Представлены общая характеристика и классификация современных средств транспорта непрерывного действия. Рассмотрены технические параметры и устройство различных видов конвейеров (ленточных, скребковых, подвесных, пластичных, а также без тягового органа), элеваторов, установок пневматического и гидравлического транспорта отечественного и зарубежного производства, определены области их применения. Изложены теоретические основы средств механизации непрерывного транспорта. Приведены методики определения прочности и выбора оптимальных параметров машин и установок для заданных условий эксплуатации. Представлены методы тяговых и энергетических расчетов. Установлены основные принципы автоматизированного и компьютерного проектирования, рассмотрена специфика расчета транспортных машин. Представлены необходимые справочные материалы, в частности характеристики и параметры грузов, конструкционных материалов, деталей и элементов транспортных машин.

Приведены результаты исследования процессов врезания и выхода алмазно-твердосплавных резцов из зоны резания при точении алюминиевых сплавов. Установлен характер изменения составляющих силы резания, измерены величины максимальных напряжений на передней и задней гранях резца, а также рассчитаны вероятности разрушения инструментов при их врезании и выходе из детали. Показано, что при врезании изменяется соотношение между составляющими силы резания, на поверхностях резца достигаются предельные напряжения и увеличивается вероятность разрушения вершины резца.

Описана методика проведения градуировки вертикального копра для динамических испытаний образцов из металлов и сплавов. Описан метод увеличения надежности запуска измерительной системы с помощью пьезокерамического датчика.

Установлен характер изменения величины максимальных напряжений на передней и задней поверхностях резца, а также вероятность разрушения инструмента по мере увеличения износа. Рассчитана максимальная стойкость инструмента на основе диаграммы интенсивности износа. Приведены результаты исследования влияния нирезистовой чугунной вставки на износостойкость алмазно-твердосплавной пластины.

Предложен новый метод градуировки датчиков акустической эмиссии (ДАЭ) с использованием высокочастотного анализатора спектра. Полученную амплитудно-частотную характеристику ДАЭ используют при диагностике и исследовании процесса резания.

Установлены закономерности изменения составляющих силы резания и их равнодействующей, а также площади срезаемого слоя на этапе врезания и выхода инструмента из заготовки при точении силуминов круглыми алмазно-твердосплавными пластинами.

Приведено собственное исследование и описан редкий случай гетеротопической беременности (сочетание маточной и трубной беременности) в сроке гестации 11 - 12 нед, наступившей после цикла экстракорпорального оплодотворения.

Досліджено вплив демпфування ріжучих інструментів із використанням вставок із різних матеріалів. Установлено, що використання нікеліду титану дозволяє знизити шорсткість обробленої поверхні та підвищити стійкість різця.

На основании корреляционного и спектрального анализов экспериментальных результатов установлено влияние технологических режимов обработки на силу резания при точении силуминов круглыми алмазно-твердосплавными пластинами. Приведены практические рекомендации по выбору режимов обработки.

Описан метод расчета напряжений в резце при его врезании и выходе из детали. Установлено, что в течение первого и последнего оборотов детали передний угол инструмента существенно отличается от значений характерных для стационарного точения. Изменения переднего угла влияют на величину и знак напряжений на передней и задней поверхностях резца, а его учет позволяет рассчитывать напряжения и в дальнейшем оценивать вероятность разрушения инструмента.

Предложен новый метод абдоминальной сакрокольпопексии у пациенток высокого риска развития постгистерэктомического пролапса (ПГП). Высокое подвешивание свода влагалища к крестцово-маточным связкам с реконструкцией фасции является профилактической мерой развития ПГП культи влагалища.

Отмечено, что интерлейкин-6 (ИЛ-6) - один из белков межклеточного взаимодействия (цитокинов), секретируемых, активированными моноцитами/макрофагами, фибробластами, эндотелиальными клетками при воспалении, травмах, гипоксии, воздействии бактериальных эндотоксинов. В исследовании проведено определение экспрессии миокина ИЛ-6 в ткани спаек, удаленных путем лапароскопического доступа, у женщин репродуктивного возраста. Установлено значительное увеличение экспрессии ИЛ-6 в спайках, развившихся на фоне наружного генитального эндометриоза. В то время как спайки воспалительного генеза и, тем более, послеоперационные спайки характеризовались слабой экспрессией, а в ряде наблюдений практически полным отсутствием окрашивания. Учитывая особенности ИЛ-6 как системного коммуникатора, следует осуществлять более активное ведения больных с наружным генитальным эндометриозом, используя противовоспалительную и, возможно, иммуномодулирующую терапию.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.7

Рубрики:

Хірургічна гінекологія. Оперативна гінекологія

Шифр НБУВ: Ж22874 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Актуальність роботи зумовлена індивідуальним підходом до контролю фізичної підготовленості юних спортсменів, які спеціалізуються в боротьбі дзюдо. Основними критеріями індивідуалізації обрано вік, стать та соматичний тип. Завдання роботи - за результатами педагогічних тестувань фізичних якостей здійснити комплексний аналіз загальної й спеціальної фізичної підготовленості дзюдоїстів 11 - 12 років різних соматотипів, провести кореляційний аналіз і встановити парні взаємозв'язки між показниками загальної та спеціальної фізичної підготовленості в дзюдоїстів в 11 - 12 років; розробити критерії оцінки загальної й спеціальної фізичної підготовленості борців 11 - 12 років на основі встановлення їхніх соматотипів. Установлення соматотипу в юних спортсменів здійснювали за схемою В. Г. Штефка, А. Д. Островського в модифікації С. С. Дарської (1975). Методика передбачає застосування соматоскопії та соматометрії й виділення чотирьох типів тілобудови - астеноїдного, торакального, м'язового й дигестивного. Під час педагогічного тестування проводили стандартні та спеціальні рухові тести, за допомогою яких характеризували розвиток фізичної підготовленості дзюдоїстів. Для встановлення взаємозв'язку між досліджуваними показниками проводили ранговий кореляційний аналіз за Спірменом. Шкалу оцінки результатів рухових тестів розробляли, застосовуючи правило 3-х сигм. У дослідженні взяли участь дзюдоїсти 11 - 12 років торакального, м'язового та дигестивного соматотипів (усього 43 особи). Під час дослідження використали 22 рухові тести, які відображають загальну та спеціальну підготовленість дзюдоїста. За результатами застосування 15-ти з них виявлено достовірні відмінності показників у представників різних соматотипів. Достовірно вирізняються своїми показникамі дзюдоїсти м'язового соматотипу. Застосування комплексу рухових тестів надало змогу одержати повну інформацію про ефективність тренувального процесу юних дзюдоїстів. Із метою уніфікації педагогічного контролю та визначення найбільш інформативних тестів проведено кореляційний аналіз показників загальної й спеціальної фізичної підготовленості юних дзюдоїстів за результатами 22 рухових тестів. У процесі дослідження виявлено парні кореляційні зв'язки великої сили між параметрами, які характеризують швидкість, швидкісну силу та спеціальну фізичну підготовленість. За результатами педагогічного тестування розроблено оцінну шкалу результатів у балах. Обгрунтовано доцільність його застосовування в процесі педагогічного контролю дзюдоїстів 11 - 12 років із різними соматотипами. Комплекс тестових завдань має просту технічну характеристику, охоплює всі фізичні здібності й ті форми їх прояву, до яких пред'являються підвищені вимоги в спортивній боротьбі. Висновки: одержані результати надають змогу тренерам легко здійснювати науково обгрунтований добір найбільш інформативних рухових тестів із метою якісного педагогічного контролю розвитку фізичних якостей борців 11 - 12 років. Розроблену п'ятибальну шкалу оцінки результатів тестувань фізичних якостей доцільно застосовувати в процесі педагогічного контролю за навчально-тренувальним процесом дзюдоїстів 11 - 12 років з урахуванням їх соматотипів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч510.2 + Ч517.115

Рубрики:

Функціональні зміни окремих органів, систем і процесів при заняттях фізичними вправами

Біг (Легка атлетика)

Шифр НБУВ: Ж71868 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Актуальність роботи зумовлена необхідністю контролю рівня фізичного здоров'я молоді, що уможливить оцінку потенційного рівня здоров'я на подальший період життя. Зі свого боку, інтегральним показником резервних можливостей організму виступає показник максимального споживання кисню. З огляду на те, що людям притаманна велика розбіжність морфологічних та фізіологічних ознак, пов'язаних із типом конституції, суттєву роль у визначенні рівня фізичного здоров'я відіграють соматотипологічні особливості. Завдання роботи - виявити статеві особливості рівня фізичного здоров'я молоді 18 - 20 років із різним соматотипом за показником максимального споживання кисню. Методи дослідження - установлення соматотипологічної приналежності проводили за методикою Хіт-Картера. Для визначення рівня максимального споживання кисню застосовували велоергометрію (В. Л. Карпман зі співав.), а рівень фізичного здоров'я оцінювали за критеріями Я. П. Пярната та Г. Л. Апанасенка. У дослідженні брали участь студенти віком 18 - 20 років (усього -194 особи). За результатами соматотипування досліджуваних розподілено на відповідні соматотипологічні групи: збалансований, ендоморфний, ектоморфний, ендоморфно-мезоморфний і мезоморфний. У дівчат виділено чотири соматотипологічні групи, оскільки були відсутні представниці мезоморфного соматотипу, перевага м'язового компонента тіла для дівчат не характернай може траплятися переважно в спортсменок. Оцінка рівня аеробної продуктивності за критеріями Я. П. Пярната засвідчила, що в дівчат рівень аеробної продуктивності "відмінний", а в юнаків - "посередній", незалежно від соматотипу. Зі свого боку, за оцінним критерієм Г. Л. Апанасенка, як у дівчат, так і в юнаків величина показника максимального споживання кисню перевищує "безпечний рівень здоров'я". Висновки: отримані результати показали, що рівень фізичного здоров'я в дівчат "відмінний", а в юнаків - "посередній". Зі свого боку, як у юнаків, так і в дівчат рівень максимального споживання кисню перевищує "безпечний рівень здоров'я" в усіх соматотипологічних групах.

Представлено результати впливу тренувальних занять без і з використанням нормобаричної гіпоксії та гіперкапнії на фізичну працездатність, аеробну й анаеробну (лактатну й алактатну) продуктивність організму, функцію апарату зовнішнього дихання, а також відновлення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень після виконання дозованих фізичних навантажень. Розкрито вплив таких занять на загальну та спеціальну фізичну підготовленість кваліфікованих хокеїстів на траві. Установлено, що застосування методики "ендогенно-гіпоксичного дихання" у тренувальному процесі хокеїстів на траві підвищує загальну та спеціальну фізичну підготовленість спортсменів, функціональну підготовленість за показниками аеробної й анаеробної продуктивності організму, функціональні можливості апарату зовнішнього дихання, а також підвищує адаптацію до гіпоксії та прискорює відновні процеси організму.

На сьогодні стан здоров'я українців засвідчує тенденцію до погіршення, причому на першому місці серед причин смертності населення - захворювання серцево-судинної системи (ССС). Проведення оцінки функціонального стану (ФС) ССС і рання діагностикапатологічних процесів надають змогу попередити ускладнення та профілактику смертності від захворювань. Інтегральним показником ФС ССС і дихальної системи (ДС) є рівень аеробної продуктивності, який характеризує потужність аеробних процесів енергозабезпечення. Аналіз літератури засвідчив, що основою функціональних особливостей організації індивіда є морфологічна специфіка органів і тканин. Саме тому оцінку ФС ССС доцільно проводити з урахуванням соматотипологічних особливостей, що надає можливість спрогнозувати залежність розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ) в осіб із різним соматотипом і виокремити групи ризику розвитку патології. Мета роботи - виявити соматотипологічні особливості ФС ССС і ДС і рівня аеробної продуктивності в чоловіків віком 18 - 30 років. Установлення соматотипологічної приналежності проведено за методикою Хіт - Картера. Аналіз ФС кардіореспіраторної системи (КРС) проведено за показниками електрокардіографії, спірографії та величиною аеробної продуктивності. У дослідженні брали участь чоловіки віком 18 - 30 років, яких розподілено на 5 соматотипологічних груп. Проведено аналіз показників біоелектричної активності серця та ФС ДС. Отримані результати засвідчили, що в усіх досліджуваних показники ФС ССС і ДС перебувають у нормі. Порівняльний аналіз результатів у представників різних соматотипів виявив вірогідно нижчий рівень показників зовнішнього дихання вендоморфів. У представників ендоморного соматотипу також зафіксовано нижчий рівень величини аеробної продуктивності, у порівнянні з представниками інших соматотипологічних груп. Отримані результати надають можливість припустити, що особи з перевагою жирового компонента схильні до розвитку ССЗ. Отримані результати засвідчили, що рівень ССЗ КРС у чоловіків 18 - 30 років відповідає нормі. Водночас у представників ендоморфного соматотипу рівень аеробної продуктивності нижчий, у порівнянні з результатами представників інших соматотипологічних груп.