Розглянуто автоматизовану верифікацію бази знань, яка здійснюється після виконання чергових етапів або на останньому. Обгрунтовано, що найбільш небезпечні помилки можуть виникнути саме на початкових стадіях формування знань. Альтернативою визначено одночасне тестування бази знань на всіх етапах з метою відстеження можливих порушень.

Розглянуто проблеми формування інтелектуальних навчаючих систем (ІНС), зокрема, для створення тестів. Визначено вимоги до тестів, а також їх типи та форми, наведено сценарії та етапи проектування ІНС.

Проаналізовано роль освіти у структурі культури особистості інженера-педагога та суспільства. Описано бінарну модель формування готовності кваліфікованих робітників до виробничої діяльності. Розглянуто питання педагогічного проектування інтегрованих навчальних курсів, застосування інженерами-педагогами методу проектів на уроках виробничого навчання та у професійному становленні учнів і студентів. Розкрито організаційно-методичні засади підготовки інженерів-педагогів у ВНЗ. Наведено критерії оцінювання рівня педагогічної підготовки викладачів ВНЗ. Визначено основні напрямки підвищення ефективності самостійної роботи студентів за умов кредитно-модульної системи. Висвітлено сучасні тенденції використання новітніх технологій у підготовці педагогів професійного навчання в контексті Болонської системи.

Проанализирована роль образования в структуре культуры личности инженера-педагога и общества. Описана бинарная модель формирования готовности квалифицированных рабочих к производственной деятельности. Рассмотрены вопросы педагогического проектирования интегрированных учебных курсов, применения инженерами-педагогами метода проектов на уроках производственного обучения и в профессиональном становлении учеников и студентов. Раскрыты организационно-методические основы подготовки инженеров-педагогов в ВУЗ. Приведены критерии оценки уровня педагогической подготовки преподавателей ВУЗ. Определены основные направления повышения эффективности самостоятельной работы студентов в условиях кредитно-модульной системы. Освещены современные тенденции использования новейших технологий в подготовке педагогов профессионального обучения в контексте Болонской системы.

Досліджено основи створення та використання у процесі навчання навчальних експертних систем (НЕС), їх методологічні та методичні засади. Науково обгрунтовано концепцію створення НЕС як складової освітньо-інформаційних технологій. Розроблено інформаційну структуру НЕС та визначено вимоги до кожного інформаційного блоку, встановлено граничні умови, введено поняття "ключових інформаційних зон", упроваджено у педагогічний науковий обіг математичний термін "гранична умова". Обумовлено необхідність і важливість його використання у процесі роботи НЕС. Введено поняття "точка гармонії", інформаційна, технологічна, міжособистісна площини. Розроблено технологічну та методичну структуру НЕС, що дозволило розглянути процес підготовки фахівця як інформаційний потік. Теоретично обгрунтовано методи апроксимації теоретичної моделі студента на структуру навчальної експертної системи, яка забезпечує єдність загальнонаукової, психолого-педагогічної та прикладної його підготовки. Доведено, що використання НЕС є підгрунтям професійної підготовки майбутнього спеціаліста (сформованість системи знань і вмінь). Розроблено технологію використання НЕС у практиці роботи вищих навчальних закладів. Подальшого розвитку набули основні дефініції процесу створення та використання НЕС, а також система критеріїв і показників її продуктивності й ефективності.

Вказано на важливість методу діалогу культур у процесі викладання іноземних мов у вищих навчальних закладах, визначено принципи методики діалогу культур у підготовці фахівців.

Подано інформацію про технічні засоби інформаційних технологій. Розглянуто програмне забезпечення комп'ютерних систем. Викладено особливості автоматизації виконання задач в MS Excel за допомогою макросів. Описано фонове оформлення слайдів і налаштування ефектів анімації. Подано рекомендації щодо створення й оформлення слайдів презентації. Увагу приділено роботі з мережею Internet, пошуку інформації, організованої у вигляді Web-сторінок.

Досліджено сутність, принципи та підходи до визначення поняття «інформаційно-освітнє середовище». Здійснено класифікацію середовища за різними ознаками: мірою глобальності, видом існування, типом управління, напрямом суспільно-значущих завдань тощо. У контексті дослідження показано місце інформаційного простору в сукупності інформаційних середовищ і місце людини в ньому.

Исследована сущность, принципы и подходы к определению понятия «информационно-образовательная среда». Осуществлена классификация среды по различным признакам: степени глобальности, видом существования, типом управления, направлением общественно-значимых задач и т. д. В контексте данного исследования показано место информационного пространства в совокупности информационных сред и месте человека в нем.

It is investigated the nature, principles and approaches to the definition of "information-educational environment". Performed classification environment on different grounds, namely the degree of globality, the existence of views, the type of management; direction of socially important problems, etc. In the context of this study show the position information area in the aggregate information environments and man’s place in it.

Рассматриваются в сравнении дидактические принципы при традиционном и компьютерном обучении, а также определяется преимущество использования определенных принципов при обучении средствами информационных технологий.

Розглянуто деякі аспекти використання комп'ютерних технологій в освітній галузі як засобу універсального пізнання, що дозволяє засвоїти та переробити великий обсяг інформації. Підкреслено, що прикладне застосування комп'ютерної анімації в різноманітних сферах сприяє підвищенню інтересу до навчання, дозволяє змінити технологію надання освітніх послуг. Акцентовано увагу на тому, що заняття з використанням мультимедійних технологій вимагають значної підготовчої діяльності педагога.

Рассмотрены некоторые аспекты использования компьютерных технологий в образовательной отрасли как средство универсального познания, которое позволяет усвоить и переработать большой объем информации. Подчеркнуто, что прикладное применение компьютерной анимации в разнообразных сферах способствует повышению интереса к учебе, позволяет изменить технологию предоставления образовательных услуг. Акцентировано внимание на том, что занятия с использованием мультимедийных технологий требуют значительной подготовительной деятельности педагога.

Psychological and pedagogical bases of forming of creative capabilities of future teachers of primary school are examined in the article. An educational process at high pedagogical school must form independent, creatively intellectual personality of future teacher. That is why the main task of higher educational establishments is direction of the actions in the process of an educational work on purposeful development of capabilities of personally, forming of positive attitude toward creation, realization of work in direction of capture students by strategies and tacticians of creative decision of any pedagogical problems.

На основі досліджень у психолого-педагогічній літературі розкрито значення поняття "готовність вчителя до роботи", його структуру, професійно-педагогічні характеристики та особистісні якості. Конкретизовано та розширено уявлення про структуру готовності вчителя до роботи як основи готовності майбутнього вчителя математики до педагогічної діяльності. Акцентовано увагу на наявності математичних здібностей, вмінні віднайти математично обдарованих дітей, інформаційній готовності. Проаналізовано компоненти та базисні якості, притаманні готовності студента до роботи: наявність широкого математичного кругозору; знання основних фактів математичної науки, володіння основами математичної діяльності, знайомство з історією розвитку передових ідей в області викладання математики тощо.

На основе исследований в психолого-педагогической литературе раскрыто значение понятия "готовность учителя к работе", его структура, профессионально-педагогические характеристики и личностные качества будущего учителя. Конкретизированы и расширены представления о структуре готовности учителя к работе как основе готовности будущего учителя математики к педагогической деятельности. Проанализированы компоненты и особенности, присущие готовности студента к работе: наличие широкого математического кругозора, знание основных фактов математической науки; владение основами математической деятельности; знакомство с историей развития передовых идей в области преподавания математики и др.

Визначено сутність та зміст поняття "педагогічні умови" стосовно процесу формування інформаційної культури (ІК) майбутніх економістів у вищій школі. Шляхом визначення поняття "умова" в філософсько-писихологічному аспекті розкрито значення терміна "педагогічні умови формування ІК майбутніх економістів" як сукупності взаємопов'язаних заходів, необхідних для створення цілеспрямованого освітнього процесу з використанням засобів мультимедійних технологій. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури з даної проблематики виділено сукупність таких педагогічних умов: створення сприятливого інформаційно-насиченого середовища, формування потреби оволодіння інформаційною культурою, забезпечення мотивації до вивчення і використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній діяльності, здійснення моніторингу процесу формування ІК, виховання потреби до постійного самовдосконалення.

Определены сущность и содержание понятия лпедагогические условия» относительно процесса формирования информационной культуры (ИК) будущих экономистов в высшей школе. Путем определения понятия "условие" в философско-писихологическом аспекте раскрыто значение термина "педагогические условия формирования ИК будущих экономистов" как совокупности взаимосвязанных мероприятий, необходимых для создания целенаправленного образовательного процесса с использованием средств мультимедийных технологий. На основе анализа психолого-педагогической литературы по данной проблематике выделено совокупность таких педагогических условий: создание благоприятной информационно насыщенной среды, формирование потребности овладения информационной культурой, обеспечение мотивациик изучению и использованию информационно-коммуникационных технологий в профессиональной деятельности, осуществление мониторинга процесса формирования ИК, воспитание потребности к постоянному самосовершенствованию.

The essence and the concept of "teaching conditions" on the process of information culture (IR) of future economists in higher education, implementation is not always possible, since there is no adequate systemic and technological support of this process, because of the complexity of the conceptual basis of this problem, which is at the intersection of research fields of various sciences. By the definition of "condition" in the philosophical and psychological aspect revealed the meaning of pedagogical conditions of infrared future economists "as a set of interrelated activities required to create a targeted educational process with the use of multimedia technologies. Based on the analysis of psychological and educational literature on the subject identified a set of teaching conditions: the creation of an enabling information-intensive environment, the formation needs of mastering the culture of information, provision of motivation to study and use of information and communications technology in professional activities, monitoring the process of forming IR; education needs to continuous improvement.

Розкрито сутність пізнавального інтересу студентів, здійснено обгрунтування до його підходів, визначено форми та методи з метою формування пізнавального інтересу студентів. Показано роль комп’ютера як засобу стимулювання пізнавального інтересу. Доведено, що активне використання Web-квестів дозволяє підвищити якість навчання студентів.

Раскрыта сущность познавательного интереса студентов, осуществлено обоснование его подходов, определены формы и методы с целью формирования познавательного интереса студентов. Показана роль компьютера как средства стимулирования познавательного интереса. Доказано, что активное использование Web-квестов позволяет повысить качество обучения студентов.

Disclosed the essence of cognitive interest of students by grounding his approach, set forms and methods to develop cognitive interest of students, the role of the computer as a means of stimulating their interest. It is shown that the active use of Web-quests can improve the quality of education students.

Розглянуто питання удосконалення навчального процесу шляхом впровадження інформаційних технологій. Обгрунтовано ефективність і результативність використання програмного пакета MatLab під час проведення лабораторних занять з дисципліни «Теоретичні основи автоматики» для студентів аграрних ВНЗ.

Рассмотрен вопрос усовершенствования учебного процесса путем внедрения информационных технологий. Обоснованы эффективность и результативность использования программного пакета MatLab при проведении лабораторных занятий по дисциплине «Теоретические основы автоматики» для студентов аграрных ВУЗ.

The question of improvement of educational process is considered by introduction of information technologies. Efficiency and effectiveness of the use of programmatic package of MatLab are reasonable during realization of laboratory employments on discipline “Theoretical bases of automation” for the students of agrarian institutions of higher learning.

Охарактеризовано технічні засоби інформаційних технологій, програмне забезпечення комп'ютерних систем. Описано роботу операційної системи Windows, тестового процесора MS Word, табличного процесора MS Excel, математичного процесора MathCAD. Розглянуто види комп'ютерної графіки, показано можливості редагування графічного документа та створення композиційного графічного документа в програмі PhotoShop. Увагу зосереджено на підготовці мультимедійних презентацій з використанням програми MS PowerPoint. Розкрито особливості роботи з мережею Internet.

Показано місце і роль масово-інформаційної діяльності, сучасних комп'ютерних мас-медіа в світовому суспільстві, позначеному глобальними економічними і соціальними трансформаціями, та в Україні зокрема.

Подано узагальнений та систематизований поняттєво-термінологічний апарат з питань землевпорядкування та його геодезично-картографічного, геоінформаційного, технічного забезпечення, який використовується в нормативно-правових актах сфери земельних відносин та ін.

Описано особливості інноваційного навчання. Визначено умови інноваційного процесу в педагогічній діяльності. Розглянуто інновації як передумову виникнення інформаційних технологій. Розкрито їх функціонування у навчальному процесі. З’ясовано відмінності між традиційними й інформаційними технологіями навчання. Показано циклічний процес зародження і згасання інформаційних технологій. Розмежовано поняття "інформаційна технологія" та "інформаційний продукт". Обгрунтовано принципи запровадження інформаційних технологій у навчальний процес.

Описаны особенности инновационного обучения. Определены условия инновационного процесса в педагогической деятельности. Рассмотрены инновации как предпосылки возникновения информационных технологий. Раскрыто их функционирование в учебном процессе. Выяснены различия между традиционными и информационными технологиями обучения. Показано циклический процесс зарождения и угасания информационных технологий. Разграничены понятия "информационная технология" и "информационный продукт". Обоснованы принципы внедрения информационных технологий в учебный процесс.

Specific features of distance education are described. Conditions for innovation process in pedagogical activity are defined. Innovations as prerequisites for emergence of information technologies are discussed. Their functioning in educational process is revealed. Differences between traditional and information technologies of education are clarified. A cyclic process of emergence and decline of information technologies is shown. Notions of “information technology” and “information product” are separated. Principles of implementing information technologies to educational process are substantiated.

Розглянуто особливості навчання студентів у комп’ютерно-орієнтованих навчальних середовищах. Визначено загальнодидактичні й специфічні принципи, які застосовуються у процесі використання комп’ютерно-орієнтованих навчальних середовищ. Проаналізовано принципи: гуманізації, інтерактивності, індивідуалізації, ідентифікації, доцільності. Наголошено, що ефективність підготовки студентів залежить від цілеспрямованого процесу формування готовності до організації особистісно-розвивального навчання в комп’ютерно-орієнтованому середовищі, яке реалізується як цілісна система з певними характеристиками. Зауважено, що застосування комп’ютерно-орієнтованих навчальних середовищ має бути технологічно й операційно доступним для студентів і більш ефективним порівняно з іншими навчальними засобами.

Рассмотрены особенности обучения студентов в компьютерно-ориентированной учебной среде. Определены общедидактические и специфические принципы, которые применяются в процессе использования компьютерно-ориентированной учебной среды. Проанализированы принципы: гуманизации, интерактивности, индивидуализации, идентификации, целесообразности. Отмечено, что эффективность подготовки студентов зависит от целенаправленного процесса формирования готовности к организации личностно-развивающего обучения в компьютерно-ориентированной среде, которое реализуется как целостная система с определенными характеристиками. Акцентировано внимание на том, что применение компьютерно-ориентированной учебной среды должно быть технологически и операционно доступно для студентов и более эффективным по сравнению с другими учебными средствами.

Specific features of teaching students in computer-oriented educational environment are discussed. General didactic and peculiar principles used in computer-oriented educational environment are specified. Principles of humanization, interactivity, individualization, identification and expediency are analyzed. It is observed, that the efficiency of students’ training depends on deliberate formation of readiness for organizing personally oriented developing education in a computer-oriented environment being implemented as a holistic system with certain features. It is concluded that using computer-oriented educational environment should be technologically and operationally available for the students and be more efficient compared to other teaching tools.

Аргументовано, що перед системою професійної підготовки фахівців постала проблема інтенсифікації освітнього процесу шляхом інформатизації освіти, що грунтується на впровадженні інформаційних технологій у навчальний процес. Наголошено, що головною концептуальною засадою їх застосування є системний підхід. Розглянуто тлумачення терміна "система" у різних галузях наукових знань. Досліджено історію становлення та розвитку принципу цілісності в наукових дослідженнях. Проаналізовано поняття, які характеризують будову та функціонування системи: елемент, підсистема, компонент, зв'язок, мета, структура, рівновага, стійкість, розвиток, адаптація.

Аргументировано, что перед системой профессиональной подготовки специалистов встала проблема интенсификации образовательного процесса путем информатизации образования, основанной на внедрении информационных технологий в стремительный процесс. Отмечено, что главной концептуальной основой их применения является системный подход. Рассмотрены толкования термина "система" в различных отраслях научных знаний. Исследована история становления и развития принципа целостности в научных исследованиях. Проанализированы понятия, характеризующие строение и функционирование системы: элемент, подсистема, компонент, связь, цель, структура, равновесие, устойчивость, развитие, адаптация.

It is argued, that the system of professional training is faced with the issue of intensifying the educational process via informatization of education based on implementation of IT into this rapid process. It is noted, that systematic approach is the main conceptual foundation of their utilization. Interpretations of the notion of system in various fields of scientific knowledge are discussed. History of establishment and development of the integrity principle in scientific research is investigated. Notions defining structure and functioning of a system are analyzed: element, subsystem, component, connection, purpose, structure, balance, stability, development, and adaptation.

Висвітлено сутність, функції та роль науки та наукової діяльності в житті суспільства, їх взаємозв'язок з практичною діяльністю людини. Викладено питання теорії та практики педагогічного дослідження. Розкрито особливості наукового пізнання та сучасні методи педагогічного дослідження. Розглянуто проблеми організації та проведення педагогічного експерименту, опрацювання, узагальнення й оформлення його результатів. Увагу приділено інформаційному забезпеченню наукового дослідження.