Наведено класифікацію уражень нервової системи у разі інфекційних захворювань, характеристику менінгеального синдрому. Розглянуто основні методи діагностики, основи терапії. Охарактеризовано первинні і вторинні серозні менінгоенцефаліти, гнійні менінгіти та менінгоенцефаліти.

Приведены классификация поражений нервной системы в случае инфекционных заболеваний, характеристика менингеального синдрома. Рассмотрены основные методы диагностики, основы терапии. Охарактеризованы первичные и вторичные серозные менингоэнцефалиты, гнойные менингиты и менингоэнцефалиты.

Описано сучасні лабораторні методи дослідження інфекційних хвороб. Розглянуто загальні правила підготовки пацієнтів і забору матеріалу, умови його взяття, антикоагулянти та консерванти, що використовуються, алергологічні шкірні проби. Запропоновано лабораторні методи діагностики бактеріальних, протозойних, вірусних інфекцій (ботулізму, дифтерії, ешерихіозу, єрсиніозу, сальмонельозу, сибірки, туляримії, холери, шигельозу, малярії, орніозу, реовівірусної хвороби, вірусних гепатитів, токсоплазмозу), а також рикетсіозів і хламідіозів, гельмінтозів, TORCH-інфекцій. Розкрито значення авидності антитіл у діагностиці інфекційних захворювань, наведено інтрепретацію одержаних результатів.

Описаны современные лабораторные методы исследования инфекционных заболеваний. Рассмотрены общие правила подготовки пациентов и сбора материала, используемые антикоагулянты и консерванты, алергологические кожные пробы. Приведены лабораторные методы диагностики бактериальных, протозойных, вирусных инфекций (ботулизма, дифтерии, эшерихиоза, ерсиниоза, сальмонелеза, сибирки, туляримии, холеры, шигелеза, малярии, орниоза, реовивирусного заболевания, вирусных гепатитов, токсоплазмоза), а также рикетсиозов и хламидиозов, гельминтозов, TORCH-инфекций. Раскрыто значение авидности антител в диагностике инфекционных заболеваний, дана интерпретация полученных результатов.

Осуществлен анализ заболеваемости ВИЧ-инфекцией/СПИДом и место дерматовенерологической группы заболеваний в составе оппортунистических инфекций. Приведены клинические примеры манифестации дерматовенерологической патологии у ВИЧ-инфицированных больных как первые проявления ВИЧ-инфекции.

Наведено сучасні погляди про механізми виникнення кріоглобулінемій, розподіл клінічних проявів у хворих з кріоглобулінемією на тлі хронічного гепатиту С. Розглянуто три основні типи кріоглобулінів згідно з класифікацією за імунохімічними якостями. Рекомендовано тестування хворих з хронічними гепатитами на наявність кріоглобулінів через необхідність особливого підходу до лікування. І навпаки, хворі зі встановленою кріоглобулінемією та клінічними проявами, що притаманні кріоглобулінемії, повинні бути тестовані на віруси гепатитів, особливо HCV-інфекцію, оскільки їх системна дія в наш час більш ніж очевидна.

Освещены современные взгляды о механизмах возникновения криоглобулинемий, разделение клинических проявлений у больных с криоглобулинемией на фоне хронического гепатита С. Рассмотрены три основных типа криоглобулинов согласно классификации по иммунохимическим свойствам. Рекомендовано тестирование больных с хроническими гепатитами на наличие криоглобулинов из-за необходимости особенного подхода к лечению. И наоборот, больные с установленной криоглобулинемией и клиническими проявлениями, присущими криоглобулинемии, должны быть тестированы на вирусные гепатиты, особенно HCV-инфекцию, поскольку их системное действие в наше время более чем очевидно.

Проведено порівняльний аналіз патогістологічної картини печінки померлих внаслідок гострого отруєння наркотиками, гострого вірусного гепатиту на тлі та без супутнього наркоспоживання, наркоспоживачів з хронічним вірусним гепатитом, безпосередньою причиною смерті яких було не захворювання печінки. Одержані дані свідчать про переважання вірусного впливу та значно меншу роль наркотичних речовин у перебігу патологічного процесу в печінці, що підтверджується превалюванням навіть у разі гострого отруєння наркотиками дистрофії гепатоцитів і картини хронічного гепатиту з мінімальною активністю.

Проведен сравнительный анализ патогистологической картины печени умерших вследствие острого отравления наркотиками, острого вирусного гепатита на фоне и без сопутствующего наркопотребления, наркопотребителей с хроническим вирусным гепатитом, непосредственной причиной смерти которых было не заболевание печени. Полученные данные свидетельствуют о перевесе вирусного влияния и значительно меньшей роли наркотических средств в течение патологического процесса в печени, что подтверждается превалированием даже при остром отравлении наркотиками дистрофии гепатоцитов и картины хронического гепатита с минимальной активностью.