування нападів приймали 4,5 % осіб. Висновки: установлення поширеності мігрені в організованій популяції населення точніше відображує структуру захворювання, що дає змогу поліпшити надання допомоги хворим на мігрень в Україні.

Вивчено поширеність мігрені серед населення Сумської області (11,9 %) й особливості клінічного перебігу залежно від форми захворювання, віку та статі хворих. Установлено, що схильність до тривожно-депресивних розладів мають пацієнти жіночої статі, після 30-ти років, з хронічним перебігом захворювання. Проаналізовано вплив мігрені на складові якості життя хворих, у яких більшою мірою знижений психологічний компонент здоров'я, ніж фізичний. Розроблено диференційований підхід до призначення превентивного лікування. У разі частих атак з вираженим цефалгічним синдромом або супутніх тривожно-депресивних розладів, а також для лікування хронічної мігрені препаратами вибору мають бути амітриптилін і пропранолол у комбінації. За тривалих нападів, особливо у чоловіків та у хворих з явищами алодинії, доцільно призначати габапентин. Хворим на мігрень з аурою показано призначення ламотриджину.

Ішемічний інсульт поряд з ішемічною хворобою серця та онкопатологією продовжує утримувати лідируючі позиції серед причин захворюваності, смертності й інвалідизації населення як в Україні так і в цілому світі. Дисфункція ендотелію є ранньою ознакою інсульту. Тому знання механізмів, що лежать в основі її розвитку мають велике значення. Найважливішою функцією ендотелію є регуляція судинного тонусу, яка здійснюється за рахунок співвідношення між вазодилятаторами та вазоконстрикторами. У разі ендотеліальній дисфункції зменшується біодоступність оксиду азоту, а отже порушується судинорозширювальний ефект ендотелію. Важливою зміною також є збільшення продукції та біологічної активності ендотеліну-1. Порушення балансу в системі факторів ендотеліальної вазорегуляції свідчить про ендотелій-залежні механізми патогенезу ішемічного інсульту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р124.59-4 + Р64-324

Рубрики:

Гігієна праці в установах охорони здоров’я та ветеринарної справи

Психіатрія

Шифр НБУВ: Ж69231/мед. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обгрунтовано сутність функціонування інвестиційного будівельного сектору економіки за сучасних умов. Доведено, що нині становище вітчизняних будівельних підприємств на ринку інвестицій характеризується їх неготовністю до ефективного освоєння основних засобів на інноваційній основі, а також неготовністю потенційних інвесторів вкладати капітал у будівельні підприємства через високі ризики, пов'язані з незахищеністю права власності, з великою ймовірністю неповернення коштів через неефективне управління. Водночас сучасні інноваційно-інвестиційні процеси в будівельній галузі повинні бути спрямовані не тільки на зростання питомої ваги інноваційно орієнтованих підрядних робіт у загальному обсязі будівельно-монтажних робіт, а й на інноваційну перебудову самої будівельної галузі. Обгрунтовано, що основними причинами, що стримують інвестиції в зростання будівельного виробництва та технічне переоснащення будівельної галузі, є нестабільність політичної ситуації, тіньові та різного роду спекулятивні процеси в інвестиційно-будівельній сфері, високі податки та ризики інвестиційної діяльності, велика вартість позикового капіталу та складність отримання кредиту, а також інші чинники, що характеризують інвестиційний клімат України як несприятливий. Тому в контексті вищезазначених причин, інвестиційна політика в будівельній галузі повинна органічним чином поєднувати інструменти державного впливу та дерегуляції з метою створення сприятливого інвестиційного середовища як для вітчизняних, так і іноземних інвестицій. Інвестиційна політика України в середньостроковій перспективі має бути спрямована на стійкий розвиток будівельної галузі на інноваційній основі, забезпечення економічної безпеки країни, формування повноцінного ринку землі, розвиток ринкової інфракструктури, нарощування інвестиційно-будівельного потенціалу та створення сприятливого інвестиційного середовища для трансферу сучасних технологій, застосування узгоджених з нормами ДБН механізмів захисту національного будівельного ринку, створення дієвих стимулів для поступального розвитку інноваційно-інвестиційних процесів у будівельній галузі України шляхом першочергової реалізації проектів із реконструкції, модернізації та технічного переоснащення виробничих потужностей та інфраструктурних об'єктів на інноваційній та екологічній основі.

Визначено освіту дорослих як чинник розвитку людського капіталу в умовах глобалізаційних та євроінтеграційних процесів, розкрито особливості теорії та практики організації навчання дорослих в Україні та провідних країнах світу. Висвітлено особливості андрагогічної науки та її значення для системи управління людськими ресурсами, окреслено тенденції професійної підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації педагогів та андрагогів, визначено освітні потреби різних категорій дорослого населення. Розглянуто новітні моделі підвищення кваліфікації вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти.

Розглянуто аналітичний інструментарій визначення вартості для нарощення ефективності роботи підприємств будівельного сектору, реалізовано на засадах використання методології інтерпретаційного конструктивізму. Розроблено аналітичний інструментарій управління прибутковістю будівельного підприємства на основі визначення вартості інвестиційного продукту, що базуються на методології застосування теорії інтерпретаційного конструктивізму в процесі реалізації договірних зобов’язань суб’єктів будівельного ринку. Сутність інструментарій, на відміну від усталеного, являє собою самостійний комплекс (концепцію, методику, модельний ряд) економіко-управлінських процедур, в основі якого лежить система прийняття рішень за результатами аналізу інтерпретаційного цільового функціоналу економіко-математичного моделювання. Визначений функціонал не тільки дає змогу визначати вартість кожного конкретного проекту (інвестиційного портфелю), але і спрогнозувати в часу ефективність інвестиційних вкладень, а отже, рівень прибутковості підприємства. Адже кожен функціонал має не тільки математичну, але й економічну сутність, що дозволяє знівелювати ризики, за рахунок математичного закону розподілу.