Освещены вопросы технических требований к подготовке проведения ультразвуковых исследований поджелудочной железы с помощью ультрасонографической (УСГ) аппаратуры. На основе проведения УСГ исследований более чем у 10000 больных с хирургическими заболеваниями поджелудочной железы обоснована высокая ценность данного исследования, а также целесообразность его использования в различных ургентных ситуациях. Описана классическая анатомия поджелудочной железы, освещены УСГ-аспекты ее анатомии. Рассмотрены общие вопросы ее этиологии, патогенеза, диагностики и лечения. Проанализированы особенности УСГ диагностики острого панкреатита, а также его осложнений (абсцессов, псевдокист, рака, аденокарцином). Предложены основные методы дифференциальной диагностики при злокачественных опухолях поджелудочной железы.

Освещена проблема хирургического лечения послеоперационных внутрибрюшных осложнений - ультрасонографической (УСГ) диагностики данной патологии. Рассмотрены технические и общие требования к УСГ-аппаратуре при исследовании больных с данными осложнениями. Описаны разновидности данных осложнений, в частности, гнойно-септические (внутрибрюшные абсцессы, абсцессы печени и ее ворот, желчного пузыря, поджелудочной железы, селезенки), а также со стороны полых внутрибрюшных органов (кишечная непроходимость, стеноз привратника желудка, инфаркт кишечника), печени (гепатиты, кардиальный цирроз печени, портальная гипертензия, тромбоз портальной вены, синдром Бадда-Киари), желчевыводящей системы (острый некалькулезный, геморрагический холецистит, водянки, эмфиземы и гангрены желчного пузыря, желчные протоки, острые холангиты), поджелудочной железы (острый послеоперационный панкреатит, псевдокисты), селезенки (ее инфаркт, тромбоз селезеночной вены), забрюшинного пространства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р453

Рубрики:

Операційний період. Помилки, небезпеки, ускладнення

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати лікування 28 хворих з нерезектабельним раком підшлункової залози (РПЗ) III - IV стадії, ускладненим жовтяницею, яким в комплексі лікування (біліодигестивне шунтування, у деяких хворих - з деартеріалізацією печінки, гастроентеростомія, панкреатодигестивне шунтування) в пухлину вводили 96 % етанол. Частота ускладнень становила 21,4 %, летальність - 14,3 %, тривалість життя оперованих хворих у середньому 9 міс. Установлено ознаки раннього та пізнього "постетилізаційного" позитивного патоморфозу РПЗ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.145-59 + Р569.16-59

Рубрики:

Пухлини черевної порожнини

Пухлини поперекової області та заочеревинного простору

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.23-37

Рубрики:

Цукровий діабет

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлен обзор литературы и проанализированы результаты лечения 174-х больных с острым панкреатитом, развившимся на фоне злокачественной опухоли, которые находились на лечении в Киевском центре хирургии печени, желчных путей и поджелудочной железы (1992 - 2000 гг.) и в Киевской городской онкологической больнице (1962 - 2000гг.).

Приведены результаты лечения больных, у которых по поводу рака органов гепатопанкреатобилиарной зоны наложен билиодигестивный анастомоз. Из ранних осложнений преобладали печеночно-почечная недостаточность, гнойно-септические, тромбогеморрагические осложнения, послеоперационный острый панкреатит, острый гнойный холангит. Поздние осложнения в основном представлены рубцовой стриктурой желчевыводящих путей, рецидивом желтухи и холангита. Для улучшения результатов лечения ранних и поздних послеоперационных осложнений предложен комплекс профилактических хирургических и терапевтических мероприятий, а также система мониторинга, в основе которого- разработанный алгоритм активной лечебно-диагностической тактики, направленной на выявление и устранение осложнений. Основным хирургическим методом является своевременное выполнение релапаротомии и second-look operation.

В период с 1998 по 2001 гг. в клинике выполнены симптоматические и паллиативные операции 78-ми больным раком поджелудочной железы III - IV стадии, осложненным желтухой. У всех больных диагноз верифицирован гистологически путем интраоперационной тонкоигольной биопсии, инцизионой биопсии или в послеоперационном периоде при появлении метастазов в печени, по прогрессирующему росту уровня маркера СА19-9. В послеоперационном периоде проводили иммунохимиотерапию амитозином. Средняя выживаемость больных составила больше 8 мес, у 4-х больных - 38 мес.

Изучена эффективность применения эпидуральной химической денервации (ЭХД) у 16-ти пациентов с невоспалительными заболеваниями поджелудочной железы (ПЖ): раком ПЖ, фиброзом ПЖ. Отмечено снижение на 75 % потребности в анальгетических препаратах в морфин-эквивалентных дозах по сравнению с таковой при проведении общепринятого медикаментозного обезболивания. Технология ЭХД может быть рекомендована как компонент паллиативной терапии у таких больных.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.445.5

Рубрики:

Операції на печінці і жовчних шляхах

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.436-59

Рубрики:

Пухлини підшлункової залози

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Узагальнено досвід виконання резекції підшлункової залози (ПЗ) у клініці протягом 2-х років. У 90,4 % хворих виявлено злоякісне новоутворення, як правило, у III - IV стадії, з ускладненнями (жовтяницею, шлунково-кишковою кровотечею, непрохідністю кишечника). Частота безпосередніх ускладнень становила 28,8 %, летальність - 9,6 %, після проксимальної резекції ПЗ - 11,4 %. Резекцію ПЗ (у тому числі en bloc) у хворих можна виконувати відносно безпечно, з невисокою частотою ускладнень і летальністю.

Наведено дані літератури щодо розладів метаболізму після виконання тотальної панкреатектомії та результати аналізу цього втручання, здійсненого у клініці протягом 2003 - 2004 рр. у 4-х хворих.

Визначено протипухлинну та модифікуючу активність препарату з алкілованих тіофосфамідом алкалоїдів чистотілу великого (ААл) у дослідженнях з перещепленими пухлинами щурів, зокрема карциномою Герена та саркомою-45. Результати досліджень свідчать про наявність протипухлинної дії ААл, особливо суттєвої по відношенню до сполучнотканинних новоутворень; локальна гіпертермія посилювала протипухлинний ефект ААл. Відзначено значне посилення протипухлинної дії без наявного підсилення побічних ефектів цисплатину у низькій дозі за умов його використання разом з ААл, а також оригінальний біологічний ефект ААл, що проявляється у тривалому співіснуванні деяких пухлин з організмом без явищ інтоксикації та забезпечує значне подовження тривалості життя.

Проаналізовано результати хірургічного лікування 136 хворих з пухлиною органів гепатопанкреатодуоденальної зони у стадії хірургічних ускладнень. Симптоматичні оперативні втручання виконано у 124 (91,1 %) хворих, у 17 (22,9 %) - операція доповнена декомпресією протоки підшлункової залози, що дозволило зменшити частоту ускладнень у віддаленому післяопераційному періоді без збільшення післяопераційної летальності.

Удосконалено метод клінікоморфологічної діагностики та розроблено діагностичний алгоритм у разі незапальних захворювань підшлункової залози (НЗПЗ), ускладнених жовтяницею. Уперше описано морфологічні ознаки, запропоновано розподіл на стадії перебігу цирозу підшлункової залози, його відмінності від фіброзу підшлункової залози, запропоновано хірургічну тактику у випадку цих захворювань. Удосконалено критерії вибору та методи хірургічних втручань з приводу НЗПЗ, ускладнених жовтяницею, на етапі операційного втручання. Визначено показання та запропоновано техніку виконання резекційних і симптоматичних операцій. Уперше застосовано алголізацію нерезекційних форм раку підшлункової залози (РПЗ), ускладненого жовтяницею, та описано терапевтичний патоморфоз пухлини під дією етанолу. З'ясовано показання та описано терапевтичний патоморфоз пухлини під дією етанолу. Удосконалено показання та оцінено ефективність симптоматичних та паліативних втручань з приводу НЗПЗ, ускладнених жовтяницею, а також комплекс методів профілактики печінкової недостатності, що передбачає проведення операції екстракорпоральної гемокарбоперфузії та використання делігандизуючих сорбентів. Запропоновано методи профілактики шлунково-кишкової кровотечі у пацієнтів з НЗПЗ, ускладненими жовтяницею. Уперше розроблено метод неспецифічної імуномодулювальної терапії РПЗ, який може бути застосований у разі печінкової недостатності за наявності жовтяниці. Описано терапевтичний патоморфоз РПЗ під впливом розробленої методики. Розроблено метод терапії больового синдрому у пацієнтів з НЗПЗ з використанням зворотного хімічного

Проаналізовано результати лікування 229 хворих з приводу гострого некротичного панкреатиту (ГНП), ускладненого перипанкреатичним інфільтратом (ППІ). Всім хворим проведено антибіотикопрофілактику й антибактеріальну терапію. У 63 (27,5 %) хворих використано методи екстракорпоральної гемокорекції, у 108 (47,1 %) - застосовано правило "чотирьох катетерів" (катетер для епідурального знеболювання, встановлення зонда для харчування за зв'язку Трейтца, катетеризація центральної вени, програмований лапароцентез). У 31 (13,5 %) хворого визначено активність мононуклеарних фагоцитів і продукцію ними ROS (активних форм кисню) в периферійній крові з метою прогнозування гнійно-септичних ускладнень. У 14 (6,1 %) хворих виникли гнійно-септичні ускладнення, післяопераційна летальність становила 21,4 %, загальна летальність - 3,4 %.

Дослідження проведено у 39 хворих на хронічний гепатит (ХГ) і 85 хворих на цироз печінки (ЦП), проведено імпульсну доплерографію та кольорове доплерівське картування (дуплексний доплер) судин портальної системи на ультразвуковому сканері. Виявлено значні порушення доплерографічних показників венозного й артеріального кровоплину, особливо у хворих на цироз печінки. Виділено 5 типів портальної гемодинаміки у хворих з урахуванням функціонального класу за Чайльдом - Пью і проявів портальної гіпертензії. Науково обгрунтовано доцільність та ефективність застосування спеціалізованих доплерографічних індексів для контролю перебігу ХГ і ЦП. Одержані результати надають додаткові можливості діагностики та лікування хворих на ХГ і ЦП.

З 2012 по 2014 рр. у хірургічному відділенні N 2 Київської лікарні швидкої медичної допомоги проліковано 97 пацієнтів з гострим некротичним панкреатитом (ГНП). Обмежені скупчення рідини в заочеревинних клітковинних просторах виявлено у 39 (40,2 %) хворих. Заочеревенні скупчення рідини виявлено в декількох областях у 9 (40,9 %) хворих. Цим пацієнтам проведено мініінвазивне мультирегіонарне дренування під УЗД-контролем. Використання мініінвазивних методів дренування у пацієнтів з ГНП надає можливість витримати термін формування секвестрів без прогресування синдрому ендогенної інтоксикації та прооперувати їх у сприятливий період.