Описано категоріальну архітектуру в системі керування інтелектуальним мобільним роботом, автоматизований моделювальний комплекс для досліджень робототехнічних систем, адаптивний алгоритм руху сенсорної підсистеми, нечіткий алгоритм руху вимірювального робота на основі нейронних мереж. Проаналізовано вплив неортогональності сканера на точність вимірювання параметрів топології поверхні за допомогою сканувального зондового мікроскопа. Розглянуто питання удосконалення управління в галузі метрології, стандартизації та уніфікації, розробки та дослідження моделі управління стандартизованою підготовкою виробництва штампів сумісної дії холодного листового штампування. Проведено оцінку невизначеності вимірювань концентрації діоксиду сірки на основі методу інтегрувальної сфери. Визначено залежності в'язкості водовугільного палива від концентрації твердого компонента. Висвітлено методики синтезу функцій декодування на основі спеціалізованих логічних функцій, трьох розрядних логічних функцій мінімальної складності для криптосистем. Розглянуто проблеми алгоритмів стиснення графічних даних.

Описаны категориальная архитектура в системе управления интеллектуальным мобильным роботом, автоматизированный моделирующий комплекс для исследований робототехнических систем, адаптивный алгоритм движения сенсорной подсистемы, нечёткий алгоритм движения измеряемого робота на основе нейронных сетей. Проанализировано влияние неортогональности сканера на точность измерения параметров топологии поверхности с помощью сканирующего зондового микроскопа. Рассмотрены вопросы усовершенствования управления в области метрологии, стандартизации и унификации, разработки и исследования модели управления стандартизированной подготовкой производства штампов совместного действия холодного листового штампования. Проведена оценка неопределенности измерений концентрации диоксида серы на основе метода интегрирующей сферы. Определены зависимости вязкости водоугольного топлива от концентрации твердого компонента. Освещены методики синтеза функций декодирования на основе специализированных логических функций, трех разрядных логических функций минимальной сложности для криптосистем. Рассмотрены проблемы алгоритмов сжатия графических данных.

Розглянуто особливості реалізації системи управління вимірювальним наконечником координатно-вимірювальної машини. Задачу управління вирішено шляхом використання апарату нечіткої логіки. Запропоновано алгоритм, що дозволяє виконувати операцію дефазифікації стосовно будь-яких мікроконтролерів систем управління в той час, коли практична реалізація нечіткого управління в системах управління зі "звичайними" мікроконтролерами потребує розробки спеціальних алгоритмів. Представлений алгоритм для розрахунку центра тяжіння об'єднаних множин під час виконання операції дефазифікації дозволяє розбивати ці множини на елементарні фігури та розраховувати координати центрів тяжіння цих фігур.

Досліджено проблему комунікативної компетентності майбутнього сімейного лікаря. За результатами аналізу літературних джерел визначено психологічну структуру комунікативної компетентності особистості. Запропоновано структурно-динамічну модель технології розвитку даної якості в сімейних лікарів. Проведено емпіричне дослідження рівнів комунікативної готовності майбутніх сімейних лікарів. Виявлено її взаємозв'язок з особистісними особливостями студентів. Запропоновано модель психологічних умов і технології розвитку комунікативної компетентності майбутніх сімейних лікарів, яка дозволяє забезпечити належний рівень професійної готовності відповідних фахівців. Розроблено комплекс прийомів розвитку компетентності, який може бути використаний в організації навчання та перепідготовки відповідних спеціалістів у ВНЗ і системі післядипломної освіти.

Наведено результати теоретичних і експериментальних досліджень в галузі автоматизованих систем управління робототехнічних комплексів і прогресивних інформаційних технологій. Охарактеризовано систему моніторингу кількісних показників якості крові. Описано методи вимірювання модуляційної передавальної функції об'єктів. Проаналізовано вплив неортогональності сканера зондового мікроскопа на точність вимірювання розмірів топології. Запропоновано систему вимірювання відносних деформацій конструкцій залізничного транспорту. Розкрито можливості виявлення дефектів на магістральних трубопроводах методом розсіювання магнітного потоку. Увагу приділено проблемам створення біомеханотронного пристрою для прокладання підземних комунікацій, можливостям застосування теорії нечітких множин до розв'язку задач інформаційної безпеки, методиці визначення основних критеріїв захисту інформації в аеронавігаційних системах.

Приведены результаты теоретических и экспериментальных исследований в области автоматизированных систем управления робототехнических комплексов и прогрессивных информационных технологий. Охарактеризована система мониторинга количественных показателей качества крови. Описаны методы измерения модуляционной передающей функции объектов. Проанализировано влияние неортогональности сканера зондового микроскопа на точность измерения размеров топологии. Предложена система измерения относительных деформаций конструкций железнодорожного транспорта. Раскрыты возможности выявления дефектов на магистральных трубопроводах методом рассеивания магнитного потока. Уделено внимание проблемам создания биомеханотронного устройства для прокладки подземных коммуникаций, возможностям применения теории нечетких множеств к решению задач информационной безопасности, методике определения основных критериев защиты информации в аэронавигационных системах.

Розглянуто нечіткий метод обходу контуру деталі вимірювальним наконечником координатно-вимірювальної машини. Метод засновано на порівнянні багатовимірних векторів нечітких чисел, сформованих із множини виміряних координат деталі.

Досліджено соціально-психологічні, ціннісні чинники збереження психічного та психологічного здоров'я сільської молоді. Проаналізовано необхідні складові психічного здоров'я. Виявлено вплив мотиваційних, комунікативних і морально-етичних факторів на психічне та психологічне здоров'я сільської молоді. Створено систему методів та прийоми ефективної соціально-психологічної взаємодії. Розкрито проблеми релігійного впливу в системі наукових концепцій психології релігії. Наведено емпіричні дані, що ілюструють специфіку ставлення до проблеми збереження психологічного здоров'я сільської молоді, а також підібрано методики дослідження із зазначеної теми та розроблено тренінгові програми для покращання психічного та психологічного здоров'я молоді.

Висвітлено результати вивчення найважливіших показників, що характеризують соціально-психологічну адаптацію студентів медичних факультетів ВДНЗ України "Буковинський державний медичний університет" за впливу процесу навчання на 3-му курсі. Встановлено, що для більшості опитаних студентів характерним є суттєве зниження основних показників соціально-психологічної адаптації: низька опірність до фізичних і психічних навантажень, ускладнений перебіг пристосувань зі зниженням рівня комунікативності та підвищеною конфліктністю, проте без ознак агресивності.

Висвітлено результати дослідження гендерних відмінностей адаптації студентів медичних факультетів, що навчаються на 3-му курсі. Показано, що в більшості студентів досить низький рівень соціально-психологічної адаптації, який не залежить від статі. У дівчат рівень нервово-психічної стійкості набагато вище, ніж у юнаків, відповідно 5-та студентка та третій студент за умов навчання у вищому медичному навчальному закладі спроможні швидко адаптуватися, комунікабельні і неконфліктні. Практично половина дівчат дотримуються загальновизнаних норм та правил, а студентам чоловічої статі такий показник притаманний лише кожному 5-му опитаному. Для більшості студентів незалежно від статі не притаманна схильність до відхиленої поведінки та правопорушень.

Проаналізовано й обгрунтовано методичні підходи щодо екологічного виховання у вищому навчальному закладі; визначено ставлення та шляхи формування екологічної культури студентів-медиків. Мета роботи - дослідити й удосконалити методичні підходи щодо екологічного виховання в освітньому просторі; визначити ставлення та шляхи формування екологічної культури студентів-медиків. Проведено аналіз даних та опрацьовано сучасні наукові досягнення за даною темою в джерелах новітньої літератури. У 2020 р. проведено дослідження, в якому взяли участь 160 студентів 1-х, 2-х курсів медичних факультетів освітнього ступеня "Магістр" Буковинського державного медичного університету. Застосовано методи спостереження, бесіди, анкетування. У даній роботі виділені основні дидактичні умови впровадження здоров'язберігаючих технологій у навчальний процес вищого навчального закладу. Результати анкетування показали, що самооцінка рівня здоров'язберігаючої компетенції студентів є високою (85 %). Студенти-медики усвідомлюють важливість пропаганди здоров'язбережувального середовища. Респонденти (92 %) висловили відверте бажання брати участь у заходах і підвищенні рівня власної здоров'язберігаючої компетенції. Брали участь у здоров'язбережувальних заходах 69 % студентів. Щодо конкретних дій стосовно сортування сміття 50 % респондентів відповіли, що іноді сортують сміття, доволі великий відсоток (35 %) не сортують і тільки 15 % приділяють увагу упорядкуванню сміття. Висновки: у результаті теоретико-методологічного дослідження висвітлено основні проблемні питання екологічного виховання. Методичними підходами, щодо ефективності екологічного виховання в освітньому просторі, є формування та розвиток у студентів-медиків здоров'язберігаючої компетентності. Визначено й обгрунтовано дидактичні умови впровадження здоров'язберігаючих технологій у навчальний процес вищого навчального закладу. З'ясовано, що практична реалізація завдань і мети екологічної освіти у вищих навчальних закладах грунтується на: засадах взаємозв'язку теоретичних знань із практичною діяльністю студентів у цій сфері; включенні екологічних аспектів у структуру предметних, спеціальних узагальнюючих тем; використанні проблемних методів навчання; поєднанні аудиторної і позааудиторної природоохоронної роботи.

Досліджено особливості особистісного та професійного розвитку студентів-медиків і наведено результати теоретичних та емпіричних мультидисциплінарних досліджень передумов та чинників розвитку майбутніх лікарів. Розглянуто найактуальніші проблеми розвитку - становлення цінностей, формування особистісної та професійної ідентичності, гендерні особливості особистісного розвитку, передумови успішної адаптації та причини дезадаптаційних реакцій, розвиток індивідуальної рефлексії, вплив міжособистісних стосунків на особистісне становлення та формування професійних якостей. Також запропоновано методичні поради, психодіагностичні методики, тренінгові програми, що можуть бути використані для цілеспрямованого підвищення ефективності професійного розвитку студентів і створення оптимальних умов для особистісного розвитку.

Висвітлено основні положення психоаналітичної теорії 3. Фройда та його послідовників, провідні тенденції, стратегії та технології сучасного психодинамічного підходу. Зазначено, що вивчення основ психоаналізу сприяє розвитку знань з актуальних психологічних проблем терапевтичної взаємодії лікаря й пацієнта, враховуючи систему несвідомих мотивів поведінки особистості, спонукає до свідомого розуміння й осмислення психічних процесів та поведінки особистості пацієнта, надає можливість орієнтуватись і правильно обирати різноманітні стратегії та тактики в діагностиці та лікуванні, що забезпечує формування науково-психологічного мислення майбутніх медичних фахівців.

Проаналізовано й обгрунтовано методичні підходи щодо екологічного виховання у вищому навчальному закладі; визначено ставлення та шляхи формування екологічної культури студентів-медиків. Мета роботи - дослідити й удосконалити методичні підходи щодо екологічного виховання в освітньому просторі; визначити ставлення та шляхи формування екологічної культури студентів-медиків. Проведено аналіз даних та опрацьовано сучасні наукові досягнення за даною темою в джерелах новітньої літератури. У 2020 р. проведено дослідження, в якому взяли участь 160 студентів 1-х, 2-х курсів медичних факультетів освітнього ступеня "Магістр" Буковинського державного медичного університету. Застосовано методи спостереження, бесіди, анкетування. У даній роботі виділені основні дидактичні умови впровадження здоров'язберігаючих технологій у навчальний процес вищого навчального закладу. Результати анкетування показали, що самооцінка рівня здоров'язберігаючої компетенції студентів є високою (85 %). Студенти-медики усвідомлюють важливість пропаганди здоров'язбережувального середовища. Респонденти (92 %) висловили відверте бажання брати участь у заходах і підвищенні рівня власної здоров'язберігаючої компетенції. Брали участь у здоров'язбережувальних заходах 69 % студентів. Щодо конкретних дій стосовно сортування сміття 50 % респондентів відповіли, що іноді сортують сміття, доволі великий відсоток (35 %) не сортують і тільки 15 % приділяють увагу упорядкуванню сміття. Висновки: у результаті теоретико-методологічного дослідження висвітлено основні проблемні питання екологічного виховання. Методичними підходами, щодо ефективності екологічного виховання в освітньому просторі, є формування та розвиток у студентів-медиків здоров'язберігаючої компетентності. Визначено й обгрунтовано дидактичні умови впровадження здоров'язберігаючих технологій у навчальний процес вищого навчального закладу. З'ясовано, що практична реалізація завдань і мети екологічної освіти у вищих навчальних закладах грунтується на: засадах взаємозв'язку теоретичних знань із практичною діяльністю студентів у цій сфері; включенні екологічних аспектів у структуру предметних, спеціальних узагальнюючих тем; використанні проблемних методів навчання; поєднанні аудиторної і позааудиторної природоохоронної роботи.

Проведено теоретико-методологічне дослідження проблеми особистості в умовах кризи. Розглянуто такі актуальні питання, як: засади та функціонування особистості в умовах кризи; виникнення професійної кризи у процесі особистісного та професійного становлення особистості; філософсько-психологічні проблеми виховання особистості студента в умовах кризи вищої освіти, криз студентського віку; соціально-психологічні особливості адаптації особистості до кризи, проблеми внутрішньоособистісного конфлікту як кризи гармонізації особистості. Висвітлено проблему релігійних кризових явищ в умовах українського громадянського суспільства. Розглянуто формування культури академічної доброчесності та її роль у становленні суспільних цінностей студента. Розкрито психологічні особливості кризи професійного становлення молоді. Досліджено психологічні чинники, які впливають на перебіг кризи професійного становлення студентської молоді в системі професійної освіти. Визначено можливі способи оптимізації процесу соціально-психологічної адаптації й адаптивних стратегій поведінки особистості в умовах кризи. Розглянуто методи профілактики та подолання стресових станів і надмірної емоційної напруги.

Розглянуто техніки арт-терапії в сімейному консультуванні. Увагу приділено проблемі психологічного благополуччя в умовах кіберсоціалізації. Подано інформацію щодо використання методів когнітивно-поведінкової терапії в роботі з генералізованим тривожним розладом. Досліджено роль професійно особистісних компетенцій медичної сестри в системі сімейної медицини. Висвітлено особливості міжетнічної комунікації в умовах сучасної системи вищої освіти. Окреслено філософсько-антропологічні перспективи в сучасній науці. Розглянуто токсичність стосунків як симптом порушення комунікації в сімейній системі.

Мета роботи - розробити модель і програму розвитку професійно-особистісних компетенцій медичної сестри для профілактики артеріальної гіпертензії та дослідити її ефективність. Методи. Аналіз джерел наукової інформації, тест "Комунікабельність" за В. Ф. Ряховським; методика "Діагностика рівня розвитку комунікативної культури" за С. В. Знаменською; методика "Діагностика емоційних бар'єрів в міжособистісному спілкуванні", "Діагностика рівня емпатійних здібностей" за В. В. Бойко. Статистична обробка за допомогою непараметричного критерію Вілкоксона. Результати. Розроблена модель факторів професійно-особистісної компетентності медичної сестри. Впроваджений в навчання Тренінг комунікативної компетентності медичної сестри, був ефективний відносно таких елементів професійно-особистісної компетентності медсестер як комунікабельність, комунікативна культура, емпатійні здібності, емоційні бар'єри у спілкуванні, насамперед невміння управляти емоціями, ставлення до себе як до професіонала у сенсі самоповаги, саморозуміння. Висновки: теоретико-методологічний аналіз та результати нашого дослідження дозволив розробити модель розвитку професійно-особистісних компетенцій медичної сестри, визначити основні підходи до побудови програми комунікативної підготовки медичних сестер.

Мета роботи - аналіз проблем паліативної компетентності медичних сестер (МС), теоретичне обгрунтування підходів до вивчення професійної готовності МС в паліативній сфері. Матеріали та методи. Матеріалами для дослідження слугували результати аналізу вітчизняного та закордонного досвіду вивчення проблеми паліативної компетентності медичних сестер. Методи - теоретичні (аналіз, порівняння, синтез, систематизація, класифікація, узагальнення) - опрацювання сучасної психолого-педагогічної і медичної літератури для зіставлення різних поглядів на досліджувану проблему, аналітико-бібліографічний, розгляд теоретичних питань із метою визначення понятійно-категорійного апарату дослідження. Теоретико-методологічні дослідження покликані сприяти максимально якісному розкриттю теми дослідження та здатні стати базою для створення подальших наукових розробок в межах даної тематики. Результати. Після теоретико-методологічного аналізу проблеми, паліативну компетентність МС характеризуємо як інтегративну якість високо мотивованої особистості, що визначається сукупністю професійних знань, умінь і навичок, професійно-особистісних якостей, які забезпечують внутрішню готовність здійснювати паліативну діяльність. Особливого значення в діяльності МС має рівень духовного розвитку, мотивованості та комунікативної компетентності. Висновки: проведений аналіз підходів до вивчення професійної готовності в паліативній сфері, підтвердив необхідність формування професійної готовності медичної сестри під час навчання у ЗВО, розвитку наступних компетенцій: спеціальних, навчальних, інформаційних, соціальних та здоров'язбережувальних. Питання моральних проблем є також потребою складових компонентів у формуванні професійної готовності МС, а духовний розвиток та духовне здоров'я медсестер може вплинути на ставлення до паліативних пацієнтів та їх здоров'я.